ДОДАТКОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/11005/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І. М. (головуючий), Колос І. Б., Малашенкової Т. М.

за участю секретаря судового засідання Ковалівської О. М.,

представників учасників справи:

позивача - Капітоненко А. Г. - довіреність від 06.02.2020 №21-ДТЛ,

відповідача 1 - не з'явився,

відповідача 2 - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/11005/16,

за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Сбербанк Росії"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2020

за позовом публічного акціонерного товариства "Сбербанк Росії"

до: Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (попередня назва - Міністерства економічного розвитку і торгівлі України);

публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

про визнання свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 82116 недійсним

ВСТАНОВИВ:

1.1. Публічне акціонерне товариство "Сбербанк Росії" (далі - ПАТ "Сбербанк Росії", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державної служби інтелектуальної власності України, правонаступником якої є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (далі - Міністерство, відповідач 1) та Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", в подальшому змінено тип на Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі - АТ "Державний ощадний банк України", відповідач - 2) про визнання свідоцтва України на знак для товарів і послуг "Сбербанк" від
10.09.2007 № 82116 недійсним.

1.2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.08.2016 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним Свідоцтво України на знак для товарів і послуг "Сбербанк" щодо послуг 36 класу міжнародної класифікації товарів і послуг, видане АТ "Державний ощадний банк України"; зобов'язано Державну службу інтелектуальної власності України (правонаступником якої є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України) внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання свідоцтва України на знак для товарів і послуг "Сбербанк" недійсним повністю щодо послуг 36 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".

1.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2020 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.

1.4. Постановою Верховного Суду від 26.11.2020 у даній справі касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сбербанк Росії" залишено без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2020 зі справи № 910/11005/16 - без змін.

1.5.01.12.2020 АТ "Державний ощадний банк України" звернулось до Верховного Суду із заявою про винесення додаткової постанови у справі № 910/11005/16 про стягнення з ПАТ "Сбербанк Росії" судових витрат понесених ним на професійну правничу допомогу в сумі 330 000,00 грн, пов'язаних із переглядом постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2020 у суді касаційної інстанції.

1.6.07.12.2020 АТ "Державний ощадний банк України" подано до суду доповнення до заяви про винесення додаткової постанови у справі.

1.7. За змістом статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

1.8. Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

1.9. Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

1.10. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

1.11. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

1.12. Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

1.13. За змістом абзаців другого, третього частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

1.14. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

1.15. На виконання вимог абзацу третього частини 8 статті 129 ГПК України, до заяви про розподіл судових витрат 02.12.2020 АТ "Державний ощадний банк України" подано докази понесені товариством у зв'язку із розглядом справи у суді касаційної інстанції.

1.16. На обґрунтування поданої заяви про розподіл судових витрат відповідач 2 подав копію договору про надання правової допомоги від 05.04.2019 № 1920/03/18 та додатковий договір №5 від 02.10.2020 до договору № 1920/03/18 (далі - додатковий договір). Зі змісту договору № 1920/03/18 та додаткового договору №5 вбачається, що Адвокатським об'єднанням "САЄНКО ХАРЕНКО" (об'єднання), для АТ "Державний ощадний банк України" (клієнт) надавалася правова допомога, яка полягала у захисті та представництві інтересів клієнтів у Касаційному господарському суді Верховного Суду під час розгляду касаційної скарги ПАТ "Сбербанк Росії" на постанову Північного апеляційного господарського суду від
10.08.2020 у справі № 910/11005/16 за позовом ПАТ "Сбербанк Росії" до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, АТ "Державний ощадний банк" про визнання свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 82116 недійсним. Так умовами додаткового договору, зокрема пунктом 5, визначено перелік послуг, які надаються виконавцем за цим договором: забезпечення вивчення адвокатом об'єднання наданих клієнтом документів та аналіз отриманої від клієнта інформації; у разі необхідності направлення адвокатських запитів і отримання документів або їх копій та висновків фахівців з питань, що потребують спеціальних знань; підготовка необхідних для надання послуг документів (заяв, заперечень, клопотань, скарг, претензій тощо) та своєчасне подання їх до суду; забезпечення представництва інтересів клієнта у Верховному Суді (касаційному господарському суді) у судовій справі № 910/11005/16.

1.17. Пунктом 6 додаткового договору погоджено, що вартість послуг (винагороди), передбачених пунктом 2 цього додаткового договору, складає 330 000,00 грн, у т. ч. ПДВ 55 000,00 грн.

1.18. Відповідно до пунктів 7,8 додаткового договору сторони погодили порядок розрахунку, згідно з яким клієнтом здійснюється передоплата (авансовий платіж) за надання послуг 50% від погодженої в пункті 6 цього договору суми винагороди, що становить 165 000,00 грн, у т. ч. ПДВ 27 500,00 грн, на підставі відповідного оригіналу рахунка, виставленого об'єднанням. Інша частина (решта) винагороди в розмірі 50 % від погодженої сторонами в пункті 6 цього договору суми винагороди оплачується клієнтом на підставі оригіналу рахунка, виставленого об'єднанням, після завершення надання об'єднанням послуг з правової допомоги в суді касаційної інстанції з наданням тексту рішення Верховного Суду і підписання відповідного акта наданих послуг по судовій справі.

1.19. Як вбачається із матеріалів справи відзив АТ "Державний ощадний банк України" на касаційну скаргу ПАТ "Сбербанк Росії" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2020 у справі № 910/11005/16 та письмові пояснення у справі підписано адвокатом Огнев'юк Я. В. на підставі ордера від 25.09.2020 серія АА № 1054953 та адвокатом Ющенко Т. В. на підставі ордера від 25.09.2020 серія СВ № 1006881 виданих на підставі договору про надання правової допомоги від 05.04.2019 № 1920/03/18 про надання правової допомоги.

1.20. Частиною 3 статті 126 ГПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат на учасника справи покладено обов'язок подати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

1.21. На підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості АТ "Державний ощадний банк України" надав: деталізацію та опис виконаних адвокатами робіт станом на 01.12.2020, копію Меморіального ордеру № 5131 від 27.10.2020, що підтверджує оплату відповідачем 2 авансового платежу на суму 165 000,00 грн на підставі рахунку №04-20-0110/20 від 06.10.2020 виставленого адвокатським об'єднанням.

1.22. Водночас, колегія суддів бере до уваги висновок, зазначений у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 зі справи № 922/445/19. У абзаці другому та третьому пункту 6.5 цієї постанови зазначено, що згідно зі змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК ).

1.23. Відповідно до матеріалів справи представником позивача у суді касаційної інстанції були адвокати Адвокатського об'єднання "САЄНКО ХАРЕНКО" - Огнев'юк Я. В. та Ющенко Т. В., повноваження яких підтверджуються ордерами від 25.09.2020 серія АА № 1054953 та серія СВ № 1006881 і свідоцтвами про право на заняття адвокатською діяльністю.

1.24. Також згідно з частиною 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

1.25. У постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від
03.10.2019 зі справи № 922/445/19 та від 22.11.2019 зі справи № 910/906/18 викладено правову позицію відповідно до якої положення частини 5 статті 126 ГПК свідчить про те, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

1.26.17.12.2020 ПАТ "Сбербанк Росії" подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, у якому позивач зазначає, що розмір витрат, про відшкодування яких просить відповідач 2, є завищеним та не відповідає критеріям співмірності. На думку позивача необґрунтованими є доводи АТ "Державний ощадний банк", що справа є складною та перебуває на розгляді у суді дуже тривалий час (5 років), оскільки в суді касаційної інстанції справа перебувала лише 2 місяці. Всі доводи відповідача 2 щодо великої кількості клопотань, заяв та письмових пояснень не знаходять свого підтвердження, оскільки відносяться до періоду коли справа перебувала в суді апеляційної інстанції.

Позивач також вказує, що вартість послуг адвокатів Адвокатського об'єднання "САЄНКО ХАРЕНКО" при перегляді справи в суді касаційної інстанції є явно завищеною.

1.27. Колегія суддів зазначає, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини 4 статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

1.28. Така ж правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

1.29. Колегія суддів, розглянувши доводи позивача викладені у клопотанні про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу дійшла висновку, що позивачем частково доведено надмірність понесених відповідачем 2 витрат на правову допомогу. Доводи позивача щодо обсягу послуг і реальним (дійсним) часом, затраченим адвокатами на надання відповідних послуг є частково обґрунтованими, з огляду на обсяг наданих адвокатських послуг та з урахуванням часу здійснення представництва у суді касаційної інстанції.

1.30. Таким чином, дослідивши заяву АТ "Державний ощадний банк України" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції, врахувавши клопотання ПАТ "Сбербанк Росії" про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, надані відповідачем 2 докази, ступінь складності справи, підтверджену документально вартість робіт та детальний опис виконаних робіт, сплату заявником суми витрат виконавцю (Адвокатському бюро "САЄНКО ХАРЕНКО"), Верховний Суд вважає, що заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 330 000 грн є неспівмірною, у зв'язку з чим заява про відшкодування таких витрат підлягає частковому задоволенню на суму 165
000,00 грн.

1.31. За змістом частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови в позові, - на позивача.

1.32. Оскільки за результатом розгляду справи № 910/11005/16 судом касаційної інстанції касаційну скаргу ПАТ "Сбербанк Росії" залишено без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2020 у справі № 910/11005/16 - без змін, Суд дійшов висновку, що 165 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з ПАТ "Сбербанк Росії".

Керуючись статтями 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про відшкодування витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Сбербанк Росії" на користь акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" 165 000 грн (сто шістдесят п'ять тисяч) компенсації вартості витрат на правничу допомогу, понесених у зв'язку з касаційним розглядом справи № 910/11005/16.

3. Видачу відповідного наказу доручити господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос

Суддя Т. Малашенкова