Історія справи

Постанова КГС ВП від 19.12.2022 року у справі №908/1592/21

ДОДАТКОВА УХВАЛА

19 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 908/1592/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,

за участю секретаря судового засідання Калітінського М.Ю.,

представників учасників справи:

від ТОВ «Торговий дім «БСМ»: Клімченко М.Г. (адвокат)

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БСМ"

про ухвалення додаткової ухвали

у справі за позовом Підприємства "Сприяння" Запорізької обласної організації "Товариство сприяння обороні України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Січ резерв"

про визнання недійсними рішень та скасування державної реєстрації змін,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2021 року Підприємство "Сприяння" Запорізької обласної організації "Товариство сприяння обороні України" (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Січ резерв" (далі - Товариство) про визнання недійсними рішень та скасування державної реєстрації змін.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.11.2021 позов задоволено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.09.2022 апеляційну скаргу ТОВ "Торговий дім "БСМ" (особи, яка не брала участь у справі) задоволено, рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2021 скасовано та ухвалене нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, яку було призначено до розгляду.

14.11.2022 до Верховного Суду від ТОВ "Торговий дім "БСМ" надійшли письмові пояснення щодо касаційної скарги, в яких заявник також зазначив про орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу, який становить 70 000, 00 грн.

За результатами касаційного перегляду Верховним Судом 29.11.2022 було постановлено ухвалу про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Підприємства на підставі пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

05.12.2022 ТОВ "Торговий дім "БСМ" звернулося до суду касаційної інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з Підприємства 66 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу, на підтвердження яких заявник подав відповідні докази.

Ухвалою Верховного Суду від 08.12.2022 заяву ТОВ "Торговий дім "БСМ" про відшкодування витрат на правничу допомогу призначено до розгляду на 13.12.2022.

13.12.2022 у судовому засіданні оголошено перерву у розгляді заяви до 19.12.2022.

У судове засідання з`явився представник ТОВ "Торговий дім "БСМ". Представник Підприємства у судове засідання не з`явився, що згідно зі статтею 244 ГПК України не є перешкодою для розгляду заяви про розподіл судових витрат. Про дату, час та місце судового засідання представник позивача був повідомлений телефонограмою.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 ГПК України, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.

Розглянувши заяву ТОВ "Торговий дім "БСМ" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд касаційної інстанції вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

ТОВ "Торговий дім "БСМ" заявив до стягнення 66 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді касаційно інстанції. На підтвердження понесених витрат відповідачем було долучено копії таких документів: договір № 01/22/К про надання правової допомоги від 26.10.2022; акт приймання-передавання наданої правової допомоги № 1 від 30.11.2022.

26.10.2022 між ТОВ "Торговий дім "БСМ" та адвокатом Клімченко Микитою Геннадійовичем укладено договір № 01/22/К про надання правової допомоги.

Відповідно до пункту 4.1. указаного договору гонорар адвоката складає: А) за складання процесуальних документів до суду касаційної інстанції, гонорар визначається у фіксованому розмірі, незалежно від обсягу та часу, витраченого адвокатом та становить 22 000, 00 грн; В) за представництво інтересів клієнта в суді касаційної інстанції - 4 000, 00 грн за одне судове засідання; С) за досягнення мети представництва (оскаржену постанову залишено без змін) становить 40 000, 00 грн.

Згідно з пунктом 2 акту приймання-передавання № 1 від 30.11.2022 загальна вартість наданої правої допомоги становила 66 000, 00 грн, що складається з: а) підпункту А) пункту 4.1. договору - 22 000, 00 грн (складання процесуальних документів до суду касаційної інстанції; b) підпункту В) пункту 4.1. договору - 4 000, 00 грн (представництво інтересів клієнта в суді касаційної інстанції); с) підпункту С) пункту 4.1. договору - 40 000, 00 грн (досягнення мети представництва).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно з висновком об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зробленого в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу від позивача не надходило.

Водночас у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З аналізу норми статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру або погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Верховний Суд зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Сторонами було узгоджено гонорар у фіксованому розмірі. А тому суд враховує положення частини п`ятої статті 129 ГПК України щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

ТОВ "Торговий дім "БСМ" не змінювало свою правову позицію впродовж розгляду справи в суді апеляційної та касаційної інстанції, представництво інтересів здійснювалося одним адвокатом. Доводи ТОВ "Торговий дім "БСМ" у поясненнях частково були враховані під час касаційного перегляду. Однак, закриваючи касаційне провадження, Верховний Суд виходив і з інших мотивів, які наведені в ухвалі від 29.11.2022.

За таких обставин, суд касаційної інстанції, враховуючи критерій обґрунтованості розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору та їх необхідності, вважає, що такі витрати підлягають частковому задоволенню в розмірі 7 500, 00 грн за складання пояснень у суді касаційної інстанції.

Щодо витрат відповідача на участь адвоката у судовому засіданні, то суд касаційної інстанції виходить з такого.

Представник ТОВ "Торговий дім "БСМ" приймав участь у судовому засіданні 29.11.2022 (за яке заявлено відшкодування) в режимі відеоконференції, що не потребувало від представника додаткових витрати на дорогу та, відповідно, додаткового часу. Судове засідання тривало з 13 години 47 хвилин до 14 години 24 хвилин, тобто 37 хвилин. Позиція ТОВ "Торговий дім "БСМ" попередньо була викладена в поясненнях. А тому, керуючись критеріями обґрунтованості та співмірності судових витрат, суд касаційної інстанції вважає за необхідне частково задовольнити вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу за участь в судовому засіданні 29.11.2022 у розмірі 2 500, 00 грн, в решті - відмовити.

Витрати на правову допомогу в частині стягнення гонорару успіху в розмірі 40 000,00 грн задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Абзацом 2 частини третьої статті 233 ГПК України передбачено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Тобто розподіл судових витрат, понесених однією із сторін спору на професійну правничу допомогу, здійснюється судом за результатами розгляду справи (вирішення спору по суті) (аналогічний правовий висновок викладено в абз. 2 пункту 4.2.4. постанови Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 905/671/19 та постановах Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 904/4380/21, від 18.11.2021 у справі №910/4862/21).

З огляду на викладене, а також враховуючи, що суд касаційної інстанції не здійснював перегляд спору по суті, а закрив касаційне провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 296 ГПК України, що не є позитивним рішенням суду касаційної інстанції, за яке передбачено нарахування гонорару успіху, Верховний Суд вважає за доцільне відмовити у стягненні вказаного гонорару.

Отже, суд касаційної інстанції вважає, що витрати на правничу допомогу слід задовольнити в сумі 10 000,00 грн, з яких 7 500,00 грн - за складання пояснень та 2 500,00 грн - вартість участі представника в судовому засіданні.

Керуючись статтями 126 129 234 244 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БСМ" про ухвалення додаткової ухвали у справі №908/1592/21 задовольнити частково.

2. Стягнути з Підприємства "Сприяння" Запорізької обласної організації "Товариство сприяння обороні України" (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-б, код ЄДРПОУ 36878376) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БСМ" (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 26, офіс 1, код ЄДРПОУ 38069797) 10 000 (десять тисяч) гривень судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку із касаційним розглядом справи №908/1592/21.

3. У відшкодуванні решти витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді Н. Губенко

І. Кондратова

Відповідно до частини третьої статті 314 ГПК України додаткову ухвалу оформила суддя Кондратова І.Д.