Історія справи

Постанова КГС ВП від 16.08.2023 року у справі №922/5238/21
Постанова КГС ВП від 16.08.2023 року у справі №922/5238/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 922/5238/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Погребняка В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Купрейчук С.П.,

за участю представників:

ліквідатор ТОВ "Енергопромстрой" арбітражний керуючий Мухітдінов Р.Д.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.04.2023

та ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.01.2023 (в частині відхилення частини кредиторських вимог )

у справі № 922/5238/21

за заявою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопромстрой"

про визнання банкрутом.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.01.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопромстрой" (далі - ТОВ "Енергопромстрой", боржник), визнано вимоги Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області, Управління, кредитор) до боржника у розмірі 1012517,53грн, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Мухітдінова Рустама Джурайовича, призначено попереднє засідання суду.

04.02.2022 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою суду від 15.06.2022 в попередньому засіданні визначено вимоги, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Енергопромстрой", призначено підсумкове засідання суду.

Постановою Господарського суду Харківської області від 01.12.2022 ТОВ "Енергопромстрой" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д.

01.12.2022 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

21.12.2022 до суду від ГУ ДПС у Харківській області надійшла заява з грошовими вимогами до боржника.

Відповідно до заяви ГУ ДПС у Харківській області має до боржника кредиторські вимоги, а саме: за ТОВ "Енергопромстрой" обліковується заборгованість з податку на додану вартість у загальній сумі 345 595,23 грн, з яких штрафна санкція - 239871,75 грн та пеня 105 723,48 грн.

Сума штрафу з податку на додану вартість у розмірі 239 871,75 грн нарахована на підставі податкового повідомлення-рішення від 18.07.2019 №00001351411. Вказане податкове повідомлення-рішення було винесене на підставі акту про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ "Енергопромстрой" від 07.05.2019 № 1552/20-40-14-11-11/40490888. Податкове повідомлення-рішення від 18.07.2019 №00001351411 в адміністративному та/або судовому порядку не оскаржувалось та є узгодженим.

Крім того, заява ГУ ДПС у Харківській області містить вимоги до ТОВ "Енергопромстрой" у розмірі 105 723,48 грн, що є пенею, яка нарахована за несплату боржником у встановлені граничні строки боргу, визначеного на підставі податкового повідомлення-рішення від 18.07.2019 № 00001351411.

Фактичні обставини встановлені судами

В період з 25.04.2019 по 06.05.2019 ГУ ДПС у Харківській області проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ "Енергопромстрой" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по господарським взаємовідносинам з ТОВ "Авіант Південь" за серпень 2017 року, з ТОВ "Альянс Мега" за серпень 2017 року, ТОВ "Омега Тор" за серпень 2017 року, ТОВ "Кроксі" за грудень 2017 року, ТОВ "Спец-Альянс Груп" за вересень 2017 року, ТОВ "Оксамит Трейд Плюс" за квітень 2018 року, ТОВ "Сігма Буд" за червень 2018 року, ТОВ "Даріон Про" за червень - липень 2018 року, та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг), отриманих від вищевказаних контрагентів-постачальників.

За результатами перевірки складено акт перевірки № 1552/20-40-14-11-11/40490888 від 07.05.2019.

З висновків вказаного акта встановлено порушення п.44.6 ст.44 п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), допущено завищення податкового кредиту, що призвело до заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті.

18.07.2019 винесено податкове повідомлення-рішення № 00001351411, яким збільшено суму грошового зобов`язання на 959 487,00 грн та нараховано штрафні санкції у розмірі 239 871,75 грн.

У зв`язку з несплатою суми податкового зобов`язання у встановлені строки, ГУ ДПС у Харківській області вживались заходи примусового стягнення заборгованості у судовому порядку, а саме: в рамках адміністративної справи №520/7549/2020 за позовом ГУ ДПС у Харківській області до ТОВ "Енергопромстрой" про стягнення податкового боргу у розмірі 1 199 358,28грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2021 у справі № 520/7549/2020 адміністративний позов про стягнення суми податкового боргу задоволено. Стягнуто з ТОВ "Енергопромстрой" на користь Державного бюджету України кошти в розмірі 1 199 358,28 грн.

Також заява кредитора містить вимоги до ТОВ "Енергопромстрой" у розмірі 105723,48 грн, що є пенею, яка нарахована за несплату боржником у встановлені граничні строки боргу, визначеного на підставі податкового повідомлення-рішення від 18.07.2019 № 00001351411.

У поданих ліквідатором боржника звіті про результати розгляду грошових вимог та повідомленні арбітражний керуючий Мухітдінов Р.Д. зазначав про часткове визнання заявлених грошових вимог ГУ ДПС у Харківській області в розмірі 239871,75 грн які є безспірними, з включенням їх до реєстру вимог кредиторів до шостої черги задоволення вимог кредиторів. Кредиторські вимоги в розмірі 105723,48 грн ним не визнані у зв`язку з закінченням строків давності на пред`явлення вимоги щодо стягнення пені.

Стислий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.01.2023 заяву ГУ ДПС у Харківській області з грошовими вимогами до боржника задоволено частково, визнано грошові вимоги ГУ ДПС у Харківській області в розмірі 239871,75 грн штрафних санкцій, які є конкурсними без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Решту грошових вимог за заявою ГУ ДПС у Харківській області з грошовими вимогами до боржника відхилено.

Задовольняючи частково заяву ГУ ДПС у Харківській області, місцевий суд вказав, що заявлені Управлінням грошові вимоги в частині суми боргу, визначеного у податковому повідомленні-рішенні № 00001351411 від 18.07.2019 у розмірі 239 871,75 грн є такими, що підтверджені рішенням суду та матеріалами справи.

Грошові вимоги щодо пені в сумі 105 723,48 грн, нарахованої за порушення граничного терміну сплати податкового зобов`язання, визначеного на підставі податкового повідомлення-рішення від 18.07.2019 № 00001351411, суд відхилив як безпідставні, оскільки заявлені після спливу 1095-денного строку, визначеного пп.129.9.1 п. 129.9 статті 129 ПК України.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, Управління звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу в частині відхилення частини його кредиторських вимог та прийняти нове рішення, яким визнати усі кредиторські вимоги ГУ ДПС у Харківській до ТОВ «Енергопромстрой» у загальній сумі 345 595,23 грн.

Перегляд ухвали Господарського суду Харківської області від 26.01.2023 відповідно до вимог частини 1 статті 269 ГПК України здійснено апеляційним судом у межах доводів та вимог апеляційної скарги ГУ ДПС у Харківській області в частині відхилення кредиторських вимог Управління, а саме пені в сумі 105 723,48 грн.

Стислий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.01.2023 в частині відхилення кредиторських вимог ГУ ДПС у Харківській області стосовно пені в сумі 105723,48 грн залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновок суду першої інстанції щодо відхилення кредиторських вимог Управління в частині пені в сумі 105723,48 грн, нарахованої за порушення граничного терміну сплати податкового зобов`язання, визначеного на підставі податкового повідомлення-рішення від 18.07.2019 № 00001351411, визнавши їх безпідставними та необґрунтованими, такими, що заявлені після спливу 1095-денного строку, визначеного п.п.129.9.1 п. 129.9 статті 129 ПК України.

Крім того, за висновком апеляційного суду, виходячи з приписів Кодексу України з процедур банкрутства, під час провадження ліквідаційної процедури господарським судом та ліквідатором розглядаються лише грошові вимоги, які виникли під час провадження у справі та заявлені поточними кредиторами.

Оскільки зобов`язання ТОВ «Енергопромстрой» перед ГУ ДПС у Харківській області як ініціюючим кредитором виникли до відкриття провадження у справі, Управління є конкурсним кредитором, відтак заявлені після винесення постанови від 01.12.2022 у справі № 922/5238/21 про визнання ТОВ «Енергопромстрой» банкрутом, грошові вимоги Управління не повинні розглядатися.

Стислий зміст вимог та доводів касаційної скарги

ГУ ДПС у Харківській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області 26.01.2023 в частині відхилення частини кредиторських вимог ГУ ДПС у Харківській області та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 у справі № 922/5238/21, прийняти нове рішення, яким визнати усі кредиторські вимоги ГУ ДПС у Харківській до ТОВ «Енергопромстрой» у загальній сумі 345 595,23 грн, а саме штрафна санкція - 239 871,75 грн та пеня - 105 723,48 грн.

Касаційна скарга подана з підстав, визначених пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Скаржник вважає висновки Господарського суду Харківської області та Східного апеляційного господарського суду необґрунтованими, такими, що не відповідають нормам матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини. На думку скаржника, суди не врахували, що заявлена пеня нарахована на зобов`язання, які були стягнуті за рішенням суду, що відповідно до положень п. 102.4 статті 102 ПК України виключає застосування строку давності у 1095 днів до пені, оскільки строк давності для заявленої пені встановлений такий же, як й до сум боргу, на яку нарахована пеня - тобто до повного погашення суми боргу.

Управління вказує, що судами першої та апеляційної інстанції не були враховані висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23.12.2022 у справі №140/12235/21 (адміністративне провадження № К/990/20917/22), в якій зроблено висновок про зупинення строків давності, визначених статтею 102 ПК України до завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), на підставі п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення».

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

Ліквідатор ТОВ «Енергопромстрой» арбітражний керуючий Мухітдінов Р.Д. подав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її доводів та вимог, вважає, що оскаржувані ухвала та постанова прийняті з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки судів відповідають обставинам справи та підтверджуються відповідними доказами, у зв`язку чим просить залишити касаційну скаргу без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.

Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

Відповідно до частин першої, другої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Предметом касаційного перегляду у цій справі є постанова апеляційного суду, ухвалена за результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції в частині відхилення частини кредиторських вимог ГУ ДПС у Харківській області до боржника щодо пені, нарахованої відповідно до статті 129 ПК України за порушення граничного терміну сплати податкового зобов`язання, визначеного на підставі податкового повідомлення-рішення від 18.07.2019 № 00001351411, з урахуванням спеціального строку давності, визначеного п.п. 129.9.1 п. 129.9 статті 129 ПК України.

За змістом касаційної скарги, основною причиною наявністю спору між сторонами у цій справі фактично є розбіжність в тлумаченні положень ПК України щодо того, чи застосовуються приписи статті 102 ПК України, що встановлюють строки давності до звернення до суду для стягнення сум податкового боргу, до якого, як стверджує Управління, належить й пеня.

Надаючи оцінку доводам скаржника, перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд, враховуючи приписи статті 300 ГПК України та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, зазначає таке.

Розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов`язань боржника згідно з вимогами ПК України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов`язання виникають до моменту порушення справи про банкрутство.

Порядок виникнення грошових зобов`язань щодо сплати податків та зборів визначений Податковим кодексом України, положеннями п. п. 1.1. та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Однак, питання погашення податкового боргу з осіб, на яких поширюються процедури, визначені КУзПБ, регулюються цим Кодексом.

За змістом п.п. 14.1.39 п. 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно із п.п. 14.1.156 п. 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Податкове зобов`язання (для цілей розділу V цього Кодексу) - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом (п.п. 14.1.156-1 п.14.1 статті 14 ПК України).

Податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п.п. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до частини третьої статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п.п. 129.1.3 п. 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Пунктом 102.1 статті 102 ПК України контролюючому органу надано право, крім випадків, визначених п. 102.2 цієї статті, самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У пункті 102.4 статті 102 ПК України визначено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п. 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку із відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Відповідно до п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 та п. 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за не подання в установлені строки податкової (митної) декларації, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених), платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно п.129.1. статті 129 ПК України, нарахування пені розпочинається:

1) при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;

2) при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

3) при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

4) при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки заниження податковим агентом податкового зобов`язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків та/або несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом;

5) у випадку несвоєчасного повернення надміру/помилково сплачених платежів, а також несвоєчасного відшкодування сум податку на додану вартість - починаючи з першого дня, наступного за останнім днем граничного строку повернення таких коштів.

Відповідно до п.п. 129.3.3 п. 129.3 статті 129 ПК України нарахування пені закінчується у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України).

Як було зазначено, відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У справі, що розглядається, суди встановили, що відповідно до наданого Управлінням розрахунку, за платником податків (боржником) рахується пеня у розмірі 105 723,48 грн, з яких: пеня у розмірі 3 974,69 грн за несвоєчасну сплату сум грошових зобов`язань (основний борг) у розмірі 28 169,47 грн, нарахованих на підставі податкового повідомлення-рішення від 18.07.2019 №00001351411, та мораторна пеня у загальному розмірі 101 748,79 грн, що була нарахована на підставі п.п. 129.3 статті 129 ПК України при оголошенні мораторію, на підставі ухвали Господарського суду Харківської області від 27.01.2022 по справі №922/5238/21.

З наданих до заяви Управління про грошові вимоги доказів, а саме з розрахунку нарахованої пені, апеляційним судом визначений граничний термін сплати податкового зобов`язання - 01.09.2019, а пеня нарахована за період з 02.09.2019 (отже днем виникнення права нарахувати пеню платнику податків є саме 02.09.2019), - строк у 1095 днів закінчився 02.09.2022, а заява про грошові вимоги щодо сплати нарахованої суми пені від ГУ ДПС у Харківській області надійшла лише - 20.12.2022.

Таким чином, за висновками судів, у зв`язку з закінченням строків давності на пред`явлення вимоги щодо стягнення пені, дані вимоги ГУ ДПС у Харківській області у загальній сумі 105 723,48 грн не підлягають задоволенню.

Верховний Суд зауважує, що пеня є способом забезпечення погашення податкового зобов`язання та визначається у статті 1 ПК України, як сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Згідно п. 31.1 статті 31 ПК України, строком сплати податку та збору є період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Передумовою нарахування пені з підстав, передбачених п.п. 129.1.1 п. 129.1 статті 129 ПК України, є несплата платником податків у встановлені законом строки суми узгодженого податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки.

Згідно з п.п. 129.9.1 п. 129.9 статті 129 ПК України пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.

За змістом пунктів 101.1, підпункту 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. Під терміном "безнадійний", зокрема, розуміється податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.

Згідно підпункту 102.3.2 пункту 102.3 статті 102 Податкового кодексу України відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого, зокрема, контролюючому органу згідно із законом та/або рішенням суду заборонено проводити перевірку (перевірки) платника податків.

Системний аналіз зазначених норм дозволяє зробити висновок про те, що у статті 102 ПК України встановлено універсальний граничний строк давності для стягнення контролюючим органом податкового боргу, нарахованого платнику податків за результатами податкової перевірки, який становить 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Цей строк є спеціальним строком давності для звернення податкового органу до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу та застосовується імперативно (в силу закону). Списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, щодо якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу (аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 06.02.2018 у справі №К/9901/9917 (807/2097/16), від 04.09.2018 у справі № 813/4430/16, від 19.09.2019 у справі № 910/11620/18, від 31.10.2019 у справі № 925/1242/15, від 05.12.2019 у справі № 910/1678/19).

У разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції нараховані на такий борг, а відтак з того часу в контролюючого органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу.

У справі, що розглядається, суд першої інстанції, вимоги ГУ ДПС у Харківській області у загальній сумі 105 723,48 грн пені визнав такими, що не підлягають задоволенню, у зв`язку з закінченням строків давності на пред`явлення вимоги щодо стягнення пені, формально поставившись до перевірки дотримання контролюючим органом спеціального строку давності заявлення до стягнення з боржника податкового боргу.

Стверджуючи про закінченням строків давності на пред`явлення вимоги щодо стягнення пені, місцевим судом належним чином не з`ясували підстави виникнення такого зобов`язання, момент його узгодження з урахуванням результатів оскарження, настання строку сплати, день виникнення податкового боргу, тобто достеменно не з`ясувати з якого моменту у контролюючого органу виникло право нараховувати пеню платнику податку та чи було таке право реалізовано.

Суд не врахував, що в статтю 102 ПК України, яка визначає строки давності та їх застосування, було внесено зміни, зокрема, відповідно до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Законом України № 2120-IX від 15.03.2022 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" зупинено дію пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України на період дії воєнного, надзвичайного стану.

При цьому, вказаним Законом статтю 102 ПК України доповнено пунктом 102.9 такого змісту: "102.9. На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи".

Із системного аналізу пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" та пункту 102.9 статті 102 ПК України убачається, що зупинення перебігу зазначених строків розпочалося з 18.03.2020 та не припинилося у зв`язку із прийняттям Закону України № 2120-IX від 15.03.2022, з огляду на доповнення цим самим Законом статті 102 ПК України пунктом 102.9, а тому не переривався і перебіг строку такого зупинення.

Відповідна правова позиція щодо перебігу строку давності, передбаченого статтею 102 ПК України, підтримана Верховним Судом у постановах від 21.97.2023 у справі № 922/5231/21, від 25.07.2023 у справі № 922/5230/21, від 02.08.2023 у справі № 922/5229/21.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України, щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Суд апеляційної інстанції, наведених вище недоліків суду першої інстанції не усунув, погодившись з висновком суду першої інстанції щодо закінченням строків давності на пред`явлення вимоги щодо стягнення пені. В оскаржуваній постанові відсутні відомості щодо встановлення правової природи і складових податкового боргу, юридичних фактів, з якими пов`язується його узгодженість, а також перебігу строку давності щодо заявлених кредиторських вимог, зважаючи на різну складову нарахованої Управлінням пені, як то нараховану за несвоєчасне сплату суми грошового зобов`язання, так і мораторну пеню, а також строків звернення.

Тоді як з`ясування вказаних обставин має передувати застосуванню до податкового боргу, заявленого як грошові вимоги до боржника у справі про банкрутство, строку давності для стягнення контролюючим органом податкового боргу (1095 днів) та відмові у визнанні таких грошових вимог через безнадійність податкового боргу у зв`язку з його пропуском. Адже встановлення дати початку перебігу строку давності щодо всіх складових податкового боргу має вплив на висновок чи є необхідність врахування у даному випадку змін до перехідних положень ПК України, згідно з якими зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу, а відтак наявності в контролюючого органу право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу.

В силу імперативного припису частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Однак без з`ясування вищевказаних обставин неможливо дійти беззаперечного висновку щодо наявності чи відсутності підстав для визнання кредиторських вимог ГУ ДПС у Харківській області на суму 105 723,48 грн пені.

Крім того, в оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції зазначив, що виходячи з приписів КУзПБ, під час провадження ліквідаційної процедури господарським судом та ліквідатором розглядаються лише грошові вимоги, які виникли під час провадження у справі та заявлені поточними кредиторами.

Встановивши, що ГУ ДПС у Харківській області є ініціюючим кредитором, що зобов`язання ТОВ «Енергопромстрой» перед Управлінням виникли до відкриття провадження у справі, тобто ГУ ДПС у Харківській області є конкурсним кредитором, апеляційним судом зроблено висновок, що вимоги конкурсного кредитора ГУ ДПС у Харківській області, заявлені після винесення постанови від 01.12.2022 у справі № 922/5238/21 про визнання ТОВ «Енергопромстрой» банкрутом, не повинні розглядатися.

Верховний Суд не погоджується з висновками апеляційного суду щодо недопущення розгляду судом конкурсних вимог у ліквідаційній процедурі, адже норми КУзПБ не містять заборони кредитору заявляти конкурсні вимоги до боржника у ліквідаційній процедурі.

Відповідно до частини четвертої статті 45 КУзПБ, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

Згідно зі статтею 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Постанова суду апеляційної інстанції у цій справі в оскаржуваній частині наведеним вимогам не відповідає, у зв`язку з чим не може вважатися законною та обґрунтованою, адже застосований судом підхід у з`ясуванні обставин справи та дослідженні доказів не відповідає встановленим процесуальним законодавством вимогам. Отже, висновки апеляційного суду про законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції є передчасними.

Принагідно у контексті процесуальних порушень колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції покликаний не лише перевіряти та оцінювати правильність встановлення судом першої інстанції обставин справи, відповідність застосування ним норм матеріального і процесуального закону, а може і усунути недоліки ухваленого судового рішення, самостійно встановити обставини, що підлягають з`ясуванню при вирішенні спору, застосувавши відповідні норми матеріального та процесуального права.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає частково обґрунтованими підстави касаційного оскарження та погоджується з тими доводами скаржника, які відповідають висновкам суду, наведеним у мотивувальній частині цієї постанови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Оскільки припис частини другої статті 300 ГПК України містить заборону для суду касаційної інстанції з вчинення процесуальних дій, пов`язаних із встановленням обставин справи та оцінкою доказів, тому згідно з частиною третьою статті 310 ГПК України оскаржувана у цій справі постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи суду апеляційної інстанції слід врахувати викладене у цій постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, за результатом чого дати належну правову оцінку доказам, доводам та запереченням учасників судового процесу, і в залежності від встановленого та вимог закону прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Розподіл судових витрат

Оскільки за результатами касаційного перегляду оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи для нового розгляду до суду апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 240 300 301 304 308 310 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області задовольнити частково.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 у справі № 922/5238/21 скасувати.

3. Справу № 922/5238/21 у скасованій частині передати на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Жуков С.В.

Погребняк В.Я.