Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/8604/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Спецвагонтрансойл" (далі - ТОВ "Спецвагонтрансойл")

на ухвалу господарського суду міста Києва від 08.08.2019

(суддя Полякова К.В.) та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019

(головуючий суддя - Скрипка І.М., судді Тищенко А.І. і Іоннікова І.А.)

за заявою приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент" (далі - ПАТ "Івано-Франківськцемент")

про забезпечення позову

у справі 910/8604/19

за позовом ПАТ "Івано-Франківськцемент"

до акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Укрзалізниця)

про зобов`язання укласти договір та вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Івано-Франківськцемент" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Укрзалізниці про зобов`язання укласти договір про занесення даних до автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів (далі - Автоматизований банк) про власні вантажні вагони у зв`язку зі зміною власника, а також зобов`язання вчинити дії щодо внесення даних до вказаного банку даних, оскільки відповідач відмовив у вчиненні вказаних дій.

Відповідну позовну заяву було прийнято судом до розгляду.

05.08.2019 ПАТ "Івано-Франківськцемент" подало заяву про забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.08.2019: задоволено заяву ПАТ "Івано-Франківськцемент" про забезпечення позову в даній справі; з метою забезпечення позову до завершення розгляду справи по суті заборонено Укрзалізниці вносити зміни в Автоматизований банк, пов`язані зі зміною власників низки залізничних вантажних вагонів, вказаних у цій ухвалі (97 одиниць); визначено, що дана ухвала є виконавчим документом; визначено стягувачем ПАТ "Івано-Франківськцемент", а боржником - Укрзалізницю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 відповідну ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін, а апеляційні скарги на зазначену ухвалу ТОВ "Спецвагонтрансойл" та Укрзалізниці - без задоволення.

Ухвалу та постанову мотивовано обґрунтованістю згаданої заяви про забезпечення позову.

У касаційній скарзі до Верховного Суду ТОВ "Спецвагонтрансойл", зазначаючи про необґрунтованість, безпідставність оскаржуваних судових актів, невідповідність їх нормам процесуального права, просить ці судові акти скасувати, в задоволенні заяви ПАТ "Івано-Франківськцемент" про забезпечення позову в даній справі відмовити, стягнувши з ПАТ "Івано-Франківськцемент" на користь ТОВ "Спецвагонтрансойл" суму судового збору за подання касаційної скарги.

Скаргу мотивовано тим, що: позивачем не було надано доказів на підтвердження того, що відповідач чи будь-які треті особи вчиняють дії, які ускладнюють або призведуть до неможливості виконання судового рішення і до порушення прав позивача; судами проігноровано той факт, що ухвалене зі справи рішення після набрання ним законної сили підлягатиме виконанню на території України всіма підприємствами, установами та організаціями, незалежно від того, які відомості до Автоматизованого банку вносилися до набрання відповідним рішенням законної сили.

Регіональною філією "Львівська залізниця" як такою, що діє від імені Укрзалізниці, подано відзив на касаційну скаргу ТОВ "Спецвагонтрансойл", в якому зазначається, зокрема, про підтримку доводів касаційної скарги, й міститься прохання скасувати оскаржувані ТОВ "Спецвагонтрансойл" судові рішення зі справи та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

ПАТ "Івано-Франківськцемент" у відзиві на касаційну скаргу: не визнає доводи касаційної скарги, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, зазначає, що вжиті судом заходи забезпечення позову спрямовані на ефективний захист порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення - залишити в силі.

У прийнятті оскаржуваних судових актів попередні судові інстанції з`ясували та зазначили, зокрема, таке.

Апеляційна скарга ТОВ "Спецвагонтрансойл" на ухвалу господарського суду міста Києва від 08.08.2019 у даній справі обґрунтовувалася тим, що відповідна ухвала впливає на права та інтереси ТОВ "Спецвагонтрансойл", оскільки позбавляє останнє можливості реалізувати в повній мірі свої права та обов`язки як законного власника майна (вагонів).

Згадана заява ПАТ "Івано-Франківськцемент" від 05.08.2019 про забезпечення позову обґрунтовувалася існуванням обставин, які у випадку невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони відповідачеві вживати вчиняти певні дії може призвести до того, що ефективний захист порушених прав та інтересів позивача буде значно утрудненим.

Так, позивач вказував, що:

- йому стало відомо про факт звернення до відповідача третіх осіб, які, заявляючи свої права на вказане майно (вагони), намагалися внести відповідні зміни до Автоматизованого банку шляхом подання заявки про внесення змін, пов`язаних із зміною відомостей про власника вагонів;

- йому стало відомо також про звернення у 2019 році іншої юридичної особи - ТОВ "Спецвагонтрансойл", яка, також заявляючи свої права на відповідні вагони, звернулася до підприємства, що входить до структури Укрзалізниці - регіональної філії "Львівська залізниця" виробничого структурного підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Коломия" стосовно проведення технічного огляду таких вагонів із складенням актів технічного огляду для подальшого звернення до ГІОЦ з метою внесення змін в Автоматизованого банку з приводу зміни власника вагонів.

У справі наявні докази звернення до відповідача (Укрзалізниці) декількох осіб, у тому числі ТОВ "Спецвагонтрансойл", із заявами, які стосуються можливості вчинення реєстраційних дій із зміни власника, - як вважає позивач, - його вагонів та проведення їх технічного огляду; відтак є достатньо обґрунтовані припущення вважати, що відповідач може вжити заходів із задоволення таких заяв та внесення змін до Автоматизованого банку. Невжиття заходу забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії, а саме - вносити зміни до Автоматизованого банку, пов`язаних із зміною власника, - як вважає позивач, - належних йому на праві власності вагонів у кількості 97 одиниць, може призвести до порушення прав заявника, оскільки в разі вчинення відповідачем таких дій позивач не зможе захистити свої порушені права та охоронювані законом інтереси в межах одного судового провадження за його позовом про внесення змін до вказаної бази даних щодо власника спірних вагонів; натомість виникне необхідність подання нових позовів до суду з метою захисту позивачем його порушеного права. При цьому наявна ймовірність також переміщення спірних вагонів за розпорядженнями третіх осіб, що утруднить виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Причиною подання касаційної скарги стала незгода скаржника з ухвалою господарського суду щодо задоволення заяви позивача в даній справі про вжиття заходу забезпечення позову.

Відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України:

- господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (стаття 136);

- позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії (пункт 2 частини першої статті 137).

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності передбачених даними нормами процесуального права підстав для забезпечення позову. Пов`язані з цим питання доказування не можуть бути предметом розгляду та оцінки суду касаційної інстанції у зв`язку з імперативним приписом частини другої статті 300 названого Кодексу, згідно з якою суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Поряд з тим в оскаржуваних судових рішеннях наведено низку досліджених судами доказів у справі, як-от: листа компанії "Океанос Транс ОЮ" від 29.10.2018 № 181029-2 до Укрзалізниці щодо переоформлення 97 вагонів на представництво цієї компанії; листа від 25.03.2019 № 416 начальника експлуатаційного вагонного депо Коломия на адресу ТОВ "Спецвагонтрансойл" стосовно тих же вагонів; копії протоколу від 26.03.2019 наради у регіональній філії "Львівська залізниця" з пропозицією представникові ТОВ "Спецвагонтрансойл" звернутися до ПАТ "Івано-Франківськцемент" з приводу технічного огляду 97 вагонів та доступу до них; листа від 22.03.2019 № 05/2203 ТОВ "Спецвагонтрансойл", в яких останнє просило провести технічний огляд 97 вагонів тощо. Тому не знаходить підтвердження аргумент касаційної скарги про ненадання позивачем будь-яких доказів на підтвердження вчинення відповідачем чи третіми особами дій, які могли б ускладнити або унеможливити виконання судового рішення і відновлення прав позивача. А набрання законної сили рішення суду в даній справі і обов`язковість його виконання самі по собі не могли б гарантувати, в разі задоволення позову, достатню ефективність такого відновлення, якби спірні вагони були вказані в Автоматизованому банку як власність інших, крім позивача, юридичних осіб.

Суд першої інстанції, всупереч доводам скаржника, не визнавав в оскаржуваній ухвалі позивача власником вагонів; питання їх належності на праві власності тій чи інший особі, в тому числі ПАТ "Івано-Франківськцемент" чи ТОВ "Спецвагонтрансойл", не є предметом саме даного судового розгляду (стосовно оскаржуваних судових актів), а вжиття заходу забезпечення позову не вирішує наперед питань, пов`язаних з правом власності на відповідне майно.

Таким чином, звернення з касаційною скаргою ТОВ "Спецвагонтрансойл" не спростувало висновків попередніх судових інстанцій та не довело неправильного застосування ними норм процесуального права як передумови скасування прийнятих ними судових рішень, у зв`язку з чим останні слід залишити без змін за відсутності визначених процесуальним законом підстав для такого скасування.

З тих же причин не можуть бути прийняті відповідні доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, поданому регіональною філією "Львівська залізниця" від імені Укрзалізниці.

Поряд з тим Касаційний господарський суд бере до уваги та погоджується з відповідними аргументами, наведеними у відзиві ПАТ "Івано-Франківськцемент" на касаційну скаргу.

Понесені ТОВ "Спецвагонтрансойл" у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Спецвагонтрансойл" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 08.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 у справі № 910/8604/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов