Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/8565/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.

за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 (головуючий суддя Жук Г.А., судді Мальченко А.О., Дикунська С.Я.) та рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2018 (суддя Бондаренко Г.П.) у справі № 910/8565/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед"

до Київської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Клінічна міська лікарня №3

про визнання незаконним та скасування рішення,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Діамед" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі - відповідач) про визнання незаконним та скасування рішення Постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 01.12.2017, оформленого протоколом №71 засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 01.12.2017 в частині скасування рішення комісії від 30.06.2017 - протокол №55, пункт 130 частини ІІ щодо продовження Товариству з обмеженою відповідальністю "Діамед" строку дії договору оренди нежитлових приміщень загальною площею 32,4 кв.м. по вул. Петра Запорожця, 26, корпус №2.

1.1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення було прийнято відповідачем без будь-яких правових підстав, відповідачем у спірному рішенні не зазначено його правового обґрунтування. На переконання скаржника, первісне рішення про продовження позивачу строку оренди від 30.06.2017 може бути змінено чи скасовано виключно судом.

Короткий зміст оскаржуваних рішень

2. Рішенням Господарського суду м. Києва від 30.10.2018, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 у задоволенні позову відмовлено.

2.1. Ухвалюючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд, встановивши обставини правомірності прийняття відповідачем спірного рішення, та посилаючись на приписи ст. ст. 1, 5, 12 "Положення про постійні комісії Київської міської ради", затвердженого рішенням Київської міської ради від 19.06.2014 № 9/9 та рішення Конституційного Суду України №7-рп/2009 від 16.04.2009, дійшов висновку про безпідставність позовних вимог.

2.2. Апеляційний господарський суд погодився з наведеними підставами відмови у задоволенні позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Аргументи учасників справи

Доводи позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

4. Скаржник вказує на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, не врахування ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", офіційне тлумачення положень наведеної норми в Рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009, оскільки первісне рішення відповідача від 30.06.2017 про надання позивачу права на продовження орендних відносин можливо змінити чи скасувати виключно в судовому порядку з мотивів незаконності рішення, однак не за власною ініціативою.

4.1. Також скаржник наголошує, що рішення в п.п. 130 - 131, оформлене протоколом №55 від 30.06.2017, в частині "Погодити питання згідно із додатком до пункту 130-131 частини 2 цього протоколу" є виконаним в момент прийняття.

Позиція відповідача

5. Відповідачем відзиву на касаційну скаргу не подано, що, у відповідності до положень ч. 3 ст. 295 ГПК України, не перешкоджає перегляду судових рішень.

Позиція третьої особи у відзиві на касаційну скаргу

6. Третя особа у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити в її задоволенні, а оскаржувані рішення залишити без змін, враховуючи правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Зокрема, третя особа зазначає, що з огляду на неналежне виконання позивачем його зобов`язань за договором у відповідача наявні законні підстави для прийняття оскаржуваного рішення, оскільки правом на продовження договору оренди на новий термін наділений лише орендар, який належним чином виконував свої обов`язки.

Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

7. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 31.03.2016 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "Діамед" (орендар) та Київською міською клінічною лікарнею №3 (балансоутримувач) укладено договір №1833-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 23.02.2016 № 9 передав, а орендар прийняв в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Петра Запорожця, буд. 26, корп. № 2 для розміщення аптеки, що реалізує готові ліки. Відповідно до п. 9.1 договору він є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 31.03.2016 по 29.06.2017.

7.1. Пунктом 9.7 договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються відповідним договором, який є невід`ємною частиною цього договору.

7.2. Відповідно до п. 130-131 протоколу №55 засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 30.06.2017 було погоджено продовження Товариству з обмеженою відповідальністю "Діамед" строку оренди нежитлових приміщень по вул. П. Запорожця, 26, корп. №2; доручено орендодавцю здійснити організаційно - правові заходи відповідно до Положення про оренду майна територіальної громади м. Києва, затвердженого рішенням Київради від 21.04.2015 № 415/1280.

7.3. При цьому, як встановлено судами, відповідних дій стосовно оформлення продовження строку дії договору №1833-1 сторонами договору не вчинялось.

7.4. 01.12.2017 на засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань власності було прийнято рішення про скасування рішення комісії від 30.06.2017 стосовно продовження Товариству з обмеженою відповідальністю "Діамед" строку дії договору оренди нежитлових приміщень по вул. П. Запорожця, 26, корп. №2 площею 32,4 кв.м.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

8. Верховний Суд зазначає, що імперативними приписами частини 2 статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Компетенція суду касаційної інстанції відповідно до частини 1 вказаної статті полягає виключно в перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи.

9. Предметом даного спору є вимога про визнання незаконним та скасування рішення Постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 01.12.2017, оформленого протоколом №71 засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 01.12.2017 в частині скасування рішення комісії від 30.06.2017 - протокол №55, пункт 130 частини ІІ щодо продовження ТОВ "Діамед" строку дії договору оренди нежитлових приміщень.

10. Відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про оренду державного, та комунального майна" державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна, органи уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

11. Згідно зі ст. 1 Положення про постійні комісії Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради від 19.06.2014 № 9/9, постійні комісії Київської міської ради є органами Київської міської ради, що обираються з числа її депутатів для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до їх відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради та її виконавчого органу. Постійні комісії Київської міської ради здійснюють свою діяльність, керуючись Конституцією України і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, рішеннями Київської міської ради, Статутом територіальної громади міста Києва, Регламентом Київської міської ради та цим Положенням. Постійні комісії Київської міської ради є підзвітними раді та відповідальними перед нею.

12. Статтею 5 Положення встановлено, що постійні комісії Київської міської ради, перелік яких затверджений рішенням Київської міської ради від 19.06.2014 № 10/10 "Про перелік та склад постійних комісій Київської міської ради", здійснюють повноваження, визначені Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Регламентом Київської міської ради, цим Положенням та відповідно до функціональної спрямованості, яка визначена цією статтею.

13. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 5 Положення постійна комісія Київської міської ради з питань власності вивчає, попередньо розглядає, бере участь у підготовці та готує проекти рішень Київської міської ради, надає висновки та рекомендації, здійснює контроль за виконанням рішень ради, її виконавчого органу з питань володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності (включаючи питання приватизації, управління, надання в оренду (суборенду), застави, страхування, концесії).

14. Згідно із п. 12.3. Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради № 415/1280 від 21.04.2015 у випадках, визначених законом, укладення договору оренди на новий термін здійснюється на підставі рішення постійної комісії.

15. Таким чином, як установили господарські суди попередніх інстанцій, питання щодо укладення договору оренди майна, що перебуває у комунальній власності, на новий строк, належить до компетенції постійної комісії Київської міської ради.

16. Також судами установлено, що Положення про постійні комісії Київської міської ради не містить вимог щодо зазначення у протоколі засідання постійної комісії Київської міської ради правових підстав прийняття того чи іншого рішення, та/або правового обґрунтування прийняття певного рішення, що спростовує доводи позивача про незазначення відповідних відомостей у протоколі №71 від 01.12.2017.

З цим не можна погодитися, оскільки рішення державного органу чи органу місцевого самоврядування, з якого виникають права та обов`язки у конкретної особи, повинно бути мотивованим, а тим більше - рішення, яким скасовується своє попереднє рішення, чим припиняються права відповідної особи. Колегія суддів зауважує, що процедури органів державної влади та місцевого самоврядування повинні бути прозорі та зрозумілі. В іншому випадку рішення органів влади не може вважатися правомірним.

17. Відповідно до ч. 5 ст. 8 Положення про постійні комісії Київської міської ради зобов`язані завчасно, але не пізніше як за день до засідання, в письмовій формі повідомити керівництво органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, присутність представників яких на засіданні визнана необхідною, про час і місце засідання та питання, що планується до розгляду. У повідомленні запрошеним на засідання постійної комісії Київської міської ради також зазначається, які документи та матеріали необхідно надати комісії.

18. Згідно із приписами ч. 5, ч. 6 ст. 12 Положення у разі необхідності, запрошують на слухання посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій. На письмове запрошення комісії посадова особа органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій зобов`язана прибути на слухання та дати роз`яснення щодо питань, які розглядаються комісією.

19. Враховуючи вищевикладене, суди обгрунтовано зазначили, що участь позивача як орендаря у засіданні постійної комісії не є обов`язковою, оскільки така участь не визнавалась відповідачем необхідною та правомірно відхилили доводи позивача у цій частині.

20. В силу положень частини 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

21. У рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

У вказаному рішенні також зазначено, що зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний Суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).

Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

22. Враховуючи наведене рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009, суди дійшли висновку, що оскільки орган місцевого самоврядування в цілому наділений правом скасовувати свої раніше прийняті акти індивідуального характеру в односторонньому порядку, окрім випадку коли такі рішення були виконані, а матеріали справи свідчать про те, що рішення постійної комісії від 30.06.2017 щодо погодження продовження оренди ТОВ "Діамед", яке оформлено протоколом № 55 від 30.06.2018 на момент його скасування не було виконано, то, відповідно, таке рішення могло бути скасованим.

23. Колегія суддів зауважує, що в силу приписів статей 74, 76, 86 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування, при цьому, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

24. Колегія суддів зазначає, що судами попередніх інстанцій установлено, що відповідно до п. 130-131 протоколу №55 засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 30.06.2017 було погоджено продовження Товариству з обмеженою відповідальністю "Діамед" строку оренди нежитлових приміщень по вул. П. Запорожця, 26, корп. №2 та п. 2 доручено орендодавцю здійснити організаційно - правові заходи відповідно до Положення про оренду майна територіальної громади м. Києва, затвердженого рішенням Київради від 21.04.2015 № 415/1280.

Рішення постійної комісії Київради є індивідуально - правовим актом та безпосередньо впливає на права і обов`язки позивача щодо оренди приміщення.

25. Як зазначалось вище, ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

26. З огляду на наведене, до кола обставин, які підлягають доказуванню у даному спорі належить встановлення обставин виконання рішення органу місцевого самоврядування, яким є рішення постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 30.06.2017, оформлене протоколом № 55.

27. Судами установлено, що відповідних дій стосовно оформлення продовження строку дії договору №1833-1 сторонами договору не вчинялось, водночас, судами не надано оцінки змісту такого рішення, яким погоджено питання продовження Товариству з обмеженою відповідальністю "Діамед" строку оренди нежитлових приміщень по вул. П. Запорожця, 26, корп. №2, а заходи щодо вчинення відповідних дій покладено на орендодавця, зокрема, не надано оцінки тому, що спірне рішення має дві складових: перша - "погодити..", друга "доручити орендодавцю…". Проте, суди не врахували, що першою частиною рішення відповідач погодив звернення орендаря на продовження строку дії договору оренди, що є волевиявленням власника майна, у зв`язку з чим відповідно до рішення виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією позивачем його права на продовження орендних відносин, що є також його законними інтересами, і позивач заперечує проти їх припинення.

Отже, суди належним чином не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної оцінки в порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, та невірно застосували рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009, що, у свою чергу, є підставою для скасування судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

28. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

29. Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

30. Оскільки передбачені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не надають йому права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, постановлені у цій справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

31. З огляду на викладене колегія суддів вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги. Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду слід врахувати наведене в даній постанові, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Щодо судових витрат

32. З огляду на те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а справа - передачі на новий розгляд, з урахуванням статті 129 ГПК України, розподіл судових витрат у справі має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2018 у справі № 910/8565/18 скасувати.

3. Справу № 910/8565/18 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.