Історія справи

Ухвала КГС ВП від 20.03.2019 року у справі №914/274/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 914/274/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В. Я. - головуючий, Васьковського О. В., Катеринчук Л. Й.

за участі секретаря судового засідання Сотник А. С.

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Альфа-банк",

представник позивача - Блажевський П. І., адвокат (довіреність №010244/19 від
19.06.2019),

відповідач - Підприємство об'єднання громадян Львівського спортивно-культурного центру Шахової асоціації незрячих України "Орієнтир",

представник відповідача - Бондаренко О. С. (довіреність від 11.06.2015),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Підприємства об'єднання громадян Львівського спортивно-культурного центру Шахової асоціації незрячих України "Орієнтир"

на рішення Господарського суду Львівської області від 02.07.2018

у складі судді: Матвіїва Р. І.,

та постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.01.2019

у складі колегії суддів: Кравчук Н. М. (головуючий), Кордюк Г. Т., Хабіб М. І.,

у справі за позовом

Публічного акціонерного товариства "Альфа-банк"

до Підприємства об'єднання громадян Львівського спортивно-культурного центру Шахової асоціації незрячих України "Орієнтир"

про стягнення 435 298,37доларів США, що в еквіваленті до національної валюти станом на 17.01.2018 становить 12 472 419,63 грн., у зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі - ПАТ "Альфа-Банк", позивач) звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Підприємства об'єднання громадян Львівського спортивно-культурного центру шахової асоціації незрячих України "Орієнтир" (далі - ПОГ ЛСКЦ ШАНУ "Орієнтир", Відповідач) про стягнення 435 298,37 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти станом на 17.01.2018 становить 12 472 419,63 грн, у зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором.

2. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за Кредитним договором №16/19-919/2012 від 21.06.2012 з додатковою угодою №1.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.07.2018 у справі № 914/274/18 позовні вимоги задоволено частково;

стягнуто з ПОГ ЛСКЦ ШАНУ "Орієнтир" на користь ПАТ "Альфа-Банк" 279 997,96 дол США заборгованості по кредиту, що в еквіваленті до національної валюти станом на
17.01.2018 становить 8 022 662,83 грн., та 21 067,38 доларів США заборгованості по відсотках, що в еквіваленті до національної валюти станом на 17.01.2018 становить 603 634,71 грн., та 129 463,71 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

У задоволенні вимоги про стягнення 134 233,03 дол США, що в еквіваленті до національної валюти станом на 17.01.2018 становить 3 846 122,09 грн., заборгованості по відсотках відмовлено.

4. Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не пропущений строк позовної давності. Проте, враховуючи висновки Великої палати Верховного Суду, викладені у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (п.91), суд зазначив, що позивачем безпідставно здійснено нарахування відсотків після 14.01.2015 - дати звернення з вимогою дострокового повернення всієї суми заборгованості по кредиту, оскільки після направлення відповідачу письмового повідомлення з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості кредитний договір припинив свою дію, а позивач втратив можливість нарахування та стягнення з відповідача відсотків за кредитним договором. Здійснивши перерахунок заборгованості станом на 14.01.2015, суд стягнув 279 997,96 дол. США неповернутого тіла кредиту, що в еквіваленті до національної валюті станом на
17.01.2018 становить 8 022 662,83 грн та 21 067,38 доларів США заборгованості по відсотках, що в еквіваленті до національної валюти станом на 17.01.2018 становить 603 634,71 грн. В решті в позові відмовив за безпідставністю.

5. Під час розгляду справи, господарським судом першої інстанції встановлено:

5.1.21.06.2012 ПАТ "Банк Кіпру" і ПОГ ЛСКЦ ШАНУ "Орієнтир" уклали Кредитний договір №16/19-919/2012, відповідно до якого кредитор надає позичальнику грошові кошти в сумі 350 000,00 доларів США на строк до 20.06.2020 зі сплатою фіксованої процентної ставки за користування кредитом у розмірі місячний LIBOR (1m) + маржа в розмір 12 процентів річних. Повернення кредиту здійснюється позичальником відповідно до графіка погашення заборгованості, що міститься в додатку №1 до цього договору, з повним поверненням заборгованості за кредитом до кінцевого терміну повернення заборгованості (п.2.9.1).

5.2. Згідно з меморіальним ордером №4855950 від 22.06.2012 відповідачу видано кредит згідно з угодою №16/19-919/2012 на суму 346 424,14 дол. США. Згідно з меморіальним ордером №4855909 від 22.06.2012 (призначення платежу), кредитні кошти згідно з заявою №1 від 22.06.2012 спрямовані для продажу іноземної валюти, а згідно з меморіальним ордером №4857581 від 22.06.2012 кошти від продажу іноземної валюти були перераховані на рахунок відповідача. Копії вказаних меморіальних ордерів та виписки по особовому рахунку від 21.07.2014 долучені до матеріалів справи позивачем, а оригінали надано для огляду в судових засіданнях.

5.3. Згідно з додатком №1 до договору останнім днем здійснення повернення суми кредиту в розмірі 3 889,68 дол. США визначено 20.06.2020.

5.4.27.11.2013 сторонами укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №16/19-919/2012 від 21.06.2012, якою порядок і строк повернення кредиту не змінювався.

5.5.21.07.2014 між ПАТ "Неос Банк" (правонаступник усіх прав і обов'язків ПАТ "Банк Кіпру ", довідка ПАТ "Неос Банк" від 17.07.2014) (клієнт) та ПАТ "Альфа-Банк" (фактор) уклали Договір факторингу №1, відповідно до якого клієнт відступає фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, зазначених у реєстрі заборгованості боржників та у переліку кредитних договорів і договорів забезпечення, право на вимогу якої належить клієнту на підставі документації, а фактор шляхом надання фінансової послуги клієнту набуває права вимоги такої заборгованості від боржників та сплачує клієнту грошові кошти в розмірі, що становить ціну продажу, та в порядку, передбаченому цим договором.

5.6. Відповідно до п.2.3 Договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в дату відступлення, якою є дата укладення цього договору, після чого фактор стає новим кредитором. Сторони у день укладення цього договору також складають та скріплюють своїми печатками акт прийому-передачі реєстру за формою, встановленою додатком №2 (п.2.3).

5.7. Позивачем долучено акт прийому-передачі реєстру заборгованостей боржників за договором факторингу №1 від 21.07.2014, підписаний представниками фактора та клієнта. Також представниками сторін договору факторингу підписано акт прийму-передачі документації за договором факторингу №1 від 21.07.2014, акт прийому-передачі інформації згідно з реєстром заборгованостей боржників в електронному вигляді за договором факторингу №1 від 21.07.2014 та акт прийому-передачі персональних даних в електронному вигляді за договором факторингу №1 від 21.07.2014.

5.8. Згідно з додатком №1 до договору факторингу, клієнтом відступлено фактору право вимоги заборгованостей до боржників з реєстром заборгованостей, серед яких під порядковим номером 879 наявний Кредитний договір №16/19-919/2012 від
21.06.2012, боржником за яким є Підприємство об'єднання громадян Львівського спортивно-культурного центру Шахової асоціації незрячих України "Орієнтир".

5.9.14.01.2015 ПАТ "Альфа-Банк" надіслало ПОГ ЛСКЦ ШАНУ "Орієнтир" вимогу-повідомлення про повне дострокове погашення заборгованості за кредитним договором №16/19-919/2012 у 30-денний строк. Згідно з вказаною вимогою станом на
22.12.2014 заборгованість становить 279 997,96 доларів США як заборгованості по кредиту та 21 067,38 доларів США як заборгованості по відсотках. Вказану вимогу адресат отримав 30.01.2015, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення. Докази здійснення відповідачем оплати після отримання вказаної вимоги у матеріалах справи відсутні.

5.10. До матеріалів справи долучено: лист відповідача від 14.01.2015 про зменшення відсоткової ставки до 12% річних за кредитним договором №16/19-919/2012; лист від 13.02.2015, в якому відповідач стверджує про ненадання йому банком доказів переходу до нового кредитора права вимоги, а також про наявність, за власними підрахунками, перед банком станом на 13.02.2015 боргу у розмірі 300 093 дол. США; лист від 13.07.2015 про зміни, пов'язані з новою редакцією Статуту відповідача; лист від 14.08.2015, в якому відповідач зазначає про отримання кредиту від ПАТ "Банк Кіпру" в сумі 350 000 дол. США, про наявність заборгованості перед ПАТ "Альфа-Банк" станом на 13.08.2015 в сумі 272 230 дол. США, а також пропонує мирні способи врегулювання спору; лист від
07.09.2015 з проханням зняття із майна застави, а також з пропозиціями врегулювання ситуації, при цьому з твердженням, що з липня 2014 не сплачується заборгованість по кредиту у зв'язку з незгодою з нарахованими санкціями; лист від 24.09.2014 про отримання підтверджуючих документів правонаступництва ПАТ "Неос Банк" від ПАТ "Банк Кіпру".

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

6. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 апеляційну скаргу задоволено частково;

рішення Господарського суду Львівської області від 02.07.2018 у справі № 914/274/18 скасовано в частині стягнення 23 333,33 доларів США заборгованості по кредиту, що в еквіваленті до національної валюти станом на 17.01.2018 становить 668 560,01 грн., та 21 067,38 доларів США заборгованості по відсоткам, що в еквіваленті до національної валюти станом на 17.01.2018 становить 603 634,70
грн. ;

в цій частині прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено;

в частині стягнення 256 664,63 доларів США заборгованості по кредиту, що в еквіваленті до національної валюти станом на 17.01.2018 становить 7 354 102,81
грн., рішення залишено без змін.

За результатами апеляційного провадження здійснено розподіл судових витрат.

7. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що заборгованість, що існувала станом на дату пред'явлення вимоги, по кожному черговому не внесеному вчасно платежу підлягала стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо.

При цьому, суд апеляційної інстанції врахував висновки про застосування норми права, викладені Великою палатою Верховного суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12. За висновками суду, звертаючись з даним позовом, позивачем безпідставно здійснено нарахування відсотків після 14.01.2015 звернення з вимогою дострокового повернення всієї суми заборгованості по кредиту.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 02.07.2018 та постановою апеляційного суду від 28.01.2019, ПОГ ЛСКЦ ШАНУ "Орієнтир" звернулося з касаційною скаргою про скасування оскаржених судових актів, з вимогою прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні повністю.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 914/274/18 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В. Я., суддя - Пєсков В. Г., суддя - Білоус В. В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.04.2019.

10. Ухвалою Верховного Суду від 19.04.2019 касаційну скаргу залишено без руху у відповідності з положенням ст. 290 Господарського процесуального кодексу України, надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

11. Підприємство об'єднання громадян Львівського спортивно-культурного центру Шахової асоціації незрячих України "Орієнтир", на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 19.04.2019 подано заяву про усунення недоліків касаційної скарги разом з доказами сплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 221 623,08 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.1349135735.1 від
11.05.2019.

12.14.05.2019 до Верховного Суду від ПОГ ЛСКЦ ШАНУ "Орієнтир" надійшли Доповнення до касаційної скарги.

13. У зв'язку з відпусткою судді Пєскова В. Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №914/274/18 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В. Я., суддя - Катеринчук Л. Й., суддя - Білоус В. В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2019.

14. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.05.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 914/274/18 за касаційною скаргою ПОГ ЛСКЦ ШАНУ "Орієнтир", зупинено виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 28.01.2019, датою проведення судового засідання визначено 02.07.2019, інше.

15.25.06.2019 до Суду від АТ "Альфа-Банк" надійшов Відзив на касаційну скаргу, з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

16.01.07.2019 ПОГ ЛСКЦ ШАНУ "Орієнтир" звернулося до Верховного Суду з Заявою про відкладення розгляду касаційної скарги.

17. У зв'язку з відпусткою судді Білоуса В. В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №914/274/18 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В. Я., суддя - Васьковський О. В., суддя -Катеринчук Л. Й., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2019.

18. Ухвалою від 01.07.2019 Суд, у визначеному складі, прийняв справу №914/274/18 Господарського суду Львівської області за касаційною скаргою ПОГ ЛСКЦ ШАНУ "Орієнтир" на рішення Господарського суду Львівської області від 02.07.2018 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 до провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у раніше призначену дату (02.07.2019).

19. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.07.2019 відкладено розгляд справи № 914/274/18 за касаційною скаргою ПОГ ЛСКЦ ШАНУ "Орієнтир", датою проведення судового засідання визначено
27.08.2019.

20. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.08.2019 відкладено розгляд справи № 914/274/18 за касаційною скаргою ПОГ ЛСКЦ ШАНУ "Орієнтир", датою проведення судового засідання визначено
03.09.2019.

21. Представник скаржника в судовому засіданні повністю підтримав вимоги касаційної скарги, за доводами викладеними в касаційній скарзі та Доповненнях до касаційної скарги, просив Суд рішення Господарського суду Львівської області від
02.07.2018 та постанову Західного апеляційного господарського суду від
28.01.2019 скасувати, прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

22. Представник позивача в судовому засіданні проти вимог та доводів скаржника заперечив з підстав наведених у Відзиві, просив Суд рішення Господарського суду Львівської області від 02.07.2018 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 залишити в силі.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (ПОГ ЛСКЦ ШАНУ "Орієнтир")

23. В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій не були досліджені обставини щодо дійсності і належності передачі права вимоги. На переконання скаржника з посиланням на обставини встановлені у справі № 522/23309/14, Позивач незаконно отримав право вимоги, відтак є неналежною стороною у справі.

24. Скаржник доводить:

- позивачем пропущений строк позовної давності;

- відсутні докази правонаступництва;

- Статут ПАТ "Неос Банк" є не чинним, відтак, договір факторингу є не легітимним, позовні вимоги - не правомірні.

Доводи позивача (ПАТ "Альфа-Банк")

25. ПАТ "Альфа-Банк" доводить:

- ПАТ "Неос Банк" є правонаступником усіх прав і обов'язків ПАТ "Банк Кіпру", що підтверджується матеріалами справи;

- Договір факторингу, у встановленому законодавством порядку, не оскаржено та не визнано недійсним;

- укладення Договору факторингу жодним чином не порушує прав відповідача;

- в межах справи № 466/7453/15 відсутній преюдиційний факт для даної справи;

- на момент укладення Договору факторингу ПАТ "Альфа-Банк" мав Генеральну ліцензію НБУ від 05.10.2011 на здійснення валютних операцій, ПАТ "Банк Кіпру" (нова назва на момент укладення договору - ПАТ "Неос Банк" мав дозвіл НБУ на здійснення валютних операцій від 21.10.1991.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

26. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

27. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

За змістом ст.ст. 11, 525, 526 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, установлених ст. 509 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Отже, за своєю суттю кредитний договір є результатом точної, досягнутої раніше сторонами домовленості в цивільному обігу про порядок взаємовідносин щодо надання та повернення грошових коштів, де перераховані всі права і обов'язки сторін, в тому числі чітко визначено його ціну, порядок розрахунків, терміни виконання умов й інші необхідні елементи, тобто породжує цивільно-правові наслідки для сторін, що виключає віднесення правовідносин до публічно-правових.

Судами попередніх інстанцій досліджено умови і встановлено обставини неналежного виконання ПОГ ЛСКЦ ШАНУ "Орієнтир" зобов'язань за Кредитним договором та наявність у Підприємства заборгованості у зв'язку з неповерненням отриманих за договором кредитних коштів. Також, судами встановлено, що кредитний договір є дійсним.

При цьому, суд першої інстанції встановив, що сума неповернутого тіла кредиту правильно визначена позивачем і становить 279 997,96 дол. США., що за курсом долара до гривні на 17.01.2018 у розмірі 2865.2576 в еквіваленті до національної валюті становить 8 022 662,83 грн. Водночас, місцевий господарський суд встановив, що останнім днем виконання зобов'язання у повному обсязі є
13.02.2015, відтак, 14.02.2015 право позивача на отримання кредитних коштів стало порушеним, що відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, стало підставою для початку перебігу позовної давності саме з 14.02.2015, який згідно з законом триває три роки і згідно з ч.1 ст.264 ЦК України триває до 14.02.2018 включно.

Таким чином, враховуючи дату звернення позивача з даним позовом, суд першої інстанції вказав на те, що строк позовної давності не пропущений.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції, враховуючи умови договору, графік погашення платежів, правову позицію Великої палати Верховного суду, викладену у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, встановив, що прострочення внесення чергового платежу мало місце в червні 2014, невнесення чергових платежів мало місце починаючи з 27.06.2014, то строк позовної давності за таким платежем закінчився 28.06.2017, за платежем 27.07.2014-28.07.2017 і аналогічно в кожне 28 число наступного місяця відповідно.

Здійснивши перерахунок заборгованості станом на 14.01.2015, апеляційний суд встановив, що сума неповернутого тіла кредиту становить 256 664,63 дол США, що враховуючи курс долара до гривні станом на 17.01.2018 в еквіваленті до національної валюті становить 7 354 102,81 грн.

За змістом ст. 526, ч. 1 ст. 530, ст. 610 та ч. 1 ст. 612 ЦК України для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.

Якщо кредитний договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов'язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, оскільки така позиція відповідає приписам ст.ст. 256, 257, 261, 1048, 1050 ЦК України та узгоджується з висновками про правильне застосування норм права щодо перебігу позовної давності за вимогами, що складаються із сукупності прострочених щомісячних зобов'язань, викладеними Великою палатою Верховного суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.

Враховуючи приписи ст. 267 ЦК України, судом апеляційної інстанції в решті позовних вимог про стягнення 23 333,33 дол США тіла кредиту, що в еквіваленті до національної валюти станом на 17.01.2018 становить 668 560,01 грн. відмовлено правомірно.

Що стосується нарахованих банком відсотків за користування кредитними коштами за Кредитним договором слід вказати наступне.

Приписами ст. 1050 ЦК України встановлено, що право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою.

При цьому, звернення до позичальників з вимогою про дострокове погашення заборгованості змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору, з дати звернення до позичальника з такою вимогою строк виконання договору в повному обсязі вважається таким, що настав.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права викладена Великою Палатою Верховного Суду у справі № 444/9519/12 від 28.03.2018.

Так, судами встановлено, що Кредитним договором №16/19-919/2012 (п. 4.2.5) передбачено право кредитора вимагати дострокового погашення заборгованості, включаючи прострочену та строкову/поточну заборгованість позичальника за кредитом та/або процентами у випадку, зокрема, порушення позичальником будь-якого з п.5.1.1-5.1.14 цього договору та/або будь-яких інших зобов'язань за цим договором.

Факт невчасного здійснення платежів по поверненню чергових платежів не заперечується відповідачем та підтверджується матеріалами справи.

Суди попередніх інстанцій вірно вказали на те, що скориставшись правом на пред'явлення вимоги про дострокове повернення кредиту (вимога-повідомлення №2156/150-32 від 13.01.2015 про повне дострокове погашення у 30-денний строк заборгованості за Кредитним договором №16/19-919/2012) до позичальника по Кредитному договору, банк змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що нарахування банком відсотків за користування кредитними коштами за Кредитним договором №16/19-919/2012 після 14.01.2015 (день пред'явлення вимоги до ПОГ ЛСКЦ ШАНУ "Орієнтир") є неправомірним, виходячи з приписів ст.ст. 1048 та 1050 ЦК України та правового висновку Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12.

При цьому, суд апеляційної інстанції вказав на те, що, враховуючи дату звернення позивача з позовом про стягнення заборгованості за відсотками в розмірі 155
300,41 доларів США (12.02.2018), безпідставність нарахування відсотків після
14.01.2015, та нарахування відсотків, які позивач просить стягнути з відповідача, до 21.12.2014 - позивачем пропущений 3-х річний строк позовної давності

Враховуючи наведене колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про безпідставність заявленої позовної вимоги про стягнення 155 300,41 дол США заборгованості за відсотками, що в еквіваленті до національної валюти станом на 17.01.2018 становить 4 449 756,80 грн.

Щодо правонаступництва між ПАТ "Неос Банк" та ПАТ "Альфа-Банк" слід зазначити наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи, ПАТ "Неос Банк ", яке є правонаступником усіх прав і обов'язків ПАТ "Банк Кіпру", відступило ПАТ "Альфа-Банк" свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, зокрема, ПОГ ЛСКЦ ШАНУ "Орієнтир" (довідка ПАТ "Неос Банк" від 17.07.2014, Договір факторингу №1 від 21.07.2014, додаток №1 до договору факторингу).

За приписами ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним

При цьому, колегія суддів зазначає про те, що саме при вирішенні позову про визнання недійсним правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України та за результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, Договір факторингу №1 від
21.07.2014 у встановленому законом порядку недійсним не визнаний, зустрічних позовних вимог з цього приводу не заявлялось. Доводам відповідача щодо нелегітимності Договору факторингу судами було надано належну правову оцінку.

З огляду на імперативні приписи ст. 300 ГПК України суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги.

Поряд з цим, слід зауважити, що доводи касаційної скарги та доводи викладені у Доповненнях до касаційної скарги направлені на встановлення недійсності Договору факторингу №1 від 21.07.2014, що не входить до предмету розгляду даної справи та не може бути спростуванням наявності заборгованості за Кредитним договором №16/19-919/2012.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

28. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до п.1) ч.1 ст. 308 ГПК України, суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).

Звертаючись з касаційною скаргою, ПОГ ЛСКЦ ШАНУ "Орієнтир" не спростувало висновків попередніх судових інстанцій та не довело неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

Колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги Підприємства об'єднання громадян Львівського спортивно-культурного центру Шахової асоціації незрячих України "Орієнтир" та необхідність залишення постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 та рішення Господарського суду Львівської області від 02.07.2018 (з урахуванням постанови від 28.01.2019) у справі № 914/274/18 без змін, як таких, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

29. Судові витрати

У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги Підприємства об'єднання громадян Львівського спортивно-культурного центру Шахової асоціації незрячих України "Орієнтир" та залишенням без змін оскаржених судових рішень, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на заявника касаційної скарги.

30. Поновлення виконання рішення

Відповідно до ст. 332 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала. Суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Як про це зазначено у п. 14 цієї Постанови, ухвалою Верховного Суду від
23.05.2019 зупинено виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 у справі № 914/274/18 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

За результатами перегляду оскаржуваних судових рішень суд касаційної інстанції дійшов висновку про поновлення виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 у справі № 914/274/18.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Підприємства об'єднання громадян Львівського спортивно-культурного центру Шахової асоціації незрячих України "Орієнтир" залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 та рішення Господарського суду Львівської області від 02.07.2018 (в частині залишеній без змін постановою апеляційного суду від 28.01.2019) у справі № 914/274/18 залишити без змін.

3. Поновити виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від
28.01.2019 у справі № 914/274/18.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Я. Погребняк

Судді О. В. Васьковський

Л. Й. Катеринчук