Історія справи

Ухвала КГС ВП від 19.06.2019 року у справі №910/2360/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/2360/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" (далі - Університет, позивач, скаржник)

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 (головуючий - суддя Поляк О.І., судді: Пономаренко Є.Ю., Кропивна Л.В.)

у справі № 910/2360/19

за позовом Університету

до: Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" (далі - ПАТ "КБ "Хрещатик", відповідач 1);

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" (далі - ТОВ "ФК "Фактор Плюс", відповідач 2);

Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс сервіс люкс" (далі - ТОВ "Офіс сервіс люкс", відповідач 3);

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Юнайтед" (далі - ТОВ "ФК "Юнайтед" (відповідач 4);

Державного реєстратора Київської філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Дідичука Ігоря Анатолійовича (відповідач 5),

про визнання договорів недійсними, визнання недійсним та скасування рішення, скасування запису про проведення державної реєстрації,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Історія справи

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову

1.1. У лютому 2019 Університет звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ТОВ "ФК "Фактор Плюс", ТОВ "Офіс Сервіс Люкс", ТОВ "ФК "Юнайтед" та Державного реєстратора Київської філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Дідичука Ігора Анатолійовича про:

- визнання недійсними договорів від 22.09.2017 №2017/2-Ю, від 22.09.2017 №2017/2-Ю-1, від 02.10.2017 №02/10-17/2, від 02.10.2017 №02/10-17/3, від 14.08.2018 №1/08;

- визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, від 10.12.2017 індексний номер 38074926, прийняте державним реєстратором Київської філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Дідичуком І.А., про реєстрацію права власності за ТОВ "Офіс Сервіс Люкс" на нерухоме майно, а саме будівлю літ. "Н", блок "А", загальною площею 3495 кв. м, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Львівська, 23, корп. 1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:362161380000;

- скасування запису від 10.11.2017 №23311264 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про проведення державної реєстрації права власності на вищевказане нерухоме майно за ТОВ "Офіс Сервіс Люкс", внесений державним реєстратором Київської філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Дідичуком І.А.

1.2. Позовні вимоги мотивовано тим, що оспорювані правочини та реєстраційні дії вчинені з порушенням вимог законодавства, мають наслідком заміну первісного кредитора (ПАТ "КБ "Хрещатик") на нового кредитора (ТОВ "ФК "Фактор Плюс") за кредитними договорами, а також позбавлення боржника (позивача) права власності на належне йому нерухоме майно чим порушено права та інтереси позивача за кредитними договорами. Позивач вважає, що спірні договори про відступлення права вимоги між ПАТ "КБ "Хрещатик" та ТОВ "ФК "Фактор Плюс" укладені за відсутності у ліквідатора ПАТ "КБ "Хрещатик" необхідного обсягу цивільної дієздатності, відтак, на думку позивача, є недійсними, решта договорів є недійсними як похідні від недійсного правочину, недійсними та такими, що підлягають скасування (оскільки вчинені на підставі недійсного правочину) є рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ТОВ "ФК "Юнайтед", що фактично позбавило позивача в незаконний спосіб права власності на вказане вище нерухоме майно.

1.3. Університет 25.02.2019 подав до Господарського суду міста Києва заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно та забороною вчиняти дії.

1.4. Заява Університету про забезпечення позову мотивована там, що оскільки між сторонами виник спір щодо вибуття нерухомого майна з власності позивача та правомірності переходу права вимоги за кредитним договором від ПАТ "КБ "Хрещатик" до інших осіб, то на думку заявника, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у випадку задоволення позовним вимог. Заявник наголошує на тому, що відповідачами 4, 5 здійснюються активні дії з продажу названих об`єктів нерухомості, право власності на які вибуло (або може вибути у майбутньому) від позивача у незаконний спосіб.

2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2019 (суддя Морозов С.М.) у справі № 910/2360/19 заяву про забезпечення позову задоволено частково. До набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/2360/19:

- заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема, Міністерству юстиції України, його територіальним органам, Департаменту державної реєстрації, нотаріусам та іншим органам, які виконують функції реєстрації, вчиняти будь-які дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації прав власності та інших речових прав, а також будь-які дії (в тому числі правочини) щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інші) щодо будівлі літ. "Н", блок "А", загальною площею 3 495 кв.м, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, корп. 1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 362161380000;

- заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема, Міністерству юстиції України, його територіальним органам, Департаменту державної реєстрації, нотаріусам та іншим органам, які виконують функції реєстрації, вчиняти будь-які дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації прав власності та інших речових прав, а також будь-які дії (в тому числі правочини) щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інші) щодо будівлі літ. "К", блок "Б", загальною площею 4 725 кв.м, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, корп. 2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 362204580000;

- в іншій частині у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення відмовлено.

2.2. Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що в частині задоволених вимог, обрані заявником заходи забезпечення позову є співмірними, відповідають критеріям розумності, обґрунтованості та адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних інтересів учасників процесу, відповідають інституту забезпечення позову в господарському процесі.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 ухвалу Господарського суду міста Києва про забезпечення позову від 27.02.2019 у справі № 910/2360/19 скасовано; у задоволенні заяви Університету про забезпечення позову відмовлено; стягнуто з Університету на користь ТОВ "Офіс сервіс люкс" 1 921 грн судового збору за подання апеляційної скарги; стягнуто з Університету на користь ТОВ "ФК "Фактор Плюс" 1 921 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

2.4. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що Університет безпідставно стверджує про наявність правового зв`язку між згаданими вимогами позивача та обраним ним засобом забезпечення позову, у вигляді заборони проведення будь-яких реєстраційних дій щодо спірного майна. Суд апеляційної інстанції зазначив про те, що застосування заходів забезпечення позову щодо майна, яке не є предметом позовних вимог не свідчить ні про адекватність, ні про співмірність такого забезпечення.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. У касаційній скарзі до Верховного Суду Університет просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 у справі № 910/2360/19, залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.02.2019 про забезпечення позову у справі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Скаржник звертає увагу суду касаційної інстанції на те, що предметом розгляду судів попередніх інстанцій також було клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2019. Так, постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 у справі № 910/2360/19 апеляційну скаргу ТОВ "Офіс сервіс люкс" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.06.2019, якою скасовано заходи забезпечення позову в частині заборони щодо будівлі літ. літ. "К", блок "Б", загальною площею 4 725 кв.м, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, корп. 2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 362204580000, залишено без змін.

4.2. Університет вважає, що приймаючи оскаржувану постанову, судом апеляційної інстанції порушено частину четверту статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки судом не враховано висновок суду апеляційної інстанції викладений у постанові від 05.08.2019 у цій справі про те, що захід забезпечення позову у вигляді заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно та іншим органам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо майна - будівлі літ "Н", блок "А " загальною площею 3495 кв.м, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Львівська, 23, корпус 1, що вжитий ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2019 слід залишити без змін.

4.3. Скаржник вважає, що обставини встановлені у постанові Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 у цій справі мають преюдиційне значення та не потребують повторного доведення під час перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 27.02.2019. Університет наголошує на тому, що одним із основних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (res judicata), який, inter alia (серед іншого), вимагає, щоб, остаточно вирішене судом питання, не ставилось під сумнів.

5. Позиція інших учасників справи

5.1. ТОВ "Офіс сервіс люкс" 07.03.2020 направив на адресу Касаційного господарського суду відзив на касаційну скаргу, у якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін.

5.2. ТОВ "Офіс сервіс люкс" зазначає про те, що посилаючись на преюдиційність оцінки наданої у постанові Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2019, скаржник не наводить обставин, які були встановлені у названій постанові.

5.3. ТОВ "Офіс сервіс люкс" наголошує на тому, що оскарження ухвали про забезпечення позову (частина восьма статті 140, пункт 3 частини першої статті 255 ГПК України) та подання клопотання про скасування заходів забезпечення позову (стаття 145 ГПК України) є різними за своїми правовими підставами та предметом засобами процесуального оскарження судового рішення та спростування необхідності забезпечення позову.

5.4. ТОВ "Офіс сервіс люкс" 11.03.2020 подало до Касаційного господарського суду клопотання про долучення рішень Верховного Суду в аналогічних справах. ТОВ "Офіс сервіс люкс" 18.03.2020 додатково подало пояснення до відзиву на касаційну скаргу.

5.5. Від інших учасників справи відзивів на касаційну скаргу Університету не надходило.

6. РОЗГЛЯД СПРАВИ ВЕРХОВНИМ СУДОМ

6.1. Розгляд касаційної скарги Університету здійснено судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи, у відповідності до частини п`ятої статті 301 ГПК України.

7. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ

7.1. У позовній заяві Університет вказує на наявність підстав для:

- визнання недійсним Договору № 2017/2-Ю про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 22.09.2017, укладеного між ПАТ "КБ "Хрещатик" та ТОВ "ФК "Фактор Плюс";

- визнання недійсним Договору № 2017/2-Ю-1 про відступлення прав вимоги за Договором іпотеки від 12.06.2008 № 24-47/1-08/04, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельником Р.П. за реєстровим номером від 22.09.2017 № 1664, укладеного між ПАТ "КБ "Хрещатик" та ТОВ "ФК "Фактор Плюс";

- визнання недійсним Договору № 02/10-17/2 про відступлення частини прав вимоги від 02.10.2017, укладеного між ТОВ "ФК "Фактор Плюс" та ТОВ "Офіс сервіс люкс";

- визнання недійсним Договору № 02/10-17/3 про відступлення прав вимоги за Договором іпотеки від 12.06.2008 № 24-47/1-08/04, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельником Р.П. за реєстровим номером від 02.10.2017 № 1664, укладеного між ТОВ "ФК "Фактор Плюс" та ТОВ "Офіс сервіс люкс";

- визнання недійсним Договору факторингу від 14.08.2018 № 1/08, укладеного між ТОВ "ФК "Фактор Плюс" та ТОВ "ФК "Юнайтед";

- визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 38074926 від 10.11.2017, прийнятого Державним реєстратором Київської філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Дідичуком Ігорем Анатолійовичем про реєстрацію права власності за ТОВ "Офіс сервіс люкс" на нерухоме майно, а саме будівлю літ. "Н", блок "А", загальною площею 3 495 кв.м, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, корп. 1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 362161380000;

- скасування запису від 10.11.2017 № 23311264 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме будівлю літ. "Н", блок "А", загальною площею 3 495 кв.м, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, корп. 1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 362161380000 за ТОВ "Офіс сервіс люкс", внесений Державним реєстратором Київської філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Дідичуком Ігорем Анатолійовичем.

7.2. Обґрунтуванням позовних вимог є порушення оскаржуваними правочинами права власності позивача на майно передане ним в іпотеку банку ПАТ «КБ «Хрещатик» у забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 10.08.2007 №54-47/04-07.

На думку позивача, назване майно, в результаті дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб під час дії Постанови Національного банку України від 95.03.2016 №234 «Про віднесення ПАТ «КБ «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних», незаконно вибуло із його власності. Вказана постанова Національного банку України була скасована постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2017 у справі № 826/6665/16, залишеною без змін Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 та ухвалою Вищого адміністративного суду від 20.07.2017. А тому, на переконання позивача, у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не будо достатнього обсягу цивільної дієздатності для укладення договору № 2017/2-Ю про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 22.09.2017 та договору № 2017/2-Ю-1 про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 12.06.2008 № 24-47/1-08/04, що свідчить про наявність підстав для визнання таких договорів недійсними у порядку статей 203 215 Цивільного кодексу України.

У зв`язку з недійсністю наведених договорів недійсними, за позицією позивача, є і похідні договори: договір № 02/10-17/2 про відступлення частини прав вимоги від 02.10.2017, договір № 02/10-17/3 про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 12.06.2008 № 24-47/1-08/04, які були підставою для набуття ТОВ «Офіс сервіс плюс» права власності на нерухоме майно, а також договору факторингу від 14.08.2018 № 1/08.

На переконання позивача, з огляду на те, що підставою для реєстрації права власності ТОВ «Офіс сервіс плюс» на нерухоме майно, а саме будівлю літ. "Н", блок "А", загальною площею 3 495 кв.м, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, корп. 1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 362161380000 став договір від 02.10.2017 № 02/10-17/3 про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 12.06.2008 № 24-47/1-08/04, то недійсність такого договору тягне за собою скасування запису від 10.11.2017 № 23311264 про державну реєстрацію права власності на майно за ТОВ «Офіс сервіс плюс».

7.3. Звертаючись із позовною заявою, позивачем одночасно подано до суду заяву про забезпечення позову з вимогами про:

- накладення арешту на нерухоме майно, а саме: будівлю літ. "Н", блок "А", загальною площею 3495 кв.м, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, корп. 1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 362161380000;

- накладення арешту на нерухоме майно, а саме: будівлю літ. "К", блок "Б", загальною площею 4725 кв.м, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, корп. 2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 362204580000;

- заборону органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема, Міністерству юстиції України, його територіальним органам, Департаменту державної реєстрації, нотаріусам та іншим органам, які виконують функції реєстрації, вчиняти будь-які дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації прав власності та інших речових прав, а також будь-які дії (в тому числі правочини) щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інші) щодо будівлі літ. "Н", блок "А", загальною площею 3 495 кв.м, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, корп. 1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 362161380000;

- заборону органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема, Міністерству юстиції України, його територіальним органам, Департаменту державної реєстрації, нотаріусам та іншим органам, які виконують функції реєстрації, вчиняти будь-які дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації прав власності та інших речових прав, а також будь-які дії (в тому числі правочини) щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інші) щодо будівлі літ. "К", блок "Б", загальною площею 4 725 кв.м, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, корп. 2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 362204580000.

7.4. Місцевий господарський суд, погодившись із доводами заявника про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, дійшов висновку про часткове задоволення цієї заяви.

7.5. ТОВ "Офіс сервіс люкс" 11.03.2019 до Господарського суду міста Києва подано клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2019 у справі №910/2360/19. Клопотання мотивоване тим, що такі заходи зупиняють виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2018 у справі №910/6648/18, в межах якого Відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відбувається реалізація будівлі літ. "К", блок "Б", загальною площею 4725 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ , вул. Львівська, буд. 23 , корп. 2, на сайті ДП "Сетам", а також тим, що встановлені судом обставини реалізації майна через сайт безкоштовних приватних оголошень OLX ґрунтуються на неналежних доказах. Серед іншого, заявником наголошено на тому, що позивачем не обґрунтовано, а судом не встановлено, яким чином укладення вказаних договорів відступлення прав вимоги порушує його права за наявності невиконаних зобов`язань за кредитними договорами та права кредитора (ТОВ "Офіс Сервіс Люкс", ТОВ "ФК "Юнайтед") звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, визначеному розділом 6 Договору іпотеки від 12.06.2008 №24-47/1-08/04.

7.6. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2019, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2019: клопотання ТОВ "Офіс сервіс люкс" про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2019 у справі №910/2360/19 задоволено частково; скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2019 у справі № 910/2360/19, у частині заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема, Міністерству юстиції України, його територіальним органам, Департаменту державної реєстрації, нотаріусам та іншим органам, які виконують функції реєстрації, вчиняти будь-які дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації прав власності та інших речових прав, а також будь-які дії (в тому числі правочини) щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інші) щодо будівлі літ. "К", блок "Б", загальною площею 4725 кв.м, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, корп. 2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 362004580000; в іншій частині у задоволенні клопотання ТОВ "Офіс Сервіс Люкс" відмовлено.

8. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

8.1. Відповідно до частини другої Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

8.2. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

8.3. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

9.1. Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

9.2. Відповідно до частини другої статті 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

9.3. За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

9.4. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

9.5. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

9.6. Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову, а докази мають відповідати вимогам встановленими статтями 76-79,80, 91, 96 ГПК України.

9.7. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

9.8. Таким чином, аналіз положень статей 136, 137 ГПК України, вказує на те, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

9.9. Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

9.10. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

9.11. Вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд насамперед повинен з`ясувати зміст позовних вимог, а також правові підстави позову.

9.12. Відповідно до частини першої, пунктів 4, 5 частини третьої статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

9.13. Оскільки у цій справі позивач звернувся до суду з вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У спорах не майнового характеру має досліджуватися питання: чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, у постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 29.08.2019 у справі № 917/258/19, від 22.07.2019 у справі 914/120/19, від 27.05.2019 у справі № 923/65/19.

9.14. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

9.15. Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та приймаючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що: перехід права власності на нерухоме майно від позивача до ТОВ "Офіс сервіс люкс" відбувся на підставі іпотечного застереження в позасудовому порядку; оскаржуючи рішення про реєстрацію права власності на іпотечне майно за ТОВ "Офіс сервіс люкс", позивач не навів жодних аргументів та не надав жодних доказів щодо порушення державним реєстратором процедури здійсненої ним реєстрації; позовна заява не містить вимоги про недійсність такої юридично значимої дії як звернення стягнення на предмет іпотеки та у зв`язку з цим недійсності проведеної на її виконання державної реєстрації або ж визнання права власності за позивачем чи витребування майна з чужого незаконного володіння, позовні вимоги про скасування запису про реєстрацію права власності обґрунтовані виключно недійсністю правочинів про уступку права вимоги, водночас, недійсність такого правочину не перебуває у причинно-наслідковому зв`язку зі скасуванням запису про реєстрацію набутого за договором іпотеки (іпотечного застереження) права власності, Університет не є стороною жодного з оскаржуваних ним договорів, вимоги позивача фактично спрямовані лише на повернення у кредитне правовідношення первісного кредитора - ПАТ "КБ "Хрещатик".

При цьому, як встановлено судом апеляційної інстанції, майно, щодо якого вжито заходи забезпечення позову, не входить до предмета позовних вимог, оскільки щодо цього майна позивачем не заявлено жодної матеріально-правової вимоги до жодного з відповідачів. Реєстраційні дії ж позивач оскаржує виключно як такі, що вчинені на підставі договору уступки права вимоги, дійсність якого оскаржується позивачем.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правового зв`язку між згаданими вимогами позивача та обраним ним засобом забезпечення позову, у вигляді заборони проведення будь-яких реєстраційних дій щодо спірного майна.

9.16. Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що нерухоме майно, а саме: будівлі літ. К, блок Б, площею 4725 кв.м, реалізується на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2018 у справі №910/6648/18 про стягнення з Університету заборгованості за кредитним договором у порядку виконавчого провадження № 58187876.

З огляду на те, що ТОВ "ФК "Юнайтед" не набув права власності на іпотечне майно, а також враховуючи, що предметом позовних вимог є недійсність договорів уступки права вимоги, і позивачем не надано доказів пов`язаності факту реалізації цього майна на прилюдних торгах із предметом позову у цій справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказане майно не стосується предмета позову у цій справі.

Вказане унеможливлює застосування заходів забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо будівлі літ. "К", блок "Б", загальною площею 4 725 кв.м, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, корп. 2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 362204580000.

9.17. Таким чином, суд апеляційної інстанції, врахувавши наведені законодавчі приписи та встановивши, що позивачем не доведено обґрунтованість припущень про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, дійшов обґрунтованого та правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Університету про вжиття заявлених заходів забезпечення позову у даній справі.

Верховний Суд також відзначає, що під час дослідження наданих позивачем документів та інформації суд апеляційної інстанції у повній мірі дотримався приписів, передбачених статтями 76-79, 80, 91, 96 ГПК України.

9.18. Доводи касаційної скарги наведеного не спростовують та передусім стосуються з`ясування обставин обґрунтованості заявлених позовних вимог, доводи скаржника є фактично тотожними зі змістом заявлених вимог та зводяться до оцінки обставин справи, які мають бути досліджені під час розгляду справи по суті, водночас з огляду на межі повноважень, передбачених частинами другою та третьою статті 300 ГПК України, такі доводи відхиляються Верховним Судом.

Разом з тим, у відповідності до вимог частини першої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє виключно правильність застосування першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Обґрунтованих доводів щодо неправильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права касаційна скарга не містить.

9.19. Доводи касаційної скарги щодо порушення судом апеляційної інстанції приписів статті 75 ГПК України та не дотримання принципу правової визначеності відхиляються судом касаційної інстанції з огляду на те, що преюдиційне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Відповідно до приписів частини сьомої статті 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17.

Крім того, Касаційний господарський суд зазначає, що звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Господарські суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях у інших господарських справах. Для спростування преюдиційних обставин, передбачених статтею 75 ГПК України, учасник господарського процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами встановленими ГПК України. Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу. Отже, господарський суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно оцінювати обставини (факти), які є предметом судового розгляду та ухвалити рішення з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

9.20.Також, суд касаційної інстанції зазначає, що перегляд ухвали в апеляційному порядку про забезпечення позову та ухвали про скасування заходів забезпечення позову за своєю правовою природою є різними процесуальними діями, не пов`язаними між собою, та з різними процесуальними наслідками. При цьому, наявність ухвали, якою скасовано заходи забезпечення позову не виключає можливість перегляду такої ухвали вищою судовою інстанцією, зокрема, і з урахуванням того, що можливість оскарження ухвали про забезпечення позову передбачена частиною восьмою статті 140 та пунктом 3 частини першої статті 255 ГПК України.

9.21. Доводи Університету наведені у касаційній скарзі відхиляються судом касаційної інстанції, з огляду на викладене у розділі 9 цієї постанови.

9.22.Доводи ТОВ "Офіс сервіс люкс", викладені у відзиві на касаційну скаргу, з урахуванням наведеного у розділі 9 цієї постанови, беруться до уваги Касаційним господарським судом як такі, що узгоджуються з обставинами справи, встановленими судом апеляційної інстанції.

9.23. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

10.1. Звертаючись з касаційною скаргою, Університет не спростував наведених висновків суду апеляційної інстанції та не довів неправильного застосування ними норм матеріального права та/чи порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого ним судового рішення.

10.2. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Університету залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін як таку, що відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права.

11. Судові витрати

Понесені Університетом у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 у справі №910/2360/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос