ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/3788/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Київської міської ради

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2018 (судді: Чорна Л. В., Тищенко А. І., Чорногуз М. Г.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна будівельна компанія"

до Київської міської ради,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ОСОБА_4,

про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим,

В С Т А Н О В И В :

1. Фабула справи

1.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.11.2018 частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна будівельна компанія" (далі - ТОВ "Інноваційна будівельна компанія"), визнано поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди земельної ділянки, укладений 27.12.2006 між ТОВ "Інноваційна будівельна компанія" і Київською міською радою, визнано укладеною між Київською міською радою і ТОВ "Інноваційна будівельна компанія" додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки, у редакції, викладеній у резолютивній частині судового рішення.

1.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2018 апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2018 у справі повернуто без розгляду відповідно до положень частини 2 статті 260 і частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

2. Короткий зміст касаційної скарги

2.1. Не погоджуючись з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2018, Київська міська рада просить її скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Київської міської ради.

Скаржник зазначає, що Київською міською радою 05.12.2018 подано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2018, яку ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2018 залишено без руху із наданням десятиденного строку для виправлення недоліків, а саме надання доказів сплати судового збору.

19.12.2018 Київською міською радою до апеляційного суду подано виписку Державної казначейської служби України від 26.11.2018 про зарахування судового збору за подання апеляційної скарги у справі № 910/3788/18. Проте згідно з оскаржуваною ухвалою від 27.12.2018 апеляційну скаргу повернуто у зв'язку із ненаданням належних доказів на підтвердження сплати судового збору.

Скаржник наголошує, що право відповідача (Київської міської ради) на доступ до правосуддя не може бути обмежено посиланням суду на недосконалу форму документа, виданого державним органом - Державною казначейською службою України.

Київська міська рада зауважує, що згідно з частиною 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Отже, факт зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України має бути перевірено відповідно до положень Закону України "Про судовий збір" і обов'язок здійснення такої перевірки покладено саме на суд.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 28.02.2018 у справі № 800/473/17.

3. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

3.1. Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржену у справі ухвалу Північного апеляційного господарського суду, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

3.2. За змістом пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

До апеляційної скарги, оформленої з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (частина 2 статті 260 цього Кодексу).

Згідно з частинами 2-4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд у такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

3.3. Як убачається із матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2018 апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2018 залишено без руху, надано скаржникові строк не більше десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи апеляційну скаргу без руху, зазначив про відсутність у суду даних про зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору у сумі 7 929,00 грн, сплаченого за подання апеляційної карги.

3.4. Суд апеляційної інстанції установив, що як убачається із повідомлення про вручення, ухвалу суду від 12.12.2018 Київська міська рада отримала 14.12.2018, тобто перебіг строку, встановленого судом для усунення недоліків, починається з 15.12.2018 року і закінчується 27.12.2018.

3.5. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що 19.12.2018 від Київської міської ради надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи виписки від 26.11.2018 про зарахування судового збору за подання апеляційної скарги.

Проте суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що із наданих Київською міською радою копій виписки Державної казначейської служби України від 26.11.2018 і не засвідченого належним чином платіжного доручення від 23.11.2018 № 1390 неможливо встановити факт зарахування судового збору за подання апеляційної скарги, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про неусунення скаржником недоліків апеляційної скарги, а отже і про повернення її заявникові.

3.6. За змістом пункту 8 частини 1 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 статті 129 Конституції України).

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).

3.7. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".

Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

3.8. Отже, принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження судового рішення гарантує конституційне право на звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи касаційному порядку, яке має бути реалізовано, за винятком законодавчо встановленої заборони на таке оскарження.

3.9. Відповідно до частини 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 254 зазначеного Кодексу учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Наведеною нормою передбачено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи у відповідних правовідносинах, зважаючи на предмет і підстави позову.

3.10. Відповідно до статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Обов'язок перевірки факту зарахування судового збору покладається на суд, і неподання стороною зазначених судом виписок не може бути підставою для повернення апеляційної скарги як такої, що не відповідає встановленим вимогам.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 760/4105/14-ц і від 28.02.2018 у справі № 800/473/17.

3.11. Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає передчасним висновок суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2018 із підстав неприйняття судом наданих заявником доказів на підтвердження сплати ним судового збору та ухвалення оскаржуваної ухвали без здійснення відповідних дій щодо перевірки зарахування судового збору, сплаченого Київською міською радою за подання апеляційної скарги, до спеціального фонду Державного бюджету України.

4. Висновки Верховного Суду

4.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

4.2. За змістом частини 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду (пункт 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 6 статті 310 цього Кодексу підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

5. Розподіл судових витрат

5.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, 304, пунктом 2 частини 1 статті 308, статтями 309, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Київської міської ради задовольнити.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2018 у справі № 910/3788/18 скасувати, справу передати на розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді К.М.Пільков

Ю.Я. Чумак