Історія справи
Ухвала КГС ВП від 18.01.2018 року у справі №910/5858/17
Верховний
Суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2018 року
м. Київ
справа № 910/5858/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г.
за участю секретаря судового засідання - Чайки М.А.,
учасники справи:
позивач - Державна екологічна інспекція у Полтавській області,
представники позивача - не з'явилися,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування",
представник відповідача - адвокат Ашмінець І.В., довіреність від 02.01.2013 № 2-486д,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю науково-технічна виробнича компанія "Україна"
представники третьої особи - не з'явилися,
розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"
на рішення господарського суду м. Києва
від 10.05.2017
у складі судді: Лиськов М.О.
та постанову Київського апеляційного господарського суду
від 16.08.2017
у складі суддів: Кропивної Л.В. (головуючий), Жук Г.А., Смірнової Л.Г.
за позовом Державної екологічної інспекції у Полтавській області
до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"
про стягнення 118 402, 19 грн.,
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Державна екологічна інспекція у Полтавській області звернулась до господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (далі - ПАТ "Укргазвидобування") про стягнення 118 402,19 грн.
Позов обґрунтований тим, що державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища в ході перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" ПАТ "Укргазвидобування" виявлено порушення ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", яке полягало у здійсненні наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без отримання відповідних дозволів, що спричинило державі шкоду в розмірі 118 402,19 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 10.05.2017 у справі № 910/5858/17 (суддя - Лиськов М.О.) позов задоволено повністю.
Стягнуто з ПАТ "Укргазвидобування" 1 383,15 грн. збитків і перераховано їх на р/р 33113331700060, Гадяцьке УК/с. Ціпки/24062100, код ЄДРПОУ 37937713, МФО 831019 для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", символ звітності 331 в установі банку - Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області.
Стягнуто з ПАТ "Укргазвидобування" 6 991,66 грн. збитків і перерахувано їх на р/р 33114331700047, Гадяцьке УК/с. Мала Побиванка/24062100, код ЄДРПОУ 37937713, МФО 831019 для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", символ звітності 331 в установі банку - Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області.
Стягнуто з ПАТ "Укргазвидобування" 8 448,47 грн. збитків і перераховано їх на р/р 33117331700044, Гадяцьке УК/с. Красна Лука/24062100, код ЄДРПОУ 37937713. МФО 831019 для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", символ звітності 331 в установі банку - Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області.
Стягнуто з ПАТ "Укргазвидобування" 51 478,08 грн. збитків і перераховано їх на р/р 33112331700306, Миргородське УК/смт Комишня/24062100, код ЄДРПОУ 37845125, МФО 831019 для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", символ звітності 331 в установі банку - Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області.
Стягнуто з ПАТ "Укргазвидобування" 5 298,03 грн. збитків і перераховано їх на р/р 33114331700144, Зіньківське УК/с. Човно-Федорівка/24062100, код ЄДРПОУ 38019788, МФО 831019 для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", символ звітності 331 в установі банку - Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області.
Стягнуто з ПАТ "Укргазвидобування" 21 650,95 грн. збитків і перераховано їх на р/р 33119331700246, Лохвицьке УК/с. Васильки/24062100, код ЄДРПОУ 37953557, МФО 831019 для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", символ звітності 331 в установі банку - Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області.
Стягнуто з ПАТ "Укргазвидобування" 5 160,22 грн. збитків і перераховано їх на р/р 33119331700398, Полтавське УК/с. Валок/24062100, код ЄДРПОУ 38019526, МФО 831019 для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", символ звітності 331 в установі банку - Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області.
Стягнуто з ПАТ "Укргазвидобування" 17 991,63 грн. збитків і перераховано їх на р/р 33117331700420, Полтавське УК/с. Чорноглазівка/24062100, код ЄДРПОУ 38019526, МФО 831019 для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", символ звітності 331 в установі банку - Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області.
Стягнуто з ПАТ "Укргазвидобування" на користь Державної екологічної інспекції у Полтавській області 1 776,03 грн. витрат по сплаті судового збору і перераховано їх на р/р 35214047080208 Державної екологічної інспекції у Полтавській області; банк - Державна казначейська служба України; МФО 820172; призначення платежу: "Повернення судового збору на відновлення касових видатків КЕКВ 2800".
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2017 у справі № 910/5858/17 (головуючий суддя - Кропивна Л.В., суддя - Жук Г.А., суддя - Смірнова Л.Г.) апеляційну скаргу ПАТ "Укргазвидобування" філія Газопромислове управління "Полтавагазвидобування" на рішення господарського суду м. Києва від 10.05.2017 у справі № 910/5858/17 залишено без задоволення. Рішення господарського суду м. Києва від 10.05.2017 у справі № 910/5858/17 залишено без змін. Матеріали справи № 910/5858/17 повернуто до місцевого господарського суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у відповідності до приписів ст. ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Факт порушення відповідачем законодавства у сфері охорони атмосферного повітря у вигляді викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволів підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростовано, а тому, відповідач, зобов'язаний відшкодувати завдані державі збитки, внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 10.05.2017 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2017 у справі № 910/5858/17, ПАТ "Укргазвидобування" звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить касаційну скаргу задовольнити. Рішення господарського суду м. Києва від 10.05.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2017 у справі № 910/5858/17 скасувати повністю і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Стягнути з позивача на користь відповідача сплачену суму судового збору за касаційною скаргою.
В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, скаржник вказує на те, що судами попередніх інстанцій не враховано, що у відповідності до п. 2.2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639, факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря не може встановлюватися за результатами документальної перевірки суб'єкта господарювання.
Крім того, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій порушено п. 3.11 вказаної Методики, оскільки нарахування збитків необхідно проводити з моменту виявлення порушення (з дати складання акту) до моменту отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Водночас, скаржник вказує, що Державною екологічною інспекцією у Полтавській області планова перевірка дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства проводилася з 01.12.2015 по 21.12.2015, і на момент її проведення (момент виявлення правопорушення) дозвіл на викиди забруднюючих речовин був отриманий, відтак нарахування позивачем збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу за 2014 рік суперечить нормам вказаної Методики.
Також, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій ст. ст. 614, 625, 1166 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 218 Господарського кодексу України та вказує, що судами попередніх інстанцій не встановлено факту заподіяння відповідачем шкоди навколишньому природному середовищу та вказує на відсутність його вини у несвоєчасному отриманні дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами і вжиття ним вичерпних заходів по їх отриманню.
Автоматизованою системою суду для розгляду справи № 910/5858/17 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Погребняка В.Я. - головуючого, Пєскова В.Г., Катеринчук Л.Й. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2018 у матеріалах справи).
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г. від 17.01.2018 у справі № 910/5858/17 клопотання ПАТ "Укргазвидобування" про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження задоволено. Поновлено ПАТ "Укргазвидобування" строк на касаційне оскарження. Відкрито касаційне провадження у справі № 910/5858/17 господарського суду м. Києва за касаційною скаргою ПАТ "Укргазвидобування" на рішення господарського суду м. Києва від 10.05.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2017. Призначено розгляд касаційної скарги ПАТ "Укргазвидобування" на 20.02.2018. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 13.02.2018. Доведено до відома учасників справи, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.
В межах встановленого судом строку 02.02.2018 позивачем Державною екологічною інспекцією у Полтавській області подано до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ПАТ "Укргазвидобування".
У поданому відзиві позивач Державна екологічна інспекція у Полтавській області вказує на безпідставність та необґрунтованість доводів, зазначених в касаційній скарзі, та просить залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Зокрема, позивач Державна екологічна інспекція у Полтавській області зазначає, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спору правомірно застосовано норми Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639.
Крім того, вказує на правомірність висновків судів попередніх інстанцій про те, що збитки завдані державі внаслідок порушення приписів законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягають відшкодуванню за весь час роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності відповідного дозволу. Наявність дозволу у відповідача на момент перевірки не виключає обов'язку відшкодувати шкоду за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в період, коли відповідний дозвіл був відсутній.
Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника відповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
За приписами ст. 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин, вживати заходи щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів.
Виходячи з вимог ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання відповідного дозволу.
Пунктами 2, 3 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 302 від 13.03.2002, визначено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - є офіційним документом, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб'єкт господарювання) експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб'єкту господарювання за формою, встановленою Мінприроди, безоплатно на строк не менш як п'ять років: суб'єкту господарювання, об'єкт якого відповідно до законодавства належить до першої групи, - Мінприроди за погодженням з Держсанепідслужбою; суб'єкту господарювання, об'єкт якого відповідно до законодавства належить до другої або третьої групи, - обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища через дозвільні центри за погодженням з територіальними органами Держсанепідслужби.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 01.12.2015 по 21.12.2015 на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Полтавській області № 276/01-03 від 26.11.2015 та направлення на перевірку № 271/01-01-14 від 26.11.2015 державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області у присутності заступника головного інженера ОСОБА_8, начальника відділу екологічної та техногенної безпеки ОСОБА_9, начальника відділу з контролю за будівництвом свердловин ОСОБА_10, начальника виробничого відділу облаштування родовищ ОСОБА_11, заступника головного геолога ОСОБА_12, головного енергетика ОСОБА_13, начальника геологічного відділу ОСОБА_14, начальника відділу з контролю за бурінням свердловин ОСОБА_15 ГПУ "Полтавагазвидобування" була проведена планова перевірка дотримання Філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (Яблунівський цех з видобутку нафти, газу і конденсату (нафтогазопромисел), Гадяцький цех з видобутку нафти, газу і конденсату (нафтогазопромисел), Солохівський цех з видобутку нафти, газу і конденсату (нафтогазопромисел) вимог природоохоронного законодавства.
Під час перевірки відповідачем були представлені наступні дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 5320488500-2 від 17.07.2015 по об'єкту ГПУ "Полтавагазвидобування" - УППНГ Куличиха (попередній дозвіл на викиди № 5320488501-2 закінчив термін дії 26.12.2013);
№ 5324086900-3 від 17.07.2015 по об'єкту ГПУ "Полтавагазвидобування" - Абазівська УКПГ (попередній дозвіл на викиди № 5324086900-2 закінчив термін дії 30.12.2013р.);
№ 5324080300-2 від 30.07.2015 по об'єкту ГПУ "Полтавагазвидобування" - Семенцівська УППГ (попередній дозвіл на викиди № 5324080300-1 закінчив термін дії 29.12.2013);
№ 5322681900-5 від 12.08.2015 по об'єкту ГПУ "Полтавагазвидобування" - Скоробагатьківська УКПГ (попередній дозвіл на викиди № 53222681500 закінчив термін дії 26.12.2013);
№ 5321387200-8 від 17.07.2015 по об'єкту ГПУ "Полтавагазвидобування" - УКПГ Солоха (попередній дозвіл на викиди № 5321387200-5 закінчив термін дії 26.12.2013);
№ 5323286000-3 від 17.07.2015 по об'єкту ГПУ "Полтавагазвидобування" - Комишнянська УКПГ (попередній дозвіл на викиди № 5323286000-2 закінчив термін дії 23.12.2013);
№ 5320483600-5 від 17.07.2015 по об'єкту ГПУ "Полтавагазвидобування" - Гадяцька УКПГ (попередній дозвіл на викиди № 5320483600-3 закінчив термін дії 23.12.2013),
№ 5320484600-2 від 17.07.2015 по об'єкту ГПУ "Полтавагазвидобування" - УКПГ Валюхівка (попередній дозвіл на викиди № 5320484600-1 закінчив термін дії 23.12.2013).
З матеріалів справи вбачається, що за результатами перевірки складено акт № 271/01-01-14, у якому відображена та обставина, що відповідачем здійснювалися викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідних дозволів протягом 2014 року. Зазначений акт перевірки вручено в.о. директора відповідача ОСОБА_16
За змістом підпункту 2.1.2 пункту 2.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639 (в редакції на момент здійснення розрахунку позивачем, тобто на 22.06.2016) (далі - Методика), наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зокрема, вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.
В касаційній скарзі скаржник ПАТ "Укргазвидобування" вказує на те, що факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря не може встановлюватися за результатами документальної перевірки суб'єкта господарювання.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що вказані твердження скаржника не відповідають вимогам законодавства, оскільки п. 2.2 названої Методики встановлено, що факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.
Пунктом 2.7 Методики передбачено, що розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання.
Згідно з п. 3.6 Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП (повітря), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що листом від 15.01.2016 № 11-113/15 Головне управління статистики у Полтавській області надало інформацію про викиди забруднюючих речовин та парникових газів у атмосферне повітря від Філії Газопромислове управління "Полтавагазвидобування" ПАТ "Укргазвидобування" за даними форми 2-ТП (повітря) (річна) "Звіт про охорону атмосферного повітря" за 2014 рік із зазначенням кодів забруднюючих речовин та масою наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (тон) у 2014 році.
22.06.2016 Державна екологічна інспекція у Полтавській області звернулась з претензіями №№99/02-08, 102/02-08, 103/02-08, 104/02-08, 105/02-08, 106/02-08 до Філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" ПАТ "Укргазвидобування" про відшкодування завданої порушенням природоохоронного законодавства шкоди у розмірі 118 402,19 грн.
Відповідач добровільно не відшкодував заподіяної ним державі шкоди, що і стало підставою звернення позивача до суду з позовом про примусове стягнення її розміру у примусовому порядку.
Статтею 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що особи, винні, зокрема, у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади, несуть відповідальність згідно з законом.
Відповідно до ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
У відповідності до ст. ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем доведено факт здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідних дозволів протягом 2014 року, а відтак і наявність в діях відповідача протиправної поведінки, як необхідної умови для застосування до нього встановленої законодавством відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.
Державною екологічною інспекцією у Полтавській області здійснено розрахунок збитків, завданих державі, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок збитків, які заподіяні державі в результаті здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викиду без дозволів, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що їх розмір у сумі 118 402,19 грн. у період з 01.01.2014 по 31.12.2014, розрахований у відповідності з Методикою.
Таким чином, господарськими судами попередніх встановлено, що внаслідок вчинення відповідачем правопорушення у природоохоронній сфері, яке полягає у здійсненні ним у 2014 році своєї господарської діяльності, пов'язаної з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, без отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами, державі завдано шкоди у розмірі 118 402,19 грн.
Заперечуючи свій обов'язок відшкодувати шкоду, завдану державі, скаржник зазначав, що Державною екологічною інспекцією у Полтавській області планова перевірка дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства проводилася з 01.12.2015 по 21.12.2015, і на момент її проведення (момент виявлення правопорушення) дозвіл на викиди забруднюючих речовин був отриманий, відтак нарахування позивачем збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу за 2014 рік є неправомірним.
Скаржник вказував на те, що нарахування збитків необхідно проводити з моменту виявлення порушення (з дати складання акту) до моменту отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає правомірними висновки судів попередніх інстанцій, що наявність дозволів у відповідача на момент перевірки, не виключає обов'язку правопорушника відшкодувати у повному обсязі завдану шкоду за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел без дозволів на їх викиди.
Посилання скаржника на судову практику Верховного Суду України у справі № 917/2579/14 є необґрунтованими, оскільки постанова від 18.11.2015, на яку посилається скаржник, була прийнята Верховним Судом України з метою забезпечення єдності практики у застосуванні норм матеріального права щодо строків позовної давності під час розгляду спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди, завданої порушенням законодавства про атмосферне повітря. Крім того, вказаною постановою справа передана на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Також, суд апеляційної інстанції правомірно відхилив доводи відповідача з приводу відсутності його вини у несвоєчасному отриманні дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами і вжиття ним вичерпних заходів по їх отриманню, вказавши, що суб'єкт господарювання повинен заздалегідь подбати про продовження строку дії дозволу, не здійснювати шкідливих викидів у атмосферне повітря, а у разі такого здійснення відшкодовувати завдану шкоду у повному обсязі. Судами попередніх інстанцій встановлено, що дії відповідача є протиправними та вчинені з його вини (забруднення атмосферного повітря за відсутності відповідного дозволу), такими діями заподіяні збитки, які підлягають відшкодуванню.
Інші доводи касаційної скарги фактично зводяться до оцінки доказів та переоцінки обставин справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції відповідно до ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017).
Враховуючи вищенаведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що суди попередніх інстанцій, встановивши факт порушення ПАТ "Укргазвидобування" законодавства про охорону навколишнього природного середовища у вигляді самовільного здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (за умов відсутності у період з 01.01.2014 по 31.12.2014 дозволу на такі викиди), внаслідок чого державі були заподіяні збитки у сумі у розмірі 118 402,19 грн., дійшли правомірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017).
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ПАТ "Укргазвидобування" та залишення рішення господарського суду м. Києва від 10.05.2017 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2017 у справі № 910/5858/17 без змін.
У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін рішення суду першої та постанови суду апеляційної інстанцій, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.
На підставі викладеного та керуючись статтями 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду м. Києва від 10.05.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2017 у справі № 910/5858/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді Л.Й. Катеринчук
В.Г. Пєсков