Історія справи

Ухвала КГС ВП від 17.05.2020 року у справі №916/599/18
Постанова КГС ВП від 20.04.2023 року у справі №916/599/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 року

м. Київ

Справа № 916/599/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Громака В.О.

представників учасників справи:

публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - Канцепа Є.С., адвокат (дов. від 27.01.2022),

товариства з обмеженою відповідальністю «Агротермінал» - Кузьменко В.С., адвокат (ордер від 07.03.2023),

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 (головуючий суддя: Діброва Г.І., судді: Савицький Я.Ф., Разюк Г.П.)

у справі № 916/599/18

за первісним позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ Комерційний банк «Приватбанк», Банк)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Агротермінал» (далі - ТОВ «Агротермінал»)

про стягнення 1 002 207 775,06 грн.,

та за зустрічним позовом ТОВ «Агротермінал»

до ПАТ Комерційний банк «Приватбанк»

про визнання недійсним одностороннього правочину.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ТОВ «Агротермінал» про стягнення 1 002 207 775,06 грн. заборгованості (з них: 887 881 191,13 грн. заборгованості за кредитом, 111 873 030,08 грн. заборгованості з процентів за користування кредитом, 2 453 553,85 грн. пені), яка виникла у зв`язку з неналежним виконанням ТОВ «Агротермінал» зобов`язання за кредитним договором від 04.11.2016 № DNHSLOK06924.

У зустрічному позові, який прийнятий судом до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 916/599/18, ТОВ «Агротермінал» просило суд визнати недійсним односторонній правочин ПАТ Комерційний банк «Приватбанк», який вчинений у формі повідомлення від 13.12.2017 № Э.Upr 1/3-157142 про одностороннє розірвання кредитного договору з 27.12.2017.

ТОВ «Агротермінал» також звернулося до суду із заявою про в порядку частини третьої статті 184 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України) про визнання недійсним пов`язаного з предметом спору правочину - кредитного договору від 04.11.2016 № DNHSLOK06924, який від імені Банку підписаний керівником напрямку кредитних експертів та управління нерухомістю Банку Єрьоменком О.В.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду Одеської області від 30.10.2020 зі справи № 916/599/18 (головуючий суддя: Волков Р.В., судді: Лічман Л.В., Рога Н.В.) первісний позов задоволено: стягнуто з ТОВ «Агротермінал» на користь ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» 887 881 191,13 грн. заборгованості за кредитом, 111 873 030,08 грн. заборгованості з процентів за користування кредитом, 2 453 553,85 грн. пені, 616 700,00 грн. судового збору. У задоволенні зустрічного позову відмовлено. Заяву ТОВ «Агротермінал» про визнання недійсним кредитного договору в порядку частини третьої статті 237 ГПК України залишено без задоволення.

Місцевий господарський суд у вирішенні спору виходив, зокрема, з наявності двох редакцій кредитного договору від 04.11.2016 № DNHSLOK06924, які містять різні умови, зокрема, щодо зобов`язань позичальника (ТОВ «Агротермінал») та права Банку на одностороннє розірвання договору. При цьому обидва підписанти кредитного договору від імені Банку у різних редакціях мали повноваження на таке підписання. Відповідно підстави для визнання недійсним пов`язаного з предметом спору правочину - кредитного договору від 04.11.2016 № DNHSLOK06924, який від імені Банку підписаний керівником напрямку кредитних експертів та управління нерухомістю Банку Єрьоменком О.В., відсутні. За відсутності можливості встановити пріоритетність будь-якої з редакцій договорів, наданих сторонами, необхідно застосовувати умови вказаних договорів у їх сукупності, та, відповідно, розширені положення договору в тій редакції, яка надана Банком. Судом встановлено, що позичальником порушені умов договору в частині надання Банку фінансової інформації за підсумками 216 року, І, ІІ та ІІІ кварталів 2017 року (підпункт 2.2.7 пункту 2.2 договору) та інформування Банку про цільове використання кредитних коштів з наданням підтверджуючої документації (підпункт 2.2.8 пункту 2.2 договору), у зв`язку з чим Банк правомірно скористався правом на направлення повідомлення про дострокове розірвання договору у відповідності до підпункту 2.3.2 пункту 2.3 договору та частини третьої статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Відповідно первісний позов про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню, а у зустрічному позові слід відмовити.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 зі справи рішення місцевого господарського суду скасовано частково; у задоволенні первісного позову відмовлено; в іншій частині рішення місцевого господарського суду залишено без змін. Стягнуто з ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» на користь ТОВ «Агротермінал» 925 505,00 грн. судового збору з апеляційної скарги.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано, зокрема, тим, що у вирішенні питання щодо конкуренції примірників договору, якщо сторони в договорі не врегулювали парафування (підписання кожної сторінки договору) та визначенні того, який з примірників договору має пріоритет при різних редакціях примірників договору, найбільш розумним і прийнятним є висновок, що сторони не домовилися щодо тих умов, які відрізняються, і в цьому разі відносини сторін мають врегульовуватися нормами актів цивільного законодавства. Отже, вважається, що сторони договору не домовилися щодо тих умов, які відрізняються, а саме, стосовно надання позичальником Банку фінансової інформації за підсумками 2016 року, І, ІІ та ІІІ кварталів 2017 року та інформування про цільове використання кредитних коштів з наданням підтверджуючих документів, відповідно Банк не мав підстав для одностороннього розірвання кредитного договору. Повідомлення Банку про одностороннє розірвання кредитного договору є таким, що у даному випадку не тягне жодних правових наслідків для позичальника, а, отже, підстави для визнання його недійсним відсутні. Відповідно рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні зустрічного позову по суті є правильним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Банк, з посиланням на неправильне застосування судом попередньої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції постанову Південно-західного апеляційного господарського суду зі справи скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування підстав касаційного оскарження Банк посилається на відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування приписів статей 626 628 629 ЦК України у подібних правовідносинах, а саме, у випадках наявності підписаних повноважними представниками сторін відмінних редакцій договору (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України).

За доводами скаржника, відсутність доказів заперечень проти умов запропонованого до підписання кредитного договору, зокрема, протоколу розбіжностей, та підписання обох редакцій кредитного договору, які відрізняються наявністю або відсутністю певних умов, свідчить про погодження відповідачем за первісним позовом умов всіх редакцій договору - й тих, що збігаються в обох редакціях, й тих, що відсутні в одній з редакцій договору.

Також скаржник зазначає, що підставою для скасування судового рішення попередньої інстанції та направлення справи на новий розгляд є порушення судом норм процесуального права, а саме: порушення приписів статті 79 ГПК України внаслідок незастосування норм статей 181 345 Господарського кодексу України, статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», зокрема, скаржник зазначає, що надані Банком докази є більш ймовірними, ніж докази та суперечливі пояснення, надані ТОВ «Агротермінал» (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України).

Доводи інших учасників справи, розгляд заяв та клопотань

Від представника ТОВ «Агротермінал» 20.03.2023 електронною поштою надійшов відзив на касаційну скаргу (підписаний електронним цифровим підписом), в якому представник названого товариства просить Суд, зокрема, поновити строк на подання відзиву на касаційну скаргу з посиланням на те, що з текстом касаційної скарги та із заявою про усунення недоліків відповідач ознайомився лише через «Електронний Суд» 07.03.2023. Засобами поштового зв`язку касаційна скарга не надходила.

Протокольною ухвалою від 23.03.2023, враховуючи усні пояснення представника ТОВ «Агротермінал» та прохання останнього вважати відзив, поданий на касаційну скаргу поза межами строку, встановленого ухвалою Верховного Суду від 17.02.2023, його письмовими поясненнями на касаційну скаргу, Суд залучив вказаний документ до справи як письмові пояснення та вказав, що буде розглядати їх у порядку статей 42, 46 та 300 ГПК України. Водночас у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання відзиву на касаційну скаргу Суд відмовив.

Згідно з ухвалою Суду від 16.03.2023 задоволено клопотання ТОВ «Агротермінал» про участь в судовому засіданні по справі № 916/599/18 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У судовому засіданні 23.03.2023 Судом оголошувалася перерва до 20.04.2023.

19.04.2023 від ТОВ «Агротермінал» надійшли додаткові письмові пояснення по справі.

20.04.2023 від ТОВ «Агротермінал» надійшло клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги зі справи, з огляду на те, що у справі № 916/599/18 подана касаційна скарга товариством з обмеженою відповідальністю «Боріваж», яка (касаційна скарга) підлягає об`єднанню і спільному розгляду з касаційною скаргою Банку у справі.

У судовому засіданні 20.04.2023 Суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні зазначеного клопотання ТОВ «Агротермінал», з огляду на те, що згідно з ухвалою Суду від 19.04.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Боріваж» на судові рішення попередніх інстанцій у справі № 916/599/18.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з наданою Банком редакцією кредитного договору від 04.11.2016 № DNHSLOK06924, який укладений Банком з позичальником - ТОВ «Агротермінал», у його преамбулі зазначено, що від імені Банку при підписанні договору виступає керівник напрямку кредитних експертів та управління нерухомістю Банку Єрьоменко О.В., який діє на підставі довіреності від 28.03.2016 № 1219-К-Н-О, виданої Банком в особі голови правління Банку Дубілета О.В.

Умовами договору встановлено істотні умови кредитування, вид кредиту - відновлювальна кредитна лінія (А1), ліміт цього договору 2 450 000 000 грн., у тому числі, на такі цілі: у розмірі 2 450 000 000 грн. на поповнення обігових коштів.

Пунктом А.3 договору встановлено, що термін повернення кредиту згідно з Графіком зменшення поточного ліміту (додаток № 1 до цього договору). Згідно зі статтями 212 651 ЦК України у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених цим договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого їх зобов`язань термін повернення кредиту здійснюється згідно з Графіком зменшення поточного ліміту (Додаток № 1 до цього договору).

Додатком № 1 до договору встановлено графік зменшення поточного ліміту -25.11.2025 - 2 350 000 000,00 грн., 03.11.2026 - 0,00 грн.

Відповідно до пункту А.6 договору за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 12 (дванадцять) % річних.

У випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов`язань, передбачених підпунктом 2.2.13 пункту 2.2 цього договору, Банк збільшує процентну ставку на 5% річних за кожен випадок невиконання та/або неналежного виконання. При цьому Банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов`язань, передбачених підпунктом 2.2.13 цього договору, і дати початку нарахування підвищених процентів. За умови відновлення виконання позичальником зобов`язань, передбачених підпунктом 2.2.13 цього договору, позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі 12 (дванадцять) % річних. При цьому Банк направляє письмове повідомлення позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі 12 (дванадцять) % річних і дати початку її нарахування.

Згідно з пунктом А.7 договору, у випадку порушення позичальником будь-якого грошового зобов`язання позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі 12 (дванадцять) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов`язань та при реалізації права Банку, передбаченого пунктом А.3 цього договору, позичальник сплачує Банку пеню у розмірі 0,033% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою, передбаченою повідомленням. При цьому проценти за користування кредитом та винагороди не нараховуються та не сплачуються.

Пункт А.12 договору встановлює, що сторони взаємно домовились, що будь-яка істотна умова кредитування, передбачена Розділом «А» цього договору, може змінюватися протягом дії договору при настанні будь-якої з нижченаведених обставин, зокрема, порушенні позичальником будь-якої умови цього договору.

Сторони визначили, що зміни щодо істотних умов кредитування можуть вчинятися в тій же формі, що й укладено цей договір або без підписання сторонами договору про внесення змін до цього договору шляхом направлення Банком позичальнику повідомлення в будь-якій формі за вибором банку: письмово, через «Приват 24», електронну пошту, факс, мобільним зв`язком через направлення смс-повідомлення на мобільний телефон керівника та головного бухгалтера позичальника, іншими способами електрозв`язку.

Відповідно до підпункту 1.1.1 договору ліміт кредитування на конкретну дату зазначений у пункті А.2.1 цього договору. Термін повернення кредиту зазначений у пункті А.3 цього договору. Зазначений термін може бути змінений згідно з пунктами А.12, 2.3.2, 2.4.1 цього договору (пункт 1.2 договору).

Розділом 2 договору встановлені права та обов`язки сторін.

При цьому у редакції Банку договір містить зобов`язання позичальника, зокрема:

підпункт 2.2.3 пункту 2.2 договору - повернути кредит у терміни, встановлені пунктами 1.2, 2.2.16, 2.2.17, 2.3.2 цього договору. У випадку, якщо заборгованість по кредиту перевищує суму встановленого поточного ліміту згідно з Графіком зменшення поточного ліміту (Додаток № 1 до цього договору) для поточного періоду користування кредитом, позичальник зобов`язується погасити різницю у день її виникнення;

підпункт 2.2.7 пункту 2.2 договору - надавати Банку не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом та 28 лютого наступного за звітним року фінансову інформацію (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал, примітки до звітів в обсязі, передбаченому законодавством для відповідних звітних періодів для відповідних суб`єктів господарської діяльності, а також сумарні надходження на усі рахунки, що належать позичальнику, за три останні місяці, у розрізі кожного місяця), а також іншу інформацію на вимогу банку, у тому числі про майно, що належить позичальнику на праві власності або повного господарського ведення;

підпункт 2.2.8 пункту 2.2 договору - щомісячно, у термін до 10-го числа, інформувати Банк про цільове використання кредитних коштів, з наданням підтверджуючої документації.

Крім того, у редакції кредитного договору, наданого Банком, міститься підпункт 2.3.2 пункту 2.3 договору у такій редакції:

підпункт 2.3.2 - Банк має право при настанні будь-якої з наступних подій:

- неотриманні від позичальника згоди на збільшення процентної ставки за користування кредитом, зміну періодичності порядку сплати платежів по кредиту;

- порушенні позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього договору, у тому числі, у випадку порушення цільового використання кредиту;

- порушенні заставодавцями/іпотекодавцями зобов`язань за договорами застави/іпотеки, укладеними в забезпечення виконання зобов`язань за цим договором, отриманні повідомлення від заставодавців про дострокове затребування вкладу (повністю або частково) за договором, майнові права за яким передані Банку у заставу;

- неотриманні від заставодавців/іпотекодавців до укладення договору застави/іпотеки та під час його/їх дії повідомлення про усі відомі йому/їм права та вимоги інших осіб на предмет застави/іпотеки, у тому числі не зареєстровані в установленому порядку;

- у випадку передачі предмета застави/іпотеки іншій особі без згоди заставодержателя;

- порушенні заставодавцями/іпотекодавцями правил про заміну предмета застави;

- втрати предмету застави/іпотеки за обставинами, за які заставодержатель не відповідає, якщо заставодавець/іпотекодавець не замінив або не відновив предмет застави/іпотеки;

- порушенні господарським/цивільним судом справи про банкрутство позичальника або при визнання недійсними установчих документів позичальника, або про відміну державної реєстрації позичальника;

- ухваленні (прийнятті) власником або компетентним органом рішення про ліквідацію позичальника;

- смерті позичальника;

- порушення кримінальної відповідальності відносно позичальника;

- втраті можливості звернення стягнення на майно, надане у заставу/іпотеку в забезпечення виконання зобов`язань за цим договором (у тому числі втрати, знищенні, пошкодженні або недоступності предмету застави/іпотеки для банку з будь-яких інших привидів), підтверджений актами перевірок;

- встановлення невідповідності дійсності відомостей, що містяться у підпункті 2.2.10 цього договору;

- відсутності у Банку вільних грошових коштів, про що Банк письмово повідомляє позичальника;

- наявності судових рішень про стягнення грошових коштів з поточного рахунку позичальника, що набули законної чинності, наявності арешту на поточних рахунках, що належать позичальнику, наявності платіжних вимог про примусове списання та інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальнику кредит не буде повернений своєчасно;

- неодноразовому (два і більше разів) наданні позичальником розрахункових документів на використання кредиту в порушення порядку, передбаченого пунктом 1.1 цього договору, -

Банк, на свій розсуд, має право:

а) змінити умови цього договору - зажадати від позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов`язань за цим договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому згідно зі статтями 212 611 651 ЦК України за зобов`язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену в повідомленні дату. У цю дату позичальник зобов`язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим договором;

або

б) розірвати цей договір в судовому порядку. При цьому в останній день дії цього договору позичальник зобов`язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим договором;

або

в) згідно зі статтею 651 ЦК України, статтею 188 Господарського кодексу України здійснити одностороннє розірвання договору з відправленням позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомленні дату цей договір вважається розірваним. При цьому в останній день дії цього договору позичальник зобов`язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим договором. Одностороння відмова від договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов`язань за цим договором.

Підпунктом 2.3.8 пункту 2.3 договору у редакції Банку зазначено, що Банк, незалежно від настання термінів виконання зобов`язань позичальником за цим договором, має право вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів та винагород, при настанні умов, передбачених підпунктом 2.3.2 пункту 2.3 цього договору або порушення позичальником вимог пункту 1.1 цього договору в частині вимог щодо цільового використання кредитних коштів, або у випадку зменшення розміру активів позичальника на 30 і більше процентів у порівнянні з розміром його активів, зазначених у відповідній річній звітності за попередній рік.

Згідно з пунктом 4.1 договору у редакції Банку за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з пунктами 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.2.17, 2.3.2, 2.4.1 цього договору позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у пункті А.6 цього договору. У випадку встановлення Банком у порядку, передбаченому підпунктом 2.3.12 пункту 2.3 цього договору, зменшеної процентної ставки, умови цього пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки.

Пунктом 4.2 договору в редакції Банку встановлено, що відповідно до ЦК України у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених пунктами 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.2.17, 2.3.2, 2.4.1 цього договору, позичальник сплачує Банку проценти у розмірі, зазначеному у пункті А.7 цього договору (за винятком випадку реалізації Банком права зміни умов договору, встановленого пунктом А.3 цього договору).

Відповідно до пункту 4.10 договору в редакції Банку, розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати процентів, та/або за період, який починається з попередньої дати сплати процентів до поточної дати сплати процентів. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту.

Нарахування процентів і комісій здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів на рік (пункт 4.11 договору).

Пунктом 5.1 договору в редакції Банку, зокрема, визначено, що у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов`язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених пунктами 2.2.2, 4.1, 4.2, 4.3 цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2 цього договору, винагороди, передбаченої пунктами 2.2.5, 4.4, 4.5, 4.6 цього договору, позичальник сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня 0 (нуль) %. А у випадку реалізації Банком права, передбаченого пунктом А.3 цього договору, позичальник сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному у пункті А.7 цього договору, від суми заборгованості за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється у гривні.

Нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов`язань, передбаченої пунктами 5.1, 5.2, 5.3 цього договору здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов`язання повинне було бути виконане позичальником (пункт 5.4).

Розділом 6 вказаного вище договору сторони передбачили, що останній у частині пункту 4.4 набуває чинності з моменту підписання договору, в решті частин - з моменту надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах, зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань сторонами за цим договором. Цей договір може бути змінений або розірваний за ініціативою однієї зі сторін у встановленому законом та цим договором порядку.

Також пунктом 7.2 договору передбачено, що останній складений у 2 (двох примірниках), які мають однакову юридичну силу.

Пунктом 8.3 договору сторони визначили, що у разі виникнення у сторони підозри, що відбулося або може відбутися порушення будь-яких положень договору, відповідна сторона зобов`язана повідомити іншу сторону в письмовій формі. Після письмового повідомлення, відповідна сторона має право призупинити виконання зобов`язань за цим договором до отримання підтвердження, що порушення не відбулося або не відбудеться. Це підтвердження повинно бути надіслано протягом десяти робочих днів з дати письмового повідомлення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що договір у наведеній реакції підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.

Банк свій обов`язок щодо надання кредиту виконав, перерахувавши на поточний рахунок позичальника кредитні кошти у розмірі 887 881 191,13 грн.

Листом від 31.07.2017№ 1/3-90344 Банк повідомив позичальника про те, що станом на 27.07.2017 фінансова інформація ТОВ «Агротермінал» за підсумками 2016 року, І кварталу 2017 року, півріччя 2017 року до Банку не надходила, з огляду на що Банк вимагає терміново надати таку інформацію.

Вказаний лист відповідачем за первісним позовом не отриманий, у зв`язку з тим, що за вказаною Банком адресою отримувач відсутній.

Листом від 13.12.2017 № 1/3-157142 Банк повідомив позичальника про одностороннє розірвання кредитного договору з 27.12.2017 та вимагав в останній день дії договору - 26.12.2017 повернути кредит, проценти за час фактичного користування кредитними коштами та виконати всі інші зобов`язання, які випливають з договору на момент повернення кредиту.

Вказане повідомлення отримане бухгалтером ТОВ «Агротермінал» 22.12.2017, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення відправлення спецзв`язку № 1333.

Також у матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості ТОВ «Агротермінал» перед Банком станом на 12.01.2018 за кредитним договором (розрахунок наданий Банком), у відповідності до якого заборгованість відповідача за тілом кредиту становить 887 881 191,13 грн., за відсотками - 111 873 030,08 грн., з пені - 2 453 553, 85 грн., всього - 1 002 207 775,06 грн.

Згідно з наданою ТОВ «Агротермінал» редакцією кредитного договору від 04.11.2016 № DNHSLOK06924, який укладений Банком з позичальником - ТОВ «Агротермінал», у його преамбулі зазначено, що від імені Банку при підписанні цього договору виступає Перший заступник голови правління банку - керівника корпоративного VIP-бізнесу, бізнесу великих і VIP-клієнтів і ОКЦ ГО Банку Яценко В.А., який діє на підставі довіреності від 28.09.2015 № 3997-К-Н-Н.

Умовами договору встановлено істотні умови кредитування, вид кредиту - відновлювальна кредитна лінія (А1), ліміт цього договору 2 450 000 000 грн., в тому числі на такі цілі: у розмірі 2 450 000 000 грн. на поповнення обігових коштів.

Пунктом А.3 договору в редакції, наданій ТОВ «Агротермінал» встановлено, що термін повернення кредиту згідно з Графіком зменшення поточного ліміту (Додаток № 1 до цього договору).

Додатком № 1 до договору встановлено графік зменшення поточного ліміту -25.11.2025 - 2 350 000 000,00 грн., 03.11.2026 - 0,00 грн.

Пункт А.3 у редакції, наданій позичальником, не містить положень щодо права Банку змінити умови цього договору на відміну від редакції договору, наданої самим Банком.

Відповідно до пункту А.6 договору за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 12 (дванадцять) % річних.

Відповідно до підпункту 1.1.1 пункту 1.1 договору ліміт кредитування на конкретну дату зазначений у пункті А.2.1 цього договору. Термін повернення кредиту зазначений у пункті А.3 цього договору (пункт 1.2 договору).

Розділом 2 договору встановлені права та обов`язки сторін.

При цьому у редакції позичальника договір містить зобов`язання позичальника, зокрема:

підпункт 2.2.3 пункту 2.2 договору - повернути кредит у терміни, встановлені пунктом 1.2. У випадку, якщо заборгованість по кредиту перевищує суму встановленого поточного ліміту згідно з Графіком зменшення поточного ліміту (Додаток № 1 до цього договору) для поточного періоду користування кредитом, позичальник зобов`язується погасити різницю у день її виникнення.

Редакція позичальника також містить підпункт 2.3.2 пункту 2.3 договору, яким встановлено, що Банк має право відмовити у видачі кредиту за цим договором і звільняється від відповідальності у випадках встановлення НБУ, Кабінетом Міністрів України, іншими органами влади та управління будь-яких видів обмежень по активних операціях Банку.

Пунктом 4.2 Договору в редакції позичальника встановлено, що відповідно до статті 212 ЦК України у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених пунктами 1.2, 2.2.3, 2.4.1 цього договору, позичальник сплачує Банку проценти у розмірі, зазначеному у пункті А.7 цього договору.

За вимогами розділу 6 вказаного договору, останній вважається укладеним з моменту його підписання усіма сторонами; набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання зобов`язань сторонами за цим договором; договір може бути змінений або розірваний лише за згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди.

Пункт 7.1 договору передбачає, що останній складений у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що договір у наведеній реакції також підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.

Отже, вказані редакції спірного договору, які підписані уповноваженими представниками сторін, є відмінними як за умовами, так і за підписом уповноваженої особи Банку.

Редакція позичальника не містить обов`язків, передбачених підпунктами 2.2.7, 2.2.8 пункту 2.2 договору в редакції Банку.

Редакція кредитного договору, наданого Банком, а саме, підпункт 2.3.2, передбачає перелік подій, при настанні яких Банк має право змінити умови договору, розірвати договір у судовому порядку або здійснити одностороннє розірвання договору, водночас редакція договору, яка надана позичальником, вказаного вище не містить.

За результатами судово-технічної експертизи по справі № 916/599/18 у відповідності до висновку від 22.06.2022 № 17425/17426/21-34/16404-16437/22-34 експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз встановлено:

1. Пiдписи вiд iменi Яценко В.А. на кредитному договорi № DNHSLOK06924, датованому 04.11.2016 (примiрник ТОВ «Агротермінал») виконанi кульковою ручною (ручками), спорядженою пастою (пастами) синьо-фiолетового кольору;

2, 3. Вiдповiсти на питання ухвали «У який перiод часу була нанесена печатка публiчного акцiонерного товариства Комерцiйний банк «Приватбанк» на кредитному договорi № DNHSLOK06924 вiд 04 листопада 2016 року (в редакцiї договору, що була надана у матерiали справи товариством з обмеженою вiдповiдальнiстю «Агротермінал»)?» та «Чи відповідає давність нанесення печатки публiчного акцiонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на кредитному договорі № DNHSLOK06924 вiд 04 листопада 2016 року датi складання кредитного договору № DNHSLOK06924 вiд 04 листопада 2016 року (в редакцiї договору, що була надана у матеріали справи товариством з обмеженою відповідальністю «Агротермiнал»)?» не видається можливим через відсутність порівняльних відтисків печатки публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»;

4. В кредитному договорі № DNHSLOK06924, датованому 04.11.2016 (примірник ТОВ «Агротермiнал»), відсутні ознаки штучного зiстарювання документа;

5. Пiдписи вiд iменi Яценко В.А. в кредитному договорі № DNHSLOK06924, датованому 04.11.2016 (примірник ТОВ «Агротермiнал») виконанi у перiод ранiше травня 2017 року;

6. Виконання пiдписiв вiд iменi Яценко В.А. в кредитному договорі № DNHSLOK06924, датованому 04.11.2016 (примiрник ТОВ «Агротермiнал»), в дату, вказану в документі (04.11.2016), не виключається.

Також у матеріалах справи наявний фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва ТОВ «Агротермінал» від 01.01.2017, згідно з яким визначено баланс підприємства станом на 31.12.2016, звіт про фінансові результати за 2016 рік, квитанція № 1, квитанція № 2; фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва ТОВ «Агротермінал» від 01.01.2017, згідно з яким визначено баланс підприємства станом на 30.06.2017, звіт про фінансові результати за І півріччя 2017 року, квитанція № 1, квитанція № 2; фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва ТОВ «Агротермінал» від 01.04.2017, згідно з яким визначено баланс підприємства станом на 31.13.2017, звіт про фінансові результати за І квартал 2017 року, квитанція № 1, квитанція № 2; фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва ТОВ «Агротермінал» від 01.10.2017, згідно з яким визначено баланс підприємства станом на 30.09.2017, звіт про фінансові результати за 9 місяців 2017 року, квитанція № 1, квитанція № 2.

За доводами Банку, підписання обох редакцій кредитного договору, які відрізняються наявністю або відсутністю певних умов, свідчить про погодження відповідачем за первісним позовом умов всіх редакцій договору - й тих, що збігаються в обох редакціях, й тих, що відсутні в одній з редакцій договору.

Водночас ТОВ «Агротермінал» зазначає про те, що обов`язку зі сплати нарахованих Банком сум заборгованості та штрафних санкцій у нього немає, оскільки строк спірного договору кредитування не сплив (граничний строк повернення кредиту - 03.11.2026), а згоди щодо умов спірного договору, за яким Банк в односторонньому порядку вирішив розірвати договір, сторони під час укладення такого договору не досягли.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Причиною виникнення спору зі справи за первісним позовом стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення заборгованості з ТОВ «Агротермiнал» на користь Банку за кредитним договором.

Причиною виникнення спору зі справи за зустрічним позовом стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним одностороннього правочину ПАТ Комерційний банк «Приватбанк», який вчинений у формі повідомлення про одностороннє розірвання кредитного договору з 27.12.2017.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження Банк посилається, зокрема, на відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування приписів статей 626 628 629 ЦК України у подібних правовідносинах, а саме, у випадках наявності підписаних повноважними представниками сторін відмінних редакцій договору (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України).

За доводами скаржника, відсутність доказів заперечень проти умов запропонованого до підписання кредитного договору, зокрема, протоколу розбіжностей, та підписання обох редакцій кредитного договору, які відрізняються наявністю або відсутністю певних умов, свідчить про погодження відповідачем за первісним позовом умов всіх редакцій договору - й тих, що збігаються в обох редакціях, й тих, що відсутні в одній з редакцій договору.

Також скаржник зазначає, що підставою для скасування судового рішення попередньої інстанції та направлення справи на новий розгляд є порушення судом норм процесуального права, а саме: порушення приписів статті 79 ГПК України внаслідок незастосування норм статей 181 345 Господарського кодексу України, статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», зокрема, скаржник зазначає, що надані Банком докази є більш ймовірними, ніж докази та суперечливі пояснення, надані ТОВ «Агротермінал».

Так, відповідно до приписів пункту 3 частини третьої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Отже, по-перше, слід з`ясувати відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а по-друге, наявність/відсутність подібності правовідносин та наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ухвалюючи судові рішення у справі, як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції виходили, зокрема, з наявності двох редакцій кредитного договору від 04.11.2016 № DNHSLOK06924 (примірників одного і того самого договору), які є відмінними за умовами, зокрема, щодо зобов`язань позичальника (ТОВ «Агротермінал») та права Банку на одностороннє розірвання договору, а також за підписом уповноваженої особи Банку.

Так, відповідно до частин першої та другої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з приписами статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

В силу приписів статей 526 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Сторонами спору не заперечуються обставини підписання як документа під назвою «Кредитний договір № DNHSLOK06924 від 04.11.2016», який наданий Банком, так і документа під назвою «Кредитний договір № DNHSLOK06924 від 04.11.2016», який наданий позичальником.

При цьому, згідно з матеріалами справи Банк із заявами до правоохоронних органів (з приводу наявності різних редакцій договору за підписами фактично різних осіб Банку) не звертався, як і не проводив власних службових розслідувань тощо.

Водночас встановивши, що договір, наданий позивачем за первісним позовом та договір, наданий відповідачем підписані від імені Банку різними особами, відмінні за своїми умовами, суди попередніх інстанцій жодним чином не обґрунтували та не з`ясували підстави вважати, що існує саме один і той самий договір у різних редакціях, а не два різні договори з різними умовами, кожен з яких породжує правові наслідки для його сторін.

Крім того, зазначаючи про те, що як примірник договору, наданий Банком, так і примірник договору, наданий ТОВ «Агротермінал» були підписані від імені Банку уповноваженими особами, суди не з`ясували та не встановили існуючий на час спірних правовідносин порядок підписання кредитних договорів у Банку, зокрема, з огляду на нормативно-правове регулювання функціонування Банку, діючої на час спірних правовідносин організаційної структури Банку, повноважень посадових осіб та відповідальних підрозділів Банку в розрізі задіяних у підписанні кредитних договорів вцілому та спірного правочину зокрема; реґламентації здійснення основних банківських операцій, наявності та дотримання положень/інструкцій/правил, що регулюють процедуру створення і підписання кредитного договору Банком, а також інших процедур погодження (візування) та дотримання їх при укладені кожного з існуючих договорів чи редакцій договору; а також наявності чи відсутності ознак перевищення службовими особами Банку своїх повноважень у спірних правовідносинах при оформленні кожної із редакцій підписаних від імені Банку договорів; наявності підстав для підписання договору від імені Банку Першим заступником голови правління банку - керівником корпоративного VIP-бізнесу, бізнесу великих і VIP-клієнтів і ОКЦ ГО Банку Яценком В.А. в умовах наявності рішення кредитного комітету Банку від 03.11.2016, згідно з яким на підписання договору з ТОВ «Агротермінал» був уповноважений керівник напрямку кредитних експертів та управління нерухомістю Банку Єрьоменко О.В.

Водночас Суд зазначає, що в силу приписів статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наведених обставин, Банк, який звертається з позовом до суду за наявності різних редакцій договору (підписання кожної з яких Банком не заперечується), надаючи суду одну редакцію договору і посилаючись на неналежне виконання ТОВ «Агротермінал» саме умов цієї редакції договору, повинен довести, що спірні правовідносини регулюються саме наданим Банком договором в аспекті з`ясованих самим Банком підстав, причин та наслідків існування різних редакцій договору (через проведення службового розслідування, звернення до правоохоронних органів тощо), а також наявність/відсутність дефекту волі або форми договору, з огляду на приписи статей 203 639 ЦК України.

З огляду на викладене вище вбачається, що суди належно та всебічно не дослідили спірних правовідносин між сторонами з урахуванням усіх істотних обставин у їх сукупності, що мали місце у цих правовідносинах та впливають на правильне застосування норм права.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 73 74 76 77 86 236-238 282 ГПК України визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.

З`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України, щодо оцінки кожного доказу окремо та в їх сукупності в цілому.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом висновок викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Отже, з урахуванням викладеного вище, як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права, а саме статей 13 14 73-74 76-79 86 236-238 ГПК України щодо розгляду справи на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності, у зв`язку з чим суди дійшли передчасних висновків при ухваленні судових рішень зі справи. При цьому спочатку суд першої інстанції, а потім і суд апеляційної інстанції допустили порушення норм процесуального права, що призвело до порушення і норм матеріального права.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правових наслідків є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Судові рішення у справі зазначеним вимогам не відповідають.

З огляду на те, що ані суд першої інстанції, ані суд апеляційної інстанції не встановили обставин, що є визначальними і ключовими у цій справі у вирішенні даного спору, ураховуючи доводи касаційної скарги, які є нерозривними у їх сукупності, межі розгляду справи судом касаційної інстанції, імперативно визначені статтею 300 ГПК України, які обмежують повноваження суду касаційної інстанції в частині здійснення додаткової оцінки доказів та встановлення обставин у справі, судові рішення у справі підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, передчасним є формування остаточного висновку Верховного Суду щодо застосування зазначених ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» у касаційній скарзі норм права, оскільки суд касаційної інстанції наділений повноваженням щодо надання висновку стосовно правильності застосування наведених в касаційній скарзі норм права у конкретних правовідносинах, а не щодо тлумачення норми права чи її застосування в цілому, безвідносно до конкретних правовідносин та встановлених і належним чином оцінених обставин справи.

Відповідно до частини четвертої статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. Ураховуючи викладене у цій постанові, Суд направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Отже, доводи касаційної скарги знайшли своє часткове підтвердження.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Суд касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм права при прийнятті оскаржуваних судових рішень за результатами перегляду справи в касаційному порядку знайшли своє підтвердження з мотивів і міркувань, викладених у цій постанові.

Порушення судами норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково, судові рішення у справі скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду слід звернути увагу на викладене у цій постанові, надати належну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, перевірити зазначені в цій постанові доводи та докази, а також вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку, і, в залежності від встановленого, вирішити спір відповідно до закону.

Судові витрати

Розподіл судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України не здійснюється, адже суд не змінює та не ухвалює нового рішення, а скасовує оскаржувані судові рішення та передає справу на новий розгляд, тому за результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат у справі.

Керуючись статтями 300 308 310 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Одеської області від 30.10.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 у справі № 916/599/18 скасувати.

3. Справу № 916/599/18 передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова