Історія справи

Ухвала КГС ВП від 11.02.2021 року у справі №904/5480/19

?

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 904/5480/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Уркевича В. Ю. - головуючого, Краснова Є. В., Могила С. К.,

за участю секретаря судового засідання Брінцової А. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.12.2020 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2020 у справі

за позовом ОСОБА_1

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Т. Е. К.", 2) Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Державної організації "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб",

про визнання зобов'язання за кредитним договором від 28.08.2013 № 129/08-13 припиненим виконанням, проведеним належним чином, та визнання недійсним з моменту укладення договору про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги від
22.10.2019 № 14,

за участю представників:

позивача - Танцюри Л. О. (адвокат), Войтенка В. В. (адвокат),

відповідача-1 - Коренчук Т. О. (адвокат),

відповідача-2 - не з'явився,

відповідача-3 - Дяченка Є. Г. (адвокат),

третьої особи - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Т. Е. К." (далі - ТОВ "Т. Е. К.", відповідач-1) та Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" (далі - ПАТ "Банк Камбіо", відповідач-2) за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2: Державної організації "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Фонд) про визнання припиненими зобов'язань за кредитним договором від
28.08.2013 № 129/08-13.

2.07.02.2020 позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив:

- визнати зобов'язання за кредитним договором від 28.08.2013 № 129/08-13, припиненими виконанням, проведеним належним чином;

- визнати договір про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги від 22.10.2019 № 14 недійсним з моменту укладання.

3. Також, ураховуючи вимоги, викладені у заяві про збільшення позовних вимог, позивач просив суд залучити в якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (далі - ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", відповідач-3).

4. Суд першої інстанції ухвалою від 20.07.2020 прийняв до розгляду заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог, залучив до участі у справі співвідповідача (відповідача-3) - ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста".

5. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ "Т. Е. К. " та ПАТ "Банк Камбіо" укладено кредитний договір від 28.08.2013 № 129/08-13. Зобов'язання ТОВ "Т. Е. К." за вказаним кредитним договором були забезпечені іпотекою земельних ділянок.

6. Як зазначає позивач, з інформації, розміщеної на сайті ПАТ "Банк Камбіо", йому стало відомо, що 09.08.2019 шляхом проведення відкритих торгів (аукціону) відповідач-2 (банк) здійснив відчуження ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" права вимоги до відповідача-1 за кредитним договором та, відповідно, передав право вимоги за іпотечними договорами, які були укладені в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Т. Е. К. " перед ПАТ "Банк Камбіо" за зазначеним кредитним договором.

7. Позивач вказує, що зобов'язання ТОВ "Т. Е. К." перед відповідачем-2 (банком) за кредитним договором припинились у 2014 році виконанням, проведеним належним чином. Тож, у зв'язку з невизнанням ТОВ "Т. Е. К. " та ПАТ "Банк Камбіо" факту припинення зобов'язань за укладеним ними кредитним договором від 28.08.2013 № 129/08-13 і очевидним наміром звернення стягнення на належне позивачу на праві власності нерухоме майно, позивач просив суд визнати зобов'язання за спірним кредитним договором припиненим виконанням, проведеним належним чином.

8. Вважаючи припиненими зобов'язання за кредитним договором від 28.08.2013 № 129/08-13, позивач стверджує, що ПАТ "Банк Камбіо" на відкритих торгах (аукціоні) здійснило відчуження неіснуючого права вимоги. На думку позивача, договір, укладений за результатами відкритих торгів (аукціону), суперечить вимогам законодавства, порушує його права як власника земельних ділянок, спрямований на незаконне заволодіння належним йому на праві власності нерухомим майном, а тому є недійсним.

9. Позивач також зазначає, що договір № 14 про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги та майнових прав від 22.10.2019 укладений з порушенням норм статті 203 Цивільного кодексу України, оскільки станом на 22.10.2019 діяла заборона щодо укладення договорів з відчуження права вимоги за кредитним договором від
28.08.2013 № 129/08-13, встановлена ухвалою Жовтневого районного суду м.

Дніпропетровська від 07.10.2019 у справі № 201/11328/19 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12019040650002283 від 16.09.2019.

10. Також позивач вказує, що державним реєстратором не враховано наявність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, оскільки на момент звернення з заявою про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна на підставі статті 37 Закону України "Про іпотеку" ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" не було іпотекодержателем, тому заява є такою, що подана неналежною особою, внаслідок чого реєстратор повинен був відмовити в реєстрації права власності.

11. Позивач посилається на нікчемність договору № 14 про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги від 22.10.2019 відповідно до частин 1 , 2 статті 218 Цивільного кодексу України, оскільки вказаний правочин був спрямований на незаконне заволодіння майном фізичної особи ОСОБА_1.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

12.28.08.2013 між ПАТ "Банк Камбіо" (кредитор) та ТОВ "Т. Е. К." (позичальник) укладено кредитний договір № 129/08-13 (далі - кредитний договір), згідно з пунктом 1.1 якого кредитор зобов'язався надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти.

13. Сума кредиту складає 30 000 000 грн (пункт 1.2 кредитного договору).

14. Пунктом 1.3 кредитного договору (в редакції договору від 30.08.2013 про внесення змін до кредитного договору) встановлено дату видачі кредиту -
30.08.2013. Дата повернення кредиту - 30.12.2015 (пункт 1.4 кредитного договору).

15. Цільове призначення кредиту - поповнення обігових коштів (пункт 1.6 кредитного договору).

16. За умовами пункту 1.8 кредитного договору (в редакції договору про внесення змін № 3 від 17.06.2014 до кредитного договору) зобов'язання за цим договором забезпечуються заставою майнових прав по договору строкового банківського вкладу від 30.08.2013 № 23/08-13 на суму 30 000 000 грн, згідно з договором застави майнових прав та відступлення права вимоги від 17.06.2014 № 129/06-14-І, а також заставою нерухомого майна, а саме земельних ділянок, які розташовані на території Київської області, Ворзельської сільської ради:

- які належать ОСОБА_2 на праві приватної власності: площею 1,1064 га (кадастровий номер 3210945600:01:074:0090), площею 2,4797 га (кадастровий номер 3210945600:01:074:0119), площею 0,8028 га (кадастровий номер 3210945600:01:074:0093), площею 1,6977 (кадастровий номер 3210945600:01:074:0117), ринковою вартістю 22 385 906,14 грн, згідно з договором іпотеки від 28.08.2013;

- які належать ОСОБА_3 на праві приватної власності: площею 2,7708 га (кадастровий номер 3210945600:01:074:0116), площею 3,4471 га (кадастровий номер 3210945600:01:074:0094), ринковою вартістю 22 868 814,41 грн, згідно з договором іпотеки від 28.08.2013;

- які належать ОСОБА_4 на праві приватної власності: площею 0,6445 га (кадастровий номер 3210945600:01:074:0092), площею 1,3011 га (кадастровий номер 3210945600:01:074:0118), ринковою вартістю 7 155 722,04 грн, згідно з договору іпотеки від 28.08.2013, загальною ринковою вартістю 52 410 442,59 грн. Договори іпотеки укладаються на строк дії цього договору. У разі дострокового розірвання цього договору, договори іпотеки підлягають розірванню.

17. Пунктом 5.6 кредитного договору передбачено, що цей договір вступає в силу з дня його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

18. На забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором укладені забезпечувальні договори, а саме:

- іпотечний договір від 28.08.2013 між ПАТ "Банк Камбіо" та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Білоконь С. І. та зареєстрований в реєстрі за № 1335;

- іпотечний договір від 28.08.2013 між ПАТ "Банк Камбіо" та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Білоконь С. І. та зареєстрований в реєстрі за № 1336;

- іпотечний договір від 28.08.2013 між ПАТ "Банк Камбіо" та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Білоконь С. І. та зареєстрований в реєстрі за № 1337.

19. Пунктами 5.1-5.3 цих іпотечних договорів передбачено, що договори набувають чинності з моменту їх нотаріального посвідчення і діють до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором та іпотекодавцями - всіх зобов'язань за цими договорами та всіма додатковими угодами до них; дострокове розірвання даних договорів та внесення змін до них допускається лише за згодою сторін.

20. За змістом пунктів 6.2 вказаних вище іпотечних договорів одночасно з нотаріальним посвідченням договорів нотаріус, що посвідчує ці договори, накладає заборону на відчуження нерухомого майна, що є предметом іпотеки, про що вносить відповідний запис до державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Така заборона відчуження діє до дати надання іпотекодержателями нотаріусу письмового повідомлення про повну сплату позичальником всіх його боргових зобов'язань за кредитним договором або про припинення цього договору. Іпотека за іпотечними договорами підлягає державній реєстрації в порядку та строки, передбачені чинним законодавством України (пункти 6.3 іпотечних договорів від 28.08.2013, укладених між ПАТ "Банк Камбіо" та іпотекодавцями ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4).

21. У матеріалах справи містяться інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 06.08.2020: № 219345252 щодо земельної ділянки кадастровий № 3210945600:01:074:0093 (т. 4, а. с. 114-121); № 219344913 щодо земельної ділянки кадастровий № 3210945600:01:074:0092 (т. 4, а. с. 122-131); № 219345617 щодо земельної ділянки кадастровий № 3210945600:01:074:0094 (т. 4, а. с. 132-140); № 219344307 щодо земельної ділянки кадастровий № 3210945600:01:074:0090 (т. 4, а. с. 141-147); № 219345967 щодо земельної ділянки кадастровий № 3210945600:01:074:0116 (т. 4, а. с. 173-180); № 219346294 щодо земельної ділянки кадастровий № 3210945600:01:074:0117 (т. 4, а. с. 148-154); № 219347371 щодо земельної ділянки кадастровий № 3210945600:01:074:0118 (т. 4, а. с. 155-162); № 219347123 щодо земельної ділянки кадастровий № 3210945600:01:074:0119 (т. 4, а. с. 165-172), згідно з якими 28.08.2013 та
29.08.2013 приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Білоконь С. І. щодо вказаних земельних ділянок на підставі іпотечних договорів від 28.08.2013 № 1335,1336,1337 було зареєстровано іпотеку та обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно.

22.30.08.2013 між ПАТ "Банк Камбіо", як банком, та ТОВ "Т. Е. К.", як позичальником, укладено договір строкового банківського вкладу № 23/08-13 (далі - договір вкладу), згідно з умовами якого банк відкриває вкладнику рахунок № НОМЕР_1 в гривні для зарахування на нього тимчасово вільних коштів вкладника, приймає на вкладний рахунок грошові кошти в тимчасове користування на строк з
30.08.2013 по 30.12.2015 та зобов'язується повернути 30.12.2015 суму вкладу та нараховані проценти на умовах і в порядку, передбачених цим договором (пункти
1.1,1.2 договору вкладу).

23. Сторонами до договору вкладу вносились зміни на підставі договорів про внесення змін від 30.08.2013,30.04.2014,17.06.2014.

24. Згідно з пунктом 2.1 договору вкладу вкладник зобов'язується перерахувати
30.08.2013 грошові кошти на вкладний рахунок в сумі 30 000 000 грн.

Підтвердженням внесення вкладу на рахунок є виписка з рахунку № НОМЕР_1.

25. Пунктом 2.2 договору вкладу (в редакції договору про внесення змін від
17.06.2014 до договору вкладу) передбачено, що вкладник має право, зокрема, достроково вимагати від банку всю суму вкладу або його частину.

26. Правлінням Національного банку України у зв'язку із встановленням за результатами безвиїзного банківського нагляду показників ліквідності ПАТ "Банк Камбіо" 19.08.2014 було прийнято постанову № 510/БТ "Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" шляхом призначення куратора". Пунктами 3,4 вказаної постанови ПАТ "Банк Камбіо" заборонено використовувати для розрахунків у національній валюті прямі кореспондентські рахунки та зобов'язано ПАТ "Банк Камбіо" здійснювати розрахунки в національній валюті виключно через кореспондентський рахунок, відкритий у Національному банку України (крім операцій за розрахунками з міжнародними платіжними системами згідно з укладеними договорами та за правочинами щодо цінних паперів за кореспондентським рахунком у ПАТ "Розрахунковий центр").

27. Суди встановили, що ТОВ "Т. Е. К." на підставі платіжного доручення від
10.09.2014 № 291 з розрахункового рахунку № НОМЕР_2 у відділенні "Дніпропетровська дирекція ПАТ "Банк Камбіо" на рахунок банку № НОМЕР_3 було достроково здійснено повернення суми кредиту в розмірі 30 000 000 грн згідно з кредитним договором, що підтверджується наявною у матеріалах справи випискою (т. 2, а. с. 52).

28. ТОВ "Т. Е. К." також на підставі платіжного доручення від 11.09.2014 № 297 з розрахункового рахунку № НОМЕР_2 у відділенні "Дніпропетровська дирекція ПАТ "Банк Камбіо" на рахунок банку № НОМЕР_4 здійснено сплату заборгованості по відсоткам за користування кредитом в період з 26.08.2014 по 10.09.2014 в сумі 236 712,33 грн згідно з кредитним договором (т. 2, а. с. 51).

29.11.09.2014 ПАТ "Банк Камбіо" та ТОВ "Т. Е. К." уклали додаткову угоду про припинення кредитного договору та додаткову угоду про припинення договору вкладу.

30. Пунктами 2,3 додаткової угоди від 11.09.2014 про припинення кредитного договору передбачено, що з моменту набрання чинності цією додатковою угодою зобов'язання сторін, що виникли з кредитного договору, припиняються і сторони не вважають себе пов'язаними будь-якими правами та обов'язками, що виникли з договору; ця додаткова угода вважається укладеною і набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення її печатками сторін та є невід'ємною частиною договору.

31. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповецькою О. В. 12.09.2014 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі листа ПАТ "Банк Камбіо" б/н від 12.09.2014 внесено відомості про припинення щодо земельних ділянок іпотеки та обтяжень нерухомого майна, які були зареєстровані 28.08.2013 та 29.08.2013, що підтверджується наявними у матеріалах справи інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 06.08.2020 (т. 4, а. с. 114-162).

32. Правлінням Національного банку України 25.09.2014 прийнято постанову № 603/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" до категорії проблемних", згідно з якою з метою стабілізації діяльності ПАТ "Банк Камбіо" та відновлення його фінансового стану з дня прийняття цієї постанови та до закінчення 180-денного строку встановлено для ПАТ "Банк Камбіо" перелік обмежень в його діяльності, у тому числі: погашення заборгованості, що виникла за будь-якими активними операціями ПАТ "Банк Камбіо", приймати тільки в грошовій формі; не вивільняти отримане ПАТ "Банк Камбіо" забезпечення за кредитними операціями до часу повного погашення позичальниками заборгованості, а в разі потреби приймати додаткове забезпечення; не приймати як забезпечення за кредитами майнові права на вклад (депозити) юридичних та фізичних осіб за договорами, укладеними до набрання чинності цією постановою, крім договорів, укладених з інсайдерами ПАТ "Банк Камбіо", після набрання чинності цією постановою, тощо.

33. Постановою Правління Національного банку України від 04.12.2014 № 782 ПАТ "Банк Камбіо" віднесено до категорії неплатоспроможних.

34. На виконання Постанови Національного банку України № 782 виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 04.12.2014 № 140 "Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Камбіо", згідно з яким з 05.12.2014 в ПАТ "Банк Камбіо" затверджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Банк Камбіо".

35. Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 27.02.2015 № 144 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.03.2015 № 46 "Про початок ліквідації ПАТ "Банк Камбіо" та признання уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Камбіо" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Додусенка Володимира Івановича строком на 1 рік з 02.03.2015 по 01.03.2016 включно.

36. У подальшому виконавчою дирекцією Фонду строки процедури ліквідації ПАТ "Банк Камбіо" продовжувались спочатку на два роки - до 01.03.2018 включно (рішення виконавчої дирекції Фонду від 22.02.2016 № 212), потім - на один рік з
02.03.2018 до 01.03.2019 включно (рішення виконавчої дирекції Фонду від
01.02.2018 № 304).

37. На виконання наказу уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" від 16.07.2018 № 108 проведено перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком в період з 05.12.2013 по 05.12.2014, про що складено акт від 18.07.2018 з додатком № 1 до нього (витяги з акту та додатку № 1 - т. 2, а. с. 62,63).

38. Згідно з вказаним актом від 18.07.2018 комісією з перевірки правочинів за результатами проведеного дослідження встановлено численні факти сплати заборгованості за кредитними договорами, укладеними між ПАТ "Банк Камбіо" та низкою позичальників юридичних і фізичних осіб, за рахунок коштів, які обліковувалися на поточних і депозитних рахунках інших вкладників (кредиторів) банку шляхом укладення договорів поруки, застави, відступлення прав вимоги за кредитними договорами; після сплати кредитної заборгованості договори застави/іпотеки було достроково припинено/розірвано, або іпотеку було відступлено на користь нових кредиторів.

39. Комісією також встановлено, що вищезазначені операції по безготівковому перерахуванню коштів з поточних, депозитних рахунків вкладників на погашення заборгованості за кредитними договорами, укладеними між ПАТ "Банк Камбіо", фізичними та юридичними і фізичними особами, внаслідок укладених договорів поруки та/ або застави майнових прав та відступлення прав вимоги, здійснювались до введення відповідних обмежень та заборон на здійснення таких операцій Національним банком України, а саме до 26.09.2014 (постанова Правління Національного банку України від 25.09.2014 № 603/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Камбіо" до категорії проблемних", яка почала діяти з 26.09.2014).

40. Усі операції щодо погашення заборгованості здійснено протягом 2014 року, тобто протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Камбіо", що, на думку комісії з перевірки правочинів є наданням окремим кредиторам переваг (пільг) шляхом зарахування вимог, які не є однорідними, а також фактичною передачею права вимоги до позичальників банку, які до виконання операцій з розірвання депозитних договорів і укладення договорів поруки та/ або застави майнових прав та відступлення прав вимоги мали не сплачену кредитну заборгованість перед ПАТ "Банк Камбіо".

41. Згідно з додатком № 1 до акту від 18.07.2018 комісія з перевірки правочинів дійшла висновку про недійсність, зокрема, таких правочинів: правочинів щодо припинення договорів іпотеки, посвідчених 28.08.2013 приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Білоконь С. І. за реєстровими № 1335,1336,1337; договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги (грошові кошти) № 129/06-14-І від 17.06.2014, укладеного між ПАТ "Банк Камбіо" та ТОВ "Т. Е. К." (предмет застави - майнові права на грошові кошти за депозитним договором від 30.08.2013 в сумі 30 000 000 грн, вкладник - ТОВ "Т. Е. К.").

42. Протоколом від 18.07.2018 № 161 засідання малого комітету з управління активами ПАТ "Банк Камбіо" по питанню про визнання нікчемними правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації на підставі положень пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", прийнято рішення про звернення до Комітету з управління майном (активами) банків, що виводяться з ринку або ліквідуються Фондом щодо погодження плану дій стосовно визнання нікчемними правочинів (у тому числі договорів) щодо розірвання депозитних договорів, укладених між ПАТ "Банк Камбіо" та фізичними і юридичними особами, та/або підписання з вкладниками (кредиторами) договорів поруки і застави майнових прав та відступлення прав вимог, а також щодо розірвання договорів застави/іпотеки майна, яке виступало в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами (т. 2, а. с. 57-60).

43. Згідно з наказом уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" від 18.07.2018 № 109 прийнято рішення затвердити Акт комісії з перевірки правочинів (договорів) на предмет нікчемності від 18.07.2018 та застосувати наслідки нікчемності до правочинів у відповідності до протоколу № 161 засідання малого комітету з управління активами ПАТ "Банк Камбіо".

44. З огляду на наведене, ПАТ "Банк Камбіо" на адресу ТОВ "Т. Е. К." направив повідомлення від 27.09.2018 № 22/1830 про нікчемність правочину та застосування наслідків нікчемності. У вказаному повідомленні зазначено, що на виконання пункту 8 частини 1 статті 48, пункту 4 частини 2 статті 37, частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" наказом уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" від 18.07.2018 № 109 затверджено акт комісії з перевірки правочинів (договорів) на предмет нікчемності від 18.07.2018, яким виявлено ознаки нікчемності, передбачені в пункті 7 частини третьої статті 38 Закону, в наступних правочинах: правочинах щодо припинення договорів іпотеки від 28.08.2013, посвідчених приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Білоконь С. І. за реєстровими № 1335,1336,1337; операціях, проведених 11.09.2014 щодо перерахування ТОВ "Т. Е. К." грошових коштів у розмірі 30 000 000 грн з рахунку № НОМЕР_5 на рахунок № НОМЕР_6 з призначенням "Повернення суми кредиту згідно кредитного договору № 129/08-13 від 28.08.2013. Без ПДВ", та застосовано наслідки нікчемності цих правочинів, в тому числі здійснено зворотні транзакції по рахунку за нікчемним правочином.

45. Виконавчою дирекцією Фонду 14.02.2019 прийнято рішення № 350 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ "Банк Камбіо" строком на один рік з
02.03.2019 до 01.03.2020 включно.

46. Позивач на підставі договорів купівлі-продажу земельної ділянки від
18.06.2019, посвідчених приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Нельзіним М. С., придбав у ОСОБА_3 земельні ділянки, розташовані за адресою: Київська область, Ворзельська селищна рада, а саме:

- земельну ділянку площею 0,6445 га, кадастровий номер 3210945600:01:074:0092 - договір зареєстровано за № 3016;

- земельну ділянку площею 2,7708 га, кадастровий номер 3210945600:01:074:0116 - договір зареєстровано за № 3017;

- земельну ділянку площею 1,3011 га, кадастровий номер 3210945600:01:074:0118 - договір зареєстровано за № 3018;

- земельну ділянку площею 3,4471 га, кадастровий номер 3210945600:01:074:0094 - договір зареєстровано за № 3019.

47. Позивач па підставі договорів купівлі-продажу земельної ділянки від
18.06.2019, посвідчених приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Нельзіним М. С., придбав у ОСОБА_2 земельні ділянки, розташовані за адресою: Київська область, Ворзельська селищна рада, а саме:

- земельну ділянку площею 1,064 га, кадастровий номер 3210945600:01:074:0090 - договір зареєстровано за № 3012;

- земельну ділянку площею 0,8028 га, кадастровий номер 3210945600:01:074:0093 - договір зареєстровано за № 3013;

- земельну ділянку площею 1,6977 га, кадастровий номер 3210945600:01:074:0117 - договір зареєстровано за № 3014;

- земельну ділянку площею 2,4797 га, кадастровий номер 3210945600:01:074:0119 - договір зареєстровано за № 3015.

48. Факт здійснення 18.06.2019 державної реєстрації права власності на вказані земельні ділянки за позивачем підтверджується наявними у матеріалах справи інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 27.11.2019 (т. 1, а. с. 80-154).

49. Як зазначає позивач у позовній заяві, йому стало відомо, що придбані ним
18.06.2019 земельні ділянки у 2013 році передавались попередніми власниками в заставу в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Т. Е. К." перед ПАТ "Банк Камбіо" за кредитним договором.

50. Позивач стверджує, що відповідно до інформації, розміщеної на сайті ПАТ "Банк Камбіо ", 09.08.2019 дізнався про відчуження ПАТ "Банк Камбіо" шляхом проведення відкритих торгів (аукціону) права вимоги до ТОВ "Т. Е. К." за кредитним договором та, відповідно, за іпотечними договорами, які були укладені в забезпечення виконання відповідачем-1 зобов'язань за зазначеним кредитним договором і є похідними від основного зобов'язання.

51. Суди встановили, що згідно з протоколом електронного аукціону № UA-EA-2019-07-19-000174-b 09.08.2019 відбулися електронні торги (аукціон) з продажу ПАТ "Банк Камбіо" активу (лоту) "Права вимоги за кредитним договором №129/08-13 від 28.08.2013, укладеним з ЮО. Забезпечення: - вісім земельних ділянок загальною площею 14,2501 га, розташовані за адресою: Київська обл., смт. Ворзель"; переможець - учасник ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста".

52. У вересні 2019 року ТОВ "Т. Е. К.", не погоджуючись із невизнанням ПАТ "Банк Камбіо" та Фондом фактів належного виконання ним, як боржником, своїх зобов'язань за кредитним договором і, як наслідок, припинення договорів іпотеки від 28.08.2013, посвідчених приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Білоконь С. І. та зареєстрованих у реєстрі за № 1335,1336,1337, звернулось до Господарського суду міста Києва (справа № 910/12429/19) з позовом та просило визнати правовідносини за вказаними кредитним та іпотечними договорами припиненими, відновити становище шляхом зобов'язання виключити з бухгалтерського обліку та припинити виконання дій щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

53. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17.09.2019 у справі № 201/10660/19 у кримінальному провадженні № 12019040650002283 від
16.09.2019, за ознаками складу злочину, передбаченого частиною 2 статті 190 Кримінального кодексу України, накладено арешт на земельні ділянки, а саме: 3210945600:01:074:0116,3210945600:01:0740094,3210945600:01:074:0118,3210945600:01:074:0092,3210945600:01:074:0117,210945600:01:074:0119,3210945600:01:074:0190,3210945600:01:074:0093 та заборонено державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі нотаріусам, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо вказаних земельних ділянок в Єдиному державному реєстру речових прав на нерухоме майно з державною реєстрацією заборони у вказаному реєстрі.

54. Накладено арешт шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно та державним реєстраторам прав на рухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з державною реєстрацією заборони в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельні ділянки 3210945600:01:074:0116,3210945600:01:0740094,3210945600:01:074:0118,3210945600:01:074:0092,3210945600:01:074:0117,3210945600:01:074:0119,undefined,3210945600:01:074:0093.

55. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07.10.2019 у справі № 201/11328/19 у кримінальному провадженні № 12019040650002283 від
16.09.2019 накладено арешт на: майнові права за кредитним договором від
28.08.2013 № 129/08-13, шляхом заборони будь-яким юридичним чи фізичним особам вчиняти будь-які дії, пов'язані з розпорядженням та відчуженням зазначеним майном, у тому числі за правом вимоги за кредитним договором від 28.08.2013 № 129/08-13.

56.22.10.2019 за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону від 09.08.2019 № UA-EA-2019-07-19-000174-b (проведених до накладення арешту ухвалами Жовтневого районного суду м.

Дніпропетровська від 17.09.2019 у справі № 201/10660/19 та від 07.10.2019 у справі № 201/11328/19), між ПАТ "Банк Камбіо", як банком, та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", як новим кредитором, укладено договір № 14 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги та майнових прав (далі - договір про відступлення права вимоги) (т. 1, а. с 54-57).

57. За договором про відступлення права вимоги банк в порядку та на умовах, визначених цим договором, відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги та майнові права банку до позичальників та іпотекодавців, зазначених у додатку № 1 до цього договору, надалі - боржники, включаючи права вимоги та майнові права до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників за кредитними договорами та договорами іпотеки, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно з додатком № 1 до цього договору та акту приймання-передачі документації до цього договору, надалі - основні договори, надалі - права вимоги. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором (пункт 1 договору про відступлення права вимоги).

58. Пунктом 2 договору про відступлення права вимоги передбачено, що за цим договором новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи (але не обмежуючись): право вимагати належного виконання боржниками зобов'язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів, вказаних у додатку № 1 до цього договору, та сплати штрафних санкцій у розмірах, розрахованих відповідно до вимог чинного законодавства України, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов'язань тощо.

59. Позивач, посилаючись на інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від
27.11.2019, вказує, що ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" 20.11.2019, на підставі укладеного з ПАТ "Банк Камбіо" договору про відступлення права вимоги, було вчинено спробу незаконно оформити право власності на земельні ділянки за собою, тобто незаконно заволодіти його майном.

60. Позивач вважає, що зобов'язання ТОВ "Т. Е. К. " перед ПАТ "Банк Камбіо" за кредитним договором були виконані в повному обсязі 11.09.2014, тож банк на відкритих торгах (аукціоні) здійснив відчуження ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" неіснуючого права вимоги. Позивач стверджує, що внаслідок вказаних обставин порушено його права як власника земельних ділянок, тому він звернувся до суду з даним позовом.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

61. Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 03.09.2020 позов задовільнив частково. Центральний апеляційний господарський суд постановою від
28.12.2020 рішення суду першої інстанції залишив без змін.

62. Позовні вимоги в частині визнання зобов'язання за кредитним договором припиненим виконанням, проведеним належним чином, залишені без розгляду. Позовні вимоги про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним з моменту укладення задоволені. Визнано договір про відступлення права вимоги недійсним з моменту укладення.

63. Залишаючи без розгляду позовні вимоги в частині визнання зобов'язання за кредитним договором припиненим виконанням, проведеним належним чином, місцевий господарський суд виходив з того, що у провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа № 910/12429/19 між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав - про визнання припиненими зобов'язань за кредитним договором.

64. Задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсним з моменту укладання договору про відступлення права вимоги, господарські суди виходили з того, що на момент укладання між ПАТ "Банк Камбіо" та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" договору про відступлення права вимоги діяла заборона на вчинення будь-яких дії, пов'язаних із розпорядженням та відчуженням майнових прав, в тому числі права вимоги за кредитним договором, на підставі ухвали Жовтневого районного суду м.

Дніпропетровська від 07.10.2019 у справі № 201/11328/19, тому оспорюваний договір про відступлення права вимоги не відповідає вимогам частини 3 статті 203 Цивільного кодексу України, додержання якої є необхідною для чинності правочину відповідно до частини 3 статті 203 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

65. У січні 2021 року ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.12.2020 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від
03.09.2020 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у позові. В іншій частині судові рішення скаржник просить залишити без змін.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги

66. Підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

67. Скаржник вважає, що суди під час ухвалення судових рішень неправильно застосували норми частини 5 статті 55 Конституції України, статті 204, 626, 638, 639 Цивільного кодексу України, стаття 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 15.08.2019 у справі № 1340/4630/18, від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16 та від 14.05.2019 у справі № 910/11511/18.

68. Крім цього, у додаткових поясненнях до касаційної скарги ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" вказує, що йому стало відомо про те, що арешти, накладені ухвалами Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17.09.2019 у справі № 201/10660/19 та від 07.10.2019 у справі № 201/11328/19 у кримінальному провадженні № 12019040650002283 не встановлювали обмежень для Фонду щодо проведення торгів та відчуження прав вимоги за кредитами, оскільки торги, на яких були реалізовані права вимоги (електронний аукціон від 09.08.2019), відбулися за 2 місяці до постановлення цих судових рішень.

69. При цьому ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" зазначає, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на відсутність порушеного права ОСОБА_1. Адже позивач не є стороною ані кредитного договору, ані договорів забезпечення, в тому числі іпотечних договорів.

70. Також скаржник вказує, що в оскаржуваних рішеннях суди попередніх інстанцій дійшли висновку про припинення договорів іпотеки (невизнання такого припинення відповідачами стало підставою для визнання судом порушеного права позивача, як нового власника іпотеки), хоча в своїх рішеннях зазначали про відсутність розгляду ними питання дійсності відчуження за договором про відступлення права вимоги з огляду на вирішення питання припинення правовідносин за кредитним договором у межах справи № 910/12429/19. Однак це питання залишилося невирішеним через те, що Верховний Суд ухвалою від 09.02.2021 у справі № 910/12429/19 судові рішення попередніх інстанцій визнав нечинними, а провадження у справі закрив.

Зазначена ухвала була винесена також після подання касаційної скарги.

71. Скаржник також звертає увагу на те, що судами попередніх інстанцій були порушені вимоги щодо виключної територіальної підсудності, передбаченої частиною 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спори, що виникають з приводу нерухомого майна, повинні розглядатися господарським судом за місцезнаходженням майна, в цьому випадку -Господарським судом Київської області (подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 після подання касаційної скарги).

72. У судовому засіданні представник ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.

Позиція ТОВ "Т. Е. К."

73. ТОВ "Т. Е. К." у відзиві на касаційну скаргу зазначає про порушення прав позивача, оскільки ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" на момент звернення з заявою про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна не було іпотекодержателем, внаслідок чого державний реєстратор повинен був відмовити в реєстрації права власності, чого він не зробив всупереч пункту 2 частини 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

74. Щодо недійсності договору про відступлення права вимоги вказує, що зобов'язання за кредитним договором припинилися внаслідок належного виконання ТОВ "Т. Е. К." своїх зобов'язань, тому правочин, спрямований на відчуження права вимоги за кредитним договором, вчинений ПАТ "Банк Камбіо" та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", порушує положення статей 227, 1081 Цивільного кодексу України, а тому відповідно до статей 227, 1081 Цивільного кодексу України є недійсним.

75. Стосовно підсудності цієї справи зазначає, що предметом спору у справі № 904/5480/19 є недійсність договору про відступлення права вимоги за кредитним договором, отже, спір щодо нерухомого майна відсутній, а тому справа правильно була розглянута господарськими судами попередніх інстанцій.

76. У судовому засіданні представник ТОВ "Т. Е. К." просив у задоволенні касаційної скарги ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" відмовити, оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

Позиція ОСОБА_1

77. Позивач у відзиві на касаційну скаргу вказує, що доводи, викладені у касаційній скарзі, є безпідставними, оскільки усі істотні обставини були досліджені судами першої та апеляційної інстанцій, їм була надана належна правова оцінка та прийнято законне рішення.

78. У судовому засіданні представники позивача зазначили, що касаційна скарга ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" є необґрунтованою та, на їх думку, не підлягає задоволенню. Просили оскаржувані судові рішення залишити без змін.

79. Інші учасники справи правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу, передбаченим статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

80. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

81. ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" оскаржує судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1,4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

82. У поданій касаційній скарзі ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" вказало, що судами неправильно застосовано норми частини 5 статті 55 Конституції України, статті 204, 626, 638, 639 Цивільного кодексу України, стаття 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 15.08.2019 у справі № 1340/4630/18, від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16 та від 14.05.2019 у справі № 910/11511/18.

83. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, подані заперечення, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

84. Звертаючись до суду із позовом про визнання недійсним з моменту укладення договору про відступлення права вимоги, позивач, не будучи стороною цього договору, вважав його таким, що суперечить положенням законодавства.

85. Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

86. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

87. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

88. У статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому статті 4 Господарського процесуального кодексу України порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

89. Згідно зі статтею 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статтею 45 Господарського процесуального кодексу України. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

90. Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений статтею 16 Цивільного кодексу України.

91. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

92. Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором.

93. Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16 та від 14.05.2019 у справі № 910/11511/18).

94. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

95. Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

96. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 1340/4630/18).

97. Положення частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

98. Цивільний кодекс України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; шляхом укладання правочинів суб'єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб'єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.

99. Відповідно до Цивільний кодекс України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільний кодекс України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

100. Згідно зі статтею 628 зазначеного Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

101. Відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

102. У статті 215 Цивільного кодексу України унормовано, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені статті 215 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

103. У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

104. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину.

105. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

106. Самі по собі дії осіб, зокрема, щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права.

107. Подібний правовий висновок викладено Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17.

108. Верховний Суд зазначає, що, позивач, вважаючи порушеними свої права, звернувся з позовом у цій справі про визнання зобов'язання за кредитним договором припиненим виконанням, проведеним належним чином, та визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, стороною яких він не є, вказуючи, що договір про відступлення права вимоги суперечить положенням законодавства. На думку позивача, при відступленні прав вимоги банком не було враховано факт погашення боргу за кредитним договором.

109. Тобто у цій справі позов про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги подала особа, яка не була стороною цього договору - заінтересована особа.

110. Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17 зазначив, що особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

111. Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов'язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, -перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

112. Залишаючи без розгляду позовні вимоги в частині визнання зобов'язання за кредитним договором припиненим виконанням, проведеним належним чином, місцевий господарський суд виходив з того, що Господарським судом міста Києва 15.01.2020 ухвалено рішення у справі № 910/12429/19 за позовом ТОВ "Т. Е. К." до ПАТ "Банк Камбіо", за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4; за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фонду, Національного банку України, ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" про визнання правовідносини припиненими, відновлення становища шляхом зобов'язання виключити з бухгалтерського обліку та припинити виконання дій щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

113. Отже, предметом спору у справі № 910/12429/19 є, зокрема, вимога про визнання припиненими зобов'язань за кредитним договором у зв'язку з їх повним та належним виконанням боржником, тому на підставі пункту 3 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суди попередніх інстанцій в цій частині залишили позов без розгляду.

114. Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, господарські суди з'ясували характер спірних правовідносин сторін, надали оцінку змісту порушеного права (інтересу) ОСОБА_1 оспорюваним правочином, стороною якого позивач не є, дослідили обставини справи і наявні у ній докази та визнали факт порушення таким договором прав і законних інтересів позивача, які підлягають захисту у судовому порядку. Також господарські суди виходили з того, що на момент укладання цього договору діяла заборона на вчинення будь-яких дії, пов'язаних із розпорядженням та відчуженням майнових права, в тому числі права вимоги, за кредитним договором на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07.10.2019 у справі № 201/11328/19.

115. Щодо таких висновків судів попередніх інстанцій Верховний Суд зазначає таке.

116. Відповідно до частини 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені частини 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

117.12.02.2021, тобто після подання касаційної скарги ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" у цій справі, в Єдиному державному реєстрі судових рішень оприлюднена постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від
02.02.2021 у справі № 904/6248/19 ( № в ЄДРСР 94802502).

118. У зазначеній постанові суд касаційної інстанції вказав, що при вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

119. Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з наведеним висновком щодо застосування норм права, викладеним у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 904/6248/19, та вважає за необхідне цей висновок врахувати у справі, яка розглядається.

120. Верховний Суд зазначає, що позивач не є стороною кредитного договору, договорів забезпечення, в тому числі іпотечних договорів, також не є стороною договору про відступлення права вимоги, дійсність якого оспорює позивач.

121. За змістом частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

122. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України).

123. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання (стаття 546 Цивільного кодексу України).

124. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина 1 статті 575 Цивільного кодексу України).

125. Тобто, іпотека - це різновид такого виду забезпечення зобов'язання як застава. Іпотека регулюється, зокрема, Цивільним кодексом України та законами України "Про заставу ", "Про іпотеку".

126. Іпотекодавцем може бути боржник за основним зобов'язанням або майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи - боржника (абзаци сьомий і восьмий статті 1 Закону України "Про іпотеку").

127. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.

128. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України).

129. За змістом частини першої статті 9 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено стаття 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

130. У свою чергу, частиною першою статтею 23 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

131. Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України "Про іпотеку" відступлення права за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення права за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

132. Укладений між ПАТ "Банк Камбіо" та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" договір про відступлення права вимоги є правочином щодо заміни кредитора у зобов'язаннях (за кредитним договором та іпотечними договорами від 28.08.2013, укладеними в забезпечення виконання боржником зобов'язань за цим договором).

133. Звідси перехід прав кредитора за договором про відступлення права вимоги не впливає на права позивача, до якого перейшло право власності на предмет іпотеки.

Позивач набув статусу іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

134. За таких обставин укладення договору про відступлення права вимоги не впливає на обсяг прав та обов'язків позивача та не порушує його прав, оскільки на момент придбання земельних ділянок вони виступали предметом іпотеки за кредитним договором.

135. За змістом статей 15, 16, 215 Цивільного кодексу України визнанню правочину недійсним має передувати встановлення судом наявності порушення прав позивача, який не є стороною цього правочину, а в разі відсутності такого порушення в позові має бути відмовлено.

136. З урахуванням положень частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу) особи, тоді як відсутність обставин на підтвердження наявності порушення такого права, за захистом якого звернувся позивач, є підставою для відмови у задоволенні позову, а оскільки в ході розгляду справи порушення прав та законних інтересів позивача не знайшли свого підтвердження, то у суду відсутні будь-які правові підстави для задоволення позовних вимог (пункт 51 постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 908/1194/18).

137. Недоведеність порушення прав позивача оспорюваним договором є достатньою підставою для відмови у позові.

138. За таких обставин Верховний Суд зазначає, що оспорюваний договір про відступлення права вимоги не порушує прав позивача, проте господарські суди все ж вдалися до перевірки правочину на його відповідність вимогам законодавства і не врахували, що відсутність порушення прав та законних інтересів ОСОБА_1 цим правочином є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (подібний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19).

139. Звідси Верховний Суд дійшов висновку, що позов в частині визнання недійсним договору про відступлення права вимоги є необґрунтованим, оскільки позивач не довів порушення своїх прав за оспорюваним договором.

140. Колегія суддів суду касаційної інстанції відхиляє посилання скаржника на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від
16.02.2021 у справі № 911/2390/18, в якій зазначено, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном, оскільки у справі, яка розглядається, спір стосується недійсності договору про відступлення права вимоги майнових прав за кредитним договором та іпотекою.

141. Щодо інших доводів ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", викладених у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає таке.

142. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.05.2011 у справі "Серявін та інші проти України" (Seryavin and Others v. Ukraine, заява № 4909/04) вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема судів, мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

143. ЄСПЛ також зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення ЄСПЛ від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" (Trofimchuk v. Ukraine, заява № 4241/03).

144. Звідси, оскільки позивач, звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги у цій справі, не довів порушення своїх прав, що є достатньою підставою для відмови в позові, то оцінка іншим доводам касаційної скарги ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" не надається.

145. Доводи ТОВ "Т. Е. К." про те, що на момент звернення з заявою про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" не було іпотекодержателем, спростовуються викладеним вище у цій постанові.

146. За таких обставин касаційна скарга ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" є обґрунтованою, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, отримала підтвердження під час касаційного провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

147. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

148. Відповідно до частин 1 , 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених частин 1 , 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

149. Зважаючи на викладене, касаційна скарга ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" підлягає задоволенню, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги - скасуванню, з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні позову. В іншій частині оскаржувані судові рішення слід залишити без змін.

Щодо судових витрат

150. За змістом пункту 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови в позові судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

151. З огляду на те, що касаційна скарга ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" підлягає задоволенню з ухваленням нового рішення про відмову в позові в частині визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, з позивача на користь ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" підлягає стягненню судовий збір у розмірі: 3153,00 грн за подання апеляційної скарги та 4204,00 грн за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" задовольнити.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.12.2020 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2020 у справі № 904/5480/19 в частині задоволених позовних вимог скасувати.

3. У задоволенні позовної вимоги про визнання договору про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги від 22.10.2019 № 14 недійсним з моменту укладання відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код РНОКПП НОМЕР_7) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (вул.

Олексія Терьохіна, 8-А, оф. 111, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 41264766) 7357,00
грн (сім тисяч триста п'ятдесят сім гривень 00 коп. ) судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.

5. Доручити видати відповідний наказ Господарському суду міста Києва.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Судді: Є. В. Краснов

С. К. Могил