Історія справи

Ухвала КГС ВП від 28.01.2018 року у справі №922/1008/17

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 922/1008/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.

За участю секретаря судового засідання Суворкіної Ю.І.

розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Концерн Авек та Ко" на рішення Господарського суду Харківського області від 22.05.2017 (суддя Хотенець П.В.) та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.09.2017 (головуючий: Здоровко Л.М., судді: Камишева Л.М., Шутенко І.А.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Концерн Авек та Ко"

до Харківської міської ради

про визнання договору оренди землі поновленим та визнання додаткової угоди укладеною,

За участю:

представник позивача - Стасюк Є.О., адвокат, посвідчення, довіреність.

представник відповідача - Грєнков І.В., представник, посвідчення, довіреність.

ВСТАНОВИВ:

24.03.2017 до Господарського суду Харківської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Концерн Авек та Ко" до Харківської міської ради про визнання договору оренди землі від 16.03.2005 р. (державна реєстрація від 16 березня 2005 р. № 6649/05), укладеного між Харківською міською радою та Публічним акціонерним товариством "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" стосовно оренди земельної ділянки загальною площею 0,9219 га, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Муромська, кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0051, поновленим на той самий строк і на тих самих умовах та визнання укладеною між Харківською міською радою та Публічним акціонерним товариством "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди від 16 березня 2005 року (державна реєстрація від 16 березня 2005 р. № 6649/05) у такій редакції:

"Додаткова угода

до договору оренди землі від 16 березня 2005р.

(зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) від 16 березня 2005 року №6649/05)

м. Харків року

Орендодавець - Харківська міська рада, в особі , який

діє на підставі , з одного боку, та Орендар - ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО", в особі ,

який діє на підставі , з другого боку, відповідно до ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", уклали цю додаткову угоду (далі за текстом - угода) про поновлення договору оренди землі від 16 березня 2005 р. (зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) від 16 березня 2005 року №6649/05) наступним чином:

1. Поновити договір оренди землі від 16 березня 2005 р. (зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) від 16 березня 2005 року №6649/05) до 01.09.2018.

2. Всі інші умови вищезгаданого договору не обумовлені даною угодою, залишаються незмінними.

3. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди від 16 березня 2005 р. (зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) від 16 березня 2005 року №6649/05).

4. Додаткова угода укладена у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у "Орендодавця", другий - у "Орендаря", третій у компетентному органі, що проводить державну речових прав.

Реквізити сторін:

"Орендодавець" "Орендар"

Харківська міська рада ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО

61003, м. Харків "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО"

пл. Конституції, 7 61002, м. Харків,

код ЄДРПОУ: 04059243 вул. Сумська, 70

тел.: (057) 760-20-19 код ЄДРПОУ: 22649344

тел.: (057) 759-98-17

"

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався, зокрема, на частину 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", на виконання вимог якої він звернувся до відповідача із листом від 28.11.2016 №681 щодо продовження орендних відносин між сторонами, проте, відповідач у відповідь на даний лист жодних листів-повідомлень про заперечення у поновленні договору оренди землі на адресу позивача не надіслав, що на думку позивача вказує на продовження дії договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором від 16 березня 2005 року.

22.05.2017 Господарський суд Харківської області у позові відмовив повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сторони договору оренди землі від 16 березня 2005 року не дотримались вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі" щодо поновлення цього договору, оскільки позивач, як орендар у встановлений договором строк не надіслав відповідачу, як орендодавцю, повідомлення про свій намір скористатися переважним правом щодо укладення договору на новий строк з відповідним проектом додаткової угоди.

Враховуючи, що позивач не надав доказів звернення до відповідача із вимогою продовжити договір на той самий строк і на тих самих умовах, і така додаткова угода не була укладена у строк встановлений у законі, суд вважає, що позивач не надав належних доказів на підтвердження юридичного факту поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах, як і того факту, що його право на укладення додаткової угоди про пролонгацію договору на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" є порушеним.

Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірний договір не був продовжений на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у встановленому законом порядку, право користування земельною ділянкою за цим договором є припиненим, а нормами діючого законодавства не передбачено внесення змін до договорів правовідносини за якими припинені і які не є чинними.

Щодо заяви Харківської міської ради про застосування наслідків спливу позовної давності, місцевий господарський суд, посилаючись на статті 256, 257, 261, 267 Цивільного кодексу України, рекомендації, викладені у пункті 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29 травня 2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", вказав, що правила спливу позовної давності не застосовує, оскільки судом встановлено, що позивач не довів належними і допустимими доказами порушення свого права, що і слугувало підставою для відмови у позові, а тому у суду відсутні підстави для відмови у позові у зв'язку з пропущенням строку позовної давності.

06.09.2017 Харківський апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АВЕК та Ко" залишив без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 22.05.2017 у справі №922/1008/17 - без змін.

Постанова апеляційної інстанції мотивована тим, що порядок, умови і правові конструкції поновлення договору оренди землі унормовані у статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, що діяла станом на січень 2010 року).

Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, що діяла станом на січень 2010 року), після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

Разом з тим, частиною 3 статті 33 цього Закону (у редакції, що діяла станом на січень 2010 року) передбачено, що у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Тобто, статтею 33 Закону України "Про оренду землі" у зазначеній редакції не передбачено автоматичного поновлення договорів оренди.

До спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція Закону України "Про оренду землі", яка була чинною на момент їх виникнення, оскільки згідно зі статтею 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених статтею 33 названого Закону, необхідна наявність таких юридичних фактів:

1) орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою;

2) орендар належно виконує свої обов'язки за договором;

3) відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди;

4) сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах №912/1552/13 (3-161гс14) від 11.11.2014, №44/69 (3-520гс12) від 20.11.2012, від 25.02.2015 у справах № 6-219цс14 та № 6-10цс15, у постановах від 18.03.2015 у справах № 6-3цс15 та № 6-4цс15.

Таким чином, норми статті 33 Закону України "Про оренду землі" дозволяють продовжувати орендні правовідносини, але це може настати у разі продовження орендарем користування землею за відсутності заперечення іншої сторони протягом визначеного строку після закінчення строку договору оренди, але у будь-якому випадку з укладенням додаткової угоди.

Поновлення договору оренди землі в судовому порядку, в передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб вимагає не тільки встановлення судом юридично значимих умов, що свідчать про продовження орендних правовідносин (як-то користування земельною ділянкою поза межами строку договору без заперечення орендодавця протягом наступного місяця), а й необхідності укладення додаткової угоди між сторонами, як єдиної підстави продовження орендних прав і обов'язків.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначила, що частини 6-10 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, що діяла на момент звернення позивача з позовом до суду), якими врегульовано порядок поновлення договору оренди землі, також передбачають можливість продовження орендних правовідносин у разі користування земельною ділянкою поза межами строку договору без заперечення орендодавця протягом наступного місяця, але виключно з укладенням додаткової угоди до договору про його поновлення у місячний строк.

Однак, як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції, додаткова угода до договору оренди землі щодо його поновлення не була укладена, у зв'язку з чим договір оренди землі між сторонами не був поновлений, а припинив свою дію 01.12.2009 відповідно до положень статті 31 Закону України "Про оренду землі".

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до органу місцевого самоврядування з листом-повідомленням (№681 від 28.11.2016) щодо продовження строків будівництва (пролонгації договору) не за 30 днів до закінчення строку дії договору - 01.11.2009, як це передбачено пунктом 8 Договору, а із пропущенням вказаного строку на 7 років.

Із матеріалів справи вбачається, що Харківська міська рада на вказаний лист-повідомлення не надавала відповідачу згоду на продовження строку дії Договору оренди землі, натомість рада повідомила, що термін дії договору оренди землі площею 0, 9291 га по вул. Муромська, реєстраційний номер 6649/05 від 16.03.2005 закінчився; Департаментом земельних відносин підготовлені та направляються для розгляду та підписання по 3 примірника актів приймання-передачі до земель запасу міста по зазначеній земельній ділянці.

Відповідно до наявної у матеріалах справи Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 07.04.2017 №84561196 ПАТ "Концерн АВЕК та Ко" 26.01.2017 припинено речове право на земельну ділянку з кадастровим №6310136600:09:001:0051 (право оренди) на підставі акту приймання земельної ділянки до земель запасу міста від 25.01.2017 №9/17.

Згідно вказаної довідки, право власності на земельну ділянку (кадастровий №6310136600:09:001:0051) 26.01.2017 зареєстровано за Харківською міською радою.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача у передбачений Договором строк з листом-повідомленням щодо продовження дії договору, а відтак, посилання скаржника на лист від 28.11.2016 №681 щодо продовження дії Договору оренди землі є безпідставним, оскільки це повідомлення направлено позивачем після спливу передбаченого Договором строку.

Колегія суддів апеляційної інстанції вказала, що саме по собі використання земельної ділянки позивачем після закінчення встановленого строку договору без належного правового та документального оформлення такого землекористування у встановленому законодавством порядку, без доказів своєчасного оскарження незаконних дій чи бездіяльності орендодавця щодо реалізації відповідного оформлення, не є мовчазною згодою орендодавця на подовження спірного договору, про що зазначає заявник апеляційної скарги, а також не може перешкоджати власнику земельної ділянки (органу, який його представляє) розпоряджатись цією земельною ділянкою.

Крім того, згідно наданого позивачем висновку по матеріалам технічної документації із землеустрою щодо оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку ПАТ "Концерн АВЕК та Ко" по вул. Муромській для будівництва тимчасової гостьової автостоянки у Київському районі м. Харкова від 23.11.2011 №4877/0/27-11 встановлено, що згідно акту обстеження №1042/11 від 05.04.2011 вказана земельна ділянка не огороджена та не використовується.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що за таких обставин, у позивача відсутнє переважне право на поновлення договору оренди землі на новий строк, оскільки не дотримано процедури такого поновлення, встановленої статтею 33 Закону України "Про оренду землі", а продовження користування орендованою земельною ділянкою позивачем та його повідомлення про намір реалізувати право на поновлення договору оренди поза межами строку дії цього Договору за наявності заперечень орендодавця, не є підставою для зобов'язання позивача до поновлення договору оренди землі.

Крім того, частиною 9 статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Проте, матеріали справи не містять доказів оскарження апелянтом відмови чи бездіяльності уповноваженого органу щодо укладення додаткової угоди в судовому порядку станом на момент звернення до місцевого господарського суду з позовною заявою та прийняття оскаржуваного рішення.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що сплата позивачем орендних платежів за користування спірною земельною ділянкою після закінчення дії Договору, про що зазначає скаржник, не можна розцінювати як згоду орендодавця на пролонгацію договору оренди, оскільки орендар сплачував кошти за фактичне користування майном. Здійснення орендних платежів не є підставою продовження Договору, термін дії якого закінчився.

Крім того, підпунктом ї) пункту 31 Договору оренди землі передбачено, що неповернення земельної ділянки в зазначений термін не звільняє орендаря від плати за фактичне користування земельною ділянкою. Плата у цьому випадку вноситься у розмірах, визначених цим договором.

Таким чином, встановлені фактичні обставини даної справи не підпадають під дію статті 33 Закону України "Про оренду землі", якою врегульовані питання поновлення договору оренди землі.

Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову та з тим, що за даних обставин справи відсутні підстави для застосування спливу позовної давності, про які Харківською міською радою подано відповідну заяву. Оскільки позивач не довів належними і допустимими доказами порушення свого права, що і стало підставою для відмови у позові, а тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для відмови у позові в зв'язку з пропущенням строку позовної давності.

При цьому, судами попередніх інстанцій було встановлено, що 16.03.2005 між Харківською міською радою та Публічним акціонерним товариством "Концерн АВЕК та Ко" на підставі рішення XXVII сесії Харківської міської ради IV скликання від 24.11.2004 №191/04 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів" було укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець передав в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 0,9219га, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Муромська, кадастровий номер земельної ділянки: 6310136600:09:001:0051.

Відповідно до пункту 8 Договору, договір укладено строком: на період будівництва до 01.12.2006 (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації), на період експлуатації до 01.12.2009. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 15 Договору визначено, що земельна ділянка передається в оренду для будівництва тимчасової гостьової автостоянки (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) та подальшої експлуатації.

Згідно умов пункту 37 Договору, дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (пункт 43 Договору).

Договір зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) від 16.03.2005 за №6649/05.

Актом приймання-передачі земельної ділянки від 16.03.2005 позивачу передано в оренду строком до 01.12.2009 земельну ділянку площею 0, 9219га для будівництва тимчасової гостьової автостоянки (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) та подальшої експлуатації. Будівництво виконати до 01.12.2006.

Як вбачається із матеріалів справи, додаткові угоди до Договору не укладались.

Рішенням 6 сесії 6 скликання Харківської міської ради від 06.04.2011 №219/11 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) об'єктів" надано АТ "Концерн АВЕК та Ко" в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 6310136600:09:001:0051), за рахунок земель транспорту загальною площею 0, 9219га, в межах договору оренди землі від 16.03.2005 №6649/05 для будівництва тимчасової гостьової автостоянки по вул. Муромській до 31.12.2011 (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації).

27.01.2012 позивач звертався до Харківської міської ради з листом №96, в якому просить внести зміни в раніше прийняте рішення від 06.04.2011 №219/11 в частині продовження строку використання земельною ділянкою вул. Муромській до 31.12.2014.

Проте, згідно матеріалів справи, рішення Харківської міської ради про внесення змін в раніше прийняте рішення від 06.04.2011 №219/11 в частині продовження строку використання земельною ділянкою вул. Муромській до 31.12.2014 не приймалось, додаткова угода щодо продовження строку дії Договору сторонами не укладалась.

28.11.2016 позивач звернувся до Харківської міської ради з листом №681, зазначає, що вказаними вище рішеннями міської ради надана в оренду земельна ділянка (кадастровий номер 6310136600:09:001:0051) для будівництва тимчасової гостьової автостоянки і подальшої експлуатації, просить продовжити строк будівництва тимчасової гостьової автостоянки по вул. Муромській.

06.01.2017 Харківська міська рада направила позивачу лист №66/0/225-17, в якому зазначено, що термін дії договору оренди землі площею 0, 9291га по вул. Муромська, реєстраційний номер 6649/05 від 16.03.2005 закінчився; Департаментом земельних відносин підготовлені та направляються для розгляду та підписання по 3 примірника актів приймання-передачі до земель запасу міста по зазначеній земельній ділянці у відповідності до Порядку оформлення договорів оренди землі у місті Харкові, затвердженого рішенням 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 19.12.2012 за №960/12.

Позивач 20.01.2017 звернувся до Департаменту земельних відносин Харківської міської ради з листом вих.№19, в якому пропонує укласти додаткову угоду до Договору про його поновлення.

Департамент земельних відносин Виконавчого комітету Харківської міської ради направив на адресу позивача лист №1215/0/225-17 від 24.12.2017 щодо відсутності підстав для поновлення позивачу Договору оренди, з огляду на те, що акт приймання-передачі земельної ділянки передано до органів державної реєстрації для вчинення заходів щодо припинення дії Договору оренди.

26.09.2017 Приватним акціонерним товариством "Концерн Авек та Ко" подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду Харківської області від 22.05.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.09.2017 у справі №922/1008/17 до Вищого господарського суду України.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 22.05.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.09.2017 у справі №922/1008/17 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.11.2017 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Концерн Авек та Ко" прийнято до провадження, призначено до розгляду на 12.12.2017 та задоволено заяву позивача про заміну сторони її правонаступником, а саме замінено сторону у справі Публічне акціонерне товариство "Концерн Авек та Ко" на його правонаступника Приватне акціонерне товариство "Концерн Авек та Ко".

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.12.2017 відкладено розгляд касаційної скарги.

На підставі пункту 5 статті 31, підпункту 6 пункту 1 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ) та за розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України № 38-р від 15.12.2017 вказану касаційну скаргу разом зі справою №922/1008/17 передано до Касаційного господарського суду.

17.01.2018 касаційна скарга була отримана Касаційним господарським судом у складі Верховного суду.

17.01.2018 за результатом автоматизованого розподілу справи була визначена колегія суддів: суддя-доповідач Кушнір І.В., судді Краснов Є.В., Мачульський Г.М.

26.01.2018 суд постановив ухвалу про прийняття касаційної скарги до провадження та призначення до розгляду на 22.02.2018, повідомив учасників справи про дату, час і місце розгляду скарги.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник (Приватне акціонерне товариство "Концерн Авек та Ко", позивач) вважає, що рішення судів прийняті з порушенням норм матеріального права.

Позивач вказує, що суди неправильно застосували ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі", а висновки судів не відповідають наступним обставинам справи:

- позивач продовжує користуватися спірною земельною ділянкою після закінчення строку, вказаного в додатковій угоді до Договору;

- позивач належно виконує свої обов'язки за Договором та додатковою угодою до нього, вчасно сплачує орендну плату;

- протягом одного місяця після закінчення строку Договору від відповідача не надходило жодних заперечень щодо поновлення (пролонгації) Договору. У той же час, не зважаючи на наявність всіх вищевказаних обставин, між сторонами досі не укладено додаткової угоди до Договору, як того вимагає ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Фактичне використання орендованої ділянки та виконання інших умов Договору, відсутність заперечень з боку відповідача щодо подальшої пролонгації Договору протягом тривалого часу давали підстави позивачу вважати, що дія Договору була пролонгована автоматично.

Позивач не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, зазначаючи, що Приватне акціонерне товариство "Концерн Авек та Ко" обґрунтовує наявність підстав для задоволення позовних вимог посиланням на ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі", яка є самостійною підставою для поновлення дії договору та застосовується окремо від підстави, визначеної частинами 1-3 Закону України "Про оренду землі". Необхідність надіслання орендодавцю повідомлення про свій намір скористатися переважним правом щодо укладення договору на новий строк з відповідним проектом додаткової угоди передбачена вимогами частин 1-3 Закону України "Про оренду землі", якими позов взагалі не обґрунтовувався.

На думку скаржника, наявність письмових заперечень проти поновлення дії договору судом апеляційної інстанції встановлено за відсутності таких, оскільки лист Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 24.02.2017 №1215/0/225-17 таким вважатись не може, тому що рішення про відмову у поновленні договору не приймалось на пленарному засіданні Харківської міської ради, відтак волевиявлення відповідача на висловлення заперечень проти поновлення дії договору відповідачем виражене не було.

Також позивач вважає, що не можна вважати лист позивача від 20.01.2017 №19 до Департаменту земельних відносин Харківської міської ради, яким повідомлялось Харківську міську раду про факт поновлення договору оренди та необхідність укладення додаткової угоди для завершення оформлення правовідносин, що існують, "заявою про поновлення дії договору", адже про таку заяву в ст.33 Закону України "Про оренду землі" не йдеться, а йдеться про лист-повідомлення, необхідність направлення якого передбачена частинами 1-3 ст.33 Закону України "Про оренду землі", якими позовні вимоги не обґрунтовуються, і які не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Крім того, скаржник не погоджується з посиланням суду апеляційної інстанції на відсутність у позивача переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк, оскільки не дотримано процедури такого поновлення, так як під процедурою поновлення мається на увазі порядок укладення договору на підставі приписів 1-3 ст.33 Закону України "Про оренду землі".

Оскільки Приватне акціонерне товариство "Концерн Авек та Ко" сплачує плату за користування земельною ділянкою, без заперечень та зі згоди відповідача, позивач вважає, що дана обставина підтверджує існування договірних орендних правовідносин, враховуючи, що відповідачем приймається плата за користування землею в повному обсязі.

Щодо застосування строку позовної давності скаржник вважає, що позовна давність не може бути застосована не з тих підстав, що права позивача не порушені, як зазначили суди, а тому що позивач дізнався про порушення своїх прав (а саме заперечення відповідачем факту поновлення строку дії договору оренди) з отриманням листа відповідача від 06.01.2017 №66/0/225-17, яким Харківська міська рада запропонувала повернути земельну ділянку, яка є предметом спірного договору, шляхом підписання акта приймання-передачі, а до цього часу позивач не мав жодних відомостей, які б свідчили про заперечення відповідачем факту поновлення дії договору відповідно до приписів ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, а також додаткові пояснення до відзиву, у яких просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 22.05.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.09.2017 у справі №922/1008/17 без змін.

При цьому, у додаткових поясненнях до відзиву Харківська міська рада зазначає, що позивач просить поновити договір до 01.09.2018, отже фактично просив поновити договір не той самий строк і на тих умовах, які були передбачені договором, а змінити умови договору в частині строку його дії, тобто позивачем запропоновано змінити строк дії договору не на той самий строк, який був раніше встановлений (3 роки), а поновити на 10 років, що за своєю правовою природою є пропозицією про внесення змін до договору оренди землі, на яку не поширюється дія статті 33 Закону України "Про оренду землі".

У судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник відповідача виклав заперечення проти касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які з'явилися в судове засідання, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд, в межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначеного судового рішення, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, зазначений в позові договір укладений між сторонами 16 березня 2005 року.

Відповідно до пункту 8 Договору, договір укладено строком: на період будівництва до 01.12.2006 (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації), на період експлуатації до 01.12.2009. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно умов пункту 37 Договору, дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.31 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, а саме станом на 01.12.2009: "Договір оренди землі припиняється в разі:

- закінчення строку, на який його було укладено."

Згідно зі ст.33 зазначеного Закону у наведеній редакції:

"Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням."

Відповідно до пункту 34 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції міської ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються виключно на пленарному засіданні ради - сесії.

Отже, виходячи з того, що діючим на момент виникнення спірних правовідносин законодавством не передбачалося автоматичного поновлення договорів оренди землі, реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін була можлива лише за наявності рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

При цьому, слід врахувати, що до спірних правовідносин має застосовуватись саме та редакція закону, яка була чинною на момент їх виникнення, оскільки згідно зі статтею 58 Конституції України закон та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України по справах №44/69 (3-52гс12) від 20.11.2012, №912/1552/13 (3-161гс14) від 11.11.2014.

Судами попередніх інстанцій не встановлено, що після закінчення дії Договору 01.12.2009 відповідачем приймалося рішення саме про поновлення зазначеного договору, яке, в свою чергу, було реалізовано шляхом укладення додаткової угоди чи нового договору, відповідно положень зазначеної редакції ст.33 Закону України "Про оренду землі".

Проте, судами встановлено, що рішенням 6 сесії 6 скликання Харківської міської ради від 06.04.2011 №219/11 було надано в оренду спірну земельну ділянку до 31.12.2011 (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) в межах договору оренди землі від 16.03.2005 №6649/05.

Тобто, дане рішення прийняте через півтора року після закінчення дії договору і в ньому зазначено не про поновлення попереднього договору, а про немотивоване по суті та формі надання в оренду в межах договору оренди землі від 16.03.2005 №6649/05.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій не встановлено факту реалізації даного рішення шляхом укладення відповідного договору оренди чи додаткової угоди про поновлення попереднього договору.

27.01.2012 позивач звертався до Харківської міської ради з листом №96, в якому просить внести зміни в раніше прийняте рішення від 06.04.2011 №219/11 в частині продовження строку використання земельною ділянкою вул. Муромській до 31.12.2014.

Проте, згідно матеріалів справи, рішення Харківської міської ради про внесення змін в раніше прийняте рішення від 06.04.2011 №219/11 в частині продовження строку використання земельною ділянкою вул. Муромській до 31.12.2014 не приймалось, додаткова угода щодо продовження строку дії Договору сторонами не укладалась.

Факт звернення позивача до суду з приводу поновлення Договору чи укладення нового в зазначений період та на підставі вказаних фактів, рішень чи бездіяльності відповідача з прийняттям відповідного судового рішення судами також не встановлено.

З наступним листом за №681 позивач звернувся до Харківської міської ради лише 28.11.2016, тобто, практично через 7 років після закінчення дії Договору.

З урахуванням викладеного, колегія суддів доходить висновку про правильність висновків суду апеляційної інстанції, що дія Договору оренди землі, укладеного між сторонами 16 березня 2005 року, закінчилася 01 грудня 2009 року, а отже, спірні правовідносини між сторонами виникли до внесення змін у статтю 33 Закону України "Про оренду землі" Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності з 12.03.2011.

На підставі зазначеного судом не приймаються доводи скаржника, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі", якою передбачено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Також колегія суддів вважає за необхідне відмітити наступне.

Наведена редакція ст.33 Закону України "Про оренду землі" передбачала поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах.

Відповідно до ст.251 Цивільного кодексу України:

1. Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

2. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

3. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно зі ст.252 Цивільного кодексу України:

"1. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

2. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати."

Відповідно до пункту 8 Договору, договір було укладено: на період будівництва до 01.12.2006 (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації), на період експлуатації до 01.12.2009.

Тобто, в даному випадку визначався саме термін дії договору вказівками на конкретні кінцеві календарні дати, при чому дві дати.

Позивачем не було мотивовано, яким чином "той самий строк" був визначений ним у проекті додаткової угоди саме терміном до 01.09.2018.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з судами першої та апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову та з тим, що за даних обставин справи відсутні підстави для застосування спливу позовної давності, про які Харківською міською радою подано відповідну заяву.

Також, суд апеляційної інстанції правомірно зазначив, що сплата позивачем орендних платежів за користування спірною земельною ділянкою після закінчення дії Договору, про що зазначає скаржник, не можна розцінювати як згоду орендодавця на пролонгацію договору оренди, оскільки орендар сплачував кошти за фактичне користування майном. Здійснення орендних платежів не є підставою продовження Договору, термін дії якого закінчився.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення."

Згідно з ч.1 ст.309 зазначеного Кодексу:

" Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Концерн Авек та Ко" без задоволення, а судові рішення - без змін.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, суд покладає на Приватне акціонерне товариство "Концерн Авек та Ко" витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Концерн Авек та Ко" на рішення Господарського суду Харківського області від 22.05.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.09.2017 у справі №922/1008/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Харківського області від 22.05.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.09.2017 у справі №922/1008/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський