Історія справи

Ухвала КГС ВП від 27.02.2018 року у справі №15/167-б
Ухвала КГС ВП від 12.02.2018 року у справі №15/167-б
Постанова ВГСУ від 15.06.2016 року у справі №15/167-б
Постанова ВГСУ від 02.10.2014 року у справі №15/167-б
Ухвала КГС ВП від 08.02.2018 року у справі №15/167-б
Постанова КГС ВП від 24.05.2018 року у справі №15/167-б

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 15/167-б

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Білоуса В.В., Жукова С.В.

за участю секретаря судового засідання Гаращенко Т.М.

за участю представників: ТОВ "СПК БВ Космос" - Балєва М.П., Гончарука М.П., ліквідатора ПАТ "СПК Меридіан" - Пісної Д.В., ПАТ АБ "Укргазбанк" - Гладуна А.І., Слєсаренка Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СПК БВ Космос"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2014 за нововиявленими обставинами

у справі № 15/167-б

за заявою Ліквідатора Публічного акціонерного товариства "СПК Меридіан" Шаргала Романа Вікторовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Меридіан", Товариства з обмеженою відповідальністю "СПК БВ Космос"

про визнання недійсним договору від 11.02.2008 ( зареєстрованого за № 1664) та витребування майна боржника

в межах справи №15/167-б

про банкрутство Публічного акціонерного товариства "СПК Меридіан",-

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду міста Києва від 14.11.2013 Публічне акціонерне товариство "СПК Меридіан" визнано банкрутом, введено процедуру ліквідації, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Шаргала Р.В.

Ліквідатор ПАТ "СПК Меридіан", в межах справи про банкрутство, звернувся до господарського суду із заявою про визнання недійсним договору купівлі -продажу майнового комплексу бази відпочинку "Космос" загальною площею 12210,50 кв.м., який розташований за адресою АДРЕСА_1, укладеного 11.02.2008 між ПАТ "СПК Меридіан" та ТОВ "СПК БВ Космос", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С., зареєстрованим в реєстрі за №1664 та про витребування майна боржника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2014 у справі № 15/167-б заяву ліквідатора ПАТ „СПК Меридіан" Шаргала Р.В. задоволено, визнано недійсним договір купівлі-продажу від 11.02.2008, укладений між ВАТ „СПК Меридіан" та ТОВ „СПК БВ Космос"; витребувано від ТОВ „СПК БВ Космос" на користь ПАТ „СПК Меридіан" нерухоме майно - майновий комплекс - базу відпочинку „Космос", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2014 у справі № 15/167-б, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 02.10.2014, скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.04.2014 та прийняте нове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора ПАТ „СПК Меридіан" щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу від 11.02.2008 та про витребування майна боржника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2017 у справі № 15/167-б ліквідатором боржника -ПАТ „СПК Меридіан" призначено арбітражного керуючого Рєзнікова В.І.

У квітні 2017 до Київського апеляційного господарського суду від ліквідатора ПАТ "СПК Меридіан" Рєзнікова В.І. надійшла заява про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2014 у справі № 15/167-б, якою відмовлено у визнанні недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 11.02.2008 та витребування майна у зв'язку з відсутністю заборони на відчуження цього майна, за нововиявленими обставинами.

Як нововиявлену обставину ліквідатор зазначив те, що постановою Вищого господарського суду України від 26.04.2017 у справі № 17/272 було скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2014 у цій справі, на підставі якої і було ухвалено судове рішення, а саме зазначена постанова Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2014 у справі № 15/167-б.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 у справі № 15/167-б (судді : Остапенко О.М., Пантелієнко В.О., Ткаченко Б.О.) задоволено заяву ПАТ „СПК Меридіан" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2014 у справі № 15/167-б, скасовано Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2014 у справі № 15/167-б за нововиявленими обставинами, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.04.2014 у справі № 15/167-б залишено без змін.

В касаційній скарзі ТОВ "СПК БВ Космос" просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 у справі № 15/167-б скасувати, прийнявши нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ПАТ „СПК Меридіан" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2014 у справі № 15/167-б, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2014 у справі № 15/167-б залишити без змін, посилаючись на наступне.

Не погоджуюсь з прийнятою постановою апеляційного суду щодо задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2014 та скасування даної постанови суду апеляційної інстанції від 01.07.2014, ТОВ "СПК БВ Космос" посилається на порушення судом апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 112 ГПК України.

Скаржником зазначено, що факт скасування судового рішення у справі № 17/272, яке було чинним на момент вирішення спору та якому судом надана оцінка як одному з доказів при вирішення спору, не свідчить про те, що це потягло ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення у справі.

Крім того, ТОВ " СПК БВ Космос" посилається на те, що позов ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , в забезпечення якого ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 29.09.2006 у справі № 2957/1-2006 було вжито заходи до забезпечення позову щодо арешту на все нерухоме майно боржника та заборонено посадовим особам ВАТ "СПК Меридіан" провадити будь-які дії щодо укладання угод стосовно відчуження цілісного майнового комплексу товариства, залишено без розгляду у зв'язку з невиконанням позивачами вимог суду щодо надання витребуваних судом документів, а отже наведене свідчить, що останні втратили матеріально-правовий інтерес на охорону якого були встановлені судом обмежувальні заходи щодо зазначеного майна, а тому і відсутні підстави для визнання спірного договору купівлі-продажу недійсним.

Також, скаржник у касаційній скарзі зазначає про відсутність порушеного права ПАТ „СПК Меридіан" , оскільки спірне майно останнім і було відчужено через три роки після постановлення ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 29.09.2006 у справі № 2957/1-2006 про забезпечення позову.

Разом з тим, в додаткових поясненнях до касаційної скарги ТОВ "СПК БВ Космос" посилається на неврахуванням судом апеляційної інстанції вимог ст. ст. 257, 261 ЦК України, оскільки ліквідатором заявлені вимоги щодо визнання недійсним договору від 11.02.2008 з пропуском позовної давності, при цьому скаржник зазначає, що позовна давність ПАТ "СПК Меридіан" пропущена ще до порушення справи № 15/167-б ( ухвала Господарського суду м. Києва від 14.11.2011 про банкрутство ПАТ "СПК Меридіан".

У відзиві ПАТ АБ "Укргазбанк" просить оскаржувану постанову апеляційного господарського суду залишити без змін, посилаючись на те, що нововиявленою обставиною є факт скасування постановою ВГСУ від 26.04.2017 постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2014 у справі №17/272, а встановлені в скасованій апеляційній постанові обставини стали підставою для винесення Київським апеляційним господарським судом постанови від 01.07.2014 у даній справі, а саме ті, що дія обмежувальних заходів припинилась у 2007 , внаслідок чого заборона на продаж спірного майна відсутня, а так як ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.03.2014 у справі № 17/272, яка залишена без змін постановою ВГСУ від 26.04.2017 у справі № 17/272, були скасовані заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Дніпровського районного суд м. Києва від 29.09.2006 у справі № 2-2957/1/06 щодо арешту майна та заборони його відчуження. Таким чином, коли дія обмежувальних заходів щодо заборони продажу спірного майна діяла в період з 2006 по березень 2014, а підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу від 11.02.2008, є саме відчуження за цим правочином майна, яке було арештоване та було під забороною відчуження, тому апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення заяви ліквідатора ПАТ „СПК Меридіан" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Вищим господарським судом України касаційна скарга ТОВ "СПК БВ "Космос" разом із справою № 15/167-б, відповідно до п.5 ст.31 п.п.6 п.1 розділу Х1"Перехідні положення" ГПК України ( в редакції, чинній з 15.12.2017) передана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначений склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду по розгляду справи за касаційною скаргою ТОВ "СПК БВ "Космос" : Ткаченко Н.Г. ( доповідач, головуючий), Жуков С.В., Білоус В.В.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.01.2018 прийнято до провадження та відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "СПК БВ Космос" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2014 за нововиявленими обставинами у справі № 15/167-б та призначено до розгляду на 07 лютого 2018 року на 10 год. 15 хв.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.02.2018 заявлений ПАТ "СПК Меридіан" відвід судді Ткаченко визнаний необгрунтованим, зупинено провадження у справі № 15/167-б до вирішення питання про відвід судді Ткаченко Н.Г.

Протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.02.2018 для розгляду відводу судді Ткаченко Н.Г. у справі № 15/167-б визначено суддю Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Катеринчук Л.Й.

Ухвалою судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.02.2018 Катеринчук Л.Й. у задоволенні заяви ПАТ "СПК Меридіан" про відвід судді Ткаченко Н.Г. у розгляді касаційної скарги ТОВ "СПК БВ Космос" на постанову суду Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2014 за нововиявленими обставинами у справі № 15/167-б відмовлено.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.02.2018 поновлено касаційне провадження у справі № 15/167-б за касаційною скаргою ТОВ "СПК БВ Космос" та призначено до розгляду в судовому засіданні на 04.04.2018 на 09 год. 45 хв.

В судовому засіданні 04.04.2018 було оголошено перерву до 19.04.2018 на 09:30.

В судовому засіданні 19.04.2018 було оголошено перерву до 25.04.2018 о 14:00.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників учасників справи, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Задовольняючи заяву ліквідатора ПАТ „СПК Меридіан" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2014 у справі № 15/167-б та скасовуючи зазначену постанову апеляційного суду від 01.07.2014 у зв'язку з нововиявленими обставинами, залишивши без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.04.2014 про задоволення заяви ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі -продажу майнового комплексу бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" загальною площею 12210,50 кв.м., який розташований за адресою АДРЕСА_1, укладеного 11.02.2008 між ПАТ "СПК Меридіан" та ТОВ "СПК БВ Космос", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С., зареєстрованим в реєстрі за №1664 та про витребування майна боржника, суд апеляційної інстанції виходив з того, що нововиявленою обставиною є встановлені у постанові Вищого господарського суду України від 26.04.2017 обставини щодо існування арешту відносно майна боржника в період з 2006 по 2014 рік, і як наслідок укладення спірного договору з порушенням вимог законодавства, які існували до моменту прийняття вказаного рішення, проте не були відомі ліквідатору банкрута у зв'язку з відсутністю зазначеного судового рішення, яким скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2014 у справі №17/272 і ці обставини є преюдиційними для даної справи, в силу ч. 3 ст. 35 ГПК України (у редакції чинній до 15.12.2017).

Разом з тим, апеляційний господарський суд приймаючи рішення від 01.07.2017 у справі № 15/167-б про відмову у визнанні недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 11.02.2008, послався, зокрема на висновки апеляційного суду про недоведеність факту існування заборони на відчуження предмету спірного договору, мають преюдиційний характер та не підлягають повторному доведенню, оскільки постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2014 ухвалу господарського суду міста Києва від 11.03.2014 у справі №17/272 було скасовано та в задоволенні заяви ПАТ „СПК Меридіан" про скасування заходів до забезпечення позову, вжитих ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29.09.2006 у справі № 2-2957/1/06 відмовлено, при цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що на час винесення судом оскаржуваної ухвали у справі № 17/272 заходи до забезпечення позову щодо арешту майна ПАТ „СПК Меридіан" та заборони його відчуження, вже не діяли, так як записи в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про накладення такого арешту було скасовано.

Як вбачається із матеріалів справи , ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29.09.2006 у справі № 2957/1-2006 за позовом ОСОБА_12 та ОСОБА_13 до ОСОБА_15 та ВАТ "СПК Меридіан" про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна вжито заходи забезпечення позову, накладено арешт на все нерухоме майно, що належить ВАТ "СПК Меридіан" та заборонено посадовим особам ВАТ "СПК Меридіан" провадити будь-які дії щодо укладання угод стосовно відчуження цілісного майнового комплексу товариства.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 16.11.2006 позов у цивільній справі № 2-2957/1/06 було залишено без розгляду та скасовано заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою від 29.09.2006.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 21.03.2007 апеляційну скаргу на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 16.11.2006 разом із справою направлено за підсудністю до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2007 у справі № 2-2957/1/06 ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 16.11.2006 скасовано, а матеріали справи № 2-2957/1/06 направлено до господарського суду міста Києва для вирішення справи по суті.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.07.2007 справу № 2-2957/1/06 прийнято до провадження та присвоєно реєстраційний № 17/272.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.09.2007 у справі № 17/272 позов залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 81 ГПК України.

У лютому 2014 ліквідатор ПАТ "СПК Меридіан" звернувся до господарського суду міста Києва із заявою, в якій просив скасувати заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29.09.2006 у справі №2-2957/1/06 .

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.03.2014 у справі № 17/272 заяву ліквідатора про скасування заходів забезпечення позову задоволено, заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29.09.2006 у справі № 2-2957/1/06, скасовано.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2014 ухвалу господарського суду міста Києва від 11.03.2014 у справі № 17/272 скасовано, у задоволенні заяви ВАТ "СПК Меридіан" про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29.09.2006 у справі № 2-2957/1/06 відмовлено.

Так, постановою суду апеляційної інстанції встановлено, що на час винесення місцевим господарським судом ухвали від 11.03.2014 у справі № 17/272 заходи забезпечення позову вже не діяли, про що було внесено відповідний реєстраційний запис у встановленому законодавством порядку і строки.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.04.2017 у справі №17/272 було скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2014, а ухвалу господарського суду міста Києва від 11.03.2014 про скасування вжитих ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29.09.2006 року у справі № 2-2957/1/06 заходів до забезпечення позову залишено в силі.

Відтак, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що прийняття Вищим господарським судом України постанови від 26.04.2017 у справі № 17/272 є підставою для перегляду постанови Київського апеляційного господарського суд від 01.07.2014 року у справі № 15/167-б за нововиявленими обставинами, оскільки з винесенням цієї постави ВГСУ у справі №17/272 втратили силу обставини щодо відсутності дії арешту та заборони відчуження спірного майна, яке належить на праві власності ПАТ „СПК Меридіан", покладені в основу постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2014 у даній справі, внаслідок чого наявні правові підстави для скасування зазначеної апеляційної постанови від 01.07.2014 у справі № 15/167-б та залишення без змін ухвали господарського суду м. Києва від 09.04.2014 у справі № 15/167-б.

Але з такими висновками суду апеляційної інстанції повністю погодитись не можна, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 112 ГПК України ( у редакції чинній до 15.12.2017, на час подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами), господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема, скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду (за п. 4 ч. 2 ст. 112 ГПК України ( у редакції чинній до 15.12.2017).

Скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду, може бути підставою для перегляду, якщо скасоване рішення встановлювало певні факти, які не доказувалися у господарській справі на підставі ст. 35 ГПК України. Однак саме по собі скасування преюдиціального рішення не є підставою для скасування рішення, яке переглядається з цієї підстави. Якщо преюдиціальне рішення скасовано, суд під час перегляду справи за нововиявленими обставинами повинен розглянути обставини і дослідити докази, які він не досліджував в силу того, що ці обставини не підлягали доказуванню в силу ст. 35 ГПК України.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно приписів частини 1 статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України. Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

У статті 6 Конвенції визначено процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді цивільного позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Згідно практики Європейського суду з прав людини процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за умови відсутності зловживання (п.п. 27 - 28 рішення від 18 листопада 2004 у справі "Правєдная проти Росії" N 69529/01 та п. 46 рішення від 6 грудня 2005 у справі "Попов проти Молдови" N 2).

Однак, при цьому Суд наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення Суду у справі "Брумареску проти Румунії" від 28 жовтня 1999).

Принцип правової визначеності (певності) включає й дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності судового рішення. Остання засада означає, що жодна сторона не має права ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише заради повторного судового розгляду і ухвалення нового рішення у справі. Повноваження вищих судів щодо перегляду судових рішень мають використовуватись задля виправлення судових помилок. Перегляд же рішень у порядку нагляду не може розглядатись як замаскована апеляційна інстанція, а сама наявність двох точок зору на предмет спору ще не є підставою для повторного розгляду справи. Відхилення від цього принципу можливе лише за виняткових обставин (п.п. 51 - 52 рішення Суду у справі "Рябих проти Росії" від 24 червня 2003; ухвала Суду щодо прийнятності заяви N 62608/00 "Агротехсервіс проти України"; п.п. 42-44 рішення Суду у справі "Желтяков проти України" від 9 червня 2011).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (п.п. 27 - 34 рішення Суду у справі "Праведная проти Росії" від 18 листопада 2004).

Відтак, вирішуючи правову колізію, яка наявна у спорі, суд повинен спиратися не тільки на юридичні обґрунтування у конкретних справах, а перш за все на базовий правовий принцип правової визначеності, та прийняти таке рішення, яке буде найбільш очевидним та передбачуваним для учасників цивільного обороту в Україні.

За висновками судів першої та апеляційної інстанцій прийняття Вищим господарським судом України постанови у справі №17/272 від 26.04.2017 є підставою для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2014, оскільки обставини, покладені в основу даної постанови втратили силу.

Як вбачається із матеріалів справи, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції від 09.04.2014 у справі № 15-167-б та відмовляючи у задоволенні заяви ліквідатора боржника про визнання недійсним спірного договору купівлі-продажу, суд апеляційної інстанції, зокрема виходив з відсутності на час його укладення встановленої заборони на відчуження ПАТ "СПК Меридіан" нерухомого майна - майнового комплексу - бази відпочинку „Космос", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд враховував наявність запису про скасування заходів забезпечення позову, внесених до Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, наявність нотаріального посвідчення спірного договору купівлі-продажу, фактами, встановленими під час апеляційного перегляду справи № 17/272.

Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції при винесенні постанови від 01.07.2014 грунтувався на відсутності правових підстав для задоволення заяви ліквідатора ПАТ "СК Меридіан" про визнання спірного правочину недійсним, з посиланням на відсутність фактичних даних, що документально підтверджували б обставини укладення спірного правочину під час дії заборони на відчуження нерухомого майна ВАТ "СПК Меридіан". Зазначені обставини підтверджувалися не лише постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2014 у справі №17/272.

Крім того, як вбачається із постанови Вищого господарського суду України від 26.04.2017 наслідком скасування постанови Київського апеляційного господарського суду у справі №17/272 від 19.06.2014, стало залишення в силі ухвали господарського суду м. Києва від 11.03.2014 (про скасування заходів забезпечення позову у справі №17/272). Залишаючи в силі цю ухвалу, суд касаційної інстанції, не встановлюючи нових обставин щодо наявності чи відсутності заборон на майно, що є предметом оспорюваного правочину, виходив з положень ст.11110 ГПК України (відносно підстав для скасування судових рішень)в редакції, чинній до 15.12.2017, а також з принципу правової визначеності та законності. Погоджуючись з тим, що заходи до забезпечення позову мають тимчасовий характер, оскільки є гарантією виконання майбутнього рішення суду, та зазначаючи про те, що господарський суд у межах справи №17/272 приймаючи ухвалу від 10.09.2007 про залишення позову без розгляду, порушуючи норми процесуального права, не зазначив про скасування заходів забезпечення, потреба в яких відпала ще 10.09.2007, суд касаційної інстанції погодився з тим, що з метою дотримання норм процесуального права суд першої інстанції 11.03.2014 правомірно виніс ухвалу про скасування заходів забезпечення позову у справі №17/272.

Зі змісту ст.112 ГПК України вбачається, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Відтак, суд апеляційної інстанції не надав належну оцінку тому, чи відповідає сам факт скасування постановою Вищого господарського суду України від 26.04.2017 судового рішення ознакам, що є необхідними для визнання його нововиявленою обставиною, оскільки на момент вирішення спору висновки суду апеляційної інстанції не залежали виключно від обставин, зазначених у постанові Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 у справі №17/272.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання про скасування постанови апеляційного суду від 01.07.2014 за нововиявленими обставинами, з тих підстав, що постановою ВГСУ від 26.04.2017 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 у справі № 17/272, з урахуванням викладених в постанові висновків, належним чином не перевірив наявність преюдиційного зв'язку цих судових рішень у даній справі № 15/167-б та у справі № 17/272, зокрема те, чи існує між цими рішеннями матеріально-правовий зв'язок, чи факти, встановлені одній із цих справ, мають значення для іншої.

Крім того, за результатами перегляду постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2014 та скасування її у зв'язку з нововиявленими обставинами, апеляційний суд у відповідності до вимог ГПК України повинен був здійснити апеляційний перегляд справи в тому обсязі і в тих межах, які встановлено нормами ГПК України для апеляційної інстанції, в тому числі і щодо строків позовної давності.

Проте, на зазначене вище та вимоги закону суд апеляційної інстанції належної уваги не звернув, внаслідок чого дійшов передчасного висновку про наявність підстав для перегляду постанови Київського апеляційного господарського суд від 01.07.2014 року у справі № 15/137-б за нововиявленими обставинами.

Відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відтак, постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 у справі № 15/167-б про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2014 за нововиявленими обставинами не можна визнати як таку, що відповідає фактичним обставинам справи і вимогам закону і вона підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

При новому розгляді справи суду, слід врахувати вище викладене, повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, постановити законне та обґрунтоване рішення.

Згідно ч. 1 ст. 316 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Оскільки Касаційний господарський суд дійшов висновку, що постанова апеляційного суду у справі № 15/167-б підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат, відповідно до ст.129 ГПК України ( редакції, чинній після 15.12.2017 ) судом не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СПК БВ Космос" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 у справі № 15/167-б про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2014 за нововиявленими обставинами скасувати.

Справу № 15/167-б направити на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

Судді Білоус В.В.

Жуков С.В.