ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 922/2821/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Товариства з обмеженою відповідальністю

«Аско Трейд» - не з`явився,

Сільськогосподарського товариства

з обмеженою відповідальністю «Лан» - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лан»

про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції

у справі № 922/2821/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аско Трейд»

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лан»

про зобов`язання не чинити перешкоди,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Верховного Суду від 07.08.2019 касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аско Трейд» (далі - ТОВ «Аско Трейд») залишено без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2019, додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.04.2019 та рішення Господарського суду Харківської області від 27.12.2018 у справі № 922/2821/18 - без змін.

До прийняття Верховним Судом постанови від 07.08.2019 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Лан» (далі - СТОВ «Лан») звернулося до суду із заявою, долученою до відзиву на касаційну скаргу, у якій відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) повідомило, що розмір судових витрат, які товариство має сплатити у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції, та його документальне підтвердження буде надано протягом п`яти днів після ухвалення рішення судом касаційної інстанції.

09.08.2019 СТОВ «Лан» направило на адресу суду заяву про долучення доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу, у якій просило ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про стягнення судових витрат.

Ухвалою Верховного Суду від 15.08.2019 заяву СТОВ «Лан» призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21.08.2019.

ТОВ «Аско Трейд» і СТОВ «Лан» своїх представників у судове засідання не направили, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином.

Ураховуючи наведене, те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд у складі колегії дійшов висновку про можливість розгляду заяви СТОВ «Лан» за відсутності зазначених представників.

Відповідно до частини 1 статті 244 ГПК суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, наведеною нормою визначено, що суд, який ухвалив рішення у справі, може за заявою учасника справи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом статті 123 ГПК до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 8 статті 129 ГПК розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що до прийняття Верховним Судом постанови від 07.08.2019 у зазначеній справі СТОВ «Лан» на адресу суду було направлено відзив на касаційну скаргу ТОВ «Аско Трейд», до якого було долучено заяву про застосування частини 8 статті 129 ГПК, у якій зазначено, що станом на час подання цієї заяви Адвокатське об`єднання «Пролекс» продовжує надавати послуги СТОВ «Лан», а відтак визначити точний перелік послуг, які будуть надані СТОВ «Лан», неможливо. Попереднього розрахунку суми судових витрат до заяви додано не було.

У подальшому в строк, визначений частиною 8 статті 129 ГПК, СТОВ «Лан» подано заяву про долучення доказів на підтвердження витрат на правову допомогу, до якої було долучено додаток від 15.05.2019 до договору про надання правничої допомоги від 19.10.2018 № Х/2/18, у якому сторонами, між іншим погоджено виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання адвокатом правничої допомоги за представництво клієнта у суді касаційної інстанції у розмірі 10 000,00 грн, акт до цього договору, а також платіжні доручення від 28.05.2019 № 1157 на суму 58,00 грн, від 07.08.2019 № 2191 на суму 58,00 грн, від 21.05.2019 № 1087 на суму 10 000,00 грн.

У цій заяві СТОВ «Лан» просило ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про стягнення судових витрат. При цьому зазначена заява взагалі не містить будь-яких посилань на те, який саме розмір судових витрат слід розподілити судом.

Водночас матеріали справи не містять і доказів того, що зазначені вище заяви разом з додатками було направлено іншому учаснику справи - ТОВ «Аско Трейд».

Суд касаційної інстанції, розглянувши доводи заяви СТОВ «Лан», перевіривши та надавши оцінку поданим документам, дійшов таких висновків.

У положеннях Господарського процесуального кодексу України закріплено вимогу до кожної із сторін процесу подавати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи (стаття 124 ГПК). Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов`язковою складовою як позовної заяви (апеляційної та касаційної скарг), так і відзиву, оскільки з огляду на положення частин 5-7 статті 129 ГПК попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи. При цьому слід зауважити, що поданий стороною попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до частини 2 статті 124 ГПК у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Отже, наведена норма процесуального закону надає суду право у разі невиконання стороною обв`язку подати попередній розрахунок судових витрат відмовити у їх відшкодуванні, за винятком суми сплаченого стороною судового збору.

Судом касаційної інстанції установлено, і це підтверджується матеріалами справи, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат СТОВ «Лан» у порядку, визначеному процесуальним законом, подано не було. При цьому, ані заява СТОВ «Лан», подана в порядку частини 8 статті 129 ГПК до прийняття Верховним Судом постанови від 07.08.2019, ані заява про долучення доказів, взагалі не містять будь-яких обґрунтувань і посилань на склад судових витрат, а також вимоги відповідача стосовно того, який саме розмір цих витрат слід розподілити за результатами розгляду справи у суді касаційної інстанції, що не дає суду процесуальної підстави вирішувати питання про розподіл таких витрат з власної ініціативи.

Також судом взято до уваги, що неповідомлення відповідачем іншого учасника справи (позивача) про попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, а також не направлення на його адресу документів на підтвердження відповідних вимог, позбавило позивача можливості подати до суду клопотання про зменшення розміру таких витрат відповідно до частин 5, 6 статті 126 ГПК.

З урахуванням наведеного, а також положень статті 13 ГПК, за змістом якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, за якими учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом, і кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, суд касаційної інстанції вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви СТОВ «Лан» про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 123, 124, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лан» про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. С. Берднік

Судді: І. С. Міщенко

В. Г. Суховий