ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 5021/1506/12

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючий, Пєскова В.Г., Жукова С.В.,

за участю секретаря судового засідання Співака С.В.,

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумська ремонтно-будівельна дільниця "Рембуд",

представник боржника - не з'явився,

кредитор - ОСОБА_4,

представник кредитора - не з'явився

арбітражний керуючий (ліквідатор) Савочка А.А. - не з'явився

розглянувши касаційну скаргу

ОСОБА_4

на ухвалу господарського суду Сумської області від 04.05.2017

у складі судді: Соп'яненко О.Ю.

та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2017

у складі колегії суддів: Лакіза В.В. (головуючий), Россолов В.В., Тихий П.В.

у справі господарського суду Сумської області

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська ремонтно-будівельна дільниця "Рембуд"

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 18.10.2012 за заявою голови ліквідаційної комісії порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська ремонтно-будівельна дільниця "Рембуд" (далі по тексту ТОВ "СРБД "Рембуд", боржник) в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону, що діяв до 19.01.2013) (далі по тексту Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Сумської області від 24.12.2012 ТОВ "Сумська ремонтно-будівельна дільниця "Рембуд" визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Корнілова Євгенія Олександровича.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.02.2013 постанову господарського суду Сумської області від 24.12.2012 в частині призначення ліквідатором ТОВ "Сумська ремонтно-будівельна дільниця "Рембуд" арбітражного керуючого Корнілова Є.О. скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким призначено ліквідатором банкрута Савочку Андрія Анатолійовича.

В квітні 2017 року до господарського суду Сумської області кредитором ОСОБА_9 подано клопотання про зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів, в якому кредитор просив суд пропорційно розподілити кошти між кредиторами четвертої черги у даній справі, до яких відносяться заявник та кредитор ОСОБА_4

Ухвалою господарського суду Сумської області від 04.05.2017 у справі №5021/1506/12 (суддя Соп'яненко О.Ю.) клопотання від 02.02.2017 кредитора ОСОБА_9 задоволено. Зобов'язано ліквідатора у даній справі Савочку А.А. направити вимогу кредитору у даній справі ОСОБА_4 (код НОМЕР_1) про повернення коштів в сумі 1 291 467,99 грн. на ліквідаційний рахунок ТОВ "Сумська ремонтно-будівельна дільниця "Рембуд". Зобов'язано ліквідатора Савочку А.А. здійснити розподіл коштів між кредиторами четвертої черги реєстру вимог кредиторів ТОВ "СРБД "Рембуд" у відповідності до вимог ч. 3 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2017 апеляційну скаргу кредитора ОСОБА_4 залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Сумської області від 04.05.2017 у справі № 5021/1506/12 залишено без змін.

Задовольняючи клопотання кредитора ОСОБА_9, суди дійшли висновку, що оскільки кредитори ОСОБА_9 і ОСОБА_4 є кредиторами однієї черги, вимоги яких повинні задовольнятися пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги, відтак, ОСОБА_9 має право на перерозподіл коштів боржника, отриманих від реалізації ліквідаційної маси на рівні з кредиторами зазначеної черги.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, кредитор ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду з касаційною скаргою про скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2017 та ухвали господарського суду Сумської області від 04.05.2017 з вимогою відмовити у задоволенні клопотання кредитора ОСОБА_9. До касаційної скарги скаржником додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

При цьому, скаржник посилається на невідповідність оскаржуваних судових рішень приписам ст. 43, п. 3 ч. 1 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та невірне застосування судами Закону про банкрутство.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 5021/1506/12 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Катеринчук Л.Й. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2018 у матеріалах справи).

У зв'язку з відрядженням судді Катеринчук Л.Й. за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено наступний склад колегії суддів: Погребняк В.Я. (головуючий), Пєсков В.Г., Жуков С.В., (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2018 у матеріалах справи).

Ухвалою Верховного Суду від 15.03.2018, у визначеному складі колегії суддів Касаційного господарського суду, поновлено ОСОБА_4 строк на касаційне оскарження; відкрито касаційне провадження у справі № 5021/1506/12 за касаційною скаргою ОСОБА_4; призначено розгляд справи на 24.04.2018 з повідомленням учасників провадження про дату, час та місце розгляду справи; надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 10.04.2018; доведено до відома учасників справи, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.

Учасники справи не скористалися своїм процесуальним правом, визначеним ст.ст. 42, 295 Господарського процесуального кодексу України, відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не подали.

Учасники даного судового процесу, в судове засідання 24.04.2018 повноважних представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги сторони були повідомлені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, що не з'явились.

Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Провадження у справі № 5021/1506/12 про банкрутство ТОВ "Сумська ремонтно-будівельна дільниця "Рембуд" порушено ухвалою від 18.10.2012, постанову про визнання боржника банкрутом прийнято 24.12.2012, приймаючи до уваги вимоги перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011р., до спірних правовідносин застосовуються приписи Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013.

Процедура розподілу коштів для задоволення вимог кредиторів врегульована ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Так, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у такому порядку:

- у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства), крім вимог, задоволених у першу чергу, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому Фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

- у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

- у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника.

Згідно з ч. 2 ст. 31 Закону про банкрутство вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги.

Як встановлено судами обох інстанцій, на виконання протоколу № 1 про проведення аукціону (електронних торгів) з визначенням переможця, Приватне підприємство "Втор-Мет" здійснило перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ "Сумська ремонтно-будівельна дільниця "Рембуд" в загальній сумі 1 230 782,23 грн., в тому числі і грошові кошти в сумі 261 868,53 грн., які було сплачено ПП "Втор-Мет" на рахунок ТБ "Електронні торги України" до початку проведення аукціону як гарантійний внесок.

15.05.2013 ТБ "Електронні торги України", утримавши розмір винагороди згідно п. 4.1 та п. 4.3 договору про проведення аукціону на веб-сайті організатора торгів № 2803-2013/24 від 28.03.2013, здійснило перерахування виручених на аукціоні коштів на рахунок банкрута.

Судами встановлено, що ліквідатором Савочкою А.А. в рахунок погашення кредиторської заборгованості кредитору ОСОБА_4, вимоги якого включено до четвертої черги, було перераховано: 23.05.2013 - 750 000,00 грн., 24.05.2013 - 350 000,00 грн., 27.05.2013 - 347 000,00 грн. Всього на загальну суму 1 447 000,00 грн.

Згідно прибуткового касового ордеру від 25.05.2015 кошти в сумі 155 532,01 грн., як надмірно перераховані кредитору ОСОБА_4, були повернуті ліквідатору Савочці А.А. та в подальшому розподілені між кредиторами - ДПІ в м. Сумах та Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Суми.

В порядку ст. 51 Закону про банкрутство у справі про банкрутство боржника, що ліквідується власником, особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство, по факту визнання її грошових вимог боржником та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу на момент порушення провадження у справі про банкрутство, або після прийняття постанови про визнання банкрутом у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

17.01.2013 ліквідатором ТОВ "Сумська ремонтно-будівельна дільниця "Рембуд" повідомлено ОСОБА_9 про визнання його кредиторських вимог у розмірі 2 357 169,89 грн. та внесення їх до реєстру вимог кредиторів ТОВ "СРБД "Рембуд".

В подальшому, 12.06.2013 ліквідатором ТОВ "Сумська ремонтно-будівельна дільниця "Рембуд" повідомлено ОСОБА_9, що заявлені ним кредиторські вимоги до боржника, не визнаються та виключаються з реєстру вимог кредиторів ТОВ "Сумська ремонтно-будівельна дільниця "Рембуд" як внесені до нього незаконно, що і стало підставою для звернення фізичної особи ОСОБА_9 до господарського суду в межах справи про банкрутство із заявою про визнання кредиторських вимог в сумі 2 357 169,89 грн.

Проте, заява про визнання ОСОБА_9 кредитором ТОВ "Сумська ремонтно-будівельна дільниця "Рембуд" неодноразово переглядалася судовими інстанціями.

Так, за результатами нового розгляду ухвалою господарського суду Сумської області від 15.09.2014, яку залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.10.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 26.05.2015, кредиторські вимоги ОСОБА_9 визнано та включено до четвертої черги реєстру вимог кредиторів.

Тобто кредитором у даній справі ОСОБА_9 став з 21.10.2014, в день прийняття постанови Харківським апеляційним господарським судом, якою було залишено в силі ухвалу суду першої інстанції від 15.09.2014.

Разом з тим, судами встановлено, що ліквідатор не має змоги розрахуватися з ОСОБА_9 через відсутність коштів та будь-яких майнових активів банкрута.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону про банкрутство у разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004 Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Таким чином, враховуючи викладене, проаналізувавши норми діючого законодавства України, судова колегія погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення клопотання кредитора ОСОБА_9 про вчинення дій (перерозподілу коштів) та стягнення належних йому коштів пропорційно розміру визнаних судом кредиторських вимог в порядку ст. 31 Закону про банкрутство.

Крім того, зважаючи на те, що ОСОБА_9 в установленому Законом порядку було визнано кредитором у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська ремонтно-будівельна дільниця "Рембуд" лише 21.10.2014, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів про безпідставність застосування строку позовної давності.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що місцевим господарським судом помилково здійснено посилання на ст. 45 Закону про банкрутство в редакції, чинній з 19.01.2013, оскілки до даних правовідносин застосовуються положення Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013. Проте, у даному випадку неправильне застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства не вплинуло на прийняття законного судового рішення по суті.

Відповідно до ст. 309 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017), суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасовано правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, враховуючи положення ст. 309 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017), у Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду відсутні підстави для скасування правильного по суті і законного судового рішення.

Інші доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. (ч.1 ст. 309 ГПК України (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017).

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ОСОБА_4 та залишення без змін ухвали господарського суду Сумської області від 04.05.2017 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2017 у справі № 5021/1506/12.

У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_4 та залишенням без змін ухвали суду першої та постанови суду апеляційної інстанцій, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Сумської області від 04.05.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2017 у справі № 5021/1506/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.Г. Пєсков

С.В. Жуков