Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 910/20881/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Сухового В.Г.

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.ЕФ. КЕПІТАЛ ПАРТНЕРС Україна"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 25.04.2018 (головуючий суддя Чинчин О.В.)

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2018 (головуючий Сулім В.В., судді: Гаврилюк О.М. і Майданевич А.Г.)

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.ЕФ. КЕПІТАЛ ПАРТНЕРС Україна" про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 01.02.2017 за нововиявленими обставинами

у справі № 910/20881/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.ЕФ. КЕПІТАЛ ПАРТНЕРС Україна" (далі - Товариство)

до: 1) уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Енергобанк" Брайка Станіслава Анатолійовича (далі - Уповноважена особа);

2) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд);

3) товарної біржі "ІННЕКС" (далі - Біржа),

треті особи, які не заявляють самостійних вимого щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1) ОСОБА_6 (далі - ОСОБА_6.);

2) товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Балтик Груп" (далі - ТОВ "ФК "Інвест Балтик Груп");

3) товариство з обмеженою відповідальністю "АК Консалтинг" (далі - ТОВ "АК Консалтинг"),

про визнання електронних торгів недійсними та скасування рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи, Фонду та Біржі за участю третіх, які не заявляють самостійних вимого щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_6, ТОВ "ФК "Інвест Балтик Груп", ТОВ "АК Консалтинг", про визнання електронних торгів недійними та скасування рішення.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.02.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.10.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017 року рішення господарського суду міста Києва від 01.02.2017 залишено без змін.

Товариство звернулось до господарського суду міста Києва із заявою про перегляд судового рішення господарського суду міста Києва від 01.02.2017 за нововиявленими обставинами, у якій просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 01.02.2017 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заява мотивована тим, що 23.01.2018 Київським апеляційним господарським судом розглянуто справу № 910/9935/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.ЕФ. КЕПІТАЛ ПАРТНЕРС УКРАЇНА" до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Енергобанк", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_6, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії. Під час розгляду цієї справи було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю.ЕФ. КЕПІТАЛ ПАРТНЕРС УКРАЇНА" є кредитором ПАТ "Енергобанк". Так, постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 у справі № 910/9935/16 було визнано протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Енергобанк" в частині відхилення та не включення кредиторських вимог ТОВ "Ю.ЕФ. КЕПІТАЛ ПАРТНЕРС УКРАЇНА" до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Енергобанк" в загальному розмірі 7 602 500,00 грн.; зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Енергобанк" Паламарчука Віталія Віталійовича акцептувати (визнати) вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.ЕФ. КЕПІТАЛ ПАРТНЕРС УКРАЇНА" у загальному розмірі 7 602 500,00 грн, а саме: вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.ЕФ. КЕПІТАЛ ПАРТНЕРС УКРАЇНА" щодо заборгованості ПАТ "Енергобанк" з оренди майна відповідно до договорів оренди майна від 04.05.2011 у загальному розмірі 1 040 447,85 грн.; вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.ЕФ. КЕПІТАЛ ПАРТНЕРС УКРАЇНА" щодо грошових коштів, які містились на банківському рахунку станом на 13.02.2015 у загальному розмірі 6 562 022,15 грн.; зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Енергобанк" Паламарчука Віталія Віталійовича внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Енергобанк" в частині збільшення акцептованих вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.ЕФ. КЕПІТАЛ ПАРТНЕРС УКРАЇНА" на 7 602 500,00 грн. та подати зміни на затвердження виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Крім іншого судом було встановлено, що позивач як боржник банку так і одночасно його кредитор звернувся 18.08.2015 до нього із заявою про припинення зобов'язання за кредитним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, на підставі пункту 8 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Наведені факти підтверджуються клопотанням про долучення доказів до матеріалів справи № 910/9935/16 та листом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Енергобанк" від 11.12.2017 № 2998/5. Отже, постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 у справі № 910/9935/16 встановлено, що позивач є кредитором ПАТ "Енергобанк" на загальну суму вимог у розмірі 4 602 500,00 грн., на якого не поширюються обмеження Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" щодо припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Більш того, у ході розгляду справи було встановлено, що згідно відомостей уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ "Енергобанк" позивач у письмовій формі реалізував своє право на припинення кредитного зобов'язання з 18.08.2015. Наведене підтверджує факт незаконності проведених електронних торгів через відсутність проданого активу-права вимоги за кредитом ПАТ "Енергобанк" (тобто боргу). Як стверджує Товариство постанова Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 у справі №910/9935/16 містить істотні для справи № 910/20881/16 нововиявлені обставини, які не були відомі суду під час розгляду справі № 910/20881/16.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.04.2018, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2018, відмовлено Товариству у задоволенні заяви про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 01.02.2017 за нововиявленими обставинами, а рішення господарського суду міста Києва від 01.02.2017 залишено в силі.

Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані тим, що: наведені Товариством у заяві твердження не відповідають дійсності, оскільки не підтверджуються змістом постанови Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 у справі № 910/9935/16 та встановленими у ній обставинами; обставини, викладені Товариством у заяві як нововиявлені, не були встановлені постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 у справі № 910/9935/16.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій, а також скасувати рішення господарського суду міста Києва від 01.02.2017 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що: постанова Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 у справі № 910/9935/16 містить істотні для справи № 910/20881/16 нововиявлені обставини, які не були і не могли бути відомі суду під час розгляду справи № 910/20881/16; зарахування зустрічних однорідних вимог між Товариством та Уповноваженою особою підтверджується фактами, які були встановлені постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 у справі № 910/9935/16.

Уповноважена особа подала відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 17.09.2018 № 2380 у зв'язку з відпусткою судді Селіваненка В.П. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 910/20881/16, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Сухового В.Г.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що відповідно до частин першої, другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

При цьому до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Водночас нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Крім того, нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.

При цьому у даному випадку Товариство, як на нововиявлену обставину, посилається на прийняття Київським апеляційним господарським судом постанови у справі № 910/9935/16 та зазначає, що Київським апеляційним господарським судом під час розгляду справи № 910/9935/16 було встановлено, що Товариство як боржник банку так і одночасно його кредитор звернувся 18.08.2015 до нього із заявою про припинення зобов'язання за кредитним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, на підставі пункту 8 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Наведені факти підтверджуються клопотанням про долучення доказів до матеріалів справи № 910/9935/16 та листом Уповноваженої особи від 11.12.2017 № 2998/5. Отже, постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 у справі № 910/9935/16 встановлено, що Товариство є кредитором ПАТ "Енергобанк" на загальну суму вимог у розмірі 7 602 500,00 грн., на якого не поширюються обмеження Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" щодо припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Також у ході розгляду справи було встановлено, що згідно відомостей Уповноваженої особи Товариство у письмовій формі реалізував своє право на припинення кредитного зобов'язання з 18.08.2015. Наведене підтверджує факт незаконності проведених електронних торгів через відсутність проданого активу-права вимоги за кредитом ПАТ "Енергобанк" (тобто боргу).

Проте судами встановлено, що наведені Товариством твердження не відповідають дійсності, оскільки не підтверджуються змістом постанови Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 у справі № 910/9935/16 та встановленим у ній обставинам.

Також у постанові Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 у справі № 910/9935/16 не йдеться про припинення зобов'язань сторін шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, а тому висновки Товариства про те, що на нього як на кредитора ПАТ "Енергобанк" на загальну суму вимог у розмірі 7 602 500,00 грн. не поширюються обмеження Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" щодо припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, ґрунтуються виключно на власному тлумаченні обставин Товариством.

Судами попередніх інстанцій також були відхилені посилання Товариства на те, що зарахування зустрічних однорідних вимог між Товариством та Уповноваженою особою підтверджується фактами, які були встановлені постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 у справі №910/9935/16, оскільки такі обставини не були встановлені постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 у справі № 910/9935/16.

Відтак, вказане судове рішення жодним чином не впливає на правовідносини сторін з приводу визнання недійсними електронних торгів з реалізації лоту № 218387 (право вимоги за кредитним договором № 610-34) на електронному майданчику Товарної біржі "ІННЕКС" 28.10.2016, оскільки не засвідчує факту зарахування зустрічних вимог у межах процедури ліквідації такого банку, а лише встановлює наявність кредиторських вимог Товариства до банку у розмірі 7 602 500,00 грн. та обов'язок їх визнання Уповноваженою особою.

Крім того, судами встановлено, що визнання Товариства кредитором та включення до 7 черги реєстру акцептованих кредиторів ПАТ "Енергобанк" на суму 7 602 470,00 грн., що підтверджується листом Уповноваженої особи від 21.03.2018 № 519/11, а також звернення Товариства у 2018 році із заявами до банку про припинення зобов'язань за договором про надання кредиту від 24.10.2006 № 610-34 шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог не свідчать про автоматичне зарахування сторонами зустрічних вимог, з огляду на перебування банку у процедурі ліквідації та заборону зарахування зустрічних вимог відповідно до частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та не вказують, відповідно, на відсутність права вимоги до Товариства - актив, щодо якого були проведені оскаржувані торги, як вважає Товариство.

Відповідно до частини третьої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, чинній на час направлення пропозиції про здійснення зарахування - 18.08.2015) вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Стаття 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначає черговість та порядок задоволення вимог до банку, а також оплату витрат та здійснення платежів.

При цьому постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 у справі № 910/9935/16 на, яку посилається Товариство, не було встановлено, що у Уповноваженої особи відсутнє право вимоги до Товариства - актив, щодо якого прийнято рішення про проведення торгів, оскільки обставини наявності чи відсутності прав вимоги ПАТ "Енергобанк" до Товариства в межах вказаної справи не досліджувалися та не встановлювалися.

Таким чином, суди дійшли висновку, що Товариством не було доведено належними та допустимими доказами в розумінні статей 76-79 ГПК України існування нововиявлених обставин відповідно до пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України, які в установленому порядку спростовують факти, що були покладено в основу судового рішення у справі № 910/20881/16, про перегляд якого було подану заяву.

Посилання в касаційній скарзі те, що: постанова Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 у справі № 910/9935/16 містить істотні для справи № 910/20881/16 нововиявлені обставини, які не були і не могли бути відомі суду під час розгляду справи № 910/20881/16; зарахування зустрічних однорідних вимог між Товариством та Уповноваженою особою підтверджується фактами, які були встановлені постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 у справі № 910/9935/16, - не приймаються Касаційним господарським судом, оскільки спростовуються викладеними у даній постанові доводами судів попередніх інстанцій.

Згідно з частиною третьою статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки судами були прийняті рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, а також враховуючи, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 304, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.ЕФ. КЕПІТАЛ ПАРТНЕРС Україна" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 25.04.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2018 у справі № 910/20881/16 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя В. Суховий