Історія справи

Ухвала КГС ВП від 18.07.2018 року у справі №911/3626/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 911/3626/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,

За участю секретаря судового засідання Суворкіної Ю.І.

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рута" на рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2018 (суддя Грабець С.Ю.) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2018 (головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Отрюх Б.В. )

за позовом Вишгородської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рута"

про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок,

За участю представників:

позивача - Приходько І.А. -представник,

відповідача - Українець М.П. -адвокат,

ВСТАНОВИВ:

Вишгородська міська рада (далі, позивач) звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рута" (далі, відповідач або ТОВ "Рута") про внесення змін до договорів оренди земельної ділянки, укладених між позивачем та відповідачем, виклавши:

- пункт 9 Договору оренди землі №259 від 21.09.2004 в наступній редакції: "Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 4% від її нормативної грошової оцінки";

- пункт 9 Договору оренди землі №301 від 31.10.2005 в наступній редакції: "Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 4% від її нормативної грошової оцінки";

- пункт 4.2. Договору оренди земельної ділянки від 11.09.2015 в наступній редакції: "Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 4% від її нормативної грошової оцінки".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок прийняття рішення Вишгородською міською радою №12/64 від 14.07.2016 "Про орендну плату за землю у м. Вишгороді", відповідно до якого затверджено Положення про оренду земельних ділянок у м. Вишгороді та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки, та рішення №19/44 від 23.12.2016 "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, укладеного з ТОВ "Рута"" встановлено ставку річної орендної плати у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки землі, що є підставою для внесення змін до відповідних пунктів договорів оренди, укладених позивачем із ТОВ "Рута". Позивач звертався до відповідача з листами щодо необхідності внесення змін до договорів оренди землі №259 від 21.09.2004, №301 від 31.10.2005 та договору від 11.09.2015, проте, відповідач звернення позивача залишив без відповіді. Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду із даним позовом та просить внести зміни до вищевказаних договорів оренди.

Рішенням Господарського суду Київської області від 16.02.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2018, у справі №911/3626/17 позов задоволено повністю.

Внесено зміни до договору оренди землі №259 від 21.09.2004, укладеного між Вишгородською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рута", виклавши пункт 9 цього договору в наступній редакції: "Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 4% від її нормативної грошової оцінки".

Внесено зміни до договору оренди землі №301 від 31.10.2005, укладеного між Вишгородською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Рута", виклавши пункт 9 цього договору в наступній редакції: "Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 4% від її нормативної грошової оцінки".

Внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 11.09.2015, укладеного між Вишгородською міською радою Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рута", виклавши пункт 4.2. цього договору в наступній редакції: "Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 4% від її нормативної грошової оцінки".

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рута" на користь Вишгородської міської ради 4 800,00 грн. витрат на сплату судового збору.

Судові рішення мотивовані тим, що існують законодавчо визначені підстави для внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині встановлення розміру річної орендної плати у грошовій формі у розмірі 4% від її нормативної грошової оцінки.

19.06.2018 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю "Рута" звернулося до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2018 у справі №911/3626/17.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2018 року у справі №911/3626/17 визначено колегію суддів у складі: Селіваненка В.П. (головуючого), Булгакової І.В. і Сухового В.Г.

Ухвалою Верховного Суду від 16.07.2018 у справі №911/3626/17 заяву суддів Селіваненка В.П. (головуючий) і Булгакової І.В. про самовідвід у розгляді справи №911/3626/17 задоволено.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2018 року у справі №911/3626/17 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Краснов Є.В., Суховий В.Г.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2018 року у справі №911/3626/17 у зв'язку з відпусткою судді Сухового В.Г. визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Краснов Є.В., Мачульський Г.М.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Рута" заявлено клопотання про зупинення дії рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2018 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2018 у справі №911/3626/17 в частині внесення змін до договорів оренди земельних ділянок до закінчення їх перегляду в касаційному порядку та зупинення виконання рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2018 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2018 у справі №911/3626/17 в частині стягнення з ТОВ "Рута" 4 800,00 грн. витрат на сплату судового збору до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

30.07.2018 суд постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою та призначення їх до розгляду на 20.09.2018, повідомив учасників справи про дату, час і місце розгляду скарги, визначив строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до Касаційного господарського суду до 20.08.2018. Зупинено дію рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2018 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2018 у справі №911/3626/17 в частині внесення змін до договорів оренди земельних ділянок до закінчення їх перегляду в касаційному порядку. Зупинено виконання рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2018 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2018 у справі №911/3626/17 в частині стягнення з ТОВ "Рута" 4 800,00 грн. витрат на сплату судового збору до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Скаржник (відповідач) мотивує свою касаційну скаргу порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та зазначає, що у відповідності до вимог пп. 4.1.9. пункту 4.1., пункту 5.2. статті 5, пп.12.3.4. пункту 12.3, пп.12.4.1., 12.4.3. пункту 12.4., пункту 12.5. статті 12 Податкового кодексу України з урахуванням пункту 4 Прикінцевих положень Закону України від 24.12.2015 №909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" рішення Вишгородської міської ради №12/64 від 14.07.2016 "Про орендну плату за землю у м. Вишгороді" незалежно від дати його оприлюднення в 2016 році, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлюваних місцевих податків або змін (плановий період), набрало чинності та підлягає застосуванню лише з наступного (планового) бюджетного періоду, тобто з 01.01.2017.

При цьому вказує , що внаслідок цього, рішення Вишгородської міської ради №19/44 від 23.12.2016 "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, укладеного з ТОВ "Рута"", прийняте на підставі рішення Вишгородської міської ради №12/64 від 14.07.2016 "Про орендну плату за землю у м. Вишгороді", яке в 2016 році не набрало чинності, не може породжувати будь-яких обов'язків для відповідача, а також прав для позивача у даній судовій справі.

Також відповідач наголосив, що позивач не проінформував суд про ту обставину, що на підставі додаткових угод від 29.12.2014, укладених між позивачем та відповідачем, вносились зміни до договорів оренди землі №301 від 31.10.2005 та №259 від 21.09.2004, якими розмір ставки орендної плати за земельні ділянки було встановлено на рівні 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Додаткові угоди відповідачем було надано до суду першої інстанції разом із відзивом на позовну заяву.

З огляду на викладене, відповідач у касаційній скарзі просить скасувати постанову апеляційного господарського суду від 24.05.2018 та рішення місцевого суду від 16.02.2018, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить суд залишити рішення попередніх судових інстанцій без змін, скаргу без задоволення.

У судове засідання з'явилися представник позивача та відповідача. Представник позивача просив суд відхилити касаційну скаргу , судові рішення залишити без змін. Відповідач просив суд задовольнити касаційну скаргу, судові рішення скасувати, прийняти нове рішення , яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та відповідача, які з'явилися в судове засідання, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд в межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційних скарг, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначеного судового рішення, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахування викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржників, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

Судами попередніх судових інстанцій встановлено, що 21 вересня 2004 року між Вишгородською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "РУТА" був укладений договір оренди землі №259 (далі, договір №1), згідно з умовами якого позивач зобов'язувався передати відповідачу в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 0,5290 га, розташовану за адресою: Київська область, місто Вишгород, стара промислова зона (далі, земельна ділянка 1), а відповідач зобов'язувався прийняти її та вчасно сплачувати орендну плату.

Згідно з пунктом 9 договору №1, орендна плата вноситься відповідачем у грошовій формі у розмірі 5 770 грн. (п'ять тисяч сімсот сімдесят) гривень на рік за 0,5290 га.

Відповідно до пункту 13 договору №1 розмір орендної плати переглядається щороку у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; прийняття Вишгородською міською радою рішення про зміну розмірів орендної плати; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

31 жовтня 2005 року між позивачем та відповідачем був також укладений договір оренди землі №301 (далі, договір №2), згідно з умовами якого позивач зобов'язувався передати відповідачу в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 0,5599 га, розташовану за адресою: Київська область, місто Вишгород, стара промислова зона (далі, земельна ділянка 2), а відповідач зобов'язувався прийняти її та вчасно сплачувати орендну плату.

Згідно з пунктом 9 договору №2 орендна плата вноситься відповідачем у грошовій формі у розмірі 2% від грошової оцінки, що становить 6 414,00 грн. (шість тисяч чотириста чотирнадцять) грн. на рік за 0,5599 га.

Відповідно до пункту 13 договору №2 розмір орендної плати переглядається щороку у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; прийняття Вишгородською міською радою рішення про зміну розмірів орендної плати; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Також, 11 вересня 2015 року між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки (далі, договір №3), згідно з умовами якого позивач зобов'язувався передати відповідачу в строкове платне користування земельну ділянку, площею 4 475 кв.м., кадастровий номер 3221810100:01:253:0151, та земельну ділянку, площею 3 105 кв.м., кадастровий номер 3221810100:01:253:0152, розташовані за адресою: Київська область, місто Вишгород, нижня промислова зона у місті Вишгороді, на березі річки Дніпро між територією ТОВ "Етерно" і ВАТ "Гідромеханізація" (далі, земельна ділянка 3), а відповідач зобов'язувався прийняти та вчасно сплачувати орендну плату.

Згідно з пунктом 4.1. договору №3, визначена цим договором орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який відповідач вносить позивачу за користування земельною ділянкою у грошовій формі.

Відповідно до пункту 4.2. договору №3 річна орендна плата за земельну ділянку, відповідно до рішення Вишгородської міської ради від 29.10.2013 №26/13 "Про орендну плату за землю у м. Вишгороді", встановлюється у розмірі 3 (три) відсотків від її нормативної грошової оцінки.

Пунктом 4.3. договору №3 встановлено, що розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Вишгородською міською радою Київської області та внесення змін до цього договору.

Відповідно до пункту 4.7. договору №3 розмір орендної плати може переглядатись за умови зміни нормативної грошової оцінки землі, у випадках передбачених законом, за згодою сторін, та у разі прийняття Вишгородською міською радою рішення, але не частіше, ніж один раз на рік.

Також судами встановлено, що рішенням Вишгородської міської ради "Про орендну плату за землю у м. Вишгороді" №12/64 від 14.07.2016 затверджено Положення про оренду земельних ділянок у м. Вишгороді та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки (далі, Положення).

Відповідно до пункту 7.8. Положення, ставка орендної плати за земельні ділянки з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код 11.02) становить 4% від грошової оцінки землі.

Рішенням Вишгородської міської ради "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, укладеного з ТОВ "Рута"" №19/44 від 23.12.2016, прийнятим на підставі статті 288 Податкового кодексу України, статті 12 Земельного кодексу України, статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 21-23 Закону України "Про оренду землі", рішення Вишгородської міської ради "Про орендну плату за землю у м. Вишгороді" №12/64 від 14.07.2016, договорів оренди земельних ділянок, укладених між сторонами у справі, встановлено відповідачу річну орендну плату в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок 1, 2, 3, орендованих відповідачем згідно вищевказаних договорів оренди (пункти 1, 3, 5 рішення).

Пунктами 2, 4, 6 рішення Вишгородської міської ради "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, укладеного з ТОВ "Рута"" №19/44 від 23.12.2016 міською радою надано вказівку міському голові укласти з ТОВ "Рута" договори про внесення змін до договорів №1 (пункту 9), №2 (пункту 9), №3 (пункту 4.2.), виклавши вказані пункти договорів у наступній редакції: "Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 4% від її нормативної грошової оцінки".

У зв'язку з вказаними обставинами, позивач звернувся до відповідача з листами №2-29/166 від 31.01.2017, №2-29/396 від 09.03.2017, №2-29/167 від 31.01.2017, №2-29/394 від 09.03.2017, №2-29/165 від 31.01.2017, №2-29/395 від 09.03.2017 (том 1, а.с. 23-25; 48-51) та повідомив його про необхідність внесення змін до договорів оренди землі №1-3. Як додатки до вказаних листів позивачем, що підтверджується матеріалами справи, були додані копія рішення Вишгородської міської ради №19/44 від 23.12.2016 та договори про внесення змін до договорів оренди.

Проте, відповідач вищевказані листи позивача залишив без відповіді, що і стало підставою для звернення до суду із даним позовом про внесення змін до пункту 9 договору оренди землі №259 від 21.09.2004, пункту 9 договору оренди землі №301 від 31.10.2005 та пункту 4.2. договору оренди земельної ділянки від 11.09.2015, укладених між позивачем та відповідачем, виклавши їх в наступній редакції: "Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 4% від її нормативної грошової оцінки".

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний господарський суд, вказав про існування законодавчо визначених підстав для внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині встановлення розміру річної орендної плати у грошовій формі у розмірі 4% від її нормативної грошової оцінки. При цьому місцевим судом з посиланням на п. 288.4. Податкового кодексу України зазначено, що системний аналіз норм законодавства України дає підстави дійти висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком. Разом з тим, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки. Також судами зазначено, що реалізовуючи виключні повноваження в земельних правовідносинах, Вишгородська міська рада прийняла рішення "Про орендну плату за землю у м. Вишгороді" №12/64 від 14.07.2016, яким здійснила регулювання земельних відносин, змінивши розмір ставки, на підставі якого розраховується орендна плата для земельних ділянок, орендованих відповідачем, встановивши його на рівні 4% від нормативної грошової оцінки. Докази скасування та/або визнання недійсним у встановленому законом порядку рішення Вишгородської міської ради №12/64 від 14.07.2016 відсутні.

Розглядаючи доводи касаційної скарги та заперечення на неї колегія суддів касаційного суду відмічає наступне.

У постанові від 06.03.2018 у справі № 910/7905/17, прийнятій Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, зокрема, зазначено таке.

Частиною 1 статті 632 ЦК визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки, тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (частини 1 та 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі").

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату.

Частиною 2 статті 651 ЦК передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 632 ЦК зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Виходячи зі змісту статей 632, 651 ЦК та статті 30 Закону України "Про оренду землі" слід дійти висновку про те, що за загальним правилом зміна умов договору, в тому числі в частині розміру орендної плати, здійснюється за взаємною згодою сторін. За відсутності такої згоди такий договір може бути змінений за рішенням суду лише у випадках, встановлених умовами договору або в силу закону.

Згідно з пунктом 288.5 статті 288 ПК розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Проаналізувавши рішення Київської міської ради від 12.12.2016 №554/1558 "Про бюджет міста Києва на 2017 рік", у зв'язку з неоднаковим тлумаченням змісту якого та умов договору оренди земельної ділянки від 14.07.2004 між сторонами власне і виник даний спір, судова палата вважає, що це рішення може бути самостійною підставою для внесення змін до договору оренди, якщо сторони цього договору визначили безпосередньо в самому договорі таку підставу для внесення змін до нього, що відповідає принципу свободи договору, встановленому статтями 3, 6, 627 ЦК.

Як зазначено вище, судами попередніх інстанцій у даній справі, що переглядається в касаційному порядку, встановлені такі обставини.

Відповідно до пункту 13 договору №1 розмір орендної плати переглядається щороку у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; прийняття Вишгородською міською радою рішення про зміну розмірів орендної плати; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 13 договору №2 розмір орендної плати переглядається щороку у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; прийняття Вишгородською міською радою рішення про зміну розмірів орендної плати; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 4.3. договору №3 встановлено, що розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Вишгородською міською радою Київської області та внесення змін до цього договору.

Відповідно до пункту 4.7. договору №3 розмір орендної плати може переглядатись за умови зміни нормативної грошової оцінки землі, у випадках передбачених законом, за згодою сторін, та у разі прийняття Вишгородською міською радою рішення, але не частіше, ніж один раз на рік.

Отже, вищенаведені пункти спірних договорів свідчать, що сторони прямо і чітко передбачили можливість перегляду і зміни розміру орендної плати в разі прийняття Вишгородською міською радою рішення про зміну розмірів орендної плати.

Рішенням Вишгородської міської ради "Про орендну плату за землю у м. Вишгороді" №12/64 від 14.07.2016 затверджено Положення про оренду земельних ділянок у м. Вишгороді та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки (далі, Положення).

Відповідно до пункту 7.8. Положення, ставка орендної плати за земельні ділянки з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код 11.02) становить 4% від грошової оцінки землі.

Згідно з п.п.4.1.9 п.4.1. ст.4 Податкового кодексу України в редакції станом на 14.07.2016:

"4.1. Податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах:

4.1.9. стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року."

Відповідно до п.п.12.3.1, 12.3.4. п.12.3 ст.12 вказаного Кодексу:

"Сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

12.3.1. Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом.

12.3.4. Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом."

Відповідно до п.4 Розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24 грудня 2015 року № 909-VIII:

"Установити, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності"."

З урахуванням положень п.1 Розділу II "Прикінцеві положення" вказаного Закону наведений п.4 набрав чинності 1 січня 2016 року.

Поряд з цим, згідно з п.п.12.4.1, 12.4.3. п.12.4. ст.12 Податкового кодексу України в редакції станом на 14.07.2016:

"12.4. До повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать:

12.4.1. встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом;

12.4.3. до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов'язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду."

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішення Вишгородської міської ради №12/64 від 14.07.2016 «Про орендну плату за землю у м. Вишгороді» було опубліковано в газеті «ВИШГОРОД» №28(1048) від 14.07.2016, випуск якої оприлюднено на офіційному сайті комунального підприємства «Редакція газети «ВИШГОРОД», а тому суди дійшли правомірного висновку, що його положення підлягають застосуванню з 01.01.2017, оскільки таке рішення було прийняте та оприлюднене менше, ніж за шість місяців до 01.01.2017.

При цьому апеляційний суд обґрунтовано вказав, що у свою чергу, прийняте на його основі рішення Вишгородської міської ради №19/44 від 23.12.2016 «Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, укладеного з ТОВ «Рута»» містить приписи щодо необхідності внесення змін до відповідних пунктів договорів шляхом підписання договорів про внесення змін, а не є автоматичною підставою для нарахування та сплати відповідачем орендної плати із розрахунку 4% від її нормативної грошової оцінки.

Як вірно відмічено судом апеляційної інстанції, як листи позивача, якими він повідомляв ТОВ «Рута» про прийняте ним рішення та необхідність внесення змін до договорів, так і сам позов у даній справі направлялися та подавалися позивачем у 2017 році, зокрема позов подано у грудні 2017 року, тобто у період, коли визначені рішенням Вишгородської міської ради №12/64 від 14.07.2016 «Про орендну плату за землю у м. Вишгороді» ставки орендної плати вже підлягали до застосування, а тому суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, щодо неможливості застосування до спірних правовідносин вказаних рішень ради є безпідставними.

Крім того, як уже зазначалося вище, апеляційний суд вірно взяв до уваги, що станом на час вирішення спору ні рішення Вишгородської міської ради №12/64 від 14.07.2016 «Про орендну плату за землю у м. Вишгороді», ні рішення Вишгородської міської ради №19/44 від 23.12.2016 «Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, укладеного з ТОВ «Рута»», недійсними не визнані та не скасовані у встановленому законом порядку, тобто є чинними, а підстави для їх незастосування у суду відсутні.

Згідно з частиною 5 статті 188 Господарського кодексу України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відтак, суди обґрунтовано застосували зазначені вище рішення міської ради до спірних правовідносин.

Посилання скаржника на те, що суди не взяли до уваги, що на підставі додаткових угод від 29.12.2014 (копії додані до відзиву), укладених між позивачем та відповідачем, вносились зміни до договорів оренди землі №301 від 31.10.2005 та №259 від 21.09.2004, якими розмір ставки орендної плати за земельні ділянки було встановлено на рівні 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, колегія суддів касаційного суду вважає необґрунтованими, оскільки предметом даної справи було внесення змін до спірних договорів саме у вищевказаному розмірі та саме на підставі вищенаведених рішень позивача.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суди дійшли правомірного висновку про задоволення позову.

Згідно з ч.1 ст.309 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рута" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2018 у справі № 911/3626/17 залишити без змін.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Відповідно до ч.3 ст. 332 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Як було зазначено вище, ухвалою суду від 30.07.2018 за клопотанням ТОВ "Рута" зупинено дію рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2018 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2018 у справі №911/3626/17 в частині внесення змін до договорів оренди земельних ділянок до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, а також зупинено виконання рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2018 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2018 у справі №911/3626/17 в частині стягнення з ТОВ "Рута" 4 800,00 грн. витрат на сплату судового збору до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, виконання рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2018 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2018 у справі №911/3626/17 в частині стягнення з ТОВ "Рута" 4 800,00 грн. витрат на сплату судового збору підлягає поновленню. Крім того, підлягає поновленню дія рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2018 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2018 у справі №911/3626/17 в частині внесення змін до договорів оренди земельних ділянок.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 332 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рута" на рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2018 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2018 у справі № 911/3626/17 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2018 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2018 у справі №911/3626/17 в частині внесення змін до договорів оренди земельних ділянок та виконання рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2018 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2018 у справі №911/3626/17 в частині стягнення з ТОВ "Рута" 4 800,00 грн. витрат на сплату судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський