Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Постанова КГС ВП від 24.06.2025 року у справі №910/8607/24 Постанова КГС ВП від 24.06.2025 року у справі №910...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Касаційний господарський суд Верховного Суду

касаційний господарський суд верховного суду ( КГС ВП )

Історія справи

Постанова КГС ВП від 24.06.2025 року у справі №910/8607/24
Постанова КГС ВП від 24.06.2025 року у справі №910/8607/24
Постанова КГС ВП від 05.06.2025 року у справі №910/8607/24
Постанова КГС ВП від 06.06.2025 року у справі №910/8607/24

Державний герб України

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/8607/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.,

представників учасників справи:

позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Азімут Юг" - не з`явились,

відповідача - державного підприємства "Гарантований покупець" - адвоката Подобєда О.В., дов. № 275-Д від 24.02.2025,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Азімут Юг" (далі - Товариство)

про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу

за касаційною скаргою державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - Підприємство)

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2024 (суддя Ковтун С.А.) та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 (головуючий суддя Пономаренко Є.Ю., судді: Барсук М.А. і Кропивна Л.В.)

у справі № 910/8607/24

за позовом Товариства

до Підприємства

про стягнення 25 994 932,30 грн.

За результатами розгляду заяви Верховний Суд

ВСТАНОВИВ:

Постановою Верховного Суду від 05.06.2025 касаційну скаргу Підприємства залишено без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2024 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 (в оскаржуваній частині) у справі № 910/8607/24 - без змін.

Водночас у поданому до Верховного Суду відзиві на касаційну скаргу Товариство просило стягнути з Підприємства 20 000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених ним у зв`язку з переглядом прийнятих у справі судових рішень в касаційному порядку.

Заява обґрунтована приписами статей 126 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), статтями 26, 27, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" з посиланням на докази понесення заявлених витрат, а саме: договір про надання правової допомоги від 14.05.2024 № 250/2024 (далі - Договір; копія наявна в матеріалах справи, т. 2, а.с. 127-129), акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 26.05.2025, а також ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1905301 від 26.05.2025 (копії яких долучено Товариством до відзиву). За доводами Товариства, заявлена сума компенсації судових витрат на професійну правничу допомогу складається з 16 000 грн витрат на підготовку відзиву на касаційну скаргу, а також 4 000 грн витрат на участь адвоката в судовому засіданні.

У постанові від 05.06.2025 Верховний Суд, зокрема, зазначив, що викладена у відзиві заява Товариства про відшкодування йому витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції буде розглянута Судом за наслідками подання Товариством доказів відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України, зокрема, відповідного акта надання послуг в частині участі представника Товариства в судовому засіданні 05.06.2025.

За наслідками спливу п`ятиденного строку, встановленого частиною восьмою статті 129 ГПК України, та з урахуванням існування незалежних від Суду обставин (виявленням в локальній мережі Верховного Суду ознак кібератаки, що сталася 06.06.2025, у зв`язку з чим з 12:45 було призупинено роботу електронних сервісів та автоматизованих систем Верховного Суду, зокрема, приймання кореспонденції та процесуальних документів, їх обробка, автоматизований розподіл та розгляд, направлення судових рішень, повернення судового збору та надання інших судових послуг сторонам процесу та іншим особам тимчасово призупинено, про що зазначено на інтернет сайті Верховного Суду, а також підтверджується актами фіксації збоїв у роботі інформаційних систем від 06.06.2025, від 09.06.2025 та від 10.06.2025), ураховуючи поетапне відновлення електронних сервісів і автоматизованих систем, Верховний Суд ухвалою від 18.06.2025: призначив заяву Товариства, викладену у відзиві на касаційну скаргу, до розгляду на 24.06.2025 об 11:30; запропонував іншій стороні у справі подати заперечення на зазначену заяву до 23.06.2025; явку в судове засідання представників учасників судового процесу визнав необов`язковою.

Від Підприємства 19.06.2025 надійшли заперечення на заяву Товариства, викладену у відзиві на касаційну скаргу, у яких Підприємство, посилаючись на позицію Верховного Суду, висловлену в ухвалі від 21.02.2024 у справі № 910/9714/22, зазначає про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення у справі. Водночас, якщо Суд дійде висновку про наявність підстав для задоволення заяви Товариства, Підприємство просить обмежити розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу до 1 грн з посиланням на відсутність доказів того, що заявлений розмір витрат відповідає умовам договору, а також критерію розумної необхідності таких витрат.

Крім того, від Товариства 19.06.2025 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій позивач просить Суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Підприємства на його користь 20 000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених ним у зв`язку з переглядом прийнятих у справі судових рішень в касаційному порядку.

Ураховуючи зміст цієї заяви та її спрямованість на розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, заслухавши у судовому засіданні думку представника Підприємства, Верховний Суд розцінює її у якості заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, яка вже заявлена Товариством у відзиві на касаційну скаргу і є предметом розгляду.

Розглянувши заяву Товариства про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, викладену у відзиві на касаційну скаргу, з доданими до неї документами, заперечення Підприємства, Верховний Суд вважає, що заява Товариства, викладена у відзиві, підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

За приписами статті 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається відповідно до таких етапів: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в т.ч. гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Окрім наведеного, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в т.ч. впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Водночас, при визначенні суми відшкодування Суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, про що йдеться у додатковій ухвалі Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20.

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене у частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у т.ч. чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

З матеріалів справи вбачається, що Товариством дотримано вимоги щодо строків звернення із заявою про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, викладеною у відзиві на касаційну скаргу. На підтвердження понесених витрат на послуги адвоката в суді касаційної інстанції Товариством надані такі документи:

- копію Договору (міститься в матеріалах справи, т. 2, а.с. 127-129);

- копію акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 26.05.2025 (долучена Товариством до відзиву);

- копію ордера на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1905301 від 26.05.2025 (долучена Товариством до відзиву).

Згідно з наданою копією Договору, укладеного 14.05.2024 Товариством (клієнт) та адвокатським об`єднанням "ГРУПА БІЗНЕС ПАРТНЕРІВ» (адвокатське об`єднання), сторони погодили, зокрема, наступні умови надання правової допомоги:

- клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором (пункт 1.1);

- надання адвокатським об`єднанням правової допомоги здійснюється на підставі поданої клієнтом письмової заявки, оформленої за формою, наведеною в Додатку № 1 до цього договору. У заявці має бути вказано вид правової допомоги згідно з п.п 2.1 цього договору, якої потребує клієнт, короткий виклад суті справи/завдання, інші додаткові умови, що стосуються суті справи. Заявка має бути надана клієнтом адвокатському об`єднанню будь-яким зручним способом, у тому числі, шляхом направлення на електронну пошту, вказану в розділі 10 Договору (пункт 1.2);

- адвокатське об`єднання на підставі цього договору приймає на себе зобов`язання з надання наступної правової допомоги, зокрема, представляє через партнерів адвокатського об`єднання та/або його адвокатів (помічників адвокатів), залучених адвокатським об`єднанням адвокатів у встановленому порядку інтересів клієнта в господарських судах, судах загальної юрисдикції, адміністративних судах, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами, під час розгляду будь-яких спорів. Складає та підписує заяви, в тому числи позовні заяви, скарги, клопотання, інші процесуальні документи та подає їх у встановленому законом порядку. Виготовляє та подає документи (заяви) до відповідних установ щодо легалізації національних судових рішень (підпункт 2.1.4 пункту 2.1);

- партнери адвокатського об`єднання та/або його адвокати мають право представляти і захищати права, свободи та інтереси клієнта в усіх державних, громадських та інших підприємствах, установах, органах, організаціях, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, органах прокуратури, судових органах (господарських, адміністративних судах та судах загальної юрисдикції всіх інстанцій), з усіма процесуальними правами, які законом надані позивачу, відповідачу, третій особі та потерпілому, у тому числі подавати позовні заяви з правом їх підпису, знайомитися з матеріалами справи, робити витяги з них, завіряти копії документів, приймати участь у судових засіданнях, надавати докази, приймати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання, відводи та скарги, давати усні та письмові пояснення суду, подавати свої доводи, міркування і заперечення, одержувати рішення, постанови, ухвали, копії документів по справі, повної і часткової відмови від позовних вимог, повного або часткового визнання позову, зміни підстав або предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, укладення мирової угоди, оскарження рішень, постанов, ухвал судів в апеляційному та касаційному порядку, а також дій державних органів, організацій та їх посадових осіб, подання виконавчих документів в органи державної виконавчої служби та одержання присудженого майна або грошей на користь клієнта (підпункт 2.2.2 пункту 2.2);

- клієнт приймає на себе наступні зобов`язання, зокрема, своєчасно приймати надані адвокатським об`єднанням послуги шляхом підписання акта приймання-передавання послуг. У випадку, якщо клієнт не підписав акт приймання-передавання послуг протягом 5 робочих днів з дати отримання такого акта та не надав обгрунтованих заперечень щодо прийняття таких послуг, послуги вважаються прийнятими на шостий день з дати отримання відповідного акта приймання-передавання послуг (підпункт 3.1.5 пункту 3.1);

- гонорар адвокатського об`єднання клієнт оплачує у розмірі та в порядку згідно з умовами, викладеними у додатку № 2 до цього договору (пункт 4.1);

- даний договір укладений на строк до 31 грудня 2030 року та набирає чинності з моменту його підписання сторонами (пункт 7.1).

Умовами додатку № 2 "Розмір винагороди адвокатського об`єднання та порядок здійснення розрахунків" до Договору, сторони погодили, зокрема, що вартість послуг (гонорар) адвокатського об`єднання за Договором щодо підготовки вимоги про задоволення кредиторських вимог на адресу контрагента клієнта - Підприємства та позовної заяви щодо стягнення заборгованості з Підприємства з наданням правничої допомоги у судах всіх інстанцій по справі 400 000 грн (чотириста тисяч гривень 00 копійок), у тому числі: у суді першої інстанції - 200 000 грн, у суді апеляційної інстанції - 100 000 грн, у суді касаційної інстанції - 100 000 грн. До вартості послуг адвоката також включено правовий супровід клієнта у виконавчому провадженні.

Згідно з актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 26.05.2025 на виконання Договору адвокатське обєднання надало, а Товариством прийняло наступні послуги (правову допомогу): "Надання правничої допомоги у рамках судової справи № 910/8607/24: складання відзиву на касаційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 19.12.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 у справі № 910/8607/24".

Загальна вартість послуг виконавця за цим актом складає 20 000 грн.

Інших актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до Договору, у тому числі, складеного за наслідками участі представника Товариства (адвоката Проскурні Т.В.) Товариством Суду не надано.

Надаючи оцінку наданим Товариством доказам понесення витрат на професійну правничу допомогу Верховний Суд зазначає таке.

Як вже частково зазначалося вище, сума компенсації судових витрат на професійну правничу допомогу, заявлена Товариством до стягнення у розмірі 20 000 грн, за твердженнями самого ж Товариства складається з 16 000 грн витрат на підготовку відзиву на касаційну скаргу, а також 4 000 грн витрат на участь адвоката в судовому засіданні.

Судом з`ясовано, що інтереси Товариства у суді касаційної інстанцій при розгляді касаційної скарги Підприємства на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 (в частині) у справі № 910/8607/24 представляла адвокат Проскурня Т.В., яка діяла на підставі ордеру АІ № 1905301 від 26.05.2025 та Договору.

Проте, за умовами Договору, зокрема, пункту підпункту 3.1.5 пункту 3.1, приймання-передача наданих адвокатським об`єднанням послуги здійснюється шляхом підписання акта приймання-передавання послуг, який є належним підтвердженням надання послуг правничої допомоги адвокатським об`єднанням.

Наданий Товариством акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 26.05.2025 не містить (та, з огляду на дату його складання та підписання сторонами, не може містити) відомостей щодо участі представника Товариства у судовому засідання 05.06.2025.

Відповідного акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) в частині участі представника Товариства в судовому засіданні 05.06.2025 Суду не надано, у зв`язку з чим заявлені витрати на професійну правничу допомогу в цій частині є документально не підтвердженими та не підлягають компенсації за рахунок Підприємства.

Водночас, наданий Суду акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 26.05.2025, містить відомості та фіксує надання адвокатським об`єднанням Товариству послуг правничої допомоги зі складання відзиву; вартість наданих за актом послуг складає 20 000 грн.

Із тексту відзиву Товариства на касаційну скаргу Підприємства вбачається, що цей документ підготовлено та подано до Верховного Суду адвокатом Проскурнею Т.В., у строк, встановлений Судом для його подачі, отже, відзив був прийнятий та врахований у розгляді справи.

Водночас суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У цьому контексті Верховний Суд враховує, що:

- касаційний перегляд у справі № 910/8607/24 стосувався оскарження додаткового рішення суду першої інстанції, а також постанови апеляційного (в частині наслідків перегляду цього додаткового рішення), а не рішення судів попередніх інстанцій за наслідками розгляду справи по суті спору, що свідчить про нескладність правових питань, які розглядалися судами та правильність висновків яких була предметом перевірки касаційного суду;

- відсутність потреби у значній кількості часу для формування правової позиції Товариства у спірному питанні;

- незмінність позиції Товариства у спірному питанні розподілу судових витрат у суді першої, апеляційної та касаційної інстанціях;

- відзиви Товариства як на апеляційну (в частині оскарження додаткового рішення), так і на касаційну скаргу Підприємства містять тотожну правову позицію у розгляді питання розподілу судових витрат, тексти відзивів у значній частині містять ідентичний текст.

Матеріали справи та зміст судових рішень попередніх інстанцій свідчать про те, що правова позиція Товариства була сталою, нормативно-правове регулювання спірного питання розподілу судових витрат не змінювалося, а адвокат надавала правову допомогу Товариству у суді касаційної інстанції будучи обізнаним з усіма обставинами цієї справи, зокрема у питанні розподілу судових витрат за наслідками розгляду справи по суті позовних вимог.

У цьому контексті Верховний Суд вважає слушними доводи Підприємства щодо реальної необхідності заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу адвоката з огляду на складність справи та предмет оскарження.

Також Верховний Суд враховує, що у цій справі для адвоката більш складним було надання Товариству послуг у суді першої та апеляційної інстанції, коли ними з клієнтом формувалася правова позиція та напрацьовувалася лінія захисту, яка виявилася ефективною, і у суді касаційної інстанції Товариство лише притримувалися раніше обраної позиції і виключно щодо компенсації судових витрат.

Водночас, з огляду на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах 214, 215 постанови від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22, Верховним Судом відхиляються доводи Підприємства про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення у справі з посиланням на позицію Верховного Суду, висловлену в ухвалі від 21.02.2024 у справі № 910/9714/22.

За таких обставин, виходячи з критерію реальності та розумності розміру витрат на правову допомогу, понесених Товариством у суді касаційної інстанції, враховуючи заперечення Підприємства, Верховний Суд, з огляду на міркування, викладені у цій додатковій постанові, дійшов висновку про непокладення усієї суми суми заявленої до стягнення правової допомоги, охопленої послугою з підготовки та оформлення відзиву на касаційну скаргу, з огляду на необґрунтованість вартості цієї послуги у розмірі 20 000 грн.

Отже, дослідивши заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на заперечення Підприємства щодо стягнення таких витрат, Верховний Суд вважає, що розмір заявлених витрат на правничу (правову) допомогу у загальній сумі 20 000 грн, в частині послуги з участі представника Товариства в судовому засіданні 05.06.2025 на суму 4 000 грн документально не підтверджений, а в частині послуги з підготовки та оформлення відзиву на касаційну скаргу на суму 16 000 (як зазначає скаржник у заяві про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу; 20 000 грн за відомостями, які містяться у самому акті приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 26.05.2025) не відповідає критерію розумності їхнього розміру, складності справи і необхідному обсягу правничих послуг.

За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених Товариством на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, через призму критеріїв, встановлених частиною п`ятою статті 129 ГПК України, керуючись статтями 2 80 123 126 129 ГПК України, враховуючи обсяг виконаних робіт, з урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, беручи до уваги критерії пропорційності, справедливості, необхідності та розумності розміру таких витрат, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність покладення на Підприємство витрат на професійну правничу допомогу, понесених Товариством та документально підтверджених ним у суді касаційної інстанції, у розмірі 5 000 грн.

Керуючись статтями 123 126 129 221 244 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Азімут Юг" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/8607/24 задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства "Гарантований покупець" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Азімут Юг" 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп. витрат на правничу (правову) допомогу в суді касаційної інстанції.

3. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя І. Колос

Суддя Т. Малашенкова

logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати