Історія справи

Ухвала КГС ВП від 28.01.2018 року у справі №923/1292/16
Постанова ВГСУ від 12.04.2017 року у справі №923/1292/16

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 923/1292/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Новокаховської міської ради Херсонської області

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.08.2017 (у складі колегії суддів: Туренко В.Б. (головуючий), Величко Т.А., Лавриненко Л.В.)

та рішення Господарського суду Херсонської області від 18.05.2017 (суддя Немченко Л.М.)

у справі № 923/1292/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

до Управління праці та соціального захисту населення Новокаховської міської ради Херсонської області

про стягнення 53 965,77 грн,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Херсонської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - ПАТ "Укртелеком") звернулося до господарського суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Новокаховської міської ради Херсонської області (далі - Управління), у якому просило стягнути 53 965,77 грн заборгованості за телекомунікаційні послуги, які позивач протягом 2015 року надавав абонентам пільгових категорій, які проживають у м. Нова Каховка та вартість яких має бути відшкодовано позивачеві Управлінням за рахунок надходжень (субвенцій) із Державного бюджету України.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 13.12.2016 провадження у справі припинено з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) у редакції, чинній до 15.12.2017, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.02.2017, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.04.2017, ухвалу суду першої інстанції скасовано, справу передано до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 18.05.2017, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.08.2017, позов задоволено. Стягнуто з Управління на користь ПАТ "Укртелеком" основний борг у сумі 53 965,77 грн і витрати зі сплати судового збору в сумі 1 378,00 грн.

Судові рішення мотивовано доведеністю позовних вимог ПАТ "Укртелеком" стосовно невиконання Управлінням своїх зобов'язань, передбачених законом, щодо компенсації витрат, понесених позивачем у 2015 році, у зв'язку з наданням телекомунікаційних послуг абонентам на пільгових умовах.

Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у вересні 2017 року Управління подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.08.2017, рішення Господарського суду Херсонської області від 18.05.2017 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Касаційну скаргу Управління обґрунтовує, зокрема, тим, що судами при вирішенні справи не враховано, що на час виникнення спірних правовідносин фінансування пільг з наданих послуг зв'язку визначеним категоріям громадян на місцеві бюджети покладено не було; судами не застосовано норми Бюджетного кодексу України, які регулюють відносини щодо державного боргу та фінансові повноваження Управління, а помилково застосовано норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та Господарського кодексу України (далі - ГК), оскільки між сторонами у справі будь-якого договору укладено не було; заявлена до стягнення сума є необґрунтованою. Крім того, скаржник зазначає, що апеляційний суд розглянув справу за відсутності представника Управління, якого належним чином не було повідомлено про судове засідання 17.08.2017.

ПАТ "Укртелеком" у відзиві на касаційну скаргу звертає увагу на її необґрунтованість, судові рішення просить залишити без змін і наголошує на правильному застосуванні судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що у період із січня по грудень 2015 року ПАТ "Укртелеком" надавало телекомунікаційні послуги споживачам, які проживають у м. Нова Каховка і мають право на відповідні пільги, передбачені чинним законодавством. Факт надання зазначених послуг ПАТ "Укртелеком" та фактичне споживання їх абонентами пільгових категорій підтверджується щомісячними розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних із наданням пільг (форма № 2-пільга), та зведеним розрахунком витрат, пов'язаних із наданням пільг з оплати телекомунікаційних послуг, за 2015 рік.

11.01.2016 між ПАТ "Укртелеком" і Управлінням підписано акти № 1 звірки розрахунку за телекомунікаційні послуги, що надаються позивачем, за змістом яких сторони провели звірку розрахунків Управління в частині компенсації ПАТ "Укртелеком" витрат, пов'язаних із наданням окремій категорії населення пільг зі сплати абонентської плати за користування міським телефонним зв'язком та зі встановлення телефонних апаратів; станом на 01.01.2016 заборгованість відповідача перед позивачем становить 53 965,77 грн. Ці акти підписано представниками обох сторін і скріплено печатками (т. 1, а.с. 10, 11).

Несплата відповідачем компенсації витрат за надання послуг зв'язку на пільговій основі стало підставою звернення позивача з цим позовом до суду.

За змістом пунктів 1, 6 статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту тощо визначаються виключно законами України.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".

За змістом статті 19 цього Закону виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до частини 3 статті 63 Закону України "Про телекомунікації" та пункту 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Соціальні пільги на отримання телекомунікаційних послуг для ряду категорій громадян встановлено такими законами України: "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про охорону дитинства".

Норми цих законів, зокрема, спрямовані на реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовному обов'язку оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати вартість таких пільг.

За змістом статей 89, 102 Бюджетного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) видатки на відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, зокрема щодо надання пільг з послуг зв'язку (передбачений на час виникнення спірних правовідносин), за рахунок субвенцій з державного бюджету визначено постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету". Відповідно до пункту 3 Порядку (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Отже, як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, на час виникнення спірних правовідносин розпорядником коштів бюджетного фінансування зазначених соціальних пільг на території м. Нова Каховка є Управління, а відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг, здійснюється відповідачем за рахунок державних субвенцій.

Згідно зі статтею 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК.

За змістом статей 525, 526 ЦК зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні приписи наведено й у статті 193 ГК.

Відповідно до частини 1 статті 96 ЦК юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Як правильно враховано судами, частина 2 статті 218 ГК та стаття 617 ЦК прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання.

Законодавством не установлено залежності відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів із виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій із державного бюджету.

Поряд із цим ні Законом України "Про телекомунікації", ні Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг не передбачено жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі.

Відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Телекомунікаційні послуги на пільгових умовах ПАТ "Укртелеком" надано не з власної ініціативи, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього. Як наслідок, уповноважений на те державою орган - відповідач у справі у силу закону має відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних коштів понесені ним витрати.

Таким чином суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Посилання Управління у касаційній скарзі на те, що між сторонами відсутні договірні зобов'язання є безпідставними, оскільки зобов'язання сторін у цій справі виникають безпосередньо із законів України і не залежать від волевиявлення сторін.

Викладені у касаційній скарзі доводи щодо неналежного повідомлення Управління про час і місце розгляду справи у суді апеляційної інстанції спростовуються матеріалами справи, згідно з якими ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 про прийняття апеляційної скарги Управління на рішення суду першої інстанції та призначення її до розгляду на 17.08.2017 було направлено Управлінню та отримано ним 26.06.2017, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 2, а.с. 7).

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній з 15.12.2017, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Наведені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судових рішень, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин.

Оскільки касаційна скарга задоволенню не підлягає, а Управління було звільнено від сплати судового збору при поданні касаційної скарги відповідно до пункту 19 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній до 15.12.2017), згідно з вимогами статті 129 ГПК судовий збір не стягується.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Новокаховської міської ради Херсонської області залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.08.2017 та рішення Господарського суду Херсонської області від 18.05.2017 у справі № 923/1292/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І.С. Берднік

Судді: І.С. Міщенко

В.Г. Суховий