Історія справи

Ухвала КГС ВП від 05.02.2018 року у справі №906/612/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 906/612/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екзіто" на рішення Господарського суду Житомирської області від 26.09.2017 (суддя Маріщенко Л.О.) та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.12.2017 (головуючий: Петухов М.Г., судді: Олексюк Г.Є., Маціщук А.В.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Посейдон Групп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екзіто"

про стягнення 177 482, 68 грн.,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екзіто"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Посейдон Групп"

про стягнення 205 072,48 грн.,

Учасники справи: не викликалися та не повідомлялися.

ВСТАНОВИВ:

13.07.2017 до Господарського суду Житомирської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Посейдон Групп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екзіто" про стягнення 175 808,98 грн. боргу за надані транспортно-експедиційні послуги та 1 673,70 грн. пені.

Первісний позов обґрунтовано тим, що ТОВ "Посейдон Групп" повністю виконав умови договору транспортного експедирування зі свого боку, що підтверджується товарно-транспортними накладними (CMR), інвойсами та первинними документами з морським перевізником. ТОВ "Посейдон Групп" зазначає, що замовником надані експедиційні послуги оплачено частково, що й стало підставою звернення з позовом.

07.08.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "Екзіто" подано зустрічний позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Посейдон Групп" 205 072, 48 грн. збитків, завданих внаслідок неналежного виконання експедитором умов договору на транспортно-експедиторське обслуговування зовнішньоторговельних вантажів №27.04.17 від 27.04.2017р.

Зустрічний позов обґрунтований неналежним виконанням експедитором обов'язків за договором: непередачею вантажоодержувачу документів, за якими в порту призначення видається вантаж (коносаментів). ТОВ "Екзіто" вказує, що внаслідок непередання документів одержувач спірних вантажів був позбавлений можливості своєчасно отримати вантаж, а в подальшому, враховуючи, що саме на вантажоодержувача покладається сплата витрат за зберігання, відмовився від вантажу.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 26.09.2017 первісний позов задоволено. Стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю "Екзіто" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Посейдон Групп" 175 808,98 грн. заборгованості, 1673,70 грн. пені, 2662,24 грн. судового збору. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.12.2017 рішення Господарського суду Житомирської області від 26.09.2017 у справі № 906/612/17 залишено без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екзіто" - без задоволення.

Судові рішення мотивовані тим, що вимоги позивача за первісним позовом про стягнення основного боргу та пені підтверджуються належними та допустимими доказами, відповідають приписам законодавства та умовам договору, а тому підлягають задоволенню. Щодо позовних вимог за зустрічним позовом суди дійшли висновку про відсутність підстав для стягнення збитків та необхідність відмови у його задоволенні.

Ухвалою Верховного Суду від 02.02.2018 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екзіто" на рішення Господарського суду Житомирської області від 26.09.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.12.2017 повернуто заявникові без розгляду разом з доданими до неї матеріалами на підставі підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ).

24.02.2018 (згідно з поштовим штампом на конверті) Товариством з обмеженою відповідальністю "Екзіто" повторно подано до Касаційного господарського суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Житомирської області від 26.09.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.12.2017 у справі № 906/612/17.

У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Екзіто" просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 26.09.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.12.2017 у справі № 906/612/17 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити у повному обсязі, а зустрічний позов задовольнити.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.03.2018 року у справі № 906/612/17 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Краснов Є.В., Мачульський Г.М.

Згідно з частиною 4 статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.

За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

30.03.2018 Верховний Суд постановив ухвалу про поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Екзіто" строку для подання касаційної скарги, відкриття касаційного провадження, здійснення розгляду скарги у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи, визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 17.04.2018.

Скаржник (Товариство з обмеженою відповідальністю "Екзіто", відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом)) мотивує свою касаційну скаргу тим, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

ТОВ "Екзіто" зазначає, що вирішуючи спір суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, визнав необґрунтованими доводи позивача за зустрічним позовом, що товар не було отримано вантажоодержувачем внаслідок непередання експедитором всіх необхідних первинних документів, натомість взяв до уваги посилання відповідача за зустрічним позовом, відповідно до яких товар вантажоодержувачу було доставлено, однак останній відмовився від його прийняття через неналежну якість товару.

При цьому, скаржник вказує, що лише в ході розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції, а саме в судовому засіданні, яке відбулося 26.12.2017, ТОВ "Посейдон Групп" було надано суду копії відправлень DHL Express №1663330395 від 19.05.2017, №1663330406 від 26.05.2017, №1663330410 від 02.06.2017, №1663330604 від 09.06.2017, зі змісту яких, за відсутності відповідного переліку та конкретного значення надісланих документів, неможливо належним чином встановити ту обставину, що експедитором на адресу вантажоодержувача направлялись саме примірники відповідних оригіналів коносаментів. Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду погодилася з доводами ТОВ "Посейдон Групп" про те, що вказаними відправленнями пересилались саме коносаменти, обґрунтовуючи свій висновок тим, що попередні 7 контейнерів, коносаменти за якими пересилались у той же спосіб, вантажоодержувач отримав, і за поясненнями представника експедитора коносамент був єдиним документом, що пересилався службою DHL Express. При цьому, на думку скаржника, приймаючи до уваги надані ТОВ "Посейдон Групп" копії відправлень DHL Express, судом апеляційної інстанції не було враховано, що на момент подання позивачем за первісним позовом до суду даних доказів, згідно з положеннями ч.9 ст. 80 ГПК України (в редакції станом на 26.12.2017) копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Скаржник вважає, що оскільки ТОВ "Посейдон Групп" не було надіслано або надано ТОВ "Екзіто" зазначених вище копій відправлень, прийняття судом апеляційної інстанції таких доказів є порушенням норм процесуального права. Крім того, на думку ТОВ "Екзіто" надані ТОВ "Посейдон Групп" копії документів DHL Express, викликають обґрунтовані сумніви з приводу їх достовірності, так як наведені в судовому рішенні номери відправлень не відслідковуються у пошуковій формі відстеження статусу руху вантажів на інтернет-сайті DHL Express.

Також ТОВ "Екзіто" зазначає, що задовольняючи первісний позов, суд першої інстанції вказав, що право експедитора ТОВ "Посейдон Групп" на притримання документів на вантаж до повного розрахунку замовником ТОВ "Екзіто" за надані послуги не суперечить нормам господарського законодавства і передбачено п.4.2. договору на транспортно-експедиторське обслуговування вантажів №27.04.17. Посилаючись на ч.1 ст. 594, ч.1 ст. 397 ЦК України, ст. 10 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", п. 4.2. договору, скаржник вважає, що в даному випадку правовою підставою для використання експедитором такого способу забезпечення виконання зобов'язання, як притримання вантажу або документів на нього, є факт наявності такого вантажу у володінні експедитора. Проте, експедитор притримав у себе та вчасно не надіслав за належністю документи на спірний вантаж, який вже був переданий третій особі для його морського перевезення та відповідно який на той час знаходився у володінні такого перевізника, а не у експедитора. Таким чином, на думку скаржника, право притримання вантажу в даній ситуації було наявне у перевізника (особи, яка безпосередньо здійснювала доставку в порт призначення та якою було видано коносамент).

Разом з тим, скаржник вказує, що об'єктом притримання може бути лише річ, термін "річ", який використано законодавцем у ч.1 ст.594 ЦК України належить тлумачити буквально, і притримання за жодних умов не можна застосовувати щодо майнових прав, результатів інтелектуальної діяльності та нематеріальних благ, а притримання ТОВ "Посейдон Групп" документів на спірний вантаж (оригіналів коносаментів) суперечить ч.1 ст. 594 ЦК України. Крім того, жодних повідомлень, як це визначено ч.1 ст. 595 ЦК України, від експедитора щодо вчинення таких дій по притриманню у себе документів на спірний вантаж на адресу замовника не надходило.

ТОВ "Екзіто" вважає, що експедитор реалізував своє право на притримання документів на спірний вантаж із порушенням чинного законодавства, внаслідок чого одержувач спірних вантажів не мав об'єктивної можливості їх отримати в порту призначення, а відтак відмовився від оплати вартості таких вантажів на користь позивача (відповідача за первісним позовом), що і призвело до завдання збитків ТОВ "Екзіто" в розмірі вартості неоплаченого товару.

Також скаржник вказує, що суди попередніх інстанцій дійшли прямо протилежних висновків щодо наявності (відсутності) обставин, які мають значення для даної справи. Так, місцевим господарським судом встановлено, що позивач за первісним позовом правомірно скористався своїм правом на притримання документів на вантаж до повного з ним розрахунку, отже, ТОВ "Посейдон Групп" вчасно не надіслало на адресу вантажоотримувача відповідні примірники коносаментів, необхідні для отримання вантажу в порту призначення. Разом з тим, суд апеляційної інстанції в постанові від 26.12.2017 зазначив, що доводи скаржника про вчинення притримання документів на вантаж (коносаментів) по контейнерах № ZCSU8415791 та № ZCSU7089941 не знайшли свого підтвердження. При цьому, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції припустив, що оригінали документів на згадані вантажі було отримано вантажоодержувачем, оскільки попередні 7 контейнерів, коносаменти за якими пересилались у той же спосіб, вантажоодержувач отримав, а також послався на надані ТОВ "Посейдон Групп" докази, які, як вважає ТОВ "Екзіто", в силу приписів ч.9 ст. 80 ГПК України не повинні були братися до уваги.

ТОВ "Посейдон Групп" надало відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначеного судового рішення, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що 15.04.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Екзіто" (Продавець) та ALON EROPA ETZIM LEHASAKA L.T.D. (Покупець) уклали Контракт №1504, відповідно до якого продавець зобов'язався продати, а покупець купити дрова для опалення, брикети, пінікей, вугілля деревне, оциліндрований брус, пиломатеріали (том 1, а.с. 200-205).

27.04.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Посейдон Груп" (експедитор/первісний позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екзіто" (замовник/первісний відповідач) укладено договір на транспортно-експедиторське обслуговування зовнішньоторговельних вантажів №27.04.17 (далі - Договір).

Відповідно п. 1.1 договору, замовник доручає, а експедитор зобов'язується організувати за рахунок замовника транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надання інших транспортно-експедиторських послуг Замовнику за погодженням сторін.

Умови перевезення, вид вантажу, вид транспорту, вартість послуг експедитора, а також інші умови пов'язані з виконанням цього договору, встановлюються у заявках замовника (пункт 1.3. Договору).

Під кожне конкретне перевезення Замовник надає Експедитору письмову заявку, в якій вказує найменування і кількість вантажу, маршрут перевезення (порт навантаження, порт вивантаження, місце доставки вантажу), плановану дату надання вантажу відправником, тип транспортного засобу, дані про відправника вантажу і вантажоодержувача та типового договору інформацію, що стосується організації ТЕО. Заявка подається за 10 днів до початку навантаження і готовності вантажу до перевезення (пункт 1.4. Договору).

Пунктом 2.1.1 Договору на Експедитора покладається обов'язок за плату та за рахунок Замовника організувати перевезення його вантажів, на умовах погоджених сторонами, а також надавати інші послуги Замовнику за погодженням сторін. При необхідності для виконання своїх обов'язків за договором, укладати від свого імені договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання, страховими компаніями і ін. організаціями

Згідно з п.2.2.7 Договору Експедитор має право, серед іншого, на відшкодування додаткових витрат, що виникли у нього при виконанні даного договору, якщо такі витрати здійснювались в інтересах Замовника.

Підпунктом А п. 4.1.3 договору передбачено, що замовник оплачує погоджені платежі, за надання послуг по перевезенню вантажу морським транспортом (фрахт) і супутні витрати, пов'язані з таким перевезенням не пізніше ніж через три банківських дні з моменту виставлення Експедитором рахунку при наявності вантажу в порту призначення і документів, що підтверджують доставку вантажу. Також, замовник оплачує погоджені платежі, що підлягають оплаті Експедитору, автомобільному та/або залізничному перевізнику(при наземній доставці товару), не пізніше ніж через п'ять банківських днів з моменту отримання Замовником рахунку-фактури за надані послуги Експедитора та/або підтвердження фактичних витрат Експедитора.

Відповідно до умов п. 4.1.5. Договору, замовник оплачує послуги експедитора на протязі 3 банківських днів з дня виставлення експедитором рахунку. Розрахунки здійснюються замовником на підставі виставлених Експедитором рахунків.

У разі прострочки Замовником здійснення платежу за надані Експедитором послуги, Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає до оплати за кожний день затримки (п. 4.3 договору).

Строк дії договору встановлюється з моменту його підписання і діє до кінця календарного року та, за відсутності пропозиції про його розірвання за 20 днів до кінця року, продовжується на один наступний календарний рік (п. 8.1. договору).

Договір підписано сторонами та скріплено відповідними печатками товариств.

На виконання договору на транспортно - експедиторське обслуговування зовнішньоторговельних вантажів №27.04.17 та заявки №27/04/2017 (том 1, а.с.25) експедитором ТОВ "Посейдон Груп" з смт. Романів, Романівський район, Житомирська область, Україна до Одеського морського торговельного порту було організовано перевезення контейнерів BMOU4583799, ZCSU8860539, що підтверджується Міжнародними автомобільними накладними CMR №б/н від 11.05.2017р. (том.1, а.с.216) та CMR №063950 від 05.05.2017р.(том.1, а.с.215).

16.05.2017р. ТОВ "Посейдон Групп" організовано перевезення контейнерів №BMOU4583799 та №ZCSU8860539 морським фрахтом з Одеського морського торгівельного порту до морського порту м. Хайфа, Ізраїль, що підтверджується Дорученням №263 від 16.05.2017р. та коносаментом від 19.05.2017р.(том.1, а.с.51).

За надані транспортно-експедиційні послуги ТОВ "Екзіто" розрахувалося у повному обсязі, що підтверджується банківською випискою від 18.07.2017р. (том 1, а.с. 112), копіями платіжних доручень №188 від 22.05.2017р., на суму 50000 грн. (том 1, а.с. 191), №190 від 24.05.2017р. на суму 37756,74 грн. (том 1, а.с. 193), та не заперечується сторонами.

Надалі, на виконання заявок №28/04/2017 та 12/05/2017 (том 1, а.с. 26-27) експедитором було організовано перевезення 5 контейнерів тирси з смт. Романів, вул. Путіліна, буд.9 до Одеського морського торгівельного порту, що підтверджується наступними доказами наявними в матеріалах справи: по контейнеру №ZCSU8938133 - CMR №51647 від 12.05.2017р. (том 1, а.с.28), по контейнеру №ZCSU8693940 - CMR №46118 від 12.05.2017р. (том 1, а.с.29), по контейнеру №TCNU5336652 - CMR №б/н від 17.05.2017р. (том 1, а.с.30), по контейнеру №TGHU9805554 - CMR №б/н від 17.05.2017(том 1, а.с.31), по контейнеру №TGHU6069280 - CMR №б/н від 18.05.2017р. (том 1, а.с.32).

22.05.2017р. ТОВ "Посейдон Групп" організовано перевезення контейнерів №ZCSU8938133, №ZCSU8693940, № TCNU5336652, №TGHU9805554 та № TGHU6069280 морським фрахтом з Одеського морського торгівельного порту до морського порту м. Хайфа, Ізраїль, і вказане підтверджується експортним інвойсом №009077 від 24.05.2017р. (том 1, а.с.44), Дорученням №266 від 22.05.2017р.(том 1, а.с.22), коносаментом від 27.05.2017р. (том 1, а.с.52, додаток до коносаменту - том 1, а.с.50).

Виставлений ТОВ "Посейдон Групп" рахунок №109 від 26.05.2017 р., за надані послуги з експедирування 5 контейнерів, на загальну суму 234 866,46 грн. замовником ТОВ "Екзіто" був оплачено частково, а саме у розмірі 150 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №203 від 29.05.2017р.(том 1, а.с. 192), банківською випискою від 18.07.2017р.(том 1, а.с. 112).

В подальшому, ТОВ "Посейдон Групп" організовано перевезення контейнерів № ZCSU8415791 та № ZCSU7089941 з пункту завантаження, а саме Житомирська область, Романівський район, смт. Романів, вул. Путіліна, буд. 9 до Одеського Морського Торгівельного порту, що підтверджується CMR №б/н від 25.05.2017р. та CMR №б/н від 31.05.2017 (том 1, а.с. 33-34).

Також, ТОВ "Посейдон Групп" організовано перевезення 2 вищезазначених контейнерів морським фрахтом з Одеського Морського Торгівельного порту до морського порту м. Хайфа, Ізраїль, що підтверджується: стосовно контейнера № ZCSU7089941- Дорученнями №272 від 29.05.2017р. (том 1, а.с.24), коносаментом від 09.06.2017р.(том 1, а.с.54), експортним інвойсом №011314 від 09.06.2017р. (том 1, а.с.42); стосовно контейнера № ZCSU8415791 - Дорученнями №274 від 01.06.2017р.(том 1, а.с.23), коносаментом від 02.06.2017р.(том 1, а.с.53), експортним інвойсом №009964 від 01.06.2017р. (том 1, а.с.43).

Виставлені ТОВ "Посейдон Групп" рахунки №124 від 06.06.2017 за перевезення контейнеру № ZCSU8415791 на суму 43623,36 грн., №152 від 21.06.2017 за перевезення контейнеру № ZCSU7089941 на суму 44590 грн., а також рахунки №157 та №158 від 22.06.2017р. за відправлення документів кур'єрською службою на суму 2726,16 грн., замовником ТОВ "Екзіто" оплачені не були.

26.06.2017 на адресу відповідача було направлено претензію з вимогою оплатити заборгованість у розмірі 175 808,98 грн, яка залишена відповідачем без відповіді.

Суд першої інстанції на підставі власної оцінки доказів по справі дійшов висновку, що відповідно до умов договору та приписів чинного законодавства України відповідачем було надані позивачу доручення на навантаження експортного, імпортного або транзитного вантажу №266 від 22.05.2017, № 272 від 29.05.2017, №274 від 01.06.2017 року та заявки на доставку вантажу № 27/04/2017 від 27.04.2017, №28/04/2017 від 28.04.2017 та № 12/05/2017 від 12.05.2017.

Вказані доручення та заявки позивачем було виконано, що підтверджується товарно-транспортними накладними (CMR), інвойсами та первинними документами з перевізником, а саме з ALON EROPA ETZIM LEHASAKA L.T.D, листом ZIM SNTERGRATED SHIPPING SERVICES LTD від 01.08.2017 вих.№ 74.

Відповідно п. 4.2 договору, експедитор володіє правом утримання та застави щодо усіх вантажів замовника до проведення повної оплати з замовником. Таке право полягає у праві притримання вантажу або документів на вантаж, який перебуває у його власності, до моменту оплати послуг експедитора і відшкодуванні понесених ним в інтересах замовника витрат.

Відтак, господарський суд дійшов висновку, що первісний позивач мав право притримання документів до повного з ним розрахунку.

Суд першої інстанції зазначив, що заборгованість в сумі 175 808,98 грн. підтверджена доказами та підлягає задоволенню.

За порушення умов договору, первісним позивачем за період з 26.06.2017 по 10.07.2017 нараховано пеню в сумі 1673,70 грн.

Перевіривши розрахунок позивача та враховуючи, що заявлений розмір пені не перевищує перерахований судом, господарський суд прийшов до висновку про його задоволення в заявленій сумі.

Відповідач доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, місцевий господарський дійшов висновку, що первісні позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заявлених зустрічних позовних вимог про стягнення збитків в сумі 205072,48 грн суд першої інстанції, посилаючись на ст. 33 ГПК України, ч. ч.1 та 2 ст. 11, п.2 ст. 16, статті 22, 1166 ЦК України, статті 224, 225 ГК України зазначив, що позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Позивач за зустрічними вимогами в обґрунтування вини ТОВ "Посейдон Груп" в заподіянні йому збитків посилається на те, що відповідач не передав повний пакет документів вантажоотримувачу, у зв'язку з чим завдало збитків підприємству.

Згідно ст.623 ЦК України, на яку посилається позивач в обґрунтування позовних вимог в частині стягнення суми збитків, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Як встановлено господарським судом вище, сторони у п. 4.2 договору дійшли домовленостей, що експедитор володіє правом утримання та застави щодо усіх вантажів замовника до проведення повної оплати з замовником. Таке право полягає у праві притримання вантажу або документів на вантаж, який перебуває у його власності, до моменту оплати послуг експедитора і відшкодуванні понесених ним в інтересах замовника витрат. Відтак, відповідач за зустрічними позовними вимогами мав право притримання документів до повного з ним розрахунку.

Отже, господарський суд не вбачає у діях ТОВ "Посейдон Груп" протиправної поведінки та/або вини.

Окрім того, представник ТОВ "Посейдон Груп" в судовому засіданні зазначив, що ними було здійснено доставку товару вантажоотримувачу, однак останні відмовились від його прийняття у зв'язку з неякісним вантажем.

Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позивачем за зустрічним позовом не доведено протиправності поведінки ТОВ "Посейдон Груп", не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували невиконання умов договору відповідачем за зустрічним позовом, внаслідок чого позивачу за зустрічним позовом заподіяно збитки, факт заподіяння збитків саме позивачу (фактичного завдання шкоди), а також доказів, які б підтверджували вину відповідача у понесенні позивачем збитків та причинний зв'язок між збитками та діями відповідача. Відтак, зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню господарським судом.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

Розглядаючи доводи касаційної скарги та заперечення на неї суд касаційної інстанції відмічає наступне.

Як зазначено вище, 07.08.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "Екзіто" подано зустрічний позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Посейдон Групп" 205 072, 48 грн. збитків, завданих внаслідок неналежного виконання експедитором умов договору на транспортно - експедиторське обслуговування зовнішньоторговельних вантажів №27.04.17 від 27.04.2017р.

Зустрічний позов обґрунтований неналежним виконанням експедитором обов'язків за договором: непередачею вантажоодержувачу документів, за якими в порту призначення видається вантаж, а саме коносаментів. ТОВ "Екзіто" вказує, що внаслідок непередання документів одержувач спірних вантажів був позбавлений можливості своєчасно отримати вантаж, а в подальшому, враховуючи, що саме на вантажоодержувача покладається сплата витрат за зберігання, відмовився від вантажу.

В т.ч. і з цих же підстав останній заперечував і проти первісного позову.

Апеляційний суд вказав, що ТОВ "Посейдон Групп" долучено до матеріалів справи копії відправлень DHL Express №1663330395 від 19.05.2017р., №1663330406 від 26.05.2017р., №1663330410 від 02.06.2017р., №1663330604 від 09.06.2017р., якими вантажоодержувачу надсилались коносаменти.

Колегія суддів апеляційного суду погодилася з доводами ТОВ "Посейдон Групп" про відсутність підстав стверджувати, що вказаними відправленнями пересилались інші товарно-транспортні документи, а не коносаменти, оскільки попередні 7 контейнерів, коносаменти за якими пересилались у той же спосіб, вантажоодержувач отримав, і крім того, відповідно до пояснень представника експедитора коносамент був єдиним документом, що пересилався службою DHL Express. У період, що передував зверненню з первісним позовом, ТОВ "Екзіто" не направляло ТОВ "Посейдон Групп" будь-яких листів, повідомлень, претензії щодо непересилання коносаментів, неможливості отримання вантажу в порту призначення тощо.

Тобто, фактично апеляційний суд прийняв дані докази в якості підтвердження факту відправлення коносаментів.

Як вбачається з матеріалів справи, копії відправлень DHL Express №1663330395 від 19.05.2017р., №1663330406 від 26.05.2017р., №1663330410 від 02.06.2017р., №1663330604 від 09.06.2017р. були долучені судом до матеріалів справи за клопотанням ТОВ "Посейдон Групп", наданим в судовому засіданні 26.12.2017, тобто, в засіданні за результатами якого апеляційним судом була прийнята оскаржувана постанова від 26.12.2017.

Згідно з ч.ч.9,11 ст.80 ГПК:

"9. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

11. У разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів."

До даного клопотання ТОВ "Посейдон Групп" не додано доказів направлення вищевказаних копій відправлень DHL Express на адресу ТОВ "Екзіто", як не зазначено і про наявність цих документів у останнього.

Разом з тим, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не містить оцінки прийнятності та допустимості цих доказів з урахуванням вимог наведеної ч.9 ст.80 ГПК.

При цьому, суд касаційної інстанції не приймає до уваги доводи ТОВ "Посейдон Групп", викладені у відзиві на касаційну скаргу, що ним долучалися дані відправлення в суді першої інстанції клопотанням від 19.09.2017, з наступних підстав.

До клопотання, наданого в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, ТОВ "Посейдон Групп" було додано 4 копії відправлень DHL Express, а саме:

1. №1663330395 від 19.05.2017р.,

2. №1663330406 від 26.05.2017р.,

3. №1663330410 від 02.06.2017р.,

4. №1663330604 від 09.06.2017р.

В т.І а.с.206-221 дійсно мається клопотання ТОВ "Посейдон Групп" від 19.09.2017 про долучення доказів, проте, як в переліку додатків, зазначеному в клопотанні, так і серед його додатків, відсутні вищевказані копії відправлень.

Разом з тим, в т.І а.с.231-234 мається клопотання ТОВ "Посейдон Групп" від 26.09.2017 про долучення трьох з чотирьох зазначених відправлень, а саме:

1. №1663330395 від 19.05.2017р.,

2. №1663330406 від 26.05.2017р.,

3. №1663330410 від 02.06.2017р.,

Проте, фактично до даного клопотання було додано 3 однакових копії відправлення №1663330395 практично нечитаємого виду.

Про це, в свою чергу, було зазначено в ухвалі апеляційного суду від 11.12.2017 і тому апеляційний суд брав до уваги саме докази, надані ТОВ "Посейдон Групп" 26.12.2017, що підтверджується посиланням суду в оскаржуваній постанові на том 2, а.с. 75-78.

Крім того, відповідно до ч.ч.1,3 ст.269 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК):

"1. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

3. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього."

Ні в клопотанні про долучення, ні в постанові апеляційного суду не зазначено підстав неможливості надання ТОВ "Посейдон Групп" вищевказаних трьох з чотирьох відправлень (крім №1663330395), і в першу чергу №1663330604, в суді першої інстанції та підстав прийняття цих додаткових доказів апеляційним судом.

Разом з тим, отримавши ці докази 26.12.2017, без дослідження їх прийнятності та допустимості відповідно до наведених ч.3 ст.80 та ч.3 ст.269 ГПК суд апеляційної інстанції одразу в цей же день прийняв оскаржувану постанову.

Як зазначає в своїй касаційній скарзі скаржник, оскільки ТОВ "Посейдон Групп" не було надіслано або надано ТОВ "Екзіто" зазначених вище копій відправлень, прийняття судом апеляційної інстанції таких доказів є порушенням норм процесуального права. Крім того, на думку ТОВ "Екзіто" надані ТОВ "Посейдон Групп" копії документів DHL Express викликають обґрунтовані сумніви з приводу їх достовірності, так як наведені в судовому рішенні номери відправлень не відслідковуються у пошуковій формі відстеження статусу руху вантажів на інтернет-сайті DHL Express. Водночас внаслідок вищевказаних порушень апеляційним судом норм процесуального права ТОВ "Екзіто" не мало можливості звернутися до суду із заявою про те, що такі докази викликають сумніви з приводу їх достовірності.

В свою чергу, перевірка і переоцінка доказів та встановлення по новому фактичних обставин справи в силу положень наведеної ч.2 ст.300 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод:

"Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення."

Згідно з ч.ч.1,2,5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи."

Згідно з п.2 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду."

Відповідно до п.п.1,3 ч.3, ч.4 ст.310 Господарського процесуального кодексу України:

"Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази;

3) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

4. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції."

З урахуванням викладеного суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Екзіто" та скасування постанови суду апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Дослідження суті та висновків оскаржуваних рішення та постанови за наявності вищевказаного порушення норм процесуального права є передчасним.

У зв'язку зі скасуванням попередніх судових рішень і передачею справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екзіто" на рішення Господарського суду Житомирської області від 26.09.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.12.2017 у справі № 906/612/17 задовольнити частково.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.12.2017 у справі № 906/612/17 скасувати повністю, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський