Історія справи

Ухвала КГС ВП від 06.10.2019 року у справі №917/720/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 917/720/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г. О. - головуюча, Баранець О. М., Мамалуй О. О.,

за участю помічника судді Якимець О. І. (за дорученням головуючого судді),

представників учасників справи:

від позивача: Ковалик В. В.,

від відповідача: Арзуманян В. А.,

від третьої особи-1: Звада Р. В.,

від третьої особи-2: не з'явився,

від третьої особи-3: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

на рішення Господарського суду Полтавської області

у складі судді Ореховська О. О.

від 29.11.2018 та

на постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Барбашова С. В., Істоміна О. А., Стойка О. В.

від 13.08.2019

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

до Приватного підприємства "Полтавський ливарно-механічний завод"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Національний банк України,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надбання"

про визнання договору кредитної лінії №НКЛ-2004202/1 від 20.06.2014 недійсним та застосування наслідків недійсності договору кредитної лінії №НКЛ-2004202/1 від
20.06.2014, а саме визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від
02.10.2014, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Надбання",

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - Позивач, Банк) звернулось до господарського суду з позовом до Приватного підприємства "Полтавський ливарно-механічний завод" (далі - Відповідач) про визнання недійсним укладеного між сторонами договору кредитної лінії №НКЛ-2004202/1 від
20.06.2014 (далі - Кредитний договір), застосування наслідків недійсності Кредитного договору - визнання недійсним договору відступлення права вимоги від
02.10.2014, укладеного між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надбання" (далі - Договір відступлення).

2. Позов мотивований тим, що Кредитний договір укладений за відсутністю погодження з Національним банком України (далі - Третя особа) всупереч вимогам постанови Національного банку України №348/БТ від 12.06.2014 та статей 3, 47, 49, 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 29.11.2018, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.08.2019, у задоволенні позову відмовлено.

4. Судові рішення мотивовані тим, що недотримання однією зі сторін приписів постанови Правління Національного банку України як правового акту індивідуальної дії не спричиняє недійсність Кредитного договору відповідно до положень статей 203, 205 Цивільного кодексу України. Також суд першої інстанції зазначив про встановлення під час розгляду справи №917/1628/16, зокрема, обставин схвалення та прийняття до виконання Позивачем Кредитного договору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

5. Позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалення постанови про задоволення позову.

6. Касаційна скарга мотивована запереченням проти висновку судів першої та апеляційної інстанцій про те, що постанови Правління Національного банку України не є нормативно-правовими актами, а є актами індивідуальної дії, адже в даному випадку відповідна постанова є обов'язковою для виконання Позивачем та спрямована на стабілізацію банку, підтримання його платоспроможності.

7. Третя особа подала пояснення на касаційну скаргу, в яких просить задовольнити касаційну скаргу. Третя особа, зокрема, звертає увагу на особливий статус відповідної постанови Правління Національного банку України.

8. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні касаційної скарги в повному обсязі. Відповідач вважає оскаржувані рішення судів законними і обґрунтованими, прийнятими з повним дотриманням норм матеріального та процесуального права.

9. Відповідач погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанці про те, що недотримання однією зі сторін приписів постанови Правління Національного банку України як правового акту індивідуальної дії не спричиняє недійсність Кредитного договору. При цьому Відповідач зазначає, що відповідна постанова не була у відкритому доступі, тому Відповідач не міг бути обізнаний про її наявність під час укладення Кредитного договору.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10.4 листопада 2010 року між Банком та Відповідачем укладений кредитний договір №НКЛ-2004202 (далі - Кредитний договір-1), за умовами якого Банк зобов'язався видати Відповідачу грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в межах невідновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 14220117,00 грн. з платою за користування кредитом у розмірі 17% річних із кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 24 лютого 2017 року.

11. З метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з Кредитного договору-1, між Банком та Відповідачем був укладений Іпотечний договір №НКЛ-2004202/S-2 від 04.11.2010, за умовами якого предметом іпотеки є нежитлові будівлі та споруди, які розташовані за адресою: м. Полтава, вул.

Ливарна, 12.

12. У подальшому між Банком та Відповідачем укладений Кредитний договір, за умовами якого Відповідачеві виданий кредит у сумі 11283063,22 грн. строком до 20 вересня 2014 року з платою за користування кредитом із розрахунку 18,5% річних.

13. У пункті 1.2 Кредитного договору зазначено, що кредит надається для рефінансування кредитної заборгованості Відповідача перед Банком за Кредитним договором-1.

14. Заборгованість Відповідача за Кредитним договором забезпечувалась договором застави майнових прав №НКЛ-2004202/l/S-l від 20.06.2014, укладеним у червні 2014 року з ОСОБА_3, заставною вартістю 4700000,00 грн.

15. Згідно з постановою Правління Національного банку України №102/БТ від
26.02.2014 (далі - Постанова №102/БТ) з метою недопущення погіршення стану ліквідності Банку та захисту інтересів його вкладників правлінням Національного банку України був наданий Банку кредит для збереження ліквідності в сумі 800 млн грн на строк до 360 днів.

16. Постановою Правління Національного банку України №348/БТ від 12.06.2014 (далі - Постанова №348/БТ) внесені зміни до Постанови №102/БТ: закріплене право Національного банку України призначити в АТ "Дельта Банк" представника Національного банку України Малюшкевича С. Е. для здійснення контролю за використанням кредиту для збереження ліквідності та визначені в додатку його функціональні обов'язки.

17. Зокрема, в Додатку до Постанови №348/БТ встановлено, що операції Банку та його клієнтів з кредитування (за сумами, що перевищують 500 тис. грн (в еквіваленті), операції банку та його клієнтів щодо зміни та реалізації заставленого майна за наданими кредитами за сумами, що перевищують 10000 тис. грн (в еквіваленті) погоджуються з представником Національного Банку України.

18.2 жовтня 2014 року між Банком та ТОВ "ФК "Надбання" (далі - Третя особа-3) був укладений Договір відступлення, за умовами якого Банк (первісний кредитор) передав, а Третя особа-3 (новий кредитор) прийняла на себе право вимоги належного виконання зобов'язань Відповідача за Кредитним договором на суму 7075473,83 грн.

19. Ціна відступлення права вимоги визначена в розмірі 15001,00 грн., які Третя особа-3 зобов'язалась сплатити Банку в строк до 31 жовтня 2014 року (п. п. 1.4,1.5 Договору відступлення).

20. Пунктом 5.3 Договору відступлення визначено, що договір укладений з відкладальною умовою у зв'язку з тим, що права та обов'язки сторін за Договором відступлення настають після часткового погашення (в будь-який спосіб, в тому числі, але не обмежуючись, шляхом звернення стягнення на заставне майно) заборгованості за Кредитним договором у сумі 4700000,00 грн.

21. У подальшому відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 №150 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 3 березня 2015 року запроваджена тимчасова адміністрація та призначена уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Банку.

22. Рішеннями Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №71 від 08.04.2015 і №147 від 03.08.2015 тимчасова адміністрація в Банку була продовжена до 2 жовтня 2015 року.

23. Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.10.2015 №181 розпочата процедура ліквідації Банку з 05.10.2015 до
04.10.2017 та призначена уповноважена особа Фонду з делегуванням повноважень ліквідатора.

24. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від
20.02.2017 №619 продовжені строки здійснення процедури ліквідації Банку до 4 жовтня 2019 року.

25. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 10.01.2017 у справі №917/1628/16 задоволений позов Банку про визнання недійсним Кредитного договору.

Зазначений позов заявлений з підстав нікчемності Кредитного договору відповідно до пункту 2 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та мотивований тим, що віднесення Банку до категорії неплатоспроможних та неможливість виконання в повному обсязі грошових зобов'язань перед клієнтами стало безпосереднім наслідком укладання Кредитного договору та його виконання.

26. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2017, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 13.09.2017, рішення господарського суду Полтавської області від 10.01.2017 у справі №917/1628/16 скасовано, прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.

27. Під час розгляду справи №917/1628/16 суд апеляційної інстанції встановив обставини часткового виконання зобов'язань з погашення кредитних коштів за Кредитним договором і його прийняття Банком. Так, 2 жовтня 2014 року на виконання Кредитного договору було здійснено погашення боргу в розмірі 4512947,93 грн за рахунок договору поруки. Також здійснено погашення основної суми кредиту за платіжними дорученнями: від 03.07.2014 в сумі 32133,70 грн., від
04.08.2014 в сумі 30773,24 грн, від 04.08.2014 в сумі 41078,81 грн, від
08.09.2014 в сумі 61421,00 грн, від 08.09.2014 в сумі 59104,12 грн.

28. Крім того, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридична особа - ТОВ "ФК "Надбання" припинена за рішенням засновників, про що 17 вересня 2015 року внесений запис за №10741110017053767.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

29. Цивільний кодекс України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)

Стаття 4. Акти цивільного законодавства України.. 5. Інші органи державної влади України, органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом..

Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:..

2) визнання правочину недійсним; ..

Стаття 92. Цивільна дієздатність юридичної особи

1. Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом..

3. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження..

Стаття 203. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину

1. Зміст правочину не може суперечити Конституцією України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі..

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним..

Стаття 215. Недійсність правочину

1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені Конституцією України.

2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених Конституцією України, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 216. Правові наслідки недійсності правочину

1. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю..

Стаття 256. Поняття позовної давності

1. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 257. Загальна позовна давність

1. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Стаття 267. Наслідки спливу позовної давності.. 4. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

5. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Стаття 1054. Кредитний договір

1. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти..

30. Господарський кодекс України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)

Стаття 55. Поняття суб'єкта господарювання

1. Суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством..

Стаття 207. Недійсність господарського зобов'язання

1. Господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині..

Стаття 345. Кредитні операції банків

1. Кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність..

31. Закон України "Про банки і банківську діяльність" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)

Стаття 66. Форми регулювання банківської діяльності

Державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України у таких формах:

I. Адміністративне регулювання:..

2) встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків; ..

Стаття 73. Заходи впливу

У разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України відповідно до Закон України "Про банки і банківську діяльність", банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до Закон України "Про банки і банківську діяльність", або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких належать:..

7) обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій; ..

32. Закон України "Про Національний банк України" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)

Стаття 6. Основна функція.. Національний банк у межах своїх повноважень сприяє стабільності банківської системи за умови, що це не перешкоджає досягненню цілі, визначеної у частині другій цієї статті..

Стаття 56. Нормативно-правові акти Національного банку

Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом'якшують або скасовують відповідальність..

33. Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затверджене постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 №346, (далі - Положення)

1.2. Це Положення визначає підстави і порядок запровадження Національним банком особливого режиму контролю за діяльністю банків і філій іноземних банків, застосування заходів впливу, фінансових санкцій за порушення банками, філіями іноземних банків та іншими особами, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку, банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку.

1.3. Терміни, які використовуються в цьому Положенні, уживаються в таких значеннях:..

здійснювані банком операції - є діями або подіями під час надання банківських та інших фінансових послуг, здійснення іншої діяльності, унаслідок яких відбуваються зміни у фінансовому стані банку, що відображаються за балансовими або позабалансовими рахунками банку; ..

обмеження операцій - тимчасова, на визначений строк, заборона банку здійснювати окремі види операцій з урахуванням установлених обмежень за видом/обсягом/сумою/колом клієнтів/регіоном; ..

7.9. Банк з моменту отримання рішення Національного банку про обмеження окремих видів здійснюваних банком операцій та протягом визначеного цим рішенням строку (або до визначеного терміну) укладає договори та здійснює операції, у тому числі згідно з договорами, що укладені ним з клієнтами до моменту отримання рішення, виключно з урахуванням установлених обмежень.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

34. Суд виходить з того, що звертаючись з позовом про визнання недійсним правочину, позивач відповідно до вимог статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України повинен довести наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення.

Без доведення позивачем обставин недодержання сторонами в момент вчинення оспорюваного правочину конкретних вимог законодавства у суду відсутні підстави для задоволення відповідного позову.

35. Суд бере до уваги, що відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України та статті 207 Господарського кодексу України підставою недійсності договору є, зокрема, укладення його учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності). Зважаючи на положення статті 55 Господарського кодексу України під господарською компетенцією розуміється сукупність господарських прав та обов'язків, якими наділений конкретний суб'єкт господарювання.

36. Обсяг прав та обов'язків суб'єкта господарювання визначається законодавством та установчими документами. Регулювання діяльності банків здійснюється, зокрема, Законом України "Про банки і банківську діяльність" і Законом України "Про Національний банк України".

37. Оскільки положення наведених законів надають Національному банку України повноваження щодо обмеження, зупинення чи припинення здійснення банком окремих видів операцій, на думку Суду, укладення Банком договору всупереч встановленим Національним банком України обмеженням є порушенням його господарської компетенції та може бути підставою для визнання відповідного договору недійсним.

38. Враховуючи положення наведених Законів та Положення, Суд зазначає, що Постанова №348/БТ є правовим актом з обмеженим доступом, який є обов'язковим до виконання (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного суду від
14.05.2018 у справі №910/10916/16, від 27.11.2018 у справі №910/4123/16, від
01.08.2019 у справі №910/7085/16). З огляду на викладене Суд вважає хибним висновок судів першої та апеляційної інстанцій, що недотримання при укладенні Кредитного договору приписів Постанови №348/БТ не спричиняє недійсність такого правочину.

39. Суд також вважає помилковим посилання судів першої та апеляційної інстанцій на положення статей 92, 239, 241 Цивільного кодексу України та обставини, які свідчать про схвалення та прийняття до виконання Банком Кредитного договору. Суд звертає увагу, що порушення суб'єктом господарювання своєї господарської компетенції не можна ототожнювати з порушенням компетенції органом юридичної особи. Тобто визнання правочину недійсним з підстав порушення банком обмежень, встановлених постановою Національного банку України, за своєю правовою природою відрізняється від визнання правочину недійсним з підстав перевищення представником банку наданих йому повноважень, тому положення наведених статей Цивільного кодексу України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин з огляду на підстави заявленого позову.

40. Водночас Суд враховує, що відповідно до положень статей 256, 267 Цивільного кодексу України можливість захисту в судовому порядку цивільного права обмежена позовною давністю, яка застосовується судом лише за заявою сторони у спорі та з урахуванням причин пропущення позовної давності.

41. Оскільки суди першої та апеляційної інстанції відмовили в задоволенні зазначеної позовної вимоги з підстав її недоведеності, під час розгляду справи вони по суті не з'ясували відповідність фактичним обставинам справи та відповідним положенням цивільного законодавства заявленого заявлене Відповідачем у відзиві на позовну заяву клопотання про застосування щодо спірних правовідносин строків позовної давності. Тобто суди не дослідили обставини щодо початку перебігу позовної давності, наявності чи відсутності її спливу на момент звернення з позовом у даній справі тощо. А з огляду на встановлені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України межі перегляду справи судом касаційної інстанції, Суд не має права встановлювати або вважати доведеними обставини такі обставини, перевіряти докази.

42. Крім того, з урахуванням викладеного Суд вважає передчасним висновок про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про застосування наслідків недійсності Кредитного договору - визнання недійсним Договору відступлення, адже вони ґрунтуються виключно на висновку про відмову в задоволенні вимоги про визнання недійсним Кредитного договору без дослідження відповідності зазначеної позовної вимоги положенням цивільного законодавства, які визначають наслідки недійсності правочину.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

43. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з переданням справи на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.

44. Касаційна скарга Позивача підлягає задоволенню частково.

45. Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене та на підставі належних доказів з'ясувати усі обставини щодо наявності чи відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог з урахуванням, зокрема, обставин наявності та відсутності пропуску Позивачем позовної давності при зверненні з позовом до господарського суду.

Судові витрати

46. Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат Судом не здійснюється.

Висновки про правильне застосування норм права

47. Обсяг прав та обов'язків суб'єкта господарювання визначається законодавством та установчими документами. Регулювання діяльності банків здійснюється, зокрема, Законом України "Про банки і банківську діяльність" і Законом України "Про Національний банк України". Оскільки положення наведених законів надають Національному банку України повноваження щодо обмеження, зупинення чи припинення здійснення банком окремих видів операцій, на думку Суду, укладення Банком договору всупереч встановленим Національним банком України обмеженням є порушенням його господарської компетенції та може бути підставою для визнання відповідного договору недійсним.

48. Положення статей 92, 239, 241 Цивільного кодексу України не підлягають застосуванню при вирішенні спору щодо визнання правочину недійсним з підстав порушення банком обмежень, встановлених постановою Національного банку України, адже вони за своєю правовою природою відрізняються від визнання правочину недійсним з підстав перевищення представником банку наданих йому повноважень.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Полтавської області від 29.11.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.08.2019 у справі №917/720/18 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Баранець

О. Мамалуй