Історія справи

Ухвала КГС ВП від 24.04.2019 року у справі №910/5163/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/5163/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т.Б., Пількова К. М.,

здійснив розгляд у письмовому провадженні касаційної скарги Закарпатської митниці ДФС на рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2018 (суддя Мудрий С. М.) і постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 (головуючий - Пономаренко Є. Ю., судді: Дідиченко М. А., Смірнова Л. Г.) у справі

за позовом Державного підприємства "Словечанське лісове господарство"

до 1) Державної казначейської служби України,

2) Закарпатської митниці ДФС,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця",

про відшкодування шкоди в розмірі 888587,89 грн.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У квітні 2018 року Державне підприємство "Словечанське лісове господарство" (далі - ДП "Словечанське лісове господарство", Підприємство, Лісгосп, вантажовідправник) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної казначейської служби України (далі - Держказначейство України) та Закарпатської митниці ДФС (далі - Митниця) про відшкодування шкоди в розмірі 888587,89 грн, з яких: 652029,58 грн - витрати по сплаті на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - ПАТ "Українська залізниця", Товариство) коштів, стягнутих за рішенням Господарського суду Житомирської області від 25.07.2017 у справі №906/181/17, і понесених у вказаній справі судових витрат), 177558,31 грн - неодержаний прибуток (втрачена вигода) та 59000 грн - реальні збитки (витрати на юридичні послуги).

2. Позовна заява обґрунтовується обставинами протиправної бездіяльності Митниці, яка полягала у незаконному затриманні нею на митних постах у травні-серпні 2016 року та нездійсненні пропуску у встановлений законодавством строк рухомого складу залізниці (вагонів №№66727538, 67852608, 67869982, 65296261, 67395525), в яких знаходився належний Підприємству товар (деревина паливна).

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.2018 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь позивача грошові кошти в розмірі 621276,38 грн в рахунок відшкодування шкоди, завданої протиправною бездіяльністю Закарпатської митниці ДФС. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Рішення мотивоване положеннями статей 22, 1166, 1173, 837, 849, 853, 854, 857 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 224, 225 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 25, 43 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) та статей 13, 73, 74, 75, 79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), застосовуючи які місцевий суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на доведеність усіх елементів складу цивільного правопорушення, наявність яких є підставою для стягнення збитків, заподіяних незаконними діями (бездіяльністю) органу державної влади. Відмова в задоволенні позовних вимог про стягнення збитків в розмірі 30753,20 грн (в частині суми судового збору), а також 59000 грн збитків, які є витратами на юридичні послуги, аргументована тим, що судові витрати учасника судового процесу підлягають відшкодуванню в межах розгляду відповідної справи та не можуть стягуватися в якості збитків. Відмова в стягненні 177558,31 грн збитків у формі упущеної вигоди обґрунтовується недоведеністю їх фактичного понесення Лісгоспом з огляду на ненадання останнім доказів на підтвердження реалізації іншої частини деревини та вчинення всіх можливих дій, спрямованих на виконання контрактів №VАМ-SL від 10.10.2014 і №22/2015-СЛ-М від 22.06.2015, укладених з фірмою "Вам-Інтернатіонал Кфт" та з фірмою "Multikemia KFT" відповідно.

5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2019 прийнято відмову ДП "Словечанське лісове господарство" від позовних вимог в частині стягнення на користь позивача грошових коштів у розмірі 238164,24 грн у справі №910/5163/18. Визнано нечинним рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2018 у справі №910/5163/18 в частині стягнення на користь позивача грошових коштів у розмірі 238164,24 грн та провадження у цій справі у вказаній частині закрито. В решті рішення місцевого суду залишено без змін.

6. Постанова мотивована статтями 191, 231, 269, 274 ГПК України, з урахуванням яких апеляційний суд дійшов висновку про наявність правових підстав для прийняття відмови Підприємства від позовних вимог в частині стягнення 238164,24 грн, нарахованих за період з моменту затримки Митницею кожного з вагонів позивача до спливу 30-денного строку, визначеного статтею 199 Митного кодексу України (далі - МК України), як наслідок, обґрунтованим є задоволення судом першої інстанції позовних вимог в частині стягнення 383112,14 грн збитків, завданих неправомірною бездіяльністю Закарпатської митниці ДФС.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погодившись з рішенням місцевого суду та постановою апеляційної інстанції, Закарпатська митниця ДФС звернулася з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій статті 1173 ЦК України, статей 199, 321 МК України та статей 74, 76, 77 ГПК України, наголошуючи на тому, що: 1) до позовної заяви не додано належним чином засвідчені копії первинних документів, зокрема актів загальної форми, які складаються підрозділами залізниці, тобто не наведено належні та допустимі докази, які б вказували на обґрунтованість позовних вимог (наведені доводи Верховного Суду від 10.01.2019 по тотожній справі №914/1221/18; 2) суд помилково визнав доведеною наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями Закарпатської митниці ДФС по забезпеченню здійснення митного контролю та сплатою перевізнику (ПАТ "Українська залізниця") плати за надані послуги перевезення; 3) відсутнє судове рішення, яким би були встановлені преюдиціальні обставини протиправності бездіяльності Митниці протягом всього періоду часу, за який третьою особою нараховані платежі; 4) Митниця виходила з необхідності застосування 180-денного граничного строку перебування товарів під митним контролем.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

9. Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених у оскаржуваних судових рішеннях, а також посилається на неможливість застосування при розгляді цієї справи правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 10.01.2019 по справі №914/1221/18, яку скаржник помилково вважає тотожною справою, оскільки спірні правовідносини у справах №914/1221/18 і №910/5163/18 ґрунтуються на різних фактичних обставинах, а саме при вирішенні справи №914/1221/18 господарськими судами не було встановлено наявності судових рішень про стягнення з вантажовідправника на користь перевізника додаткових платежів та зборів за перевезення вантажів залізничним транспортом, пов`язаних з проведенням митних формальностей Митницею.

Розгляд справи Верховним Судом

10. Ухвалою Верховного Суду від 24.04.2019 (склад колегії суддів Касаційного господарського суду: Чумак Ю.Я. - головуючий, Кушнір І. В., Пільков К.М. визначено згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 19.04.2019) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Митниці на рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2018 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 у справі №910/5163/18, а також повідомлено учасників справи про те, що перегляд зазначених судових рішень здійснюватиметься у письмовому провадженні.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 24.06.2019 №29.3-02/876 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи №910/5163/18 у зв`язку з відпусткою судді Кушніра І. В.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 24.06.2019 для розгляду справи №910/5163/18 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Чумак Ю .Я., судді: Дроботова Т. Б., Пільков К. М.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

11. Між ДП "Словечанське лісове господарство" (продавець) та фірмою "Вам-Інтернатіонал Кфт" (покупець) 10.10.2014 укладено контракт №VАМ-SL.

Також 22.06.2015 між ДП "Словечанське лісове господарство" (продавець) та фірмою "Multikemia KFT" (покупець) укладено контракт №22/2015-СЛ-М.

Відповідно до умов зазначених контрактів продавець продає, а покупець купує деревину паливну.

12. На виконання вимог вказаних контрактів позивачем здійснено завантаження товару до вагонів: №66727538, залізнична накладна №491928 від 12.05.2016; №62852608, залізнична накладна №491902 від 12.05.2016; №67869982, залізнична накладна №490813 від 11.05.2016; №65296261, залізнична накладна №497669 від 19.05.2016; №67395525, залізнична накладна №496646 від 18.05.2016 та відправлено ці залізничні вагони з товаром, перевезення яких на експорт здійснювалося ПАТ "Українська залізниця" в особі її відповідних структурних підрозділів.

13. При цьому зазначені залізничні вагони було поміщено в митному режимі "Експорт" шляхом електронного декларування (замитнення) із проставлянням штампів "Під митним контролем" посадової особи Житомирської митниці ДФС у митних деклараціях №101110009/2016/001334, №101110009/2016/001320, №101110009/2016/001421, №101110009/2016/001409.

14. В подальшому зазначені залізничні вагони з товаром позивача були затримані Закарпатською митницею ДФС на залізничній станції "Батьово" для здійснення митного огляду.

15. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 05.04.2017 у справі №806/1290/16, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017, визнано протиправною бездіяльність Закарпатської митниці ДФС по не здійсненню пропуску рухомого складу вагонів залізниці №№66727538, 67852608, 67869982, 65296261, 67395525 з товаром "Деревина паливна у вигляді колод, неокорена, порода - сосна, довжиною 2м, діаметром 8-40см" (код УКЗЕД 4401100000) ДП "Словечанське лісове господарство" за митними деклараціями типу ЕК10АА №101110009/2016/001334 від 12.05.2016, 101110009/2016/001320 від 11.05.2016, 101110009/2016/001421 від 19.05.2016, 101110009/2016/001409 від 18.05.2016.

Зазначеною постановою встановлено, що митним органом в особі митного посту "Залізничний" залізничної станції "Батьово" з 19.05.2016 не пропущено через митний кордон з метою необхідності проведення митного огляду вагони №№66727538, 67852608, 67869982, з 20.05.2016 - вагон №65296261 і з 23.05.2016 - вагон №67395525 з продукцією "Деревина паливна", що належать ДП "Словечанське лісове господарство".

16. У зв`язку із затримкою вагонів ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" як перевізник звернулося до Господарського суду Житомирської області з вимогами до ДП "Словечанське лісове господарство" та Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України про стягнення 621276,38 грн.

17. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 25.07.2017 у справі №906/181/17, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 і постановою Верховного Суду від 23.07.2018, позов задоволено. Стягнуто з ДП "Словечанське лісове господарство" на користь ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" 621276,38 грн за час затримки вагонів і 9319,15 грн судового збору. у задоволенні позову до Закарпатської митниці ДФС відмовлено. Відстрочено виконання рішення суду до 31.12.2017.

18. Судовими рішеннями у справі №906/181/17 встановлено такі обставини:

1) 15.05.2016, 20.05.2016, 23.05.2016 на територію залізничної станції "Батьово" Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України, для здійснення митних процедур були подані товаросупровідні документи на товар лісоматеріалів, що слідував у вагонах 67869982, №67852608, №66727538, №67395525, №65296261 по накладним з номерами відправки 490813, 491902, 491928, 496646, 497669;

2) вантажовідправником вказаних товарів у документах зазначено ДП "Словечанське лісове господарство", вантажоотримувачем - фірму "Interspan Kft." (Угорщина). Вантаж був відправлений зі станції Велидники Південно-Західної залізниці;

3) на дати надходження вказаних вантажів на Закарпатську митницю надійшли орієнтування стосовно здійснення додаткових заходів митного контролю;

4) відповідно до листів Відділу митного оформлення №4 (Батьово) митного посту "Залізничний", на підставі статей 325, 338 МК України та усного розпорядження начальника митного посту "Залізничний", в.о. начальника ст. Батьово було направлено заявки з проханням подати вагони за номерами, зокрема, №67869982, №67852608, №66727538, №67395525, №65296261 для повного або часткового вивантаження та проведення митного огляду згідно з п. 5 постанови КМУ № 467 та п. 1.5 наказу МФУ № 602;

5) за фактом затримки вагонів з метою проведення митного огляду працівниками залізниці було складено акти загальної форми (ГУ-23) №10920 від 15.05.2016, №10954 від 20.05.2016, №10974 від 23.05.2016;

6) у зв`язку із затримкою вагонів для митного догляду з травня по серпень 2016 року, Підприємству були нараховані додаткові платежі, понесені залізницею, розрахунок яких проведено за ставками Збірника тарифів №1, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 №317, із застосуванням коригувального коефіцієнта 2,302, про що складено акти загальної форми ГУ-23 на загальну суму 621276,38 грн;

7) на підставі актів загальної форми № 10920 від 15.05.2016, № 4571 від 15.05.2016, № 21 від 15.05.2016, № 11016 від 16.06.2016, № 572 від 05.08.2016, № 4628 від 06.08.2016, № 170 від 09.08.2016, № 178 від 15.08.2016, № 25 від 23.08.2016 за користування вагоном №67869982 на станціях Батьово, Чоп та Мукачево було нараховано платежів на загальну суму 136837,33 грн (без ПДВ), з яких: плата за користування вагоном (код 117) на суму 85777,60 грн, за маневрову роботу 9код 1150 на суму 6062,10 грн, за зберігання вантажу (код 116) - 34503,70 грн, за зважування вантажу (код 118) - 173,10 грн, за телеграфне повідомлення (код 118) на суму 373,60 грн, за подавання/збирання вагону на під`їзну колію (код 118) на суму 3073,20 грн, за навантажувально-розвантажувальні роботи засобами МЧ-Львів (код 118) - 1920 грн. Також застосований коефіцієнт 1,290 -- тариф Батьово-Чоп, Чоп-Батьово, Батьово-Чоп, Чоп=Мукачево складає 4544 грн. Всього до сплати без ПДВ - 136837,33 грн;

8) на підставі актів загальної форми № 10920 від 15.05.2016, № 4567 від 15.05.2016, № 21 від 15.05.2016, № 11016 від 16.06.2016, № 572 від 05.08.2016, № 4625 від 06.08.2016, № 172 від 10.08.2016, № 179 від 15.08.2016, № 25 від 23.08.2016 за користування вагоном №67852608 на станціях Батьово, Чоп та Мукачево було нараховано платежів на загальну суму 122364,20 грн (без ПДВ), з яких: плата за користування вагоном (код 117) на суму 85777,60 грн, за зберігання вантажу (код 116) - 29797,10 грн, за зважування вантажу (код 118) - 173,10 грн, за участь представника залізниці при зважуванні (код 118) на суму 152,40 грн, за навантажувально-розвантажувальні роботи засобами МЧ-Львів (код 118) - 1920 грн. Також застосований коефіцієнт 1,290 - тариф Батьово-Чоп, Чоп-Батьово, Батьово-Чоп, Чоп-Мукачево складає 4544 грн. Всього до сплати без ПДВ - 122364,20 грн;

9) на підставі актів загальної форми № 10920 від 15.05.2016, № 4570 від 15.05.2016, № 21 від 15.05.2016, № 11016 від 16.06.2016, № 572 від 05.08.2016, № 4624 від 06.08.2016, № 171 від 09.08.2016, № 175 від 12.08.2016, № 25 від 23.08.2016 за користування вагоном №66727538 на станціях Батьово, Чоп та Мукачево було нараховано платежів на загальну суму 126661,76 грн (без ПДВ), з яких: плата за користування вагоном (код 117) на суму 85777,60 грн, за зберігання вантажу (код 116) - 33948 грн, за зважування вантажу (код 118) - 173,10 грн, за навантажувально-розвантажувальні роботи засобами МЧ-Львів (код 118) - 2219,06 грн. Також застосований коефіцієнт 1,290 -- тариф Батьово-Чоп, Чоп-Батьово, Батьово-Чоп, Чоп-Мукачево складає 4544 грн. Всього до сплати без ПДВ - 126661,76 грн;

10) на підставі актів загальної форми № 10954 від 20.05.2016, № 570 від 05.08.2016, № 4627 від 06.08.2016, № 169 від 08.08.2016, № 174 від 11.08.2016, № 25 від 23.08.2016 за користування вагоном №67395525 на станціях Батьово, Чоп та Мукачево було нараховано платежів на загальну суму 120565,26 грн (без ПДВ), з яких: плата за користування вагоном (код 117) на суму 81468,20 грн, за маневрову роботу (код 115) - 4714,90 грн, за зберігання вантажу (код 116) - 29347,70 грн, за зважування вантажу (код 118) - 173,10 грн, за участь представника залізниці при зважуванні (код 118) на суму 152,40 грн, за телеграфне повідомлення (код 118) - 122 грн, за навантажувально-розвантажувальні роботи засобами МЧ-Львів (код 118) - 2080,96 грн. Також застосований коефіцієнт 1,290 -- тариф Батьово-Чоп, Чоп-Мукачево складає 2506,00 грн. Всього до сплати без ПДВ - 120565,26 грн;

11) на підставі актів загальної форми № 10974 від 23.05.2016, № 571 від 05.08.2016, № 4626 від 06.08.2016, № 168 від 08.08.2016, № 173 від 11.08.2016, № 25 від 23.08.2016 за користування вагоном №65296261 на станціях Батьово, Чоп та Мукачево було нараховано платежів на загальну суму 114847,83 грн (без ПДВ), з яких: плата за користування вагоном (код 117) на суму 78842,70 грн., за маневрову роботу (код 115) - 3367,80 грн, за зберігання вантажу (код 116) - 27638,70 грн, за зважування вантажу (код 118) - 173,10 грн, за участь представника залізниці при зважуванні (код 118) на суму 152,40 грн, за телеграфне повідомлення (код 118) - 122 грн, за навантажувально-розвантажувальні роботи засобами МЧ-Львів (код 118) - 2145,13 грн. Також застосований коефіцієнт 1,290 -- тариф Батьово-Чоп, Чоп-Мукачево складає 2506 грн. Всього до сплати без ПДВ - 114847,83 грн.

19. Державним підприємством "Словечанське лісове господарство" було сплачено на виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 у справі №906/181/17 суму 630595,53 грн, з якої: 621276,38 грн за час затримки вагонів (основний борг) та 9319,15 грн судового збору в суді першої інстанції, що підтверджується платіжними дорученнями №293 від 14.12.2017 на суму 100000 грн, №264 від 28.12.2017 на суму 220595,53 грн, №285 від 15.12.2017 на суму 110000 грн, №256 від 11.12.2017 на суму 100000 грн, №274 від 08.12.2017 на суму 100000 грн.

20. Також Підприємством сплачено судовий збір за апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду в розмірі 10251,07 грн, що підтверджується платіжним дорученням №148 від 08.08.2017 та за касаційною скаргою до Вищого господарського суду України на рішення Господарського суду Житомирської області від 25.07.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 у справі №906/181/17 у розмірі 11182,98 грн, що підтверджується платіжним дорученням №231 від 24.11.2017.

Позиція Верховного Суду

21. Здійснивши розгляд касаційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

22. Предметом позову в цій справі є відшкодування позивачу шкоди на загальну суму 888587,89 грн, що складається з: 652029,58 грн коштів, стягнутих на користь ПАТ "Українська залізниця" за судовим рішенням у справі №906/181/17, з яких: 621276,38 грн - за час затримки вагонів (основний борг); 9319,15 грн судового збору в суді першої інстанції, 10251,07 грн судового збору за подання апеляційної скарги та 11182,98 грн судового збору за подання касаційної скарги; 177558,31 грн неодержаного прибутку (втрачена вигода); 59000 грн. реальних збитків (витрати на юридичні послуги).

23. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем під час апеляційного перегляду справи подано заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення 238164,24 грн, нарахованих за період з моменту затримки Митницею кожного з вагонів Підприємства до спливу 30-денного строку, визначеного частиною 1 статті 199 МК України, оскільки бездіяльність митниці вираховується з моменту закінчення строку, встановленого цією статтею, тобто починаючи з 30-го дня перебування спірного товару в зоні діяльності митниці (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2018 по справі №914/1221/17).

24. Відповідно до частини 1 статті 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

25. Статтею 274 ГПК України передбачено, що у суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

26. Виходячи з принципу диспозитивності господарських відносин та з огляду на те, що зазначені дії позивача не суперечать законодавству і не порушують чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, апеляційна інстанція цілком обґрунтовано прийняла відмову ДП "Словечанське лісове господарство" від позовних вимог в частині стягнення з Митниці грошових коштів у розмірі 238164,24 грн, наслідком чого є визнання рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2018 у справі №910/5163/18 нечинним та закриття провадження у справі в цій частині позову.

27. Відтак, апеляційним судом здійснювався перегляд оскаржуваного рішення без урахування вказаних позовних вимог, провадження за якими було закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову у вказаній частині.

28. Статтею 1173 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

29. Таким чином, на відміну від загальної норми статті 1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вини заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1173 ЦК України, на підставі якої заявлено позовні вимоги у цій справі, передбачає відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи.

30. Отже, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

31. Виходячи з наведеного та в силу вимог статті 74 ГПК України саме позивач повинен довести факт завдання збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між цивільним правопорушенням та завданням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення зв`язку між протиправною поведінкою винної особи та збитками потерпілої сторони.

32. Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

33. Згідно з частиною 1 статті 269 та підпунктом "в" пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції мають бути зазначені мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.

34. Відповідно до частини 2 статті 30 МК України шкода, заподіяна особам та їх майну неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю митних органів, організацій або їх посадових осіб чи інших працівників при виконанні ними своїх службових (трудових) обов`язків, відшкодовується цими органами, організаціями у порядку, визначеному законом.

35. Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.12.2018 у справі №902/320/17).

36. Згідно з частиною 1 статті 199 МК України граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у пунктах пропуску через державний кордон України не може перевищувати 30 днів, а для автомобільного транспорту - п`ять днів з моменту прибуття у пункт пропуску через державний кордон України для здійснення митних процедур.

37. Відповідно до частини 2 статті 218 МК України розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб.

38. Виходячи з системного аналізу змісту положень статей 28, 31, 32 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951, статей 218, 338 МК України, статей 119, 121 Статуту залізниць України, вартість проведених залізницею розвантажувальних, навантажувальних та перевантажувальних робіт, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, має в будь-якому випадку оплачуватися вантажовласниками (вантажовідправниками) незалежно від того, чи виявлено митницею факт незаконного переміщення товару під час здійснення митного контролю.

39. Згідно з частиною 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

40. Чинним судовим рішенням у справі №806/1290/16 (постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 05.04.2017) встановлено преюдиціальні факти протиправної бездіяльності Закарпатської митниці ДФС, яка полягала у нездійсненні пропуску рухомого складу вагонів залізниці №№66727538, 67852608, 67869982, 65296261, 67395525 з товаром "Деревина паливна у вигляді колод, неокорена, порода - сосна, довжиною 2м., діаметром 8-40см" (код УКЗЕД 4401100000) ДП "Словечанське лісове господарство" за митними деклараціями типу ЕК10АА №101110009/2016/001334 від 12.05.2016, 101110009/2016/001320 від 11.05.2016, 101110009/2016/001421 від 19.05.2016, 101110009/2016/001409 від 18.05.2016.

Цією постановою також встановлено, що митним органом в особі митного посту "Залізничний" залізничної станції "Батьово" з 19.05.2016 не пропущено через митний кордон з метою необхідності проведення митного огляду вагони №№66727538, 67852608, 67869982, з 20.05.2016 - вагон №65296261, а з 23.05.2016 - вагон №67395525 з продукцією "Деревина паливна", що належать ДП "Словечанське лісове господарство". Таким чином, незважаючи на наявність у Закарпатської митниці ДФС права на проведення митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення, дії Закарпатської митниці ДФС по затримці та переогляду залізничних вагонів №№66727538, 67852608, 67869982, 65296261 і 67395525 з деревиною паливною ДП "Словечанське лісове господарство" на митному посту "Залізничний" є протиправними, так як були вчиненні за відсутності законних підстав для такого огляду та призвели до порушення прав Підприємства у вигляді додаткових витрат за затримку вказаних вагонів.

41. У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.07.2018 у справі №906/181/17 зазначено, що факт затримки вагонів документально підтверджено наявними в матеріалами справи доказами, зокрема, переліченими вище актами загальної форми, які були складені ПАТ "Українська залізниця" відповідно до вимог чинного законодавства та на підставі яких було розраховано плату за користування вагонами, за маневрову роботу, за зберігання вантажу, за зважування вантажу, за участь представника залізниці при зважуванні, за телеграфне повідомлення, за навантажувально-розвантажувальні роботи, які були виконані залізницею через затримку вагонів на загальну суму 621276,38 грн.

42. Наведеним вище повністю спростовуються як твердження скаржника про помилкове визнання судами доведеною наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями Закарпатської митниці ДФС по забезпеченню здійснення митного контролю та сплатою перевізнику (ПАТ "Українська залізниця") плати за надані послуги перевезення, так і доводи скаржника про відсутність судового рішення, яким би були встановлені преюдиціальні обставини протиправності бездіяльності Митниці протягом всього періоду часу, за який третьою особою нараховані платежі.

43. Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою №48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою №28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

44. Таким чином судові рішення у справі №806/1290/16 та справі №906/181/17 не можуть бути поставлені під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у справі №910/5163/18, не можуть їм суперечити.

45. Колегія суддів не приймає до уваги аргументи скаржника про те, що до позовної заяви не додано належним чином засвідчені копії первинних документів, зокрема актів загальної форми, які складаються підрозділами залізниці, тобто не наведено належні та допустимі докази, які б вказували на обґрунтованість позовних вимог, оскільки апеляційний суд правильно зазначив, що обставини складання зазначених актів та нарахування на їх підставі позивачу платежів за затримку вагонів, а також їх розмір та період, вже були встановлені судовим рішенням у справі №906/181/17, а тому в силу положень частини 4 статті 75 ГПК України зазначені обставини не потребують повторного доказування (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2019 у справі №910/4938/18).

46. Касаційна інстанція вважає безпідставним посилання скаржника в обґрунтування своїх заперечень на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 10.01.2019 по справі №914/1221/18, яку Митниця помилково вважає тотожною справою, оскільки у відзиві на касаційну скаргу позивач вірно зауважує, що спірні правовідносини у справах №914/1221/18 і №910/5163/18 ґрунтуються на різних фактичних обставинах, а саме при вирішенні справи №914/1221/18 господарськими судами не було встановлено наявності судових рішень про стягнення з вантажовідправника на користь перевізника додаткових платежів та зборів за перевезення вантажів залізничним транспортом, пов`язаних з проведенням митних формальностей Митницею (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2019 у справі №910/4938/18).

47. Враховуючи визначений статтею 199 МК України граничний 30-денний термін перебування товарів у пунктах пропуску через державний кордон України, наявну відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення суми 238164,24 грн, нарахованої за період з моменту затримки Митницею кожного з вагонів Підприємства до спливу 30-денного строку, а також доведеність причинно-наслідкового зв`язку між протиправною бездіяльністю Закарпатської митниці ДФС, що полягала у нездійсненні пропуску рухомого складу вагонів залізниці, в яких знаходився товар позивача, та понесеними останнім реальними збитками у розмірі 383112,14 грн, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про наявність підстав для часткового задоволення позову шляхом стягнення зазначеної суми збитків.

48. Апеляційним судом правомірно відхилено посилання скаржника на те, що Митниця виходила з необхідності застосування 180-денного граничного строку перебування товарів під митним контролем, оскільки за змістом статей 199, 246, 248, 255, 318, 320, 321 МК України, митне оформлення та митний контроль є різними процедурами, з визначеними різними моментами початку та закінчення їх виконання та включають в себе різний обсяг дій, що вчиняються уповноваженими органами. Крім того, завершення митного оформлення товарів пов`язується, зокрема з перетинанням митного кордону України транспортними засобами комерційного призначення, а спірні вагони було затримано Митницею саме для прикордонно-митного догляду.

49. Що стосується позовних вимог про стягнення збитків у розмірі 30753,20 грн, які сукупно складаються з сум судового збору, сплаченого Підприємством при розгляді справи №906/181/17 у судах різних інстанцій, та 59000 грн витрат позивача на юридичні послуги, а також 177558,31 грн збитків у вигляді неодержаного прибутку, то суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у їх задоволенні з тих мотивів, що, по-перше витрати на сплату судового збору і юридичних послуг не є збитками в розумінні статті 22 ЦК України та статті 224 ГК України. По-друге, позивачем не доведено вжиття всіх можливих заходів для одержання упущеної вигоди від невиконання контрактів з фірмою "Вам-Інтернатіонал Кфт" та фірмою "Multikemia KFT".

50. Крім того, Верховний Суд враховує, що подана Митницею касаційна скарга не містить жодних заперечень щодо законності та обґрунтованості судових рішень в частині відмови у задоволенні вказаних позовних вимог, тоді як за змістом частини 1 статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права у межах доводів та вимог касаційної скарги.

51. З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність позивачем належними і допустимими доказами наявності трьох елементів складу правопорушення, необхідних для відшкодування позадоговірної шкоди, завданої органом державної влади, зокрема, протиправної поведінки відповідача, причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та завданими збитками, розміру завданої шкоди, що є підставою для часткового задоволення позову.

52. В свою чергу касаційна інстанція погоджується з викладеними у відзиві на касаційну скаргу доводами позивача, обґрунтованість та відповідність яких чинному законодавству і фактичним обставинам справи підтверджується вищенаведеними висновками суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

53. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, як наслідок, оскаржувану постанову ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

54. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновки суду апеляційної інстанції щодо часткового задоволення позову, у зв`язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваних рішення та постанови відсутні.

Щодо судових витрат

55. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Закарпатської митниці ДФС залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва 17.09.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 у справі №910/5163/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

К. М. Пільков