Історія справи

Ухвала КГС ВП від 26.06.2019 року у справі №906/983/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 906/983/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицької Н. О. - головуючого, Кушніра І. В., Могила С. К.

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссягаз"

на рішення Господарського суду Житомирської області від 04.03.2019 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.05.2019 у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссягаз"

про стягнення ~money0~

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссягаз" (далі - ТОВ "Поліссягаз") ~money1~, з яких: ~money2~ - 3 % річних, ~money3~ - пеня, ~money4~ - інфляційні втрати.

2. Підставою позову визначено порушення строків оплати за зобов'язанням по договору купівлі-продаж природного газу від 30.12.2015 № 16-135-Н (далі - договір № 16-135-Н) з посиланням на положення статей 525, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 04.03.2019 у справі № 906/983/18, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.05.2019, позов задоволено.

4. Аргументуючи судове рішення, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, наголосив, що оскільки держава виконала зобов'язання та профінансувала всі спільні протокольні рішення, сплатила 44 ~money5~ за спірним договором, позивач правильно нарахував пеню, інфляційні втрати та 3 % річних за порушення строків оплати за газ, здійсненої за рахунок коштів ТОВ "Поліссягаз".

5. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Житомирської області від
04.03.2019 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від
08.05.2019 у справі № 906/983/18, ТОВ "Поліссягаз" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить зазначені рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. Скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій не встановили, щодо якого обсягу поставки природного газу стосовно якої суми кожного місяця розрахунок мав здійснюватися за процедурою, передбаченою у постанові Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20, а щодо яких обсягу і суми - строки, встановлені у пункті
6.1 спірного договору. Водночас ТОВ "Поліссягаз" фактично не має можливості вплинути на порядок, строки та розмір розрахунків, оскільки держава фактично визначила спеціальний режим проведення розрахунків.

7. Заявник вважає, що підписання та виконання спільних протокольних рішень, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 змінило строки виконання грошових зобов'язань за спірним договором, а тому немає правових підстав для стягнення з відповідача пені та застосування наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

8. У поясненнях ПАТ "НАК "Нафтогаз України" наголошує на безпідставності доводів скаржника та просить залишити без змін рішення Господарського суду Житомирської області від 04.03.2019 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.05.2019 у справі № 906/983/18.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

9. Як установили суди попередніх інстанцій і вбачається із матеріалів справи,
30.12.2015 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець), з однієї сторони, і ТОВ "Поліссягаз" (покупець), з іншої сторони, укладено договір № 16-135-Н, до якого було внесено зміни згідно з, додатковими угодами від 02.03.2016 № 1, від
30.03.2016 № 2, від 30.04.2016 № 3, від 22.08.2016 № 4, від 14.02.2017 № 5, за змістом якого продавець зобов'язувавсяпередати у власність покупця у 2016 році природний газ (далі - газ), а покупець - прийняти та оплатити газ на умовах договору (пункт 1.1 договору).

10. Згідно з пунктом 1.2 договору, газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації побутовим споживачам.

11. У пункті 2.1 договору передбачено, що сторони узгодили обсяг поставки газу, в редакції додаткової угоди від 14.02.2017 № 5, з 01.01.2016 по 30.09.2016, вказавши їх обсяги.

12. Відповідно до пунктів 3.2,3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язувався надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акта приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість.

Продавець не пізніше 13-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов'язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Підписаний акт є підставою для остаточних розрахунків між сторонами. У разі, якщо покупець до 15 числа наступного за місяцем поставки газу не надає продавцю акти приймання-передачі природного газу, обсяги фактичного використання у звітному місяці газу продавцем документально не оформлюються.

13. У розділі 5 договору визначено ціну на природний газ, яка встановлюється Кабінетом Міністрів України (пункт 5.1 договору).

14. У пункті 6.1. договору сторони погодили, що оплата планових обсягів газу здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 25-го числа, наступного за місяцем реалізації газу, на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі газу за розрахунковий місяць.

15. Оплата за газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП).

За наявності заборгованості за попередні періоди покупець перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця (пункт 6.2. договору).

16. Згідно з пунктом 7.1 договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.

17. За змістом пункту 7.2. договору у разі невиконання покупцем вимог пункту 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі облікової Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від простроченого платежу, за кожний день його прострочення.

18. На підставі актів приймання-передачі природного газу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" передало, а ТОВ "Поліссягаз" отримало природний газ на загальну суму 53 ~money6~

19. На виконання постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" від 11.01.2005 № 20 між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Житомирській області, Департаментом фінансів Житомирської обласної державної адміністрації, Управлінням фінансів Коростишівської районної державної адміністрації, Управлінням праці та соціального захисту населення Коростишівської райдержадміністрації, ТОВ "Поліссягаз" та ПАТ "НАК "Нафтогаз України" підписано спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету:

- від 19.02.2016 № 711 на суму ~money7~;

- від 21.03.2016 № 1021 на суму 7 ~money8~;

- від 14.04.2016 № 1184 на суму 11 ~money9~;

- від 14.04.2016 № 1185 на суму 8 ~money10~;

- від 19.05.2016 № 1548 на суму 5 ~money11~;

- від 23.05.2016 № 1613 на суму 1 ~money12~;

- від 17.06.2016 № 1773 на суму ~money13~;

- від 17.06.2016 № 1774 на суму 3 ~money14~;

- від 19.07.2016 № 1884 на суму ~money15~;

- від 19.07.2016 № 1885 на суму 1 ~money16~;

- від 18.08.2016 № 2187 на суму ~money17~;

- від 18.08.2016 № 2188 на суму ~money18~;

- від 16.09.2016 № 2353 на суму 1 ~money19~;

- від 16.09.2016 № 2354 на суму 1 ~money20~;

- від 20.10.2016 № 2570 на суму ~money21~;

- від 17.11.2016 № 2819 на суму ~money22~, з яких ~money23~ перераховуються за природний газ, поставлений у 2016 році за договором № 16-135-Н.

20. На підставі зазначених спільних протокольних рішень у рахунок оплати вартості природного газу за 2016 рік ПАТ "НАК "Нафтогаз України" зарахувало

44 ~money24~

21. За змістом додаткових угод № 1 від 02.03.2016, № 4 від 22.08.2016 сторони погодили, що підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 не змінює строків та умов розрахунків за цим договором.

22. Згідно з довідкою (операції за договором № 16-135-Н ТОВ "Поліссягаз"), всі підписані протокольні рішення держава профінансувала у повному обсязі. Вартість природного газу у сумі 8 ~money25~ відповідач сплатив за рахунок власних коштів.

23. Вважаючи, що відповідач несвоєчасно сплатив вартість поставленого газу, позивач звернувся з позовом до Господарського суду Житомирської області про стягнення з ТОВ "Поліссягаз" ~money26~, з яких: ~money27~ - 3 % річних, ~money28~ - пеня, ~money29~ - інфляційні втрати.

Позиція Верховного Суду

24. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

25. Відповідно до статей 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

26. Згідно зі статтею 526 ЦК України та статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

27. За змістом частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

28. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

29. За змістом частина 1 статті 612 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми.

30. Згідно зі статтею 611 ЦК України та статтею 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

31. Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

32. За змістом Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 № 758, на відповідача як на постачальника природного газу покладено спеціальні обов'язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам та релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності).

33. Згідно з пунктом 14 зазначеного Положення постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується відповідно до законодавства.

34. Відповідно до частини 6 статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" споживачі оплачують вартість спожитого ними природного газу шляхом перерахування коштів виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, відкритий в установах уповноваженого банку постачальниками природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки, та їх структурними підрозділами.

Для проведення розрахунків за спожитий природний газ постачальники природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, їх структурні підрозділи, а також оптові продавці, що здійснюють продаж природного газу таким постачальникам на виконання спеціальних обов'язків, покладених на таких продавців, відкривають в установах уповноважених банків поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за спожитий природний газ від споживачів. Уповноважені банки, що обслуговують поточні рахунки із спеціальним режимом використання, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання та порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ затверджуються Кабінетом Міністрів України.

35. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 792 "Про забезпечення проведення розрахунків за спожитий природний газ" затверджено Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, та Порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ.

Відповідно до зазначеного Порядку постачальники природного газу, на яких покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу (газопостачальні підприємства), та їх структурні підрозділи, а також оптові продавці, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам для виконання їх спеціальних обов'язків (оптові продавці), відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від споживачів, в порядку, визначеному Національним банком.

Газопостачальні підприємства і оптові продавці відкривають поточні рахунки із спеціальним режимом використання для виконання покладених на них спеціальних обов'язків щодо постачання та продажу природного газу. При цьому, якщо для певної категорії (групи) споживачів встановлено ціни, які відрізняються від звичайних чи ринкових цін, газопостачальні підприємства і оптові продавці відкривають в установах уповноваженого банку окремі поточні рахунки із спеціальним режимом використання для кожної такої категорії (групи) споживачів.

Газопостачальні підприємства і оптові продавці обумовлюють у відповідному договорі про відкриття банківського рахунка право уповноваженого банку на договірне списання (перерахування) з поточних рахунків із спеціальним режимом використання коштів, що надходять за спожитий природний газ, без застосування платіжних вимог.

Уповноважений банк подає НКРЕКП перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання, відкритих газопостачальними підприємствами і оптовими продавцями.

Перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств і оптових продавців подається уповноваженим банком до НКРЕКП на затвердження та доводиться до відома Національного банку, підприємств поштового зв'язку, а також споживачів та інших учасників розрахунків шляхом опублікування в офіційному друкованому виданні Кабінету Міністрів України та розміщується на офіційному веб-сайті НКРЕКП.

Газопостачальні підприємства інформують упродовж 10 робочих днів від дня відкриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання споживачів про відкриті в уповноваженому банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання.

Газопостачальні підприємства укладають у двомісячний строк із споживачами нові договори (додаткові угоди) із зазначенням відповідного поточного рахунка із спеціальним режимом використання для зарахування коштів за спожитий природний газ виключно на такий рахунок.

Під час укладення договорів купівлі-продажу природного газу між газопостачальними підприємствами і оптовими продавцями, а також договорів постачання природного газу між газопостачальними підприємствами та споживачами визначаються умови щодо оплати за природний газ виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання.

У разі припинення (закінчення строку виконання) спеціальних обов'язків газопостачальних підприємств і оптових продавців газопостачальні підприємства і оптові продавці закривають поточні рахунки із спеціальним режимом використання у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку України.

Про закриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання уповноважений банк у дводенний строк письмово повідомляє НКРЕКП.

36. Згідно з положеннями частин -3 статті 12 ГК України держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є: державне замовлення; ліцензування, патентування і квотування; технічне регулювання; застосування нормативів та лімітів; регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються статті 12 ГК України, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб'єктів господарювання здійснюються відповідно до статті 12 ГК України та інших законів.

Одним із засобів державного регулювання господарської діяльності є визначення механізму перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується НАК "Нафтогаз України" та Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз".

37. Таке регулювання передбачено у Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій.

Згідно із цим Порядком визначено механізм перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується НАК "Нафтогаз України" та Публвчним акціонерним товариством "Укртрансгаз", а також за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) з податку на додану вартість, що сплачується виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами.

38. Відшкодування коштів на пільги, субсидії здійснюється із Державного бюджету України за спеціальною процедурою. При цьому такі кошти не є коштами суб'єкта господарювання, а безпосередньо перераховуються на рахунок газопостачальної організації.

39. Аналогічні положення викладено у Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 (далі - Порядок фінансування видатків), за змістом пункту 4 якого перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій і допомоги населенню.

40. Таким чином, держава взяла на себе бюджетне зобов'язання щодо відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов'язаних із газопостачанням населення, яке користується субсидіями та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами.

41. Запроваджуючи механізм взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу (ПЕК), визначений згідно з Порядком фінансування видатків, держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств ПЕК, пов'язаних із газопостачанням населення, яке користується житловими субсидіями та має пільги з оплати комунальних послуг.

42. Тобто правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами у цій частині (стосовно розміру пільг та субсидій, отриманих населенням на відповідній території діяльності відповідача) зазнають імперативного регулюючого впливу держави, яка приймає законодавчі акти щодо виділення відповідних субвенцій на фінансування пільг і субсидій; соціального захисту відповідних категорій громадян та їх гарантій. Отже, на виконання таких законодавчих актів держава в особі відповідних державних органів приймає підзаконні нормативні акти.

43. Таким чином, незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов'язання між сторонами договору в частині, яку держава компенсуватиме за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства.

44. Сторони, підписавши спільні протокольні рішення, погодилися з тим, що між ними встановлюється інший (не той, що був передбачений у договорі) порядок розрахунків.

45. Відповідний правовий висновок наведено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.05.2019 у справі № 924/296/18 та у постанові палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від
23.09.2019 у справі № 908/885/18.

46. Підставою для застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України, є наявність суми основного боргу, що не була предметом регулювання за спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків, несвоєчасно сплаченого відповідачем за рахунок власних коштів. Зазначену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 904/1858/16, від 12.06.2018 у справі № 922/1010/16, від 28.11.2018 у справі № 927/370/18.

47. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

48. За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

49. Суди попередніх інстанцій установили, що частина заборгованості у загальній сумі 8 ~money30~ відповідач сплатив за рахунок власних коштів, а не на підставі спільних протокольних рішень. Однак усупереч положенням процесуального законодавства суди не встановили всіх обставин, які входять до предмета доказування у цій справі, а саме не з'ясували, в який термін покупець мав оплатити придбаний ним природний газ, коли фактично покупець здійснив оплату та за рахунок яких саме коштів. Унаслідок наведеного суди не дослідили обставини, які підтверджували би порушення відповідачем зобов'язання в частині сплати вартості придбаного газу власними грошовими коштами у співвідношенні зі конкретними періодами, актами приймання-передачі та з урахуванням сплаченого відповідно до протокольних рішень.

50. У зв'язку із зазначеним суди першої та апеляційної інстанцій не встановили всіх обставин, які входять до предмета доказування у цій справі, що, в свою чергу, призвело до передчасних та необґрунтованих висновків про наявність чи відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

51. Частиною 2 статті 300 ГПК України унормовано, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

52. Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з'ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю законного рішення у справі, тому оскаржувані судові рішення необхідно скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

53. Під час нового розгляду справи судам слід установити та дослідити фактичні обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, а також надати їм належну правову оцінку з урахуванням викладеного в цій постанові та на підставі наведених норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд

54. Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

55. Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

56. За наведених обставин доводи, викладені у касаційній скарзі, частково підтвердилися, тому рішення та постанову у справі необхідно скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

57. Під час нового розгляду справи у наведеній частині суду першої інстанції слід дослідити наявні у справі докази, всебічно, повно та об'єктивно встановити обставини справи та вирішити спір відповідно до вимог чинного законодавства.

Розподіл судових витрат

58. Оскільки касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а справа - передачі на новий розгляд, з урахуванням положень статті 129 ГПК України розподіл судових витрат у справі має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссягаз" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Житомирської області від 04.03.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.05.2019 у справі № 906/983/18 скасувати, справу передати на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді І. В. Кушнір

С. К. Могил