Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 910/6889/13

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О.О. Мамалуй - головуючий, Л.В. Стратієнко, І.В. Ткач

розглянувши у порядку письмового провадження касаційні скарги Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві та приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім вина "Скала"

на постанову Київського апеляційного господарського суду

у складі суддів: С.А. Гончаров - головуючий, А.І. Тищенко, Ю.Б. Михальська

від 19.07.2017р.

та на рішення господарського суду міста Києва

суддя: О.В. Марченко

від 27.03.2017р.

за позовом приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім вина "Скала"

до 1. Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

2. Державної казначейської служби України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві

за участю прокуратури міста Києва

про стягнення 513 338, 58 грн. упущеної вигоди

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Приватне підприємство "ВДК "Дім Вина "Скала" звернулося до господарського суду з позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України у місті Києві (правонаступником якого є Головне управління Міндоходів у м. Києві, правонаступником якого є Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві) про стягнення 253 706, 35 грн. збитків, завданих протиправним анулюванням позивачу ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, та 154 512 грн. моральної шкоди, спричиненої порушенням честі, гідності і ділової репутації позивача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.07.2016р. залучено до участі у справі Державну казначейську службу України як другого відповідача.

Збільшуючи позовні вимоги позивач в заяві від 23.09.2016р. просив стягнути з Державного бюджету України 513 338, 58 грн. упущеної вигоди.

Позов в частині вимог про стягнення упущеної вигоди мотивований тим, що протиправні дії відповідача-1 спричинили позивачу збитки у вигляді упущеної вигоди.

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Справа в частині позовних вимог про стягнення 208 946,35 грн. упущеної вигоди розглядалась господарськими судами неодноразово.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.03.2017р. у справі №910/6889/13 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 12.04.2017р.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2017р., позов задоволено частково, стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь ПП "ВДК "Дім Вина "Скала" 45 353, 54 грн. упущеної вигоди; 548, 09 грн. судового збору за подання позовної заяви; 373, 40 грн. витрат на проведення судової експертизи; 406, 36 грн. судового збору за подання апеляційної скарги; 443, 30 грн. за подання касаційної скарги. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що позивачем доведено, що проведення перевірок та анулювання ліцензії відповідачем-1 було протиправним і потягло за собою припинення господарської діяльності позивача з 18.10.2012 р. по 18.12.2012 р. Саме в результаті неправомірних дій відповідача-1 позивач був позбавлений можливості реалізовувати алкогольні напої у вказаний період.

Пославшись на ст. 1173 ЦК України та врахувавши висновки судової експертизи, суди дійшли висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача-1 упущеної вигоди в сумі 45 353,54 грн.

3. Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнення їх доводів

Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві, не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, звернулося до касаційної інстанції із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Скаржник стверджує, що при новому розгляді справи господарськими судами невірно встановлені обставини справи. На думку скаржника, суди прийшли до помилкового висновку про те, що саме в результаті неправомірних дій відповідача-1 позивач був позбавлений можливості реалізовувати алкогольні напої у вказаний період.

У скарзі зазначається, що судом не досліджувалось питання щодо включення до числа відповідачів Дніпровського РУ ГУ МВС України в м.Києві, так як ініціатором скасування ліцензії позивача являються саме представники МВС.

Також скаржник вважає невірним те, що суди взяли до уваги висновок експертизи, якому надано негативну оцінку постановами Вищого господарського суду України від 06.06.2016р. та Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2016р. при попередньому розгляді даної справи.

Скаржник вважає, що у судів першої та апеляційної інстанцій були відсутні правові підстави для часткового задоволення позову з огляду на недоведеність заподіяної шкоди протиправними діями відповідача-1. Звертає увагу, що позивачу поновлено ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, що судом мало б розцінюватись як відновлення порушеного права.

ПП "ВДК "Дім вина "Скала" також звернулося до господарського суду касаційної інстанції із касаційною скаргою, в якій посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч. 4 ст. 57 Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу 1980 р., ст. ст. 19, 41, 55, 56, 68, 124, 129 Конституції України, ст. 111-12 ГПК України, ч. 8 п. 2 ст. 16, п. 2 ст. 22, ст. ст. 1166, 1173, 1174, 1175, 1176 ЦК України, ст. ст. 20, 239, 249 ГК України, ст. 27 Закону України "Про підприємництво в Україні", ст. 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п. 14.1.56 ст. 14 Податкового кодексу України.

Скаржник вважає дії господарського суду протиправними, оскільки рішення прийнято 27.03.2017р., а в тексті рішення зазначено дату його прийняття 20.03.2017р.

Скаржник вважає, що господарські суди попередніх інстанцій порушили норми міжнародного та національного права в т.ч. рівності, змагальності сторін, обов'язковості судових рішень, які вступили в законну силу.

У додаткових поясненнях скаржник вказує про необхідність стягнення суми збитків з урахуванням індексу інфляції, оскільки відповідач-1 тривалий час користувався коштами позивача.

ПП "ВДК "Дім вина "Скала" стверджує, що розмір неотриманого доходу, вартість упущеної вигоди-доходу, яку позивач міг би реально одержати за звичайних обставин якби його право не було порушене, становить 513 338,58 грн., чого судами не враховано. Тому просить, з урахуванням уточнень, викладених в клопотанні, змінити постанову апеляційного господарського суду, апеляційну скаргу ПП "ВДК "Дім вина "Скала" задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати частково, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 513 338,58 грн. збитків.

4. Позиції інших учасників справи

Прокуратура міста Києва у відзиві на касаційну скаргу позивача просить відмовити в її задоволенні та зазначає, що позивач намагається покласти на відповідачів відшкодування шкоди, сума якої включає не лише прибуток від можливої реалізації алкогольних напоїв, але і собівартість алкоголю. Крім того вважає помилковими нарахування на суму шкоди 3 % річних та інфляційних втрат.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

04.10.2012р. начальником Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України у м. Києві винесено наказ № 504 про проведення фактичної перевірки приватного підприємства "ВДК "Дім Вина "Скала".

Посадовими особами Регіонального управління Департаменту САТ ДПС України у м. Києві на підставі наказу від 04.10.2012р. № 504 та направлення на проведення фактичної перевірки від 04.10.2012р. № 21-131/0426 здійснено фактичну перевірку магазину, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Луначарського 24, та належить ПП "ВДК "Дім Вина "Скала".

Посадовими особами РУ Департаменту САТ ДПС України у м. Києві на підставі матеріалів ВКМСД Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві, а також листа ГУ УБЕЗ МВС України в м. Києві від 10.10.2012р. №7/7-5/59 про встановлення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, було встановлено факт реалізації позивачем алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років, та відповідно зроблено висновок про порушення позивачем ст. 153-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". Факт продажу алкогольного напою особі, яка не досягла 18 років було зафіксовано працівниками ВКМСД Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві, у зв'язку із чим на продавця магазину позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення.

На підставі зазначеного посадовими особами РУ Департаменту САТ ДПС України у м. Києві, керуючись ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" було прийнято розпорядження від 11.10.2012р. №3034/10/21-213 про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями серії АД №901196 з терміном дії з 15.08.2012р. по 14.08.2013р. та направлено таке розпорядження на юридичну адресу ПП "Дім Вина "Скала", яке отримано позивачем 17.10.2012 р.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2012р. у справі №2а-13869/12/2670 визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту САТ ДПС України у м. Києві від 04.10.2012р. №504 про проведення фактичної перевірки ПП "ВДК" Дім Вина "Скала".

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2012р. у справі №2а-14341/12/2670 визнано протиправним та скасовано розпорядження Департаменту САТ ДПС України у м. Києві від 11.10.2012р. №3034/10/21-213 про анулювання ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями приватного підприємства "ВДК "Дім Вина "Скала".

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що фактично позивач був без ліцензії з 18.10.2012р. по 18.12.2012р.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить суд касаційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Господарські суди дійшли вірного висновку стосовно того, що між сторонами виникли деліктні правовідносини, які є одним з видів позадоговірних зобов'язань, і регулюються положеннями ст. 22 і глави 82 ЦК Цкраїни.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Отже, поняття "збитки" передбачає й упущену вигоду, під якою розуміються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

У справі, яка переглядається, збитки полягають не в реальних втратах особи, яких вона зазнала або зазнає, а в тих доходах, які позивач недоотримав або недоотримає внаслідок порушення його права.

Відповідно до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Отже, відповідальність за шкоду, завдану органом державної влади, може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди,протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача. В той же час, відповідальність за шкоду, завдану цими органами, настає незалежно від вини.

За встановленими обставинами відповідач-1 вчинив дії з анулювання ліцензії, які були визнані в подальшому протиправними та відповідне розпорядження скасоване Окружним адміністративним судом міста Києва. В результаті неправомірних дій відповідача-1 позивач був позбавлений можливості реалізовувати алкогольні напої з 18.10.2012р. по 18.12.2012р., що призвело до недоотримання доходу за вказаний період.

З метою визначення розміру упущеної вигоди судом першої інстанції було призначено судово-економічну експертизу, проведення якої було доручено Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру, проте експертизу проведено не було у зв'язку з тим, що позивачем не були надані необхідні документи.

Господарські суди попередніх інстанцій взяли до уваги наявний у справі висновок експертизи, який було надано на виконання ухвали господарського суду міста Києва від 16.02.2015р. у даній справі, та встановили, що розмір доходу, який позивач реально міг одержати за звичайних обставин якби його право не було порушене внаслідок позбавлення ліцензії в період з 18.10.2012р. по 18.12.2012р. становить 45 353,54 грн.

Таким чином господарські суди попередніх інстанцій, встановивши наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди та причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, дійшли обгрунтованого висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача-1 45 353,54 грн. упущеної вигоди.

Судами обґрунтовано відхилено посилання позивача на висновок про величину неотриманого доходу, проведений висококваліфікованим спеціалістом-магістром випускником Київського державного економічного університету (диплом від 15.12.1996 НОМЕР_1) експертно-оціночної фірми ТОВ "Адаміл" ОСОБА_7, за яким вартість упущеної вигоди-доходу становить 513 338,58 грн. станом на 31.08.2016р., оскільки в даному висновку включено до розміру упущеної вигоди суми 3 % річних і втрати від інфляції на підставі ст. 625 ЦК.

Як вбачається зі ст. 625 ЦК України, нею встановлена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Упущена вигода не є грошовим зобов'язанням за своєю правовою природою, а тому нарахування 3 % річних та втрат від інфляції і подальше включення вказаних сум до упущеної вигоди є безпідставним та необґрунтованим.

Крім того, позивач вираховує упущену вигоду як дохід, що по суті складає повну вартість алкогольних напоїв, які могли б бути реалізовані з 18.10.2012р. по 18.12.2012р. Разом з тим, суду не подано жодного документального підтвердження того, що у позивача було вилучено товар на таку суму і не повернуто його після поновлення ліцензії.

Колегія суддів вважає також обґрунтованими висновки судів в частині відмови в замовленні позовних вимог до відповідача-2, оскільки шкода була завдана діями відповідачем-1.

Господарські суди попередніх інстанцій повно та всебічно дослідили фактичні обставини справи, здійснили перевірку наявних доказів з урахуванням визначених меж позовних вимог та правильно застосували законодавство під час розгляду справи.

7. Висновки суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційних скарг

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційних скарг та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню.

Суди, правильно застосувавши наведені норми матеріального права, дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин ч. 2 ст. 22 ЦК України щодо відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди.

З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених ст. 300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про невірне встановлення судами обставин справи.

Суд також відхиляє доводи відповідача-1 про те, що судом не досліджувалось питання щодо включення до числа відповідачів Дніпровського РУ ГУ МВС України в м.Києві, так як ініціатором скасування ліцензії позивача являються саме представники МВС. Суд звертає увагу, що за встановленими обставинами саме у зв'язку з діями відповідача-1 позивач був позбавлений ліцензії і саме дії відповідача-1 визнано протиправними та скасовано розпорядження відповдача-1 про анулювання ліцензії.

Посилання відповіда-1 у скарзі на те, що суди помилково взяли до уваги висновок експертизи, якому надано негативну оцінку постановами Вищого господарського суду України від 06.06.2016р. та Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2016р. при попередньому розгляді даної справи суд оцінює критично з наступних підстав.

Постанову апеляційного господарського суду від 16.03.2016р., якою надано негативну оцінку відповідному висновку експерта, скасовано Вищим господарським судом України 06.06.2016р.

При цьому Вищий господарський суд України у постанові від 06.06.2016р. не надавав оцінку висновку експерта з огляду на межі перегляду справи в суді касаційної інстанції.

При новому розгляді справи господарські суди вказали, що висновок експерта не є неясним чи неповним, а тому відсутні підстави для його відхилення як доказу у даній справі.

Доводи ПП "ВДК "Дім вина "Скала" у касаційній скарзі про порушення судами норм матеріального та процесуального права, в тому числі міжнародного, не знайшли свого підтвердження при касаційному перегляді справи.

Безпідставними є також посилання скаржника на протиправні дії суду першої інстанції про зазначення на тексті рішення дати 20.03.2017р. при фактичному його прийнятті 27.03.2017, оскільки ухвалою від 12.04.2017р. суд виправив допущену описку.

Таким чином, наведені в касаційних скаргах доводи не можуть бути підставами для скасування рішення та постанови господарських судів, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржниками норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.

Враховуючи, що ухвалою Вищого господарського суду України від 03.10.2017р. відстрочено ПП "ВДК "Дім вина "Скала" сплату судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з позивача суму судового збору.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві та приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім вина "Скала" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 27.03.2017р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2017р. у справі №910/6889/13 залишити без змін.

Стягнути з ПП "ВДК "Дім вина "Скала" до Державного бюджету України 11 689,40 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя Л. В. Стратієнко

Суддя І.В. Ткач