Історія справи

Ухвала КГС ВП від 22.08.2018 року у справі №910/22964/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/22964/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Білоуса В.В., Жукова С.В.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромет"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2018

у справі № 910/22964/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромет"

про стягнення 854955,65 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року Публічне акціонерне товариство (ПАТ) "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Дніпромет" про стягнення 854955,65 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором закупівлі № 16060000693 від 23.05.2016 в частині своєчасної та повної поставки обумовленого договором товару, внаслідок чого позивачем нараховано до стягнення 635655,65 грн. пені та 219300,00 грн. штрафу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 (суддя Маринченко Я.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Дніпромет" на користь ПАТ "Укртрансгаз" пеню в розмірі 267082,20 грн., штраф в розмірі 219300,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 7295,74 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач не передав позивачеві обумовлені договором закупівлі товар у визначені сторонами строки, у зв'язку з чим визнано обґрунтованим вимоги позивача про стягнення штрафу у заявленому позивачем розмірі.

Вимоги про стягнення пені задоволені частково з огляду на закінчення строку дії договору, погодженого додатковою угодою № 1 від 23.06.2017 до договору, а саме з 01.09.2017.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2018 (колегія суддів у складі: Власов Ю.Л. - головуючий, Буравльов С.І., Андрієнко В.В.) рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 змінено, п. 2 резолютивної частини викладено в наступній редакції: "Стягнути з ТОВ "Дніпромет" на користь ПАТ "Укртрансгаз" пеню в розмірі 639365,12 грн., штраф в розмірі 219300,00 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 12879,98 грн". В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції в частині припинення нарахування пені у зв'язку із закінченням строку дії договору, оскільки поняття строку дії договору та строку виконання зобов'язання за договором не є тотожними з огляду на положення ст.ст. 599, 631 ЦК України.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, ТОВ "Дніпромет" звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 у справі №910/22964/17, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ПАТ "Укртрансгаз" про стягнення 854 955,65 грн. штрафних санкцій відмовити в повному обсязі.

Підставами для скасування оскаржуваних судових рішень заявник касаційної скарги зазначає порушення та неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, а саме ст.ст. 2, 7, 269, 275, 277 ГПК України, ч. 1 ст. 233 ГК України, ч 3 ст. 551 ЦК України.

Обґрунтовуючи свою позицію, ТОВ "Дніпромет посилається на те, що судові рішення ухвалені без врахування наявних обставин для зменшення розміру штрафних санкцій , оскільки розмір завданих збитків завданих діями відповідача не доведений, а тому сума штрафних санкцій повинна бути зменшена.

Крім того, ТОВ "Дніпромет посилається на те, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги закінчення 01.09.2017 строку дії договору закупівлі № 16060000693, пунктом 7.3 якого встановлювався розмір пені.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду від 03.08. 2018 для розгляду касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючий (доповідач), Білоус В.В., Жуков С.В.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 відкрито провадження за касаційною скаргою, призначено її до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та надано строк на подання відзивів на касаційну скаргу до 09.10.2018.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Укртрансгаз" просить касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскаржувану постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2017 залишити без змін з огляду безпідставності та необґрунтованості доводів касаційної скарги.

Перевіривши матеріали справи , обговоривши доводи касаційної скарги та доводи відзиву на касаційну скаргу колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що 23.06.2016 між ПАТ «Укртрансгаз» (покупець) та ТОВ «Дніпромет» (постачальник) укладено Договір закупівлі №1606000693, відповідно до умов якого постачальник протягом терміну дії цього договору зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар у порядку і на умовах, визначених даним договором (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.1.2 договору під товаром, що є предметом поставки, розуміється фітинги до труб чи трубок зі сталі, не литі (трубна арматура різна (заглушки).

Згідно з п.2.1 договору ціна, кількість та асортимент продукції, що поставляється відповідно до специфікації (Додаток 1).

Відповідно до п.2.2 договору загальна сума договору становить 5470545,60 грн в тому числі ПДВ 911757,60 грн.

У відповідності до п.4.1 Договору, постачальник зобов'язується поставити товар, який є новим, не був в експлуатації, належить йому на праві власності, не знаходиться під заставою чи арештом, з моменту підписання договору протягом одного року, але в строки не пізніше 30-ти календарних днів з моменту отримання рознарядки від покупця.

За умовами п.4.2 Договору, поставка продукції виконується транспортом постачальника та підтверджується наступними документами: товарно-транспортна накладна; накладна на кількість, ціну та асортимент продукції на ім'я покупця; податкова накладна.

Датою поставки вважається дата підписання представником покупця накладної (п.4.4 Договору).

Згідно з п.5.1 Договору, оплата за даним договором здійснюється шляхом перерахування безготівкових грошових коштів з рахунку покупця на рахунок постачальника після поставки товару на склад покупця.

Відповідно до п.7.1 договору сторони визначили, що у випадку порушення своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність визначену цим договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до п.7.3 договору за порушення термінів поставки, передбачених даним договором, Відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної одлікової ставки НБУ від суми договору за кожен день прострочки.

Згідно з п.7.4 договору за порушення термінів поставки, вказаних в цьому договорі, Відповідач сплачує Позивачу штраф в розмірі 10% від вартості непоставленого в строк товару.

Згідно з п.9.1 договору останній набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання зобов'язань, але в будь-якому випадку протягом одного року.

Відповідно до додатку №1 до договору сторони погодили поставку 17 найменувань заглушок сталевих на загальну суму 5470545,60 грн.

В подальшому, Додатковою угодою №1 від 23.06.2017 до Договору №1606000693 від 23.06.2016 сторони погодили внести зміни у зазначений договір та зокрема викласти п.п.2.2, 4.1 та 9.1 Договору в новій редакції.

Згідно з п.2.2 Договору, загальна сума договору становить 5415833,60 грн., в тому числі ПДВ 902638,93 грн.

Пунктом 4.1 Договору сторони визначили, що постачальник зобов'язується поставити товар, який є новим, не був в експлуатації, належить йому на праві власності, не знаходиться під заставою чи арештом, з моменту підписання договору до 01.09.2017, але в строки не пізніше 30-ти календарних днів з моменту отримання рознарядки від покупця.

Відповідно до п.9.1 Договору, цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання зобов'язань, але в будь-якому випадку до 01.09.2017.

Крім того, сторонами було погоджено нову редакцію Додатку №1 специфікації, відповідно до якої сторони погодили поставку товару на загальну суму 5415833,60 грн.

На виконання умов договору ТОВ "Дніпромет" частково поставив ПАТ "Укртрансгаз" товар на підставі накладних №Ф-84 від 09.11.2016 на суму 1438200 грн.; №87 від 25.11.2016 на суму 620649,60 грн.; №Ф-89 від 14.12.2016 на суму 386886 грн.

В подальшому, згідно умов договору, позивачем було направлено відповідачеві рознарядку №2673/13-04 від 17.05.2017 з проханням відвантажити продукцію - заглушки сталеві 530х12 у кількості 6 шт., 530х16 у кількості 9 шт., 1020х16 у кількості 10 шт., 1220х20 у кількості 11 шт., 1420х32 у кількості 16 шт. Вказана рознарядка була отримана відповідачем 22.05.2017, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 17.05.2017.

На виконання вказаної рознарядки відповідачем було поставлено позивачеві товар, відповідно до накладних №Ф-41 від 30.06.2017, заглушка сталева 530х12 у кількості 6 шт., 530х16 у кількості 8 шт., на суму 86700 грн.; №Ф-45 від 01.09.2017, заглушка сталева 1020х16 у кількості 10 шт. на суму 353288,04 грн.; №Ф-44 від 01.09.2017, заглушка сталева 1220х20 у кількості 6 шт., 530х16 у кількості 1 шт. на суму 337110 грн.

В порушення умов договору закупівлі непоставленими залишились заглушки сталеві 1220х20 у кількості 5 шт. та заглушки сталеві 1420х32 у кількості 16 шт. на загальну суму 2193000 грн.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача пені та штрафу за порушення строків поставки продукції як відповідальність постачальника ТОВ "Дніпромет" перед замовником ПАТ "Укртрансгаз" за невиконання умов договору закупівлі.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 712 зазначеного Кодексу за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до положень статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України). Тобто неустойка належить до заходів цивільно-правової, договірної відповідальності.

За змістом статей 550, 617 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Разом з тим, згідно зі ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Аналіз положень наведеної норми дає підстави для висновку, що, установлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов'язання, Цивільний кодекс України покладає на неї обов'язок довести відсутність своєї вини. Особа звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання .

Відповідно до частини 3 ст. 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Принципи добросовісності, справедливості та розумності є загальною засадою зобов'язального права та регуляторами поведінки учасників цивільно-правових відносин; вони застосовуються в усіх зобов'язальних відносинах і кожен учасник повинен їх дотримуватися.

Виходячи із цих загальних засад, має встановлюватися і наявність або відсутність вини: особа має визнаватися невинуватою, якщо вона вжила всіх заходів для належного виконання зобов'язання при тому ступені турботливості та обачності, що вимагалася від неї за характером зобов'язання та умовами обороту.

Здійснивши системний аналіз встановлених обставин справи, врахувавши положення вищенаведених норм чинного законодавства та умов договору, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість та правомірність заявлених вимог позивача, та наявності підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача штрафу за порушення термінів поставки товару за договором закупівлі за відсутності доказів вжиття відповідачем заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Доводи скаржника щодо залишення поза увагою судами попередніх інстанцій доводів відповідача про наявність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, Суд відхиляє, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. За приписами пункту 3 статті 83 ГПК України, в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції, господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

За змістом наведених вище норм зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу та розмір, до якого підлягає зменшенню.

Судом апеляційної інстанції належним чином перевірено та надано оцінку усім доводам відповідача щодо наявності обставин для зменшення розміру штрафних санкцій, за наслідком чого апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачем не доведено існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру штрафних санкцій на підставі наведених норм, не надано доказів звернення до позивача про внесення змін до договору та зменшення розміру штрафних санкцій, а заявлена сума штрафних санкцій з огляду на загальну вартість укладеного договору та суму невиконаного зобов'язання не може бути розцінена судом як надмірно велика перед розміром збитків.

Крім того, ч. 1 ст. 546 ЦК України закріплено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стосується пеня.

Переглядаючи судове рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, апеляційний господарський суд врахував вказані положення Закону та умови укладеного між сторонами договору закупівлі (п. 7.3) та дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для нарахування відповідачу пені у сумі 635655,65 грн. за період з 22.06.20017 по 07.12.2017.

Посилання ТОВ "Дніпромет" про неправомірне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права в частині донарахування пені після закінчення строку дії договору Судом відхиляються, з огляду на положення ст. 599 та ст. 631 ЦК України, згідно з якими строк дії договору та строк виконання зобов'язання за договором не є тотожними, а закінчення строку дії договору не є підставою припинення зобов'язань за договором, тому помилковим є твердження відповідача про відсутність підстав для нарахування продавцем пені поза межами строку дії договору закупівлі №16060000396 за прострочення виконання зобов'язання з поставки товару, яке мало місце під час дії цього договору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням викладеного, не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромет".

При цьому, враховуючи, що оскаржуваною постановою апеляційним господарським судом було змінено рішення місцевого господарського суду в частині розміру стягнутої пені, а в іншій частині рішення залишено без змін, предметом касаційного перегляду є постанова Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2018 у справі №9910/22964/17, яка і підлягає залишенню без змін.

У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишення без змін постанови суду апеляційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника - ТОВ "Дніпромет".

Керуючись ст.ст. 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромет" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2018 у справі №910/22964/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя - Ткаченко Н.Г.

Судді - Білоус В.В.

Жуков С.В.