Історія справи

Ухвала КГС ВП від 07.11.2019 року у справі №916/545/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 916/545/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Сухового В. Г.,

у письмовому провадженні розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19 вересня 2019 року (головуючий - Колоколов С. І., судді - Разюк Г. П., Савицький Я. Ф. ) та рішення Господарського суду Одеської області від 08 липня 2019 року (суддя Желєзна С. П. ) у справі

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Ренесанс"

про стягнення 272 931,35 грн

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст та мотиви позовних вимог

1. У березні 2019 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (в подальшому змінило назву на АТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Ренесанс" про стягнення заборгованості в сумі 272 931,55 грн, з яких: 61 608,24 грн основного боргу, 96 753,29 грн пені, 21 517,32 грн 3% річних, 93 052,70 грн інфляційних нарахувань.

1.1. Позовні вимоги з посиланням на положення статей 509, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 655, 692 ЦК України, 193,216,218,231 ГК України обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за Договором постачання природнього газу № 3609/1617-ТЕ-23, який 26.08.2016 було укладено між сторонами.

Короткий зміст та мотиви рішень судів попередніх інстанцій

2. Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.07.2019 позовні вимоги АТ "НАК "Нафтогаз України" задоволено частково.

2.1. Стягнуто з ТОВ "Управляюча компанія "Ренесанс" на користь АТ "НАК "Нафтогаз України" 61 608,24 грн основного боргу, пеню у розмірі 40 000 грн, 3 % річних у розмірі 21 517,32 грн та збитки від інфляції у розмірі 93 052,70 грн. У решті позову відмовлено.

2.2. Розглядаючи цю справу місцевий господарський суд встановив, що Відповідачем несвоєчасно були виконані зобов'язання за укладеним між сторонами Договором № 3609/1617-ТЕ-23 від 26.08.2016 в частині здійснення оплати за поставлений природній газ, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 61 608,24 грн, яка має бути стягнута на користь Позивача.

2.3. Разом із цим, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 21 517,32 грн та інфляційних втрат у розмірі 93 052,70 грн також є обґрунтованими та правильно розрахованими, а тому мають бути стягнуті з Відповідача, що відповідає положеннями ЦК України.

2.4. Крім цього, господарський суд першої інстанції зазначив, що Позивачем, згідно пункту 8.2 Договору № 3609/1617-ТЕ-23, правомірно та правильно нараховано Відповідачу пеню у розмірі 92 753,29 грн, виходячи з облікової ставки НБУ, що діяла у відповідному періоді прострочення. Однак, враховуючи настаттями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України право суду на зменшення розміру штрафних санкцій, заявлених до стягнення, а також подання Відповідачем відповідного клопотання, приймаючи до уваги неподання Позивачем будь-яких доказів понесення ним збитків внаслідок допущеного з боку Відповідача порушення власних грошових зобов'язань щодо остаточного розрахунку за поставлений товар, а також враховуючи оплату Відповідачем більшої частини вартості поставленого Позивачем природнього газу, істотний розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій, місцевий господарський суд зменшив належну до стягнення пеню до 40 000 грн.

3. За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 рішення місцевого господарського суду від 08.07.2019 залишено без змін.

3.1. Апеляційний суд визнав необґрунтованими, викладені в апеляційній скарзі доводи Позивача про те, що дії господарського суду першої інстанції в частині зменшення належної до стягнення пені були незаконними і навпаки вказав, що місцевий суд, зменшуючи розмір пені, нарахованої на прострочену заборгованість на підставі Договору, вірно врахував ступінь виконання Відповідачем своїх зобов'язань за спірним договором, відсутність доказів понесення Позивачем збитків внаслідок допущеного Відповідачем порушення грошових зобов'язань у спірних правовідносинах, і те, що основним споживачем послуг Відповідача з централізованого теплопостачання являється населення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 08.07.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 у даній справі в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення неустойки у сумі 56 735,29 грн скасувати і прийняти у цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги (узагальнено)

5. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права, зокрема, положень статей 233 ГК України, 549-552,599,625 ЦК України та зазначає наступне:

- при зменшенні розміру пені суди мали врахувати майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, які беруть участь у зобов'язанні та повинні були дати належну правову оцінку доказам, наданим сторонами в обґрунтування своїх позицій, щодо наявності чи відсутності збитків. Суди не мали права застосовувати до спірних правовідносин статтю 233 ЦК України, не з'ясувавши всіх обставин, з'ясування яких передбачене згаданою нормою;

- суди повинні були об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, а не лише Відповідача, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення;

- з матеріалів справи та оскаржуваних рішень незрозуміло, які саме інтереси сторін було враховано, і яким чином інтереси сторін вплинули на рішення суду в частині зменшення розміру неустойки. Під час розгляду справи не було враховано інтереси Позивача.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

6. Судами встановлено, що 26.08.2016 між ПАТ НАК "Нафтогаз України" та ТОВ "Управляюча компанія "Ренесанс" було укладено Договір № 3609/1617-ТЕ-23 постачання природнього газу, відповідно до пункту 1.1. якого Постачальник зобов'язався поставити Споживачеві у 2016-2017 роках природній газ, а Споживач зобов'язується оплатити його, на умовах цього договору.

6.1. Відповідно до пункту 1.2. Договору природній газ, що постачається за цим договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

6.2. Пунктом 2.1 Договору Постачальник передає Споживачу з 01 жовтня 2016 року по 31 березня 2017 року (включно) природній газ обсягом до 595,0 тис. куб. м., у тому числі по місяцях (тис. куб. м): жовтень - 40, листопад - 85, грудень - 120, січень - 140, лютий - 120, березень - 90.

6.3. Згідно пункту 3.4. Договору приймання-передача природнього газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природнього газу Споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу.

6.4. В розділі 5 Договору сторони погодили ціну природнього газу.

6.5. Відповідно до пунктів 5.1., 5.2., 5.4. Договору регульована ціна на природній газ (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природнього газу, а також податків та зборів, що включаються до його вартості відповідно до Податкового кодексу України), який постачається за цим договором, визначається згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2015 р. № 758. Ціна за 1000 куб. м природнього газу за цим Договором становить 4942,00 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з ПДВ - 5930,40 грн. Загальна сума вартості природнього газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природнього газу.

6.6. В пункті 6.1. Договору сторони погодили, що оплата за природній газ проводиться Споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100- відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природнього газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природній газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

6.7. Відповідно до пунктів 8.1., 8.2., 8.6. Договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором. У разі прострочення споживачем оплати згідно п. 6.1. цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику, пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Збитки, завдані одній із сторін внаслідок невиконання (неналежного виконання) іншою стороною своїх зобов'язань, відшкодовуються винною у невиконанні (неналежному виконанні) стороною в порядку та розмірі, визначених законодавством.

6.8. Умовами пункту 10.3 Договору передбачено, що строк у межах якого сторони можуть звернутись до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п'ять років.

6.9. Згідно пунктом 12.1. Договору договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природнього газу з 01 жовтня 2016 р. до 31 березня 2017р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

7. На виконання умов Договору Позивач передав у власність Відповідача природній газ на загальну суму 1 377 044,81 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природнього газу. Відповідач оплату за переданий газ здійснював несвоєчасно, з порушенням умов пункту 6.1. Договору.

8. Сума простроченого та несплаченого основного боргу Відповідача перед Позивачем за Договором складала 61 608,24 грн.

9. З урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу, розмір нарахованої пені за неналежне виконання Відповідачем умов Договору за розрахунком, наданим Позивачем, складає 96 753,29 грн, розмір нарахованих 3% річних від основного боргу складає 21 517,32 грн, сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів складає 93 052,70 грн, що у загальній сумі складає 272 931,55 грн.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

10. Як вже зазначалося вище, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, усі нараховані суми визнав обґрунтованими, однак задовольнив позовні вимоги частково, оскільки дійшов висновку про наявність підстав для зменшення нарахованої суми пені.

11. Виключно питання про наявність або відсутність підстав для зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з Відповідача внаслідок прострочення виконання зобов'язання за Договором є підставою касаційного оскарження судових рішень Позивачем.

12. Отже, оскільки судові рішення оскаржуються Позивачем виключно в частині відмови в позові про стягнення пені, то відповідно до приписів частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України вказані рішення переглядаються в касаційному порядку тільки в оскаржуваній частині.

13. У вирішенні питання, яке скаржник піднімає у своїй касаційній скарзі, Суд звертається до усталеної правової позиції Верховного Суду, що викладена, зокрема, у постановах від 23.10.2019 у справі № 917/101/19, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 27.03.2019 у справі № 912/1703/18, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 06.11.2019 у справі № 917/1638/18.

14. Так, згідно зі статтею 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

15. Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене також частиною 3 статті 551 ЦК України.

16. Зі змісту наведених норм вбачається, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

17. При цьому зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, на власний розсуд з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та його розмір.

17.1. Крім того, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з Відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України) та принципах господарського судочинства відповідно до статті 2 ГПК України.

18. У даному конкретному випадку при вирішенні питання зменшення пені суди врахували ступінь виконання Відповідачем своїх зобов'язань за спірним Договором, відсутність доказів понесення Позивачем збитків внаслідок допущеного Відповідачем порушення грошових зобов'язань у спірних правовідносинах, і те, що основним споживачем послуг Відповідача з централізованого теплопостачання являється населення.

18.1. Крім цього, суди врахували і те, що Позивач вже застосував до Відповідача також таку міру відповідальності, як стягнення 3% річних, які є платою за користування коштами, що не були своєчасно оплачені боржником та інфляційні нарахування, які за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки спричинені знеціненням грошових коштів, що не передбачено умовами Договору, однак передбачено нормами чинного законодавства.

19. З огляду на викладене Верховний Суд не приймає до уваги посилання Позивача в касаційній скарзі на неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статей, якими врегульовано питання можливості зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки суди, керуючись також внутрішнім переконанням, за наслідками оцінки встановлених обставин справи в сукупності визначили, що даний випадок є винятковим для зменшення пені. Переоцінка цих обставин в силу визначених статтею 300 ГПК України меж перегляду справи судом касаційної інстанції не входить до компетенції Верховного Суду, як суду права.

20. Доводи ж касаційної скарги про те, що фінансовий стан Відповідача не є винятковим випадком та підставою для зменшення неустойки, не може свідчити про помилковість висновків судів щодо наявності підстав для зменшення розміру неустойки, оскільки це не було єдиною підставою для зменшення розміру пені та оцінено судами в сукупності з іншими обставинами.

21. Таким чином, Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій підставно скористались наданим статтею 233 ГК України та частиною 3 статті 551 ЦК України правом щодо зменшення розміру пені, забезпечивши баланс інтересів сторін.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

22. Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується, зокрема, і принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України ", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від
19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

23. Відповідно до положень статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

24. Під час касаційного розгляду Верховним Судом не встановлено неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права. Оскаржувані судові рішення прийнято за результатами повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи і підстав для їх зміни чи відміни, за мотивів наведених у касаційній скарзі, судова колегія Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, не вбачає.

25. Судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19 вересня 2019 року та рішення Господарського суду Одеської області від 08 липня 2019 року у справі № 916/545/19 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І. С.

Судді Берднік І. С.

Суховий В. Г.