Історія справи

Ухвала КГС ВП від 21.06.2018 року у справі №904/8201/16
Ухвала КГС ВП від 19.03.2018 року у справі №904/8201/16
Ухвала КГС ВП від 06.03.2019 року у справі №904/8201/16
Ухвала КГС ВП від 21.05.2018 року у справі №904/8201/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/8201/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняк В.Я. (головуючий), Білоус В.В., Катеринчук Л.Й.,

за участю секретаря судового засідання - Співака С.В.,

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват-Істейт",

представник боржника - не з'явився,

ініціюючий кредитор - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк"

представник ініціюючого кредитора - адвокат Ліщишин І.В. (довіреність № 377 від 06.02.2018, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 6642/10, договір про надання правової допомоги № 2018/01 від 30.03.2018),

ліквідатор банкрута Чичва Олег Сергійович - не з'явився,

розглянув касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Комплект",

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.11.2017

у складі колегії суддів: Кузнецов В.О. (головуючий), Науменко І.М., Кощеєв І.М.

за заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват-Істейт"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2016 за заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (далі по тексту ПАТ КБ "Приватбанк", ініціюючий кредитор) порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Істейт" (далі по тексту ТОВ "Приват-Істейт", боржник) за загальною процедурою, визнано безспірними грошові вимоги ініціюючого кредитора Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" в загальній сумі 551 087,30 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п'ятнадцять календарних днів; розпорядником майна призначено Чичву Олега Сергійовича та вирішено інші процедурні питання.

05.10.2016 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет господарським судом здійснено офіційне оприлюднення повідомлення № 36079 про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Приват-Істейт".

Ухвалою місцевого господарського суду затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Приват-Істейт" з вимогами одного кредитора: ПАТ КБ "Приватбанк" у загальній сумі 113 709 213,18 грн., з яких: 16 536,00 грн. - перша черга задоволення, 113 692 677,18 грн. - четверта черга задоволення, зобов'язано розпорядника майна вчинити певні дії.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2017 у даній справі припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Приват-Істейт" та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Чичви О.С.; ТОВ "Приват-Істейт" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 5 місяців до 11.06.2017; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Чичву О.С.; затверджено розмір грошової винагороди арбітражному керуючому Чичві О.С. за виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "Приват-Істейт", інше.

Постанова суду мотивована тим, що підприємство не здійснює фінансово-господарську діяльність, за результатами процедури розпорядження майном ТОВ "Приват-Істейт" не виявлено достатньо активів у боржника для відновлення платоспроможності та погашення кредиторських вимог, встановлено неспроможність боржника виконати свої зобов'язання з погашення кредиторської заборгованості, заяв від можливих інвесторів не надходило. Врахувавши зазначене та прийняте зборами та комітетом кредиторів рішення про необхідність переходу до ліквідаційної процедури, місцевий суд дійшов висновку про перехід до процедури ліквідації.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.11.2017 у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Приват Комплект" відмовлено; постанову господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2017 у справі № 904/8201/16 залишено без змін.

При цьому апеляційний господарський суд, погоджуючись з місцевим судом, зазначив, що встановлені судом першої інстанції обставини свідчать про неплатоспроможність боржника, та, врахувавши відсутність обґрунтованих пропозицій по погашенню заборгованості перед кредиторами, пропозицій від інвесторів, дійшов висновку про доцільність введення ліквідаційної процедури ТОВ "Приват-Істейт". Суд апеляційної інстанції погодився із місцевим судом щодо неможливості задоволення вимог кредиторів шляхом застосування іншої процедури банкрутства.

Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.11.2017 у справі № 904/8201/16, Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват Комплект" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою (з урахуванням клопотання про виправлення описки) про скасування постанови суду апеляційної інстанції та з вимогою передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник вказує на те, що оскільки з прийняттям постанови припинилися повноваження Товариства щодо управління ТОВ "Приват-Істейт" та розпорядження майном, а також те, що товариство, яке є засновником боржника з розміром внеску в статутний фонд 80%, не було повідомлено в порядку ч. 2 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" про виникнення ознак банкрутства ТОВ "Приват-Істейт", порушено права скаржника як засновника. Також скаржником зазначено, що суди не дослідили участь у зборах комітету кредиторів представника працівників боржника ТОВ "Приват-Істейт" та уповноваженої особи засновників (учасників) боржника.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/8201/16 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Погребняка В.Я. - головуючий, Пєскова В.Г., Білоуса В.В. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2018 у матеріалах справи).

Ухвалою Верховного Суду від 21.05.2018 прийнято справу № 904/8201/16 господарського суду Дніпропетровської області до провадження; відкрито касаційне провадження у справі № 904/8201/16 господарського суду Дніпропетровської області за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Комплект" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.11.2017; призначено розгляд касаційної скарги на 21.06.2018: надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 12.06.2018; доведено до відома учасників справи, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги

У зв'язку з відпусткою судді Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/8201/16 було визначено колегію суддів у складі: Погребняк В.Я. (головуючий), Білоус В.В., Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2018.

Ухвалою від 15.06.2018 Верховний Суд, у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняк В.Я. (головуючий), Білоус В.В., Катеринчук Л.Й., прийняв справу № 904/8201/16 до провадження зазначеною колегією та ухвалив розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Комплект" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.11.2017 здійснити у судовому засіданні 21.06.2018 у визначений ухвалою від 21.05.2018 час.

Учасники справи не скористалися своїм процесуальним правом, визначеним ст.ст. 42, 295 Господарського процесуального кодексу України, відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не подали.

До початку розгляду справи ліквідатором подано клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги (копія), посилаючись на неможливість забезпечити особисту явку в судовому засіданні у зв'язку з відрядженням, проте це клопотання відхилено колегією суддів з огляду на відсутність правових підстав передбачених статтею 216 ГПК для зазначеного та зважаючи на вимоги статті 300 ГПК України, враховуючи межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

В судовому засіданні 21.06.2018 представник кредитора ПАТ КБ "Приватбанк" надав відповідні пояснення.

Інші учасники даної справи в судове засідання 21.06.2018 явку повноважних представників не забезпечили. Про дату, час та місце розгляду касаційних скарг сторони були повідомлені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників інших учасників цієї справи.

За приписами ст. 300 ГПК України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту Закон про банкрутство) визначено, що банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Згідно ч. 4 ст. 205 Господарського кодексу України у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом.

За положеннями ч. 1 ст. 209 Господарського кодексу України у разі нездатності суб'єкта підприємництва після настання встановленого строку виконати свої грошові зобов'язання перед іншими особами, територіальною громадою або державою інакше як через відновлення його платоспроможності цей суб'єкт (боржник) відповідно до частини четвертої статті 205 цього Кодексу визнається неспроможним.

Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону про банкрутство, у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

Банкрут - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом.

Тобто, відповідно до вимог Закону про банкрутство, визнаючи боржника банкрутом, суд повинен встановити його неплатоспроможність для чого необхідно належним чином з'ясувати зазначені вище питання.

Згідно з затвердженим судом в порядку ст. 25 Закону про банкрутство реєстру вимог кредиторів, визначенню підлягає розмір пасиву боржника.

Відомості про актив боржника мають міститися у звіті арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією) про фінансово-майновий стан божника, що повинен бути наданий комітету кредиторів та на основі якого комітет кредиторів вирішує питання про введення наступної судової процедури. Фінансово-майновий стан боржника (актив) повинен бути предметом розгляду в судовому засіданні.

Якщо встановлення пасиву боржника відбувається на попередньому засіданні суду, то остаточна правова оцінка активу і пасиву боржника та можливість відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом надається у підсумковому засіданні суду з огляду на знаходження справи у процедурі розпорядження майном боржника. Завдання підсумкового засідання суду полягає в з'ясуванні ознак банкрутства для визначення наступної судової процедури, виходячи з клопотання комітету кредиторів, однак остаточна їх оцінка надається судом.

Як встановлено судами обох інстанцій та на виконання вимог ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2016 розпорядником майна надано аналіз фінансового та господарського стану боржника.

За результатами проведеного розпорядником майна аналізу встановлено, що наявне у боржника майно не дасть можливості продовжити виробничу діяльність з метою погашення реєстрової заборгованості, орієнтовна вартість майна боржника значно менша за розмір кредиторських вимог, за період тривання процедури розпорядження майном будь-яких пропозицій від кредитора щодо реструктуризації боргу чи участі додатковими коштами у фінансовому оздоровленні (санації) боржника не надходило, від інших фізичних чи юридичних осіб пропозицій щодо участі у санації боржника також не поступало ані на адресу розпорядника майна, ані на адресу підприємства.

Частиною 8 ст. 26 Закону про банкрутство передбачено, що до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника, звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Частиною 2 статті 27 Закону про банкрутство визначено обов'язок зборів кредиторів до закінчення процедури розпорядження майном боржника прийняти рішення про подання до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

При цьому, за приписами ч. 3 ст. 27 Закону про банкрутство у підсумковому засіданні господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури за пропозицією розпорядника майна боржника на підставі рішення зборів кредиторів.

Отже, з урахуванням наведених правових норм, правом пропонувати суду перейти до наступної судової процедури (у даному випадку - процедури ліквідації) наділені збори кредиторів.

Судами встановлено, що 15.12.2016 на засіданні зборів кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Істейт" обрано комітет кредиторів боржника у складі одного кредитора: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", про що складено протокол зборів кредиторів від 15.12.2016.

15.12.2016 на зборах комітету кредиторів боржника прийнято рішення, у тому числі, про звернення до господарського суду Дніпропетровської області з клопотанням про визнання товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Істейт" банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури (протокол № 1 зборів комітету кредиторів від 15.12.2016).

Таким чином, оскільки боржник не здійснює фінансово-господарську діяльність, пропозицій відносно санації боржника до господарського суду не надійшло, боржник неспроможний відновити свою платоспроможність, та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів, не інакше як через застосування ліквідаційної процедури, зборами комітету кредиторів прийнято рішення про відкриття ліквідаційної процедури, визнання товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Істейт" банкрутом, а також, враховуючи законодавче обмеження строку дії процедури розпорядження майном, суди дійшли правильного та обґрунтованого висновку про припинення процедури розпорядження майном боржника та визнання боржника банкрутом.

Твердження скаржника про неповідомлення останнього відповідно до вимог ч. 2 ст. 5 Закону про банкрутство про виникнення ознак банкрутства ТОВ "Приват-Істейт" як підстава для скасування постанови, якою здійснено перехід до ліквідаційної процедури не приймаються судом касаційної інстанції, оскільки зазначене повідомлення як захід щодо запобігання банкрутству боржника, має місце лише до порушення провадження у справі про банкрутство.

Аргумент скаржника про не дослідження судами участі у зборах комітету кредиторів представника працівників боржника ТОВ "Приват-Істейт" та уповноваженої особи засновників (учасників) боржника також не приймається до уваги, оскільки в порядку ст. 26 Закону про банкрутство учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом та внесені до реєстру вимог кредиторів.

Участь представника працівників боржника та уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника у зборах кредиторів можлива лише із правом дорадчого голосу.

За загальним поняттям дорадчий голос - встановлена законом, чи іншим нормативним актом або статутом громадської організації можливість для громадян брати участь в обговоренні питань на зборах, засіданнях і нарадах без права голосувати.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду ухвалені з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

В силу приписів ч. 2 ст. 300 ГПК України (у редакції від 15.12.2017), суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Росії", "Нєлюбін проти Росії"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Таким чином, посилання та доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, в якості підстав скасування постанови суду апеляційної інстанції та постанови місцевого господарського суду під час касаційного провадження та в більшості своїй, зводяться до переоцінки доказів.

З огляду на викладене, касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишити касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Комплект" без задоволення, а постанову господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.11.2017 - без змін.

Законом України "Про судовий збір" не передбачено ставки, від якої мав би обчислюватись судовий збір, за подання апеляційних та касаційних скарг на постанови суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом, отже судовий збір у даному випадку не розподіляється.

Керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Комплект" залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.11.2017 та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2017 у справі № 904/8201/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

Л.Й. Катеринчук