Історія справи

Постанова КГС ВП від 18.06.2025 року у справі №911/1000/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2025 року

м. Київ

cправа № 911/1000/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І. С. - головуючого, Зуєва В. А., Міщенка І. С.,

секретар судового засідання - Корнієнко О. В.,

за участю представників:

Фермерського господарства «Добробут ЮА» - Приймака О. Ю.,

Товариства з обмеженою

відповідальністю «Агрофірма «Березанка» - не з`явився,

ОСОБА_1 - Супруна І. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Березанка»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 (у складі колегії суддів: Кравчук Г. А. (головуючий), Коробенко Г. П., Тарасенко К. В.)

та рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2024 (суддя Горбасенко П. В.)

касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 (у складі колегії суддів: Кравчук Г. А. (головуючий), Коробенко Г. П., Тарасенко К. В.)

та рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2024 (суддя Горбасенко П. В.) в частині відмови у задоволенні заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу

у справі № 911/1000/23

за позовом Фермерського господарства «Добробут ЮА»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Березанка»,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 ,

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року Фермерське господарство «Добробут ЮА» (далі - ФГ «Добробут ЮА») звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Березанка» (далі - ТОВ «Агрофірма «Березанка») про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 3224088600:03:012:0017 шляхом скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3224088600:03:012:0017, проведеної на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.10.2021 № 61217934 на підставі договору оренди землі від 22.10.2021 (орендодавець - ОСОБА_1 , орендар - ТОВ «Агрофірма «Березанка»), запис № 44714564, дата та час державної реєстрації: 23.10.2021 17:25:51. Також, ФГ «Добробут ЮА» надало попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які воно понесло та очікує понести під час розгляду справи.

Позовні вимоги обґрунтовано неукладенням договору оренди землі від 22.10.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрофірма «Березанка», оскільки підпис ОСОБА_1 в означеному договорі підроблений, а проведена державна реєстрація права оренди за цим договором порушує права та законні інтереси позивача як нового орендаря земельної ділянки з кадастровим номером 3224088600:03:012:0017, згідно з договором оренди землі від 23.09.2021 № 01/21, укладеним з ОСОБА_1 .

Під час розгляду справи ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про стягнення з ТОВ «Агрофірма «Березанка» судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 63 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 01.11.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2025, позов задоволено.

Зобов`язано ТОВ «Агрофірма «Березанка» усунути перешкоди у користуванні ФГ «Добробут ЮА» земельною ділянкою з кадастровим номером 3224088600:03:012:0017 шляхом скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3224088600:03:012:0017, проведеного на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61217934 від 28.10.2021 15:36:19, на підставі договору оренди землі від 22.10.2021 (орендодавець - ОСОБА_1 , орендар - ТОВ «Агрофірма «Березанка»), номер запису про інше речове право: 44714564, дата та час державної реєстрації: 23.10.2021 17:25:51.

Стягнуто з ТОВ «Агрофірма «Березанка» на користь ФГ «Добробут ЮА» 2 684,00 грн судового збору, 40 650,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 30 291,20 грн витрат, пов`язаних з проведенням судової почеркознавчої експертизи.

Крім того, відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 63 000,00 грн.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, у квітні 2025 року ТОВ «Агрофірма «Березанка» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 та рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2024, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Також не погоджаючись з рішеннями судів попередніх інстанції щодо відмови у задоволенні клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, у квітні 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 та рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2024 в частині відмови у задоволенні клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, а справу у цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалами Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.05.2025 у справі № 911/1000/23 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Агрофірма «Березанка» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 та рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2024 з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України; зупинено виконання рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2024 у справі № 911/1000/23 до закінчення його перегляду в касаційному порядку; та за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 та рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2024 (в частині відмови у задоволенні клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу) з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України; касаційні скарги призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 04.06.2025.

ФГ «Добробут ЮА» у відзиві на касаційні скарги зазначає про законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень в частині задоволення позовних вимог про усунення перешкод у користування земельною ділянкою, разом з тим ФГ «Добробут ЮА» вважає, що суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, порушили норми процесуального законодавства, а тому просить касаційну скаргу ТОВ «Агрофірма «Березанка» залишити без задоволення, а касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Агрофірма «Березанка» зазначає про безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

02.06.2025 до Верховного Суду надійшла заява ФГ «Добробут ЮА» про стягнення з ТОВ «Агрофірма «Березанка» судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн, які воно понесло і очікує понести у зв`язку із розглядом справи у суді касаційної інстанції, а також докази на підтвердження таких витрат.

03.06.2025 до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про розгляд справи без його участі та без участі його представника.

06.06.2025 відкладено розгляд касаційних скарг ТОВ «Агрофірма «Березанка» та ОСОБА_1 у справі № 911/1000/23 на 18.06.2025 у зв`язку з відсутністю матеріалів справи.

ТОВ «Агрофірма «Березанка» у судове засідання 18.06.2025 свого представника не направило.

Але у це судове засідання з`явився представник ОСОБА_1 - адвокат Супрун І. І.

Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.

Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Ураховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення ТОВ «Агрофірма «Березанка» ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, а також те, що ТОВ «Агрофірма «Березанка» не зверталось до суду з будь-якими заявами щодо розгляду справи, явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представника ТОВ «Агрофірма «Березанка».

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників ФГ «Добробут ЮА» та ОСОБА_1 , дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Судами попередніх інстанцій установлено, що 25.06.2014 між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрофірма «Березанка» було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3224088600:03:012:0016 площею 3,691 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться в межах Шапіївської сільської ради Сквирського району Київської області, строком на 7 років.

Також 30.09.2014 між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрофірма «Березанка» було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3224088600:03:012:0017 площею 3,6915 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться в межах Шапіївської сільської ради Сквирського району Київської області, строком на 7 років.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна речове право оренди за означеними договорами оренди земельних ділянок було зареєстровано за ТОВ «Агрофірма «Березанка» 20.09.2014 за № 7066384 та 29.10.2014 № 7511548.

До закінчення терміну дії зазначених вище договорів ОСОБА_1 як власник земельних ділянок, не бажаючи продовжувати договірні відносини з ТОВ «Агрофірма «Березанка», направив останньому повідомлення № 1 та № 2 від 03.08.2021 про припинення договірних відносин щодо оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 3224088600:03:012:0016 та 3224088600:03:012:0017.

Після закінчення терміну дії зазначених вище договорів оренди, ОСОБА_1 (орендодавець) 23.09.2021 уклав новий договір оренди землі № 01/21 з ФГ «Добробут ЮА» (орендар), за умовами якого орендодавець надав орендарю у строкове платне користування терміном на 10 років земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництві з кадастровими номерами 3224088600:03:012:0016 (площа 3,691 га) та 3224088600:03:012:0017 (площа 3,6915 га), які розташовані за межами населеного пункту в адміністративних в межах Шапіївської сільської ради Сквирського району Київської області (пункт 1).

Відповідно до пунктів 3, 4, 7, 8, 10 договору на земельних ділянках не розміщені об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури.

По вказаним земельним ділянкам існуючих договорів оренди немає.

Договір укладено на 10 років.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, та погоджена сторонами у розмірі 22 148, 00 грн.

Орендна плата вноситься за кожен виробничий рік до 29 грудня кожного року, починаючи з першого року збору урожаю орендарем, але в будь-якому разі за кожен календарний рік з моменту укладення договору.

Земельна ділянка передається в оренду для вирощування сільськогосподарських культур - ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пункт 15 договору).

Земельні ділянки за цим договором були передані позивачу ОСОБА_1 на підставі актів № 1 та № 2 прийому-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) від 23.09.2021.

Під час державної реєстрації договору оренди землі № 01/21 від 23.09.2021 позивачу стало відомо, що земельна ділянка з кадастровим номером 3224088600:03:012:0017 зареєстрована за ТОВ «Агрофірма «Березанка» на підставі нового договору оренди землі від 22.10.2021 та угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки від 12.10.2021, укладеними між ТОВ «Агрофірма «Березанка» та ОСОБА_1 .

Згідно з договором оренди землі від 22.10.2021 орендодавцем за цим договором є ОСОБА_1 , а орендарем - ТОВ «Агрофірма «Березанка», об`єктом оренди - земельна ділянка з кадастровий номер 3224088600:03:012:0017.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3224088600:03:012:0017 за ТОВ «Агрофірма «Березанка» проведено 23.10.2021 за рішенням державного реєстратора Томашівської сільської ради Фастівського району Київської області Шевчук С. А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.10.2021 № 61217934 на підставі договору оренди землі від 22.10.2021 (орендодавець - ОСОБА_1 , орендар - ТОВ «Агрофірма «Березанка»), номер запису про інше речове право: 44714564.

Разом з цим, ФГ «Добробут ЮА» та ОСОБА_1 заперечують щодо укладення ОСОБА_1 договору оренди землі від 22.10.2021 з ТОВ «Агрофірма «Березанка», посилаючись на те, що ОСОБА_1 не підписував зазначений договір.

Вказані обставини стали підставою для звернення ОСОБА_1 та ФГ «Добробут ЮА» до Відділу поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області з заявою про вчинення злочину, відомості про який внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021116260000294 від 18.11.2021 за ознаками злочину, передбаченого частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України.

Оскільки державна реєстрація права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3224088600:03:012:0017 за ТОВ «Агрофірма «Березанка» за договором оренди землі від 22.10.2021 порушує права та законні інтереси ФГ «Добробут ЮА» як нового орендаря цієї земельної ділянки згідно з договором оренди землі від 23.09.2021 № 01/21, укладеним з ОСОБА_1 , ФГ «Добробут ЮА» звернулось до суду з відповідними позовними вимогами.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведеної судової почеркознавчої експертизи від 04.09.2024 № 186, призначеної ухвалою Господарського суду Київської області від 26.01.2024 за клопотаннями ФГ «Добробут ЮА» та ТОВ «Агрофірма «Березанка»:

- підписи від імені ОСОБА_1 у заяві-повідомленні № 1 від 03.08.2021 в графі «підпис», заяві-повідомленні № 2 від 03.08.2021 в графі «підпис», акті № 2 прийому-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди від 23.09.2021 № 01/21 в графі «ОРЕНДОДАВЕЦЬ ( ОСОБА_1 )» виконані ОСОБА_1 лівою рукою;

- встановити виконавця підписів в акті прийому-передачі наданих послуг № 11 від 11.12.2022 до договору оренди землі № 01/21 від 23.09.2021 в графі «ОРЕНДОДАВЕЦЬ ( ОСОБА_1 )», акті прийому-передачі наданих послуг № 13 від 02.02.2023 до договору оренди землі № 01/21 від 23.09.2021 в графі "ОРЕНДОДАВЕЦЬ ( ОСОБА_1 )», заяві свідка ОСОБА_1 від 13.02.2023 в графі «підпис» не надається за можливе ;

- підпис від імені ОСОБА_1 у договорі оренди від 22.10.2021 землі з кадастровим номером 3224088600:03:012:0017, укладеному між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрофірма «Березанка» на 5 аркуші в графі «Орендодавець, підпис, прізвище, ініціали, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою;

- підпис від імені ОСОБА_1 у договорі оренди землі від 23.09.2021 № 01/21, укладеному між ФГ «Добробут ЮА» та ОСОБА_1 на 5 аркуші в графі «ОРЕНДОДАВЕЦЬ ( ОСОБА_1 )» виконаний ОСОБА_1 лівою рукою.

Вирішуючи спір у справі, що розглядається, суд першої інстанції з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам, встановив, що державна реєстрація права оренди ТОВ «Агрофірма «Березанка» на спірну земельну ділянку проведена на підставі договору оренди землі від 22.10.2021, який не є укладеним, оскільки ОСОБА_1 не підписувався та, відповідно, істотні умовами цього договору ОСОБА_1 не погоджувалися, а тому дійшов висновку про незаконність такої державної реєстрації, що є підставою для її скасування.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, оцінивши подані ФГ «Добробут ЮА» докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що обґрунтованими, доведеними та співмірними зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг, є витрати у розмірі 40 650,00 грн, а тому частково задовольнив заяву позивача та стягнув з ТОВ «Агрофірма «Березанка» на користь ФГ «Добробут ЮА» 40 650,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що заявником не дотримано вимог частини 2 статті 124 ГПК України при зверненні до суду з відповідною заявою.

Зі змісту касаційної скарги ТОВ «Агрофірма «Березанка» вбачається, що предметом касаційного перегляду є постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.

Так, у поданій касаційній скарзі, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження судових рішень, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, ТОВ «Агрофірма «Березанка» послалось на неврахування судами попередніх інстанцій при вирішення спору висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2023 у справі № 357/8277/19, у постанові Верховного Суду від 19.08.2024 у справі № 591/6387/21.

Крім того, ТОВ «Агрофірма «Березанка» підставою касаційного оскарження судових рішень у справі, що розглядається, зазначає пункт 4 частини 2 статті 287 ГПК України з огляду на наявність підстави, передбаченої пунктом 1 частини 3 статті 310 цього Кодексу, а саме, суд не дослідив зібрані у справі докази.

Зі змісту касаційної скарги ОСОБА_1 вбачається, що предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Обґрунтовуючи у поданій касаційній скарзі підставу касаційного оскарження судових рішень, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, ОСОБА_1 послався на порушення судами попередніх інстанцій положень частин 1-3 статті 124 ГПК України та на неврахування висновків щодо застосування цих норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 922/676/21.

Також, ОСОБА_1 підставою касаційного оскарження судових рішень у справі, що розглядається, зазначає пункт 4 частини 2 статті 287 ГПК України з огляду на наявність підстави, передбаченої пунктом 1 частини 3 статті 310 цього Кодексу, а саме, суд не дослідив зібрані у справі докази.

Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Питання права касаційного оскарження урегульовано статтею 287 ГПК України, частиною 2 якої встановлено підстави касаційного оскарження судових рішень виключно у випадках, визначених цією процесуальною нормою.

Такі процесуальні обмеження щодо касаційного оскарження судових рішень не суперечать положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка відповідно до частини 1 статті 19 Конституції України застосовується судами України як частина національного законодавства, і відповідають практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судами як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»).

Умови прийнятності касаційної скарги, за змістом норм законодавства, можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23.10.1996; «Brualla Gomes de la Torre v. Spain» від 19.12.1997).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Гарсія Манібардо проти Іспанії» від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (рішення від 02.03.1987 у справі «Monnel and Morris v. the United Kingdom», серія A, N 115, с. 22, п.56, а також рішення від 29.10.1996 у справі «Helmers v. Sweden», серія A, N 212-A, с.15, п.31).

Право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення «розгляду заради розгляду». При цьому процесуальні обмеження зазвичай вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб (наведену правову позицію викладено в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/4647/18).

Однією з підстав касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

При цьому, необхідно зазначити, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК України, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 зазначено, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими. Відсутність такої подібності зумовлює закриття касаційного провадження.

Надаючи оцінку доводам ТОВ «Агрофірма «Березанка» щодо неврахування судами попередніх інстанцій при вирішенні спору висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2023 у справі № 357/8277/19 та постанові Верховного Суду від 19.08.2024 у справі № 591/6387/21, суд касаційної інстанції виходить із такого.

У справі № 357/8277/19, на яку посилається ТОВ «Агрофірма «Березанка» у касаційній сказі, судами апеляційної та першої інстанції відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю до фізичної особи, Товариства з обмеженою відповідальністю та державного реєстратора про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі. Верховний Суд (постанова від 18.03.2023), скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про витребування земельної ділянки та ухвалюючи у цій частині нове рішення про задоволення цієї позовної вимоги, виходив із встановлених судами попередніх інстанцій обставин укладення відповідачем (власником земельної ділянки) другого договору оренди земельної ділянки з іншими особами, коли ще не закінчився строк дії первісного договору оренди цієї ж земельної ділянки, укладеного з позивачем.

Разом з тим, вирішуючи спір у справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій дослідили наявні у матеріалах справи докази та дійшли висновку, що ОСОБА_1. після закінчення строку дії попереднього договору оренди спірної земельної ділянки, укладеного з відповідачем, уклав 23.09.2021 договір оренди землі з позивачем, а укладений 22.10.2021 ОСОБА_1. з ТОВ «Агрофірма «Березанка» договір оренди спірної земельної ділянки є неукладеним, оскільки ОСОБА_1. не підписувався та, відповідно, істотні умовами цього договору ОСОБА_1. не погоджувалися.

У справі № 591/6387/21, на яку посилається ТОВ «Агрофірма «Березанка» у касаційній скарзі, Верховний Суд (постанова від 19.08.2024), залишаючи без змін ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги апелянту у порядку пункту 1 частини 5 статті 357 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки така скарга від імені апелянта була підписана адвокатом, який не мав повноважень на її підписання, виходив із встановлених обставин відсутності у ордері адвоката, який підписав апеляційну скаргу від імені апелянта, назви конкретного органу або групи органів (як-то судові органи), у якому/яких надається правова допомога адвокатом, оскільки відповідно до вимог законодавства назва конкретного органу або групи органів (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо), у якому/яких надається правова допомога адвокатом, є обов`язковим реквізитом ордеру.

Разом з тим, вирішуючи спір у справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій виходили із наявності у адвоката Приймака О. Ю. повноважень на представництво інтересів ФГ «Добробут ЮА» у суді, що підтверджується ордером на правову допомогу, який містить назву органів (господарський суд першої та апеляційної інстанцій), в яких адвокат має право надавати позивачу правничу допомогу.

Отже, аналіз висновків, зроблених у оскаржуваних судових рішеннях у справі № 911/1000/23, у якій подано ТОВ «Агрофірма «Березанка» касаційну скаргу, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2023 у справі № 357/8277/19 та постанові Верховного Суду від 19.08.2024 у справі № 591/6387/21, на які посилається ТОВ «Агрофірма «Березанка» у касаційній скарзі, оскільки правовідносини у зазначених справах та у справі, що розглядається, не є подібними, враховуючи відмінні фактичні обставини, що формують зміст спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Агрофірма «Березанка» відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України у частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.

ОСОБА_1 у поданій касаційній скарзі, обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження судових рішень в частині відмови у задоволенні заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, послався на неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування частин 1-3 статті 124 ГПК України, викладених у постанові Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 922/676/21.

Так, у справі № 922/676/21, на яку посилається ОСОБА_1 у касаційній скарзі, Верховний Суду (постанова від 14.12.2021), залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, якими з позивача було стягнуто на користь відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу за обставин неподання відповідачем розрахунку та доказів розміру витрат з відзивом на позовну заяву, виходив з обставин надання відповідачем таких розрахунку та доказів у строк, достатній для подання позивачем заперечень щодо обґрунтованості та співмірності заявлених відповідачем судових витрат. Тобто суд скористався своїм правом, передбаченим частиною 2 статті 124 ГПК України, щодо відмови/задоволення такої заяви.

Водночас у справі, що розглядається, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат за заявою ОСОБА_1 суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, врахував неподання ОСОБА_1 розрахунку судових витрат у строки, передбачені частиною 1 статті 124 ГПК України та скористався своїм правом передбаченим частиною 2 статті 124 ГПК України, щодо відмови/ задоволення такої заяви.

Таким чином, відсутнє неправильне застосування судами попередніх інстанцій у справі, що розглядається, частини 2 статті 124 ГПК України, оскільки суди у справі № 922/676/21, на яку посилається ОСОБА_1 у касаційній скарзі, та у справі № 911/1000/23, у якій подано касаційну скаргу, скористалися своїм правом вирішити питання (відмовити/задовольнити) відшкодування відповідних судових витрат, врахувавши обставини кожної справи.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України у частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.

Крім того, у поданих ТОВ «Агрофірма «Березанка» та ОСОБА_1 касаційних скаргах, підставою касаційного оскарження судових рішень у справі, що розглядається, скаржники також зазначають пункт 4 частини 2 статті 287 ГПК України з огляду на наявність підстави, передбаченої пунктом 1 частини 3 статті 310 цього Кодексу, а саме - суди не дослідили зібрані у справі докази.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 ГПК України.

Зокрема, згідно з пунктом 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього кодексу.

За таких обставин недостатніми є доводи скаржників про неповне дослідження судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів за умови не підтвердження підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.

Зважаючи на викладене, наведена скаржниками підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження.

Верховний Суд також зазначає, що інші доводи скаржників, викладені у касаційних скаргах фактично спрямовані на спонукання Суду до необхідності переоцінки вже оцінених судами попередніх інстанцій доказів та встановлення нових обставин справи, що відповідно до статті 300 ГПК України, виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Наведене в сукупності виключає можливість задоволення касаційних скарг.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про закриття касаційного провадження за касаційними скаргами ТОВ «Агрофірма «Березанка» та ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 та рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2024 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, в іншій частині касаційні скарги залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 та рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2024 - без змін.

Щодо клопотання ТОВ «Агрофірма «Березанка» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції, Верховний Суд зазначає наступне.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

За змістом статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У частині 2 статті 126 ГПК України установлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 ГПК України).

Відповідно до частини 5 статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 зазначеного Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Як свідчать матеріали справи, 12.01.2023 між Адвокатським бюро «Приймак та партнери» (бюро) та ФГ «Добробут ЮА» (клієнт) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги, відповідно до умов якого, бюро приймає на себе зобов`язання надати правову допомогу клієнту з наступних питань та у таких обсягах:

надавати послуги з правового консультування клієнта з питань захисту інтересів клієнтом щодо захисту прав на оренду землі з кадастровим номером 3224088600:03:012:0017 у спорі з ТОВ «Агрофірма «Березанка»;

представляти за захищати інтереси клієнта в усіх державних органах, в т. ч. (але не виключно) у судах всіх інстанцій, органах Державної виконавчої служби, органах та структурних підрозділах Міністерства внутрішніх справ України, органах Прокуратури, органах Державної фіскальної служби, органах дозвільної системи, органах статистики, банківських установах, а також в інших державних органах, установах, організаціях, підприємствах усіх форм власності і перед фізичними особами у справах, що виникають з цивільних, господарських, адміністративно-правових, кримінально-правових відносин з питань здійснення клієнтом господарської діяльності.

Визначений цим договором об`єм правової допомоги може бути змінений (збільшений/зменшений) виключно за згодою сторін, шляхом укладення додаткового письмового договору (пункт 3 договору).

За надання правової допомоги клієнт сплачує на користь бюро гонорар з розрахунку 3 000,00 грн за 1 годину роботи адвоката за фактично виконаний об`єм роботи. За підготовку позовної заяви до Господарського суду Київської області клієнт сплачує на користь бюро 15 000,00 грн та 3 000, 00 грн за одне судове засідання (пункт 4 договору).

У додатковому договорі від 30.04.2023 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 12.01.2023, сторони погодили додаткові умови оплати правової (правничої) допомоги за представництво інтересів клієнта в суді у справі № 911/1000/23, відповідно до яких: клієнт сплачує по 3 000,00 грн за кожне судове засідання. Сторони узгодили, що у випадку, якщо судове засідання не відбулося та розгляд справи відкладено з підстав, незалежних від адвоката бюро (хвороба, навчання, відрядження, відпустка судді, перебування судді у нарадчій кімнаті в іншій справі, відсутність в суді електропостачання, повітряна тривога тощо), і адвокат не був завчасно повідомлений про цю інформацію та прибув до суду, вартість послуг адвоката у зв`язку з явкою до суду становить 3 000,00 грн, що враховується при подальших розрахунках; 3 000,00 грн за ознайомлення з матеріалами справи в суді; за підготовку та подання процесуальних документів до суду та інших органів, підприємств, установ, організацій тощо, що пов`язано з розглядом справи, клієнт оплачує правову (правничу) допомогу адвоката з розрахунку 3 000,00 грн за 1 годину роботи адвоката.

15.05.2025 між бюро та ФГ «Добробут ЮА» укладено додатковий договір до про надання правової (правничої) допомоги від 12.01.2023, відповідно до умов якого сторони встановили вартість правничої допомоги (гонорар) за представництво інтересів клієнта у Верховному Суді у справі № 911/1000/23, а саме:

- 10 000,00 підготовка та подання відзиву на касаційну скаргу ТОВ «Агрофірма «Березанка» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 та рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2024 у справі № 911/1000/23;

- 5 000,00 грн - представництво інтересів клієнта у судовому засіданні 04.06.2025 у Верховному Суді;

- клієнт оплачує підготовку та подання процесуальних документів з розрахунку 4 000,00 грн за 1 годину роботи адвоката та участь у судових засіданнях у Верховному Суді з розрахунку 5 000,00 грн за одне засідання;

- сторони узгодили, що у випадку, якщо судове засідання не відбулося та розгляд справи відкладено з підстав, що не залежать від адвоката та адвокат не був завчасно повідомлений про це і прибув до суду, вартість послуги адвоката у зв`язку з явкою до суду становить 3 000,00 грн, що враховується при подальших розрахунках.

21.05.2025 на адресу Верховного Суду представником ФГ «Добробут ЮА» - адвокатом Приймаком О. Ю. направлено відзив на касаційні скарги.

Повноваження адвоката Приймака О. Ю. на представництво інтересів ФГ «Добробут ЮА» у суді касаційної інстанції підтверджено ордером на надання правничої (правової) допомоги від 01.05.2025 серія АА № 1531239, виданим Адвокатським бюро «Приймак та партнери».

02.06.2025 до Верховного Суду надійшла заява ФГ «Добробут ЮА» про стягнення з ТОВ «Агрофірма «Березанка» судових витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції у розмірі 15 000,00 грн, яка складається з підготовки та подання відзиву на касаційну скаргу ТОВ «Агрофірма «Березанка» - 10 000,00 грн (2,5 години роботи адвоката з розрахунку 4 000,00 грн/год.) та представництва інтересів позивача у судовому засіданні - 5 000,00 грн (фіксована вартість), а також надано докази понесення таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції позивачем надано: додатковий договір від 15.05.2025 до про надання правової (правничої) допомоги від 12.01.2023; акт виконаних робіт № 4ФГ/25 від 27.05.2025, за змістом якого Адвокатським бюро «Приймак та партнери», в особі керуючого адвоката Приймака О. Ю., надана правнича допомога допомога, що включає підготовку та подання відзиву на касаційну скаргу ТОВ «Агрофірма «Березанка» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 та рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2024 у справі № 911/1000/23; платіжна інструкція від 02.06.2025 № 87 про оплату послуг адвоката у справі № 911/1000/23.

Від ТОВ «Агрофірма «Березанка» клопотання про зменшення розміру заявлених до стягнення ФГ «Добробут ЮА» судових витрат на професійну правничу допомогу до Верховного Суду не надходило.

Ураховуючи умови договору про надання правової (правничої) допомоги та додаткових угод до нього, надані позивачем докази на підтвердження понесення витрат за цим договором, відсутність заперечень ТОВ «Агрофірма «Березанка», з огляду на результат розгляду касаційної скарги, а також враховуючи критерії співмірності, реальності, розумності та пропорційності судових витрат до характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу адвоката у суді касаційної інстанції, понесені ФГ «Добробут ЮА», підлягають відшкодуванню за рахунок ТОВ «Агрофірма «Березанка» у розмірі 15 000,00 грн.

Судовий збір за подання касаційних скарг в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржників.

Керуючись статтями 123 126 129 296 300 301 308 309 314 315 317 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Закрити касаційне провадження у справі № 911/1000/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Березанка» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 та рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2024, відкрите з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

2. Закрити касаційне провадження у справі № 911/1000/23 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 та рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2024, відкрите з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Березанка» та ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 та рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2024 у справі № 911/1000/23 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.

4. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 та рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2024 у справі № 911/1000/23 залишити без змін.

5. Поновити виконання рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2024 у справі № 911/1000/23.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Березанка» (ЄДРПОУ 38713642) на користь Фермерського господарства «Добробут ЮА» (ЄДРПОУ 31295447) на відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції 15 000,00 грн (п`ятнадцять тисяч гривень).

7. Доручити Господарського суду Київської області на виконання цієї постанови видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. С. Берднік

Судді: В. А. Зуєв

І. С. Міщенко