Історія справи

Ухвала КГС ВП від 07.02.2018 року у справі №910/7122/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/7122/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Баранець О.М., Мамалуй О.О.,

за участю секретаря: Натаріної О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Шивлавс"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Усатенко І.В.)

від 03.07.2017

та постанову Київського апеляційного господарського суду

(головуючий - Буравльов С.І., судді: Андрієнко В.В., Власов Ю.Л.)

від 14.12.2017

у справі № 910/7122/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шивлавс"

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів Фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гальва Елементс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Дельта банк"

про зобов'язання вчинити дії,

за участю представників учасників справи:

позивача - не з'явився;

відповідача - Свистунов А.В.;

третьої особи на стороні позивача - не з'явився;

третьої особи на стороні відповідача - Свистунов А.В.;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шивлавс" (далі - ТОВ "Шивлавс") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про зобов'язання включити кредиторські вимоги позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк".

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за договором відступлення права вимоги ТОВ "Гальва Елементс" йому було передано право вимоги сплати коштів за договором банківського рахунку у розмірі 205 510, 80 грн. У зв'язку з відкликанням банківської ліцензії та початком процедури ліквідації ПАТ "Дельта Банк", позивач звернувся до відповідача з кредиторською вимогою на суму 205 510, 80 грн. Відповідач не визнав право вимоги позивача та не включив його вимогу до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.07.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2017, у позові відмовлено повністю.

Господарськими судами встановлено такі обставини:

- між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гальва Елементс" (клієнт) 19.09.2014 укладено договір банківського рахунку № 142/2029144-17545, згідно з п. п. 1.1, 1.2 якого банк відкриває клієнту поточний рахунок № 26008002029144 у національній валюті України та отримує плату за обслуговування рахунку згідно з діючими на момент надання послуг тарифами банку. Підписанням цього договору клієнт підтверджує, що ознайомлений з діючими на момент укладення цього договору тарифами та не має жодних заперечень щодо них. Банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок грошові кошти, що надходять клієнту, виконувати розпорядження клієнта щодо перерахування відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунком;

- відповідно до п. п. 3.2.1 та 3.3.2 договору банківського рахунку клієнт має право самостійно розпоряджатись грошовими коштами на рахунку з дотриманням вимог законодавства України. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта перераховувати з рахунку грошові кошти у межах залишку грошових коштів на рахунку;

- листами від 21.11.2014, 01.12.2014, 04.12.2014, 05.12.2014 та 16.12.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "Гальва Елементс" повідомляло банк про невиконання останнім ряду платіжних доручень щодо перерахування коштів контрагентам. Також клієнт зазначив про порушення банком умов договору банківського рахунку та просив усунути вказані порушення;

- також, 19.02.2015 клієнт направив банку претензію, у якій повідомив про порушення банком законодавства та умов договору банківського рахунку, що призвели до накладення на клієнта штрафних санкцій з боку його контрагентів та порушення його господарської діяльності, у тому числі, завдання збитків;

- Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Гальва Елементс" лист № 2933, яким повідомлено про запровадження у банку тимчасової адміністрації;

- у подальшому, 20.07.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гальва Елементс" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шивлавс" (новий кредитор) укладено договір № 2 про відступлення права вимоги (цесії), відповідно до п. 1.1 якого первісним кредитором ПАТ "Дельта банк" (боржник), який постановою Правління НБУ № 150 від 02.03.2015 визнаний неплатоспроможним і стосовно нього введена тимчасова адміністрація, був відкритий та використовувався поточний рахунок № 26008002029144/980, на якому на момент підписання даного договору знаходяться грошові кошти первісного кредитора у сумі 205 510, 80 грн. Первісний кредитор відступає за плату, а новий кредитор набуває права вимоги до боржника на належні первісному кредитору грошові кошти у розмірі 205 510, 80 грн, що знаходяться на рахунку;

- за цим договором новий кредитор з моменту набуття чинності даним договором одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошових коштів у розмірі, визначеному у п. 1.1 цього договору. До нового кредитора переходить право на стягнення будь-яких штрафних санкцій з боржника (п. п. 1.2, 1.3 договору про відступлення права вимоги);

- згідно з п. п. 2.1, 2.2 зазначеного договору право вимоги, що відступається за цим договором, оцінене сторонами у сумі 49 500, 00 грн (ціна договору), яку новий кредитор сплачує первісному кредитору у порядку, передбаченому п. 2.2 цього договору. Новий кредитор протягом 10 робочих днів з дати набуття чинності цим договором сплачує первісному кредитору ціну договору шляхом безготівкового переказу грошових коштів на банківський рахунок або шляхом видачі готівкових грошових коштів з каси підприємства у порядку, передбаченому чинним законодавством України;

- первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником його обов'язків. Первісний кредитор не вправі вчиняти дії, спрямовані на зменшення обсягу права вимоги, зазначеному у п. 1.1 цього договору, без письмової згоди нового кредитора. (п. п. 3.1, 3.2 договору відступлення права вимоги);

- пунктом 4.2 договору передбачено обов'язок первісного кредитора належним чином повідомити боржника про відступлення права вимоги. Первісний кредитор зобов`язаний не змінювати залишок на рахунку та постійно забезпечувати наявність залишку на рахунку у розмірі, зазначеному у п.1.1 договору;

- згідно з актом № 1 від 20.07.2015 прийому-передачі документів за договором про відступлення права вимоги (цесії) від 20.07.2015 первісний кредитор передав новому кредитору наступні документи, що передбачені договором про відступлення права вимоги: договір банківського рахунку №142/2029144-17545 від 19.09.2014, угоду банківського обслуговування в системі клієнт-банк № YOSO-9P79PS від 22.09.2014, листи ТОВ "Гальва Елементс" до відповідача, претензію та лист ПАТ "Дельта Банк" № 2933;

- листом від 24.07.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Гальва Елементс" повідомило Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" про укладення договору відступлення права вимоги та про передачу права вимоги грошових коштів у сумі 205 510, 80 грн, що знаходяться на рахунку клієнта, Товариству з обмеженою відповідальністю "Шивлавс";

- також, 23.10.2015 ТОВ "Шивлавс" звернулося до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича з кредиторською вимогою на суму 205 510, 80 грн, що отримана останнім 26.10.2015. Крім цього, ТОВ "Шивлавс" звернулося до відповідача з листом від 07.12.2015, у якому просило повідомити про результати розгляду кредиторської вимоги;

- Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадиров Владислав Володимирович направив ТОВ "Шивлавс" відповідь № 9992 від 14.12.2016, у якій зазначив, що зміна кредитора у правовідносинах за договором банківського рахунку відбуватись не може, тому кредиторська вимога не була акцептована та не включена до реєстру кредиторів банку. При цьому, відповідач також зазначав, що позивачу було надано відповідь ще 04.08.2015 за № 6355. Однак ТОВ "Шивлавс" повідомило відповідача, що товариство не отримувало лист № 6355 від 04.08.2015. Тому відповідач повторно направив ТОВ "Шивлавс" копію вищевказаного листа супровідним листом № 91 від 10.01.2017;

- на підставі постанови Правління Національного банку України № 150 від 02.03.2015 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 51 від 02.03.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк". З 03.03.2015 у банку запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" строком на три місяці з 03.03.2015 по 02.06.2015 включно. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 147 від 03.08.2015 продовжено строки здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" до 02.10.2015 включно;

- відповідно до постанови Правління Національного банку України № 664 від 02.10.2015 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 181 від 02.10.2015 "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку". Згідно з цим рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "Дельта Банк", визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову Владиславу Володимировичу на два роки з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що кошти з рахунку клієнта можуть бути списані тільки за його розпорядженням, або за рішенням суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом. Укладення договору відступлення права вимоги на кошти, розміщені на рахунку клієнта, не призвело до виникнення грошових зобов'язань у банку перед новим кредитором. Поточні рахунки відкриваються на конкретну особу за умови надання відповідних документів, а можливості зміни власника рахунка Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою правління Національного банку України № 492 від 12.11.2003, не передбачено. ТОВ "Шивлавс" не є платником, стягувачем або, при договірному списанні, обтяжувачем чи отримувачем коштів за банківським рахунком. При цьому, у матеріалах даної справи відсутні документи, що підтверджують ініціювання Товариством з обмеженою відповідальністю "Гальва Елементс" переказу на користь ТОВ "Шивлавс", або інші документи, встановлені діючим законодавством, які підтверджують наявність у ТОВ "Шивлавс" права вимоги до відповідача за договором банківського рахунку. Отже, банк позбавлений можливості виконувати розпорядження ТОВ "Шивлавс" за поточним рахунком, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Гальва Елементс", ТОВ "Шивлавс" не є стороною договору банківського рахунку та не є власником рахунку. Отже, останній не має права вимагати кошти за рахунком іншої особи.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 03.07.2017 та постановою Київського апеляційного господарського суду 14.12.2017, ТОВ "Шивлавс" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

У касаційній скарзі ТОВ "Шивлавс" посилається на те, що з моменту прийняття Правлінням НБУ рішення про вивід банку з ринку України, правовідносини між банком та його клієнтом трансформувалися у відносини між боржником та його кредитором, що, у свою чергу, дозволяє кредитору укладати договори про передачу права вимоги до боржника іншим особам.

Ухвалою Верховного Суду від 12.03.2018 відкрито касаційне провадження та призначено до розгляду касаційну скаргу ТОВ "Шивлавс" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 у справі №910/7122/17 на 24.04.2018. Надано учасникам справи строк для подання відзивів на касаційну скаргу, який не перевищує 15 днів з дня вручення цієї ухвали.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" просило відмовити в її задоволенні, оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Інші учасники справи своїм правом на подання відзиву не скористалися.

У засідання суду, призначене на 24.04.2018, представники позивача та третьої особи на стороні позивача не з'явилися, що разом з тим, в силу приписів статті 121 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень, оскільки їх участь в судовому засіданні не визнавалася судом обов'язковою.

Верховний Суд, переглядаючи у касаційному порядку оскаржувані судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представника відповідача та третьої особи на стороні відповідача, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Згідно з положеннями частин 1, 3 статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка та за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

З урахуванням вищенаведених законодавчих приписів, за договором банківського рахунку банк зобов'язаний приймати і зараховувати кошти на рахунок, видавати та перераховувати грошові кошти з рахунку, а також здійснювати інші операції з рахунком клієнта.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов'язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Згідно зі статтею 515 ЦК України заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема, у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Разом з тим статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі судового рішення.

Відповідно до пункту 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, в редакції до 15.12.2017, яка була чинною на момент розгляду справи судами, господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Статтею 237 Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Ухвалюючи рішення у справі, суд за заявою позивача, поданою до закінчення підготовчого провадження, може визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору правочин, який суперечить закону, якщо позивач доведе, що він не міг включити відповідну вимогу до позовної заяви із незалежних від нього причин.

З огляду на викладене, з урахуванням того, що ні позивачем, ні судами попередніх інстанцій не було спростовано презумпцію правомірності договору від 20.07.2015 № 2 про відступлення права вимоги, суди попередніх інстанцій не дали належної оцінки правомірності підстав, з яких відповідачем не було акцептовано кредиторську вимогу ТОВ "Шивлас" та не включено до реєстру кредиторів банку.

Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з частиною 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або

2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

3) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Так, суди попередніх інстанцій, пердчасно дійшовши висновку про необґрунтованість позовної вимоги, не дослідили зібрані у справі докази на підтвердження заявленого розміру такої вимоги.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

З врахуванням викладеного, оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з'ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це відповідно є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій, та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шивлавс" задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2017 у справі № 910/7122/17 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В.Студенець

Судді О.Баранець

О.Мамалуй