Історія справи

Ухвала КГС ВП від 23.06.2019 року у справі №910/22198/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/22198/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л. В.,

судді: Кондратова І. Д., Кролевець О. А.,

за участю секретаря судового засідання - Юдицького К. О.,

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідачів - 1- не з'явився,

- 2- не з'явився,

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог

на предмет спору, на стороні відповідачів -не з'явилися,

на стороні відповідача -2 - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Ходаківська І. П., судді - Попікова О. В., Євсіков О. О.)

від 10.02.2021,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК Каштан", Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонбудсервіс"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Забавської Наталії Володимирівни,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "СІБ-М", Акціонерного товариства "АЙБОКС БАНК"

про визнання недійсним договору іпотеки та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

ВСТАНОВИВ:

у грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви від
13.04.2018 (а. с. 183-184, т. 2) про визнання недійсним іпотечного договору від
08.08.2017, укладеного між ТОВ "ВТК Каштан" і ТОВ "Регіонбудсервіс", зареєстрованого в реєстрі за № 1456 та виданого на підставі нього дублікату іпотечного договору від 29.09.2017, зареєстрованого в реєстрі за № 1759. Також просив скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 37166866 від 20.09.2017, прийняте на підставі дублікату іпотечного договору, серія та номер: 1759, виданого 29.09.2017, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Н. В.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від
02.10.2019, позов ТОВ "Каштан-Оптіма" задоволено частково.

Визнано недійсним іпотечний договір від 08.08.2017, укладений між ТОВ "ВТК " Каштан" та ТОВ "Регіонбудсервіс", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Н. В. та зареєстрований в реєстрі за №
1456.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 37166866 від 20.09.2017, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Н. В.

В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 закрито апеляційне провадження, порушене за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 у справі № 910/22198/17, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України. Поновлено дію рішення суду першої інстанції від 15.06.2018.

23.03.2021 ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021, в якій просить вказану ухвалу апеляційного господарського суду скасувати, а справу передати на новий розгляд до цього суду.

Підставами для скасування ухвали суду апеляційної інстанції зазначає неправильне застосування судом п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України та порушення ст. 236 ГПК України (абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України). Вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2018, яким визнано недійсним іпотечний договір, укладений 08.08.2017 між ТОВ "Регіонбудсервіс" і ТОВ "ВТК Каштан", впливає на її права та обов'язки, оскільки, вона є учасником ТОВ "Каштан-Оптіма" з часткою в статутному капіталі 33,33 %, яке є учасником ТОВ "ВТК Каштан" (його частка становить 93,0185%). Вказує на неправомірність прийняття судом першої інстанції до розгляду позовної заяви ТОВ "Каштан-Оптіма", яка від імені останнього була підписана особою, яка не мала права її підписувати і подавати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наявність зазначеної у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судового рішення (абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з огляду на таке.

Пункт 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 254 цього ж Кодексу учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку ст. 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки.

Отже, ГПК України у чинній редакції передбачає необхідність з'ясування апеляційним господарським судом питання про те, чи вирішено оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи.

Судове рішення, оскаржуване особою, яка не була залучена до участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги (такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 11.01.2021 у справі № 925/1600/16, від 20.06.2020 у справі № 910/3438/17).

Якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов'язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено його права, інтереси та (або) обов'язки, то такі посилання з огляду на наведене вище не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги (аналогічний висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 921/730/13-г/3 та у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 904/897/19).

Отже, за змістом ст.ст. 17, 254 ГПК України особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку цих статей Кодексу, повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок, і такий зв'язок має бути очевидним і безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме (такий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від
11.01.2021 у справі № 925/1600/16).

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.

Суд апеляційної інстанції, на виконання вимог ст. 254 ГПК України, дослідивши рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 у справі № 910/22198/17, дійшов правомірного висновку, що судом першої інстанції у цій справі вирішувалось питання недійсності договору іпотеки, укладеного 08.08.2017 між ТОВ
"ВТК "Каштан" та ТОВ "Регіонбудсервіс", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Н. В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1456 та надавалась оцінка рішенню про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 37166866 від 20.09.2017, прийнятим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Н. В. і ним не вирішувалось питання про права, інтереси та (або) обов'язки ОСОБА_1.

Доводи касаційної скарги про прийняття судом першої інстанції рішення щодо прав та обов'язків ОСОБА_1 зводяться лише до констатації, що місцевий господарський суд прийняв рішення про її права та обов'язки, що не є достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги з огляду на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у справі № 921/730/13-г/3.

Отже, встановивши, що оскаржуваним судовим рішенням не вирішувалось питання про права, інтереси та (або) обов'язки ОСОБА_1, апеляційний господарський суд обґрунтовано закрив апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.

Щодо посилання скаржниці на неправильне застосування судом апеляційної інстанції п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України та порушення ст. 236 ГПК України, як на підставу касаційного оскарження, передбачену абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України, то необхідно зазначити, що судом було прийнято ухвалу з правильним застосуванням п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України та з дотриманням вимог ст. 236 ГПК України. Доводи касаційної скарги в цій частині зводяться до неправильного тлумачення скаржницею вказаних норм процесуального права.

Недоречними є аргументи ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції неправомірно прийняв до розгляду позовну заяву ТОВ "Каштан-Оптіма", яка від імені останнього підписана неуповноваженою особою, оскільки, судом першої інстанції було прийнято і призначено до розгляду позовну заяву ТОВ "Каштан-Оптіма" з огляду на дотримання при її поданні вимог процесуального законодавства - ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) та за відсутності порушень, за наявності яких суд міг би її повернути позивачу на підставі ст. 63 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017). Крім того, ці доводи не можуть бути підставою для скасування законної ухвали суду апеляційної інстанції від 10.02.2021 про закриття апеляційного провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.

Решта доводів касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі, надання іншого висновку, ніж зроблено судом апеляційної інстанції, що відповідно до ст. 300 ГПК України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції.

Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 є законною, обґрунтованою, прийнятою з дотриманням висновків Верховного Суду, викладених у подібних правовідносинах щодо застосування ст.ст. 254, 264 ГПК України, що відповідає ст. 236 ГПК України, а тому відсутні підстави для її скасування.

Згідно з ст. 129 ГПК України судовий збір за подання касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10 лютого 2021 року у справі за № 910/22198/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді І. Кондратова

О. Кролевець