Історія справи

Ухвала КГС ВП від 01.04.2019 року у справі №912/1982/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 912/1982/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І. В. - головуючий, Краснов Є. В., Мачульський Г. М.

За участю секретаря судового засідання Суворкіної Ю. І.

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрАгроКом" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від
04.10.2018 (суддя Вавренюк Л. С. ) та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2019 (головуючий суддя: Коваль Л. А., судді:

Пархоменко Н. В., Чередко А. Є.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрАгроКом"

до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство "Шарівське",

про визнання недійсним рішення, визнання укладеною додаткової угоди,

За участю представників сторін:

позивача - Константінов О. Ф. - представник,

відповідача - не з'явився,

третьої особи - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрАгроКом" звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, в якій просить суд: визнати недійсним рішення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, викладене у листі - повідомленні від 07.07.2016 №Т-2086/0-6323/0/6-16 про заперечення в поновленні договору оренди землі від 18.03.2011, укладеного між Олександрійською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "УкрАгроКом" щодо земельної ділянки загальною площею 104,47 га ріллі земель сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 3520387300:02:000:9102, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрованого в управлінні Держкомзему у Олександрійському районі
05.04.2011 за №352030004000152; визнати укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "УкрАгроКом" додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 18.03.2011, укладеного між Олександрійською районною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "УкрАгроКом" щодо земельної ділянки загальною площею 104,47 га ріллі земель сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 3520387300:02:000:9102, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрований в управлінні Держкомзему у Олександрійському районі 05.04.2011 за №352030004000152 в редакції позивача.

2. Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, ч.ч.1, 2, 3, 4, 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", при цьому зазначалося, що позивач має право на поновлення договору оренди землі, оскільки орендар у повному обсязі виконав вимоги законодавства щодо процедури повідомлення орендодавця про намір скористатися переважним правом на поновлення Договору оренди землі. У зв'язку з явним зволіканням відповідача в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі порушуються права позивача на реалізацію переважного права, враховуючи, що заперечень щодо поновлення договору оренди відповідач на юридичну адресу позивача протягом місячного строку не направляв. Рішення ж, викладене в листі - повідомленні відповідача від 07.07.2016, позивач вважає незаконним, оскільки відповідач цілеспрямовано не скористався своїм правом на узгодження запропонованих позивачем істотних умов договору, а одразу заперечив щодо його поновлення поза місячним строком з дня отримання листа - повідомлення позивача.

Крім того, позивач вказував, що спірний договір оренди землі є поновленим, запропоновані позивачем зміни в частині строку дії договору та відсотка орендної плати відповідають нормам законодавства України та є більш сприятливими для відповідача, наявний факт зволікання з боку відповідача в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі. Також позивач вважає, що пропозиція про зміну Договору оренди з боку позивача, а саме її підвищення до 8% є більш сприятливою умовою для відповідача у порівнянні з попередніми умовами Договору - 3,5%.

3. Відповідач проти позову заперечив, зазначаючи, що позивач ні в період з
05.04.2016 по 05.05.2016, ні з 05.05.2016 по 05.06.2016 (коли мала бути укладена додаткова угода в обов'язковому порядку в силу приписів ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі") до відповідача не звертався. Таке звернення відбулось лише 07.07.2016, тобто після закінчення місячного строку, протягом якого мала бути укладена додаткова угода до договору. З огляду на викладене, договір оренди землі між сторонами не поновився, а припинив свою дію 05.04.2016 відповідно до положень ст. 31 Закону України "Про оренду землі"; позивачем не доведено належними та допустимими доказами в розумінні процесуального закону порушення його права, зокрема, обумовленого ч.ч.1, 2, 3, 4, 5 Закону України "Про оренду землі", що, на думку відповідача, свідчить про безпідставність вимог позивача та відсутність правових підстав для їх задоволення. Крім того, стверджував, що Головне управління не направляло на адресу позивача листів-узгодження істотних умов та не погоджувало запропоновані позивачем істотні умови; позивачем не було вчинено необхідних та достатніх дій, передбачених ст. 33 Закону України "Про оренду землі", направлених на укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання поновленим спірного договору оренди.

ІІ. Короткий зміст судових рішень

4. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 04.10.2017, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від
31.01.2019, у справі №912/1982/17 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

ІІІ. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді

5.27.02.2019 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Товариством з обмеженою відповідальністю "УкрАгроКом" до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду Кіровоградської області від
04.10.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від
31.01.2019 у справі № 912/1982/17.

6. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від
21.03.2019 року у справі № 912/1982/17 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І. В. (головуючий суддя), судді: Міщенко І. С., Мачульський Г. М.

7. Ухвалою Верховного Суду від 01.04.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою та призначено її до розгляду на 16.05.2019.

8. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2019 у справі № 912/1982/17 у зв'язку з направленням для участі у семінарі судді Міщенка І. С. визначено колегію суддів у складі: Кушнір І. В. (головуючий суддя), судді: Краснов Є. В., Мачульський Г. М.

9. В судове засідання з'явився представник позивача, який просив суд касаційну скаргу задовольнити, скасувати вищевказані судові рішення в частині відмови у задоволенні позову про визнання укладеною між відповідачем и позивачем додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 18.03.2011 у редакції позивача та прийняти в зазначеній частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час, місце і дату розгляду касаційної скарги.

ІV. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

10. У касаційній скарзі позивач просить скасувати вищевказані судові рішення в частині відмови у задоволенні позову про визнання укладеною між відповідачем и позивачем додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 18.03.2011 у редакції позивача та прийняти в зазначеній частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

11. В обґрунтування доводів касаційної скарги позивача посилається на те, що суди безпідставно не врахували, що:

- позивач листом-повідомленням від 05.02.2016 звернувся до відповідача про намір поновити договір оренди землі від 18.03.2011, до якого додано проект додаткової угоди до Договору, за умовами якої орендар пропонує внести зміни до істотних умов Договору щодо строку дії Договору (25 років з моменту реєстрації додаткової угоди), розміру орендної плати (в розмірі 8% нормативної грошової оцінки землі, що становить 316480,12 грн. за рік), а також доповнити Договір пунктом 31, яким передбачено, що орендар не має права передавати у заставу, вносити до статутного фонду право оренди земельної ділянки. У пункті 4 Додаткової угоди позивачем також передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить в цінах 1995 р. (з урахуванням коефіцієнту 1,756) 824 809 грн., проіндексована грошова оцінка на 01.01.2016 року - 3 956 114 грн. ;

- проте, на вказаний лист відповідач надав повідомлення не в місячний строк, як встановлено законодавством, а лише 07.07.2016, у зв'язку з чим позивач вважав, що Договір є поновленим;

- протягом місяця після закінчення терміну дії Договору (період з 05.04.2016 по
05.05.2016) заперечень відповідача у поновленні Договору оренди землі на юридичну адресу позивача не надходило, тому на думку позивача, поведінка відповідача є неправомірною та він безпідставно зволікає в укладенні додаткової угоди до Договору оренди землі про його поновлення на запропонованих умовах.

- позивач належно виконував свої обов'язки за Договором та, не дивлячись на те, що строк дії Договору оренди закінчився 05.04.2016, продовжує користуватися земельною ділянкою.

Крім того позивач вважає, що суди попередніх судових інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, а саме ч.ч.1, 2, 3, 4, 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Позивач вважає, що судам потрібно було застосувати ч.20 ст. 30 Закону України "Про оренду землі".

Також позивач вважає, що судами безпідставно зроблений висновок про припинення договору оренди з посиланням на встановлений рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 10.08.2016 факт щодо припинення договору оренди землі на старих, погоджених сторонами при укладенні договору, умовах.

12. Відповідач та третя особа відзивів на касаційну скаргу не надали.

V. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

13.18.03.2011 між Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УкрАгроКом" (орендар) укладено договір оренди з додатками (далі - Договір) (а. с. 11-19), відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 104,47 га, в тому числі ріллі - 104,47 га; кадастровий номер 3520387300:02:000:9102 (п. п.1,2 Договору).

Сторонами погоджено істотні умови Договору, зокрема, строк дії Договору та орендну плату за Договором.

Так, згідно п. 7 Договору, його укладено на 5 років. Після закінчення строку Договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

14. Вказаний Договір зареєстровано управлінням Держкомзему у Олександрійському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.04.2011 за № 352030004000152, тобто строк дії Договору - до 05.04.2016.

15. У відповідності до п.8 Договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3,5 відсотки нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 52607,38 грн. за рік.

Дія Договору припиняється, зокрема, із закінченням строку, на який його було укладено (п.33 Договору).

16. Сторонами Договору складено та підписано акт (без зазначення дати складання) приймання-передачі земельної ділянки ТОВ "УкрАгроКом" (а. с. 16 т.1).

17. В подальшому, між Товариством з обмеженою відповідальністю "УкрАгроКом" (орендар) та Відкритим акціонерним товариством "Шарівське" (суборендар)
05.05.2011 було укладено договір суборенди орендованої земельної ділянки площею 104,47 га, в тому числі ріллі - 104,47 га; кадастровий номер 3520387300:02:000:9102 (надалі - Договір суборенди, ) (а. с. 78-80 т. 1), за умовами якого строк дії Договору суборенди не може перевищувати строку дії Договору оренди землі від 5 квітня 2011 року №352030004000152 та встановлюється по 5 квітня 2016 року.

18. Договір суборенди зареєстровано в управлінні Держкомзему у Олександрійському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.05.2011 за №
352030004000354.

19.26 травня 2011 року за актом приймання-передачі земельної ділянки ВАТ "Шарівське" від 26.05.2011 орендарем передано суборендареві земельну ділянку згідно з Договором суборенди (а. с. 80 т.1).

20. Позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з листом-повідомленням від 05.02.2016 про намір поновити Договір оренди землі, зареєстрований 05.04.2011 за №352030004000152, загальною площею 104,47 га, строком на 25 років та розміром орендної плати на рівні 8%, до якого додано проект додаткової угоди з вказаними умовами щодо поновлення Договору строком на 25 років та розміром орендної плати на рівні 8% нормативної грошової оцінки землі, що становить 316 489,12 грн. за рік. (а. с.20-21 т.1).

21. Вказаний лист-повідомлення отриманий відповідачем 25.02.2016, що підтверджується відміткою відповідача на листі та не заперечується ним.

22. На зазначений лист - повідомлення Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області надано відповідь від 07.07.2016 за №Т-2086/0-6323/0/6-16 про наявність заперечень щодо збільшення строку дії Договору оренди до 25 років та встановлення орендної плати на рівні 3,5% від нормативної грошової оцінки та про прийняте рішення про заперечення щодо поновлення відповідного Договору оренди землі (а. с. 22 т.1).

23. Звертаючись з позовною заявою до суду про визнання недійсним рішення та визнання додаткової угоди до Договору оренди землі про його поновлення укладеною, правовою підставою своїх вимог позивач зазначає частини 1, 2, 3, 4, 5 ст.33 Закону України "Про оренду землі". При цьому позивач зазначав, що має право на поновлення договору оренди землі, оскільки орендар у повному обсязі виконав вимоги законодавства щодо процедури повідомлення орендодавця про намір скористатися переважним правом на поновлення Договору оренди землі. У зв'язку з явним зволіканням відповідача в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі порушуються права позивача на реалізацію переважного права, враховуючи, що заперечень щодо поновлення договору оренди відповідач на юридичну адресу позивача протягом місячного строку не направляв. Рішення ж, викладене в листі - повідомленні відповідача від 07.07.2016, позивач вважає незаконним, оскільки відповідач цілеспрямовано не скористався своїм правом на узгодження запропонованих позивачем істотних умов договору, а одразу заперечив щодо його поновлення поза місячним строком з дня отримання листа - повідомлення позивача.

Крім того, позивач вказував, що спірний договір оренди землі є поновленим, оскільки запропоновані позивачем зміни в частині строку дії договору та відсотка орендної плати відповідають нормам законодавства України та є більш сприятливими для відповідача, наявний факт зволікання з боку відповідача в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі.

VІ. Короткий виклад мотивів судових рішень судів попередніх інстанцій

24. Відмовляючи у задоволенні позову місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний, виходив з обставин неукладення сторонами додаткової угоди щодо пролонгації Договору оренди від 18.03.2011 у визначений законодавством строк, у зв'язку з чим Договір між сторонами припинив свою дію відповідно до положень ст. 31 Закону України "Про оренду землі", а нормами чинного законодавства не передбачено внесення змін до договорів, правовідносини за якими припинені і які відповідно не є чинними.

VІ. Позиція Верховного Суду

25. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів та встановленням по новому обставин справи.

25. В постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 912/1984/17 щодо спору між тими ж сторонами з аналогічних правовідносин, зроблений такий правовий висновок:

"Доводи Позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

7. Судами попередніх інстанцій невірно застосовано статтю 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки не враховано, що Відповідачем порушено процедуру розгляду листа-повідомлення Позивача від 05.02.2016 щодо надання у місячний строк відповіді на такий лист, що свідчить про недобросовісну поведінку Відповідача, яка пов'язана з розглядом листа-повідомлення.

8. Судами не враховано доводи Позивача про необхідність застосування до спірних правовідносин частини 2 статті 30 Закону України "Про оренду землі".

9. Суд апеляційної інстанції дійшов хибного висновку щодо неможливості застосування принципу "мовчазної згоди" до даних правовідносин.

10. Судами першої та апеляційної інстанції безпідставно покладено в основу висновок щодо припинення договору оренди, зроблений під час розгляду справи №912/2626/16, оскільки рішення стосувалося правовідносин поновлення договору оренди землі на новий строк на тих самих умовах у відповідності до пункту 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", а у даній справі Позивачем порушено питання про поновлення договору оренди землі на інших істотних умовах.

12. Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1-5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

13. Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

13.1. При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв'язку з належним виконанням договору оренди землі.

Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у "мовчазній згоді".

13.2. У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов'язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

14. Правову позицію щодо розрізнення цих підстав сформульовано Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14, Верховним Судом у постановах від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, від 10.09.2018 у справі №920/739/17.

15. Суди попередніх інстанцій встановили, що Позивач 05.02.2016 звернувся до Відповідача з листом, який отримано Відповідачем 25.02.2016, про поновлення договору оренди землі від 18.03.2011 на підставі Закону України "Про оренду землі" строком на 25 років та розміром орендної плати на рівні 8% нормативної грошової оцінки землі.

15.1. Таким чином, орендар земельної ділянки виконав свій обов'язок щодо повідомлення орендодавця у строк, передбачений умовами договору оренди, що також узгоджується з положеннями частини 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

16. Законодавець у частині 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначив алгоритм дій, який зобов'язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:

1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;

2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

17. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

18. Зазначені положення слід розуміти таким чином:

а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;

б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

19. При цьому слід мати на увазі, що у разі встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" обов'язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення, поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною.

20. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, Відповідач у місячний термін не розглянув лист Позивача від 05.02.2016 та відповіді на нього не надав, направивши свої заперечення щодо поновлення договору оренди землі на 25 років (інший строк, ніж визначено законом та договором від 18.03.2011) лише
07.07.2016.

21. У разі встановлення належного виконання орендарем обов'язків за договором, своєчасного звернення до орендодавця із листом-повідомленням про поновлення договору з наданням проекту додаткової угоди, орендодавець вважатиметься таким, що порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а, отже, і на укладення додаткової угоди до договору.

22. Констатувавши факт недотримання Відповідачем порядку розгляду надісланого Позивачем листа-повідомлення від 05.02.2016, суди попередніх інстанцій не проаналізували у контексті зазначеного вище поведінку Відповідача на предмет її добросовісності, а тому висновки судів про відмову в задоволенні позову в частині визнання укладеною між Позивачем та Відповідачем додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 18.03.2011 є передчасними і зробленими без урахування вимог частини 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі". З огляду на зазначене, доводи касаційної скарги, наведені в пункті 7 постанови, Судом визнаються обґрунтованими.

23. Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що, зокрема, підтверджується змістом статті 3 ЦК України. Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема, щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

24. Крім того, суди попередніх інстанцій помилково надали преюдиційності судовому рішенню у справі №912/2626/16 та вказали про встановлення факту припинення договору від 18.03.2011, оскільки, зважаючи на положення частин 1, 4 статті 75 ГПК України, припинення договору від 18.03.2011 не є тією обставиною, яка не підлягає доказуванню в рамках спірних правовідносин, які склались між сторонами в межах даної справи, а є оцінкою доказів.

25. Враховуючи наведене, дослідження вказаних вище обставин є важливим у наданні оцінки діям Відповідача у контексті виконання ним вимог, передбачених частинами 1, 2, 3, 4, 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі". Проте, вирішуючи спір у цій справі, суди не дослідили в повній мірі зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки.

26. Водночас, колегія суддів зазначає, що, як вбачається з прохальної частини касаційної скарги, постанова та рішення судів попередніх інстанцій Позивачем оскаржуються лише в частині відмови в задоволенні позову про визнання укладеною між Позивачем та Відповідачем додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 18.03.2011 в редакції Позивача. В іншій частині (визнання недійсним рішення Відповідача, викладеного у листі-повідомленні №Т-2083/0-6325/0/6-16 від 07.07.2016 про заперечення у поновленні договору оренди землі від 18.03.2011) зазначені судові рішення не оскаржуються, а тому, згідно з частиною 1 статті 300 ГПК України, в касаційному порядку не переглядаються.

27. Доводи скаржника, наведені в пункті 8 постанови Судом відхиляються з огляду на таке.

27.1. Спеціальними в сфері земельних правовідносин нормами статті 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано особливий механізм поновлення договору оренди землі. У той же час загальними нормами статті 651 ЦК України та статті 30 Закону України "Про оренду землі" врегульовано зовсім інший механізм - зміну умов договору оренди безпосередньо під час його дії. Отже, має місце два різних правових механізми, а саме: 1) врегульоване спеціальним земельним законодавством погодження нових істотних умов договору під час поновлення договору оренди землі; 2) зміна умов чинного договору оренди землі в порядку норм загального цивільного законодавства.

28. Предметом позовних вимог у даній справі є, зокрема, визнання укладеною між Позивачем та Відповідачем додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 18.03.2011, а не внесення змін до умов договору оренди.

29. Посилання скаржника, вказане в пункті 9 постанови, колегією суддів відхиляється з огляду на те, що правовими підставами позову є поновлення терміну дії договору оренди землі на підставі частин 1, 2, 3, 4, 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", тоді, як питання застосування прояву "мовчазної згоди" підлягає розгляду під час поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених пунктом 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

30. Твердження скаржника, наведене в пункті 10 постанови Судом приймається як таке, що заслуговує на увагу з підстав, зазначених у даній постанові."

26. Колегія суддів касаційного суду в даній справі, що переглядається, погоджується з наведеною правовою позицією та не вбачає підстав для відступу від неї.

27. Аналогічно і в даній справі, що переглядається, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідач у місячний термін не розглянув лист Позивача від 05.02.2016 та відповіді на нього не надав, направивши свої заперечення щодо поновлення договору оренди землі на 25 років (інший строк, ніж визначено законом та договором від 18.03.2011) лише 07.07.2016.

Констатувавши факт недотримання Відповідачем порядку розгляду надісланого Позивачем листа-повідомлення від 05.02.2016, суди попередніх інстанцій не проаналізували у контексті зазначеного вище поведінку Відповідача на предмет її добросовісності, а тому висновки судів про відмову в задоволенні позову в частині визнання укладеною між Позивачем та Відповідачем додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 18.03.2011 є передчасними і зробленими без урахування вимог частини 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Враховуючи наведене, дослідження вказаних вище обставин є важливим у наданні оцінки діям Відповідача у контексті виконання ним вимог, передбачених частинами 1, 2, 3, 4, 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі". Проте, вирішуючи спір у цій справі, суди не дослідили в повній мірі зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки.

Згідно з ч.1 ст.300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи перевіряє виключно правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Разом з тим, суд касаційної інстанції, в силу положень наведеної ч.2 ст.300 Господарського процесуального кодексу України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

З огляду на зазначене, доводи касаційної скарги в цій частині визнаються судом обґрунтованими.

VІІ. Висновки Верховного Суду

28. Згідно з ч.ч.1, 2, 5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи."

Відповідно до п.48 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мала проти України" від 3 липня 2014 року, остаточне 17.11.2014:

"Більше того, принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення у справах "Проніна проти України" (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, п. 25, від 18 липня 2006 року, та "Нечипорук і Йонкало проти України" (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), заява № 42310/04, п. 280, від 21 квітня 2011 року)."

29. Згідно з п.2 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду."

Відповідно до п.1 ч.3 ст.310 Господарського процесуального кодексу України:

"Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази."

30. З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрАгроКом", скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "УкрАгроКом" додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 18.03.2011, укладеного між Олександрійською РДА та Товариством з обмеженою відповідальністю "УкрАгроКом" щодо земельної ділянки загальною площею 104,47 га ріллі земель сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 3520387300: 02:000:9102, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрований в управлінні Держкомзему у Олександрійському районі 05.04.2011 за №352030004000152 у редакції Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрАгроКом", з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції

31. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрАгроКом" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 04.10.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2019 задовольнити частково.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2019 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 04.10.2018 у справі №912/1982/17 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "УкрАгроКом" додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від
18.03.2011, укладеного між Олександрійською РДА та Товариством з обмеженою відповідальністю "УкрАгроКом" щодо земельної ділянки загальною площею 104,47 га ріллі земель сільськогосподарського призначення, кадастровий номер undefined, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрований в управлінні Держкомзему у Олександрійському районі 05.04.2011 за №352030004000152 у редакції Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрАгроКом", а справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський