Історія справи

Ухвала КГС ВП від 14.09.2020 року у справі №914/1725/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 914/1725/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю? Ековей Вейст Менеджмент?

на рішення Господарського суду Львівської області від 29.01.2020 (суддя Бортник О. Ю.) і постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.07.2020 (судді: Орищин Г. В. (головуючий), Желік М. Б., Мирутенко О. Л. ) у справі

за позовом Фермерського господарства? Агро Захід Буг?

до Товариства з обмеженою відповідальністю? Ековей Вейст Менеджмент?

про стягнення 664 597,04 грн.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У серпні 2019 року до Господарського суду Львівської області звернулося Фермерське господарство "Агро Захід Буг" (далі - ФГ "Агро Захід Буг") з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аве Львів", яке у подальшому змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Ековей Вейст Менеджмент" (далі - ТОВ "Ековей Вейст Менеджмент", Товариство) про стягнення 529 508 грн заборгованості за договором про надання послуг, 25 815,72 грн трьох процентів річних, 63 895 грн пені та 45 378,32 грн інфляційних нарахувань.

2. Позовні вимоги мотивовано невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 30/09/2016-А про надання послуг з перевезення, організації перевезення та захоронення відходів від 30.09.2016 в частині своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг, умови якої передбачено у пункті 4.1 договору, внаслідок чого у позивача виникло право вимагати стягнення з відповідача основної заборгованості, передбаченої договором пені, а також трьох процентів річних та інфляційних нарахувань.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.01.2020, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.07.2020, позов ФГ "Агро Захід Буг" до ТОВ "Ековей Вейст Менеджмент" задоволено частково: з відповідача на користь позивача стягнуто 529 108,00 грн основного боргу, 25
622,27 грн 3 % річних, 63 855,72 грн пені, 45 378,32 грн інфляційних нарахувань; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Рішення і постанова аргументовані тим, що відповідач порушив право позивача на своєчасне отримання встановленої договором оплати наданих ним послуг.

Зокрема, суд послався на те, що помилка позивача та відповідача щодо номеру договору (у актах наданих послуг та у призначеннях платежів сторони вказують номер договору № 30/09/2016-Ф замість № 30/09/2016-А), за відсутності фактично укладеного між сторонами 30.09.2016 договору № 30/09/2016-Ф, не спростовує факту надання позивачем відповідачеві послуг за договором №30/09/2016-А та здійснення відповідачем часткової оплати цих послуг.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з рішенням місцевого суду та постановою апеляційної інстанції, ТОВ "Ековей Вейст Менеджмент" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення норм процесуального права (частин 1, 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)) при винесенні рішення і постанови, наголошує, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, необґрунтовано відмовили та відхилили клопотання про витребування, приєднання доказів, огляд дослідження доказів, які мали значення для правильного вирішення справи, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для вирішення справи, а також скаржник вбачає порушення норм процесуального права, зокрема статей 13, 86, частин 2 та 5 статті 236 ГПК України, щодо повного та всебічного дослідження обставин, доказів та аргументів сторін, що мають значення для правильного розгляду позовних вимог.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7. ФГ "Агро Захід Буг" у поданому відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених у оскаржуваних судових рішеннях.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

8.30.09.2016 між ТОВ "АВЕ Львів" (замовник) та ФГ "Агро Захід Буг" (виконавець) було укладено договір № 30/09/2016-А про надання послуг з перевезення, організації перевезення та захоронення відходів, за умовами якого:

- виконавець від свого імені та за рахунок замовника зобов'язаний організувати та виконати перевезення твердих побутових відходів автомобільним транспортом у міському, приміському й міжміському сполучені та надати послуги з переробки, сортування, захоронення отриманих до перевезення відходів (пункт 1.1);

- замовник оплачує фактично надані виконавцем послуги протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня отримання належним чином оформлених оригіналів документів (акт виконаних робіт, товарно-транспортна накладна, податкова накладна, рахунок) (пункт 4.1);

- підтвердженням факту здійснення перевезення вантажу є оригінали товарно-транспортної накладної з відміткою одержувача вантажу і акт наданих послуг, підписаний уповноваженими особами (пункт 4.3);

- акт наданих послуг підписується сторонами після фактично наданих виконавцем послуг (пункт 4.5).

- договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до
31.12.2016, а в частині взаєморозрахунків до повного їх виконання сторонами. В разі, якщо жодна із сторін не заявить про свій намір припинити дію цього договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, з "01" січня по "31" грудня включно (пункт 9.1).

9. На підставі пункту 9.1 договору договір пролонговувався на кожний наступний рік з "01" січня по "31" грудня включно, доказів припинення дії цього договору до 2018 року у справі немає.

10. У період з 03.05.2018 по 03.06.2018 обидві сторони вчиняли дії на виконання договору, про що свідчать акти наданих послуг та податкові накладні з відміткою про їх реєстрацію в ЄРПН.

11. Наявними у матеріалах справи актами наданих послуг підтверджується фактичне надання позивачем послуг відповідачеві на загальну суму 1 399 152 грн.

12. За надані послуги відповідач розрахувався частково, сплативши з липня по вересень 2018 року на рахунок позивача загалом 870 044,00 грн в рахунок оплати за організацію захоронення згідно з договором № 30/09/2016-Ф від 30.09.2016.

Наведене підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою з рахунку від 25.10.2018. У платіжних документах відповідача містяться покликання на договір № 30/09/2016-Ф від 30.09.2016.

13. Окрім того, в матеріалах справи наявні, подані відповідачем Департаменту розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації реєстри товарно-транспортних накладних за період з
01.05.2018 по 20.05.2018, докази відшкодування відповідачеві із бюджету його фактичних витрат на вивезення твердих побутових відходів, а також акти звіряння взаємних розрахунків за травень, червень 2018 року, які підписано сторонами та скріплено печатками.

Позиція Верховного Суду

14. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

15. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

16. Стосовно доводів касаційної скарги відповідача щодо наявності підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, який, зокрема, відсилає до пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, колегія суддів зазначає таке.

17. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

18. Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України.

19. Таким чином, за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не само по собі порушення норм процесуального права у вигляді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України.

20. Натомість зміст поданої відповідачем касаційної скарги переконливо свідчить про те, що доводи Товариства зводяться виключно до посилань на необхідність переоцінки наявних у справі доказів, але скаржник при цьому жодним чином не обґрунтовує у своїй касаційній скарзі наявність хоча б однієї з підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

21. За таких обставин колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника про неповне дослідження судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів за умови відсутності підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

22. Разом з тим стосовно доводів касаційної скарги Товариства щодо наявності підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, який, зокрема відсилає до пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.

23. В апеляційній скарзі, а також усно в судовому засіданні 16.07.2020, відповідач заявив клопотання про долучення до матеріалів справи копій адвокатських запитів від 28.11.2019, адресованих окремим власникам транспортних засобів щодо використання конкретних транспортних засобів при наданні послуг ФГ "Агро Захід Буг" та листів-відповідей від 18.12.2019 та 17.01.2020 на зазначені запити. Також відповідач заявив усне клопотання про огляд документів з іншої судової справи №914/1860/18, яка, на його думку, є пов'язаною із даною справою.

24. Частиною 1 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною 1 статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 4 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених частин 1, 2, 3, 4 статті 13 ГПК України. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Стаття 86 ГПК України покладає на господарський суд обов'язок щодо оцінки доказів на основі всебічного, повного і об'єктивного розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

25. Відповідач у справі зазначає, що для обґрунтування своєї правової позиції, його адвокатом було надіслано ряд адвокатських запитів, оскільки у Товариства були обґрунтовані сумніви щодо здійснення транспортними засобами перевізника (позивача) послуги перевезення.

Як зазначає скаржник, з відповідей отриманих від власників транспортних засобів убачається, що такі транспортні засоби не надавалися позивачеві в користування на жодних підставах. Зі змісту відповіді на адвокатський запит РСЦ МВС у Львівській області від 19.11.2019 № 31/13-К-264/А убачається, що зазначені в ТТН державні номерні знаки тягачів та причіпів частково належать неіснуючим транспортним засобам, або ж легковим автомобілям чи причіпам до легкових автомобілів.

Водночас суд апеляційної інстанції, в порушення наведених норм ГПК України, подані відповідачем докази не прийняв, посилаючись на наявність підстави з достатньою вірогідністю вважати, що такі докази були отримані відповідачем ще до ухвалення оспорюваного рішення суду першої інстанції від 29.01.2020.

Не вчинивши відповідних процесуальних дій, суд апеляційної інстанції порушив також і вимоги частин 2 та 5 статті 236 ГПК України щодо прийняття законного і обґрунтованого судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи.

26. Щодо клопотання відповідач про огляд матеріалів іншої судової справи №914/1860/18, яка, на його думку, є пов'язаною із цією справою, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що ГПК України встановлює чіткий порядок доказування сторонами обставин, на які вони покликаються. Такого механізму як огляд матеріалів іншої судової справи процесуальний закон не передбачає, а сторони не позбавлені права самостійно покликатися на докази, які вони вважають за необхідне у встановленому законом порядку.

27. Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

28. Оскільки скаржник належним чином обґрунтував і довів наявність підстав касаційного оскарження, визначених пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, то оскаржувана постанова підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. У такому розгляді суду необхідно врахувати викладене, встановити обставини, що входять до предмета доказування в даній справі, і дослідити та оцінити докази зі справи, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку й вирішити спір відповідно до закону. За результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат зі справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

29. За змістом статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

30. У зв'язку з наведеним ухвалена у справі постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам не відповідає, а отже її не можна визнати законною та обґрунтованою.

31. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, апеляційний господарський суд дійшов передчасного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

32. Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, отримала підтвердження під час касаційного провадження, що у розумінні пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України в сукупності з необґрунтованим відхиленням клопотання про дослідження апеляційним судом доказів та встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи є підставою для скасування оскаржуваної постанови і направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

33. Згідно з частиною 4 статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

34. Зважаючи на те, що порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права допустив саме суд апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги шляхом скасування оскаржуваної постанови і передачі справи на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.

Під час нового розгляду справи апеляційному господарському суду слід врахувати наведене, дослідити та об'єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з'ясувати фактичні обставини справи та залежно від встановленого ухвалити обґрунтоване і законне судове рішення.

Розподіл судових витрат

35. З огляду на те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а справа - передачі на новий апеляційний розгляд, з урахуванням статті 129 ГПК України розподіл судових витрат у справі, у тому числі витрат на оплату послуг адвоката та судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги, має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю? Ековей Вейст Менеджмент? задовольнити частково.

Постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 914/1725/19 скасувати.

Справу № 914/1725/19 передати на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

К. М. Пільков