ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 917/130/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицької Н. О. - головуючого, Могила С. К., Случа О. В.

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 (Радіонова О. О. - головуючий, судді Білецька А. М., Зубченко І. В.) у справі

за позовом фізичної особи-підприємця Стецишина Олександра Михайловича

до Головного управління Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру Полтавської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Кременчуцька районна державна адміністрація Полтавської області,

про поновлення договору оренди землі, визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 22.05.2019 у справі № 917/130/19 відмовлено у задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця Стецишина Олександра Михайловича (далі - ФОП Стецишин О. М.) до Головного управління державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру Полтавської області про поновлення договору оренди земельної ділянки, визнання укладеною додаткової угоди до цього договору. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті згідно з ухвалою Господарського суду Полтавської області від 08.04.2019.

2. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ФОП Стецишин О. М. звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 22.05.2019 у справі № 917/130/19 повністю, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, а саме: визнати поновленим договір оренди земельної ділянки площею 38,000 га, кадастровий номер 5322481700:06:000:0243, від 01.12.2011, укладений між Кременчуцькою районною державною адміністрацією Полтавської області та ФОП Стецишиним О. М. (далі - договір оренди від 01.12.2011), зареєстрований у відділі Держкомзему у Кременчуцькому районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16.01.2012 № 532240004000779, строком на 7 (сім) років з моменту набрання законної сили рішенням суду у цій справі; визнати укладеною з моменту набрання законної сили рішенням суду у цій справі додаткову угоду до договору оренди від 01.12.2011, на умовах, визначених позивачем.

3. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 у цій справі відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Стецишина О. М.

4. Крім цього, згідно з ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.08.2019 залучено до участі у справі № 917/130/19 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Кременчуцьку районну державну адміністрацію Полтавської області.

5. У подальшому на адресу Східного апеляційного господарського суду 28.08.2019 надійшло клопотання ФОП Стецишина О. М. про зупинення провадження у цій справі, в якому позивач просив суд зупинити провадження у справі у зв`язку з розглядом іншої справи № 917/751/19.

6. Подана заява обґрунтована наявністю у провадженні Господарського суду Полтавської області справи № 917/751/19 за позовом ФОП Стецишина О. М. до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5322481700:06:000:0243 площею 38,00 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та поновлення у Державному земельному кадастрі запис про цю земельну ділянку шляхом поновлення запису у Поземельній книзі, яка пов`язана зі справою № 917/130/19, оскільки вирішення спору щодо правомірності скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки впливає на вирішення спору про поновлення договору оренди від 01.12.2011, з огляду на те, що в обґрунтування рішення Господарського суду Полтавської області від 22.05.2019, яким відмовлено у позові у цій справі, покладені обставини припинення існування земельної ділянки з кадастровим номером 5322481700:06:000:0243 шляхом її поділу.

На думку заявника, до моменту вирішення спору у справі № 917/751/19 про правомірність або неправомірність скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки, неможливо повно та всебічно розглянути справу № 917/130/19, адже поновлення права оренди, про яке просить ФОП Стецишин О. М., можливе за наявності сформованої ділянки як об`єкта цивільних прав. Неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи зумовлена тим, що обставини, які розглядає суд у справі № 917/751/19, господарський суд не може самостійно встановити у цій справі.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

7. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 у справі № 917/130/18 зупинено провадження за апеляційною скаргою ФОП Стецишина О. М. на рішення Господарського суду Полтавської області від 22.05.2019 до набрання законної сили рішенням суду у справі № 917/751/19.

8. Аргументуючи ухвалу, апеляційний господарський суд зазначив, що до моменту вирішення спору у справі № 917/751/19 про правомірність або неправомірність скасування державної реєстрації земельної ділянки, кадастровим номером 5322481700:06:000:0243, неможливо повно та всебічно розглянути справу № 917/130/19, оскільки поновлення права оренди можливе за наявності сформованої земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення клопотання про зупинення провадження у цій справі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. Не погоджуючись з ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 у справі № 917/130/18, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати, а справу направити для подальшого розгляду до суду апеляційної інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

10. Підставами для скасування ухвали скаржник вважає порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема положень статей 227- 228 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

11. Заявник касаційної скарги, посилаючись на положення статей 195, 227, 228 цього Кодексу, зазначає, що чинний ГПК України не містить норм, на підставі яких можна було би зупинити провадження у цій справі на етапі її розгляду в апеляційній інстанції, крім того, всі докази у справі зібрані та можна прийняти рішення.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

12. ФОП Стецишин О. М. у відзиві на касаційну скаргу просить оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваному судовому рішенні.

Позиція Верховного Суду

13. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

14. За змістом пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України господарський суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

15. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини 1 статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

16. Пов`язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини 4 та 6 статті 75 ГПК України).

17. Як неможливість розгляду зазначеної справи потрібно розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

18. Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як саме справа, яка розглядається господарським судом, пов`язана зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлена неможливість розгляду справи.

Аналогічну правову позицію виклав Верховний Суд у постановах від 10.09.2019 у справі № 922/1962/17 і від 17.12.2019 у справі № 917/131/19.

19. Крім цього, варто зауважити, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі потрібно зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього.

Аналогічну правову позицію виклав Верховний Суд, зокрема, у постановах від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18 і від 17.12.2019 у справі № 917/131/19.

20. Як свідчать матеріали справи, зупиняючи провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням суду в іншій справі № 917/751/19, апеляційний господарський суд виходив із того, що предметом розгляду у справі № 917/130/19 є поновлення договору оренди від 01.12.2011 та визнання укладеною додаткової угоди до нього. Об`єктом оренди за зазначеним договором є земельна ділянка, кадастровий номер 5322481700:06:000:0243.

21. При цьому, у справі № 917/751/19 розглядаються позовні вимоги ФОП Стецишина О. М. до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5322481700:06:000:0243 площею 38,00 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та поновлення у Державному земельному кадастрі запис про цю земельну ділянку шляхом поновлення запису у Поземельній книзі, яка є предметом договору оренди від 01.12.2011 у справі № 917/130/19.

22. Апеляційний господарський суд зауважив, що з метою всебічного та повного розгляду справи № 917/130/19 по суті, прийняття законного та обґрунтованого рішення необхідно встановити обставини, які є предметом судового розгляду у справі № 917/751/19, що перебуває на розгляді у Господарському суді Полтавської області, а тому до моменту вирішення спору у справі № 917/751/19 про правомірність або неправомірність скасування державної реєстрації земельної ділянки, кадастровий номер 5322481700:06:000:0243 (припинення існування земельної ділянки з кадастровим номером 5322481700:06:000:0243 шляхом її поділу), неможливо повно та всебічно розглянути справу № 917/130/19, оскільки поновлення права оренди можливе за наявності сформованої земельної ділянки як об`єкта цивільних прав.

23. Поряд із цим, переглядаючи справу № 922/2723/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Племінний завод "Червоний Велетень" до Зміївської районної державної адміністрації Харківської області та Фермерського господарства "Єва-Агро", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Головне управління Держгеокадастру в Харківській області про визнання недійсним розпорядження та договору оренди земельної ділянки, Велика Палата Верховного Суду (пункт 7.36 постанови від 01.10.2019) дійшла висновку, що формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об`єднання, із присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб.

Аналогічну правову позицію наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц (пункт 56).

24. З урахуванням викладеного колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність об`єктивної неможливості розглянути справу № 917/130/19 до вирішення іншої справи № 917/751/19, оскільки поділ земельної ділянки не впливає на можливість захисту прав, за захистом яких звернувся позивач у цій справі, якщо суд дійде висновку, що право існує і було порушено, а питання, яке є предметом дослідження у справі № 917/751/19, зокрема законність поділу земельної ділянки, кадастровий номер 5322481700:06:000:0243, не є таким, до вирішення якого саме у тій справі неможливо вирішити спір про поновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся у цій справі, а саме шляхом поновлення договору оренди земельної ділянки та визнання укладеною додаткової угоди.

25. Сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення в іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи № 917/751/19 апеляційний господарський суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті справи № 917/130/19.

Аналогічну правову позицію виклав Верховний Суд у постановах від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18 і від 17.12.2019 у справі № 917/131/19.

26. Наведеного суд апеляційної інстанцій не врахував, тому дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 917/130/19 до вирішення іншої справи № 917/751/19, порушивши при цьому положення пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України.

27. Крім цього, необхідно зауважити, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Схожі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/5425/18 та від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд

28. Відповідно до частин 3, 4 статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.

29. За змістом пункту 2 частини 1 статті 308 цього Кодексу суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

30. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина 6 статті 310 ГПК України).

31. Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, наведені заявником у касаційній скарзі, отримали підтвердження під час касаційного провадження, спростовують висновки суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для зупинення провадження у справі № 917/130/19 до розгляду іншої справи № 917/751/19.

32. З огляду на викладене оскаржувану ухвалу апеляційного господарського суду необхідно скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, у зв`язку з чим касаційну скаргу належить задовольнити.

Розподіл судових витрат

33. Ураховуючи, що справа передається для подальшого розгляду до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат не здійснюється

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області задовольнити.

Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 у справі № 917/130/19 скасувати.

Справу № 917/130/19 передати до Східного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ