Історія справи

Постанова КГС ВП від 23.08.2023 року у справі №910/10453/21
Постанова КГС ВП від 23.08.2023 року у справі №910/10453/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/10453/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючий, Васьковського О.В., Чумака Ю.Я.

за участю секретаря судового засідання Шпорт В.В.

учасники справи:

позивач - Міністерство оборони України,

представник позивача - Хлань В.М. (в порядку самопредставництва),

відповідач - Державне підприємство "Завод імені В.О. Малишева",

представник відповідача - Бабка С.А., адвокат, довіреність № 97-13 від 02.01.2023

розглянувши у закритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 21.10.2021

у складі судді: Коткова О.В.

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 09.11.2022

у складі колегії суддів: Тарасенко К.В. (головуючий), Чорногуза М.Г., Іоннікової І.А.,

у справі за позовом

Міністерства оборони України

до Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева"

про стягнення 2 141 898, 32 грн,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Міністерство оборони України (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовної заявою до Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" (далі - ДП "Завод імені В.О. Малишева", відповідач) про стягнення штрафних санкцій за державним контрактом № 342/3/5/18/82 від 29.12.2018 з надання послуг з заводського ремонту за технічним станом виробів у загальному розмірі 2 141 898,32 гри, з них: пені - 681 527,52 грн, штрафу - 1 460 370,80 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином зобов`язання за державним контрактом № 342/3/5/18/82 від 29.12.2018 з надання послуг з заводського ремонту за технічним станом виробів в частині своєчасного виконання робіт визначених Календарним планом виконання робіт, у зв`язку з чим відповідно до п. 7.2. Договору з відповідача підлягають стягненню штрафні санкції.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.10.2021 у справі № 910/10453/21 позовні вимоги задоволено частково.

Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача грошові кошти: пені - 667598,08 грн, штраф - 1 460 370,80 грн. та судовий збір - 31 919,53 грн.

В іншій частині позову відмовлено

4. Рішення суду мотивовано тим, що позивач належними та допустимими доказами довів наявність порушення умов контракту, однак враховуючи неправильний обрахунок строків за зобов`язаннями щодо двох виробів, які відповідач виконав вчасно, частина позовних вимог не підлягає задоволенню, а тому і підстави для стягнення з відповідача пені та штрафу за порушення термінів виконання робіт двох виробів відсутні.

5. Під час розгляду справи було встановлено:

5.1. 29.12.2018 між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) укладено державний контракт № 342/3/5/18/82 (надалі - Контракт), відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов`язувався за завданням замовника виконати роботи з ремонту і технічного обслуговування виробів (заводський ремонт за технічним станом виробів) за номенклатурою, у кількості, в терміни та за цінами, які зазначені у Календарному плані виконання робіт (додаток 1) до контракту, а замовник зобов`язується їх прийняти через філію 85 військового представництва Міністерства оборони України та оплатити ці роботи.

5.2. Додатковою угодою № 6 від 21.12.2020 внесені зміні зміни до пункту 3.1. Контракту згідно якого орієнтовна вартість виконання робіт з заводського ремонту за технічним станом виробів становить 90 956 536,69 грн з ПДВ, у тому числі ГІДВ - 15159422,78 грн за загальним фондом КПКВ 2101150/7, КЕКВ 2260, код видатків 050/7/30 кошторису Міністерства оборони України.

5.3. Пунктом 5.1. Контракту визначено, що терміни виконання робіт - відповідно до Календарного плану виконання робіт з ремонту виробів, що є невід`ємною частиною цього контракту.

5.4. Відповідно до п. 6.3.1. Контракту визначено, що виконавець зобов`язаний забезпечити виконання робіт у терміни згідно з Календарним планом виконання робіт з ремонту виробів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 цього контракту.

5.5. У відповідності до п. 5.17. Контракту визначено, що зобов`язання виконавця по виконанню робіт за контрактом вважаються виконаними в повному обсязі після підписання та затвердження Акту приймання виконаних робіт з ремонту виробів замовником.

5.6. В пункті 7.2. контракту встановлено, що за порушення терміну виконання зобов`язання з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцяти днів додатково - штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

5.7. Календарними планами визначено термін виконання робіт - 30.10.2020 та 20.12.2020 відповідно.

5.8. За нарядами № 66/19 від 22.01.2019 та № 214/20 від 02.06.2020 для проведення обумовленого контрактом ремонту відповідачу були передані вироби.

5.9. Відповідач взяті на себе зобов`язання по виконанню робіт за двома виробами виконав з порушенням встановлених Календарним планом термінів виконання робіт, що підтверджується наявним у матеріалах справи актом № 6 приймання виконаних робіт з ремонту виробів від 03.12.2020.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2022 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2021 у справі № 910/10453/21 залишено без змін.

7. Суд апеляційної інстанції встановив, що в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем зобов`язання за державним Контрактом № 342/3/5/18/82 від 29.12.2018 в частині своєчасного виконання робіт визначених Календарними планами виконання робіт, оскільки два вироби були передані позивачу із затримкою на 32 дні.

7.1. При перевірці наданого позивачем розрахунку пені та штрафу за актом № 6 приймання виконаних робіт з ремонту виробів від 03.12.2020 по виконанню робіт з ремонту виробів судом встановлено, що вказані нарахування проведено позивачем у відповідності до умов укладеного між сторонами Контракту та вимог чинного законодавства, а відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 667 598,08 грн та штрафу у розмірі 1 460 370,80 грн за порушення термінів виконання робіт з ремонту вказаних виробів суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованими.

7.2. Щодо позовних вимог про стягнення пені та штрафу за порушення термінів виконання робіт з ремонту інших двох виробів, апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції, що граничний термін виконання робіт з ремонту вказаних виробів є 21.12.2020, оскільки 20.12.2020 є вихідним днем (неділя).

Актом № 7 приймання виконаних робіт з ремонту виробів від 21.12.2020 (наявний в матеріалах справи) підтверджено, що відповідач взяті на себе зобов`язання по виконанню робіт з ремонту виробів виконав 21.12.2020, тобто вчасно, що виключає застосування штрафних санкцій до відповідача за порушення термінів виконання робіт по вказаним виробам.

7.3. Судом апеляційної інстанції відхилено доводи відповідача, що вироби з ремонту прийняті лише 03.12.2021 за відсутності вини відповідача, з посиланням на те, що саме позивач не забезпечив своєчасне прийняття та оформлення актів приймання виконаних робіт, скільки вказані обставини апелянтом не доведені належними та допустимими доказами, як і не підтверджено доводів відповідача щодо прострочення лише на 20 днів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. ДП "Завод імені В.О. Малишева" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду м. Києва від 21.10.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2022 у справі № 910/10453/21 Господарського суду м. Києва, з вимогою оскаржені судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 250 349,28 грн. та штрафу в сумі 1 460 370,80 грн. відмовити. За текстом касаційної скарги відповідач посилався на наявність підстав касаційного оскарження, передбачених п. 1 та п. 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/10453/21 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Банасько О.О., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2023.

10. Ухвалою Верховного Суду від 12.04.2023 витребувано з Господарського суду м. Києва та Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/10453/21. Відкладено вирішення питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДП "Завод імені В.О. Малишева до надходження матеріалів справи № 910/10453/21 до Верховного Суду.

11. 13.06.2023 від відповідача надійшли пояснення по справі.

12. Ухвалою Верховного Суду від 21.09.2020, касаційну скаргу залишено без руху у відповідності з положенням статті 290 Господарського процесуального кодексу України ( далі - ГПК України), надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

13. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.07.2023 прийнято справу № 910/10453/21 Господарського суду м. Києва до провадження. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДП "Завод імені В.О. Малишева" (заява про усунення недоліків від 05.06.2023), судове засідання призначено на 23.08.2023 о 15:30.

14. 31.07.2023 до Верховного Суду від позивача надійшов Відзив на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

15. У зв`язку з обранням судді Банаська О.О. до Великої Палати Верховного Суду (рішення зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.08.2023 № 12), автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/10453/21 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Чумак Ю.Я., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2023.

16. Враховуючи, що матеріали справи містять відомості, що становлять державну таємницю зі ступенем секретності "Таємно", розгляд справи здійснюється у закритому судовому засіданні за участю уповноважених представників сторін, яким надано допуск до державної таємниці за відповідною формою (пункт 663 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 року № 939 (далі - Порядок)) та завчасно подали до відділу режимно-секретної роботи Верховного Суду довідку про наявність допуску до державної таємниці за формою № 14 та припис на виконання завдання за формою № 15 (п. п. 106, 668 Порядку).

17. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (23.08.2023) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 23.08.2023.

18. В судове засідання 23.08.2023 з`явилися уповноважені представники позивача та відповідача, які надали пояснення у справі та підтримали власні вимоги та доводи.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (відповідач)

19. В обґрунтування підстав касаційного провадження скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки щодо застосуванням статті 882 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у подібних правовідносинах викладених у постанові Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 905/411/17, від 05.02.2020 у справі №904/2082/19, від 21.09.2019 у справі № 917/1489/18, від 02.10.2012 у справі № 3-42гс12, від 17.03.2021 у справі № 910/11592/19, від 17.08.2021 у справі № 910/16308/20, від 27.04.2023 у справі № 914/3670/21.

Доводи позивача

20. Позивач доводить:

20.1. умовами укладеного сторонами Контракту чітко визначено, що роботи з ремонту виробів виконавцем вважаються наданими та завершеними після підписання та затвердження саме Акту приймання виконаних робіт з ремонту виробів, в якому фіксується вартість ремонту виробів, від якої нараховується пеня та штраф, а не Акту приймання-передачі виробів, де відсутня ціна ремонту, що свідчить лише про факт передачі зразка виробу та не завершення робіт з ремонту;

20.2. умовами Контракту окреслено обов`язок виконавця не тільки здійснити сам ремонт виробів, а й підготувати до нього пакет відповідних документів (пункт 5.17 Контракту), а також надати інформацію до ВП МОУ для здійснення калькуляції та визначення вартості ремонту. Означене в сукупності входить до складу робіт за Контрактом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

21. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

22. Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

23. Згідно з частини 1 статті 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

24. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

25. Згідно статті 509 ЦК України, статті 173 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

26. Статтями 525 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

27. Відповідно до приписів статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

28. Судами попередніх інстанцій встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі Контракту (пункт 5.1. цієї Постанови), який по суті є договором підряду.

29. Відповідно до частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

30. З аналізу частини 1 статті 530, частини 1 статті 846 ЦК України вбачається, що підрядник зобов`язаний виконати підрядні роботи за завданням замовника у строк (термін), встановлений у договорі підряду, з урахуванням строків (термінів) виконання окремих етапів робіт, якщо такі визначено у договорі підряду.

31. Верховний Суд, у постанові від 12.07.2023 у справі № 904/8883/21, підтвердив висновок щодо застосування статей 612 613 Цивільного кодексу у підрядних правовідносинах, який було раніше викладено Верховним Судом у справах № 916/693/21, № 910/2711/20, № 910/6217/19. Згідно із яким Верховний Суд зазначив, що при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів підряду як зі сторони замовника, так і підрядника, суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами підрядного зобов`язання діям на його виконання у їх сукупності.

32. Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що у відповідності до п. 5.17. Контракту зобов`язання виконавця по виконанню робіт за контрактом вважаються виконаними в повному обсязі, саме, після підписання та затвердження Акту приймання виконаних робіт з ремонту виробів замовником.

33. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідач взяті на себе зобов`язання по виконанню робіт з ремонту виробів виконав з порушенням встановлених Календарним планом термінів виконання робіт, що підтверджується матеріалами справи.

34. Пунктом 3 частини першої статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

35. Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань.

36. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

37. За визначенням частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

38. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).

39. Пунктом 7.2. Контракту встановлено, що за порушення терміну виконання зобов`язання з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково штраф у розмірі 7 (сім) відсотків вказаної вартості.

40. На підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів, що дії відповідача є порушенням умов державного контракту, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені) відповідно до умов пункту 7.2. державного контракту.

41. Судом першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний господарський суд, здійснено перевірку розрахунку пені та штрафу за актом № 6 від 03.12.2020 приймання виконаних робіт з ремонту виробів, результатами якої встановлено, що вказані нарахування проведено позивачем у відповідності до умов укладеного між сторонами Контракту та вимог чинного законодавства, а відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 667 598,08 грн. та штрафу у розмірі 1 460 370,80 грн. за порушення термінів виконання робіт з ремонту виробів є обґрунтованими.

Щодо доводів касаційної скарги

42. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), згодом підтриманий Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19).

43. Враховуючи обрану скаржником у цій частині підставу касаційного оскарження, передбачену приписами пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України, колегія суддів зазначає, що в такому випадку підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

44. Відтак, доводи касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, як і аргументи про неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах при ухваленні оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції.

45. Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з наданою судом оцінкою доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів і обставин.

46. Порушень норм процесуального права, які б призвели до прийняття по суті невірного рішення або є підставами для обов`язкового скасування оскарженого судового рішення (частина 1 статті 310 ГПК України), колегією суддів під час касаційного провадження не встановлено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

47. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

48. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

49. Колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги ДП "Завод імені В.О. Малишева", необхідність залишити рішення Господарського суду м. Києва від 21.10.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2022 у справі № 910/10453/21 без змін.

Судові витрати

50. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін оскаржені судові рішення у справі № 910/10453/21, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300 301 308 309 315 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2022 у справі №910/10453/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді О.В.Васьковський

Ю.Я. Чумак