ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 905/1057/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис"

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду

від 23.10.2018

у складі колегії суддів: Фоміної В.О. (головуючого), Білоусової Я.О., Пуль О.А.

у справі № 905/1057/18

за позовом Національного банку України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"

про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.09.2018 у справі № 905/1057/18 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" до Національного банку України про визнання недійсним договору іпотеки від 16.03.2009 № 52 повернуто заявнику.

2. Не погодившись з ухвалою господарського суду першої інстанції ТОВ "Приватофис" звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при постановленні ухвали норм процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просило скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.09.2018 у справі № 905/1057/18 та передати зустрічну позовну заяву на розгляд до суду першої інстанції.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції

3. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2018 повернуто апеляційну скаргу ТОВ "Приватофис" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.09.2018 у справі № 905/1057/18 з доданими до неї документами заявникові відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

4. 05.11.2018 ТОВ "Приватофис" звернулось через Східний апеляційний господарський суд до Верховного Суду із касаційною скаргою вих. 05/11-5 від 05.11.2018 на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2018 у справі № 905/1057/18.

5. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 905/1057/18 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 20.11.2018.

6. Ухвалою Верховного Суду від 21.11.2018 касаційну скаргу ТОВ "Приватофис" вих. 05/11-5 від 05.11.2018 на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2018 у справі № 905/1057/18 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України. Надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги до

07 грудня 2018 року шляхом надання суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1 762,00 грн за подання касаційної скарги на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2018 у справі № 905/1057/18.

7. 06.12.2018 ТОВ "Приватофис", на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 21.11.2018, направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучено оригінал документу (платіжного доручення № 3545 від 06.12.2018), що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1 762,00 грн за подання касаційної скарги на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2018 у справі № 905/1057/18.

8. Ухвалою Верховного Суду від 17.12.2018 відкрито касаційне провадження у справі № 905/1057/18 за касаційною скаргою ТОВ "Приватофис" від 05.11.2018 вих. 05/11-5 на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2018; розгляд касаційної скарги призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

9. Не погодившись з ухвалою апеляційного суду, ТОВ "Приватофис" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного господарського суду від 23.10.2018 про повернення апеляційної скарги та направити справу № 905/1057/18 для подальшого розгляду до Східного апеляційного господарського суду.

10. Обґрунтовуючи заявлені вимоги скаржник зазначає наступне.

10.1. Інформація з реквізитами для сплати судового збору знаходиться на офіційному сайті суду, і у реквізитах, за якими необхідно сплачувати даний судовий збір відсутня відповідна графа, де необхідно вказувати номер справи, щодо якої подається судовий збір; крім того, не існує жодної законодавчої заборони використовувати судовий збір, що був попередньо сплачений, але ще не використаний особою, яка здійснила відповідний платіж.

10.2. Судом апеляційної інстанції, всупереч вимогам статті 260 та статті 174 ГПК України, не надано ТОВ "Приватофис" додаткового строку для усунення недоліків, а одразу повернуто апеляційну скаргу без розгляду.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

11. Національним банком України подано відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

12. Акціонерним товариством Комерційного банку "Приватбанк" подано відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2018 у справі № 905/1057/18 - без змін.

Позиція Верховного Суду

13. Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

14. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

15. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

16. Відповідно до статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України, основними засадами судочинства визначено, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

17. Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

18. Зокрема, згідно з частиною 3 статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень; 2) докази сплати судового збору; 3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

19. Як встановлено судом апеляційної інстанції, апеляційну скаргу

ТОВ "Приватофис" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.09.2018 у справі №905/1057/18, було залишено без руху та зобов'язано ТОВ "Приватофис" усунути впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: надати до Донецького апеляційного господарського суду докази сплати судового збору у сумі 1762,00 грн; надати докази надіслання копії апеляційної скарги учасникам справи у відповідності до вимог ст. 259 ГПК України; надати доповнення до апеляційної скарги із зазначенням у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо).

20. Також встановлено, що 11.10.2018 ТОВ "Приватофис" надіслано на адресу суду апеляційної інстанції заяву про усунення недоліків у справі № 905/1057/18 (вх. № 135 від 18.10.2018), до якої скаржником на підтвердження сплати судового збору за подання апеляційної скарги надано платіжне доручення від 06.09.2018 № 2693 про сплату судового збору у розмірі 1 762,00 грн, а також докази надсилання копії апеляційної скарги іншим учасникам справи.

21. За приписами статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

22. Згідно положень статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

23. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).

24. Відповідно до статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

25. Судом апеляційної інстанції встановлено, що у платіжному дорученні від 06.09.2018 №2693 в розділі "Призначення платежу" зазначено: "Суд.збір за подан. до госп. суду апеляційної скарги на ухвалу суду, ТОВ "Приватофис", Донецький апеляційний го".

26. Крім того, судом апеляційної інстанції, при перевірці зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України за платіжним дорученням від 06.09.2018 №2693 виявлено, що дата сплати та дата зарахування судового збору (06.09.2018) за подання апеляційної скарги на ухвалу суду від 10.09.2018 передує даті винесення оскаржуваного судового рішення, а отже, не може вважатися належним доказом сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.09.2018 у справі № 905/1057/18. Суд апеляційної інстанції зазначає, що аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 31.05.2018 у справі № 922/496/17.

27. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674 - VI (далі - Закон "Про судовий збір").

28. Відповідно до частини 1 статті 1 Закону "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

29. Підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону "Про судовий збір" встановлено ставку судового збору в 1 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна скарга подається до суду) за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду.

30. Згідно з приписами частин 1, 2 статті 9 Закону "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

31. Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (відповідно до частини 1 статті 6 Закону "Про судовий збір").

32. Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.

33. Відповідно до пункту 3.1. Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

34. З додатків 2, 8 до Інструкції вбачається, що одним із реквізитів платіжного доручення є "Призначення платежу", який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції.

35. Пунктом 3.8. Інструкції визначено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

36. Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

37. Необхідними реквізитами ідентифікації позовної заяви (заяви, скарги), а уданому випадку апеляційної скарги є, зокрема, номер справи у межах якої подається відповідна апеляційна скарга та дата ухвали апеляційного господарського суду, яка оскаржується.

38. Отже, з огляду на викладене, в контексті даних обставин справи, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного суду, про те, що, подана на усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги

ТОВ "Приватофис" квитанція від 06.09.2018 №2693 не є належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, оскільки не містить інформації про номер справи, у межах якої подається відповідна скарга, та дату прийняття судового акта, що оскаржується, з огляду на що, з останньої не вбачається яка саме апеляційна скарга оплачується судовим збором. Відтак, зазначений висновок спростовує аргумент касаційної скарги, зазначений в п. 10.1. цієї постанови.

39. Щодо доводів касаційної скарги про те, що судом апеляційної інстанції, всупереч вимогам статті 260 та статті 174 ГПК України, не надано ТОВ "Приватофис" додаткового строку для усунення недоліків, а одразу повернуто апеляційну скаргу без розгляду, колегія суддів зазначає наступне.

40. Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

41. Як вбачається з ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 20.09.2018 у справі №905/1057/18, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга, зокрема не відповідає вимогам частини 3 статті 258 ГПК України, а саме: не додано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги в порядку та розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір", та доказів надсилання копії апеляційної скарги іншим учасникам справи у відповідності до вимог статті 259 ГПК України, у зв'язку з чим вказану апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для усунення недоліків апеляційної скарги.

42. Відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

43. Враховуючи, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апелянтом не було усунено недоліків апеляційної скарги, встановлених ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 20.09.2018 у справі №905/1057/18, судом апеляційної інстанції правомірно повернуто апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Донецької області від 10.09.2018 у справі №905/1057/18

ТОВ "Приватофис", оскільки у випадку неусунення недоліків апеляційної скарги, відповідно до вимог частини 4 статті 174 ГПК України, апеляційний суд зобов'язаний повернути апеляційну скаргу.

44. Верховний Суд наголошує, що при оцінці конкретних обставин справи, суд має враховувати дотримання принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

45. Водночас, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, повернення апеляційної скарги не перешкоджало повторному зверненню з нею до суду апеляційної інстанції після усунення вищезазначених недоліків.

46. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

47. Відповідно до приписів статті 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

48. Колегія суддів суду касаційної інстанції за наслідками касаційного перегляду ухвали Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2018 у справі № 905/1057/18 дійшла висновку, що вказане судове рішення прийнято з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак касаційна скарга ТОВ "Приватофис" підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2018 у справі № 905/1057/18 - залишенню без змін.

49. Оскільки підстав для скасування ухвали суду апеляційної інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2018 у справі № 905/1057/18 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2018 у справі № 905/1057/18 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді С. В. Жуков

Н. Г. Ткаченко