Історія справи

Постанова КГС ВП від 30.11.2023 року у справі №907/935/21
Постанова КГС ВП від 30.11.2023 року у справі №907/935/21
Постанова КГС ВП від 13.11.2025 року у справі №907/935/21
Постанова КГС ВП від 15.08.2024 року у справі №907/935/21
Постанова КГС ВП від 30.11.2023 року у справі №907/935/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2024 року

м. Київ

Справа № 907/935/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г.,

суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.

за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,

учасники справи:

представник ДПАТ "НАК "Украгролізинг" - Кордас Ж. А.,

представник ОСОБА_1 - Сочка В. І. (в режимі відеоконференції),

представники інших учасників справи в судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" за вх. № 5163/2023

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.05.2023

у складі колегії суддів: Гриців В. М. (головуючої), Зварич О. В., Малех І. Б.

у справі № 907/935/21

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАССТЕЛ",

ВСТАНОВИВ

На розгляд суду постало питання щодо вжиття заходів забезпечення заяви розпорядника майна боржника про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника за незадоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство.

Обставини справи

1. 22.12.2021 ухвалою Господарського суду Закарпатської відкрито провадження у справі №907/935/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАССТЕЛ" (далі - ТОВ "ВАССТЕЛ"), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів і процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича.

2. Ухвалами господарського суду першої інстанції від 02.02.2023 та від 23.02.2023 у підсумковому судовому засіданні за клопотанням кредиторів та боржника оголошено перерву до 07.03.2023 для вирішення питання щодо подальших процедур у справі.

3. 21.02.2023 до суду першої інстанції від розпорядника майна ТОВ "ВАССТЕЛ" арбітражного керуючого Демчана О. І. надійшла заява про покладення солідарної відповідальності на керівника ТОВ "ВАССТЕЛ", у якій просить покласти на керівника ТОВ "ВАССТЕЛ" ОСОБА_1 солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів ТОВ "ВАССТЕЛ".

4. Заява обґрунтована тим, що ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 02.02.2023 у справі №907/935/21 визначено, що суд вважає встановленим факт, що керівник боржника ОСОБА_1 допустив порушення вимог, визначених абз. 1 ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) щодо звернення у місячний строк до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

5. 23.02.2023 до Господарського суду Закарпатської області надійшла заява Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (далі - ДПАТ "НАК "Украгролізинг", кредитор) про забезпечення позову (заяви розпорядника майна Демчана О. І. про покладення солідарної відповідальності на керівника ТОВ "ВАССТЕЛ") у справі №907/935/21 (заява від 22.02.2023), у якій ДПАТ "НАК "Украгролізинг" просило суд:

1. Прийняти заяву про забезпечення заяви розпорядника майна ТОВ "ВАССТЕЛ" Демчана О. І. про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника до розгляду та задовольнити її.

2. Вжити заходів до забезпечення заяви, а саме:

1) накласти арешт на всі об`єкти нерухомого майна, що належать ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в тому числі:

- домоволодіння за реєстраційним номером АДРЕСА_1 ;

- житловий будинок (незавершене будівництво) з реєстраційним номером АДРЕСА_3 ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 2122783801:00:021:0019 за адресою АДРЕСА_4 .

2) накласти арешт на все рухоме майно, що належать ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 );

3) накласти арешт на всі майнові та корпоративні права, що належать ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 );

4) накласти арешт на всі грошові кошти в межах суми стягнення в розмірі 3 692 331,27 грн, що належать ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 );

5) заборонити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) вживати будь які дії спрямовані на відчуження, знищення, пошкодження, зменшення вартості належних йому об`єктів нерухомого майна, об`єктів рухомого майна, майнових та корпоративних прав.

6. Заява мотивована тим, що, з врахуванням положень ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі задоволення заяви розпорядника майна про солідарну відповідальність керівника ТОВ "ВАССТЕЛ", а в послідуючому - грошових вимог кредитора до такого керівника, у ДПАТ "НАК "Украгролізинг" виникає право вимоги сплати боргу від ТОВ "ВАССТЕЛ" та від керівника товариства ОСОБА_1 , як від солідарних боржників.

7. За доводом ДПАТ "НАК "Украгролізинг", очевидним фактом є те, що керівник боржника з моменту виникнення у ТОВ "ВАССТЕЛ" заборгованості перед заявником вживав заходів, щодо уникнення її сплати, зокрема, з метою виведення активів із власності боржника в травні та липні 2020 року ОСОБА_1 було укладено безоплатні договори застави транспортних засобів в інтересах третіх осіб на вкрай не вигідних умовах для боржника, не вживав жодних дій щодо повернення дебіторської заборгованості, значна частина якої виникла з пов`язаними з ТОВ "ВАССТЕЛ" особами, вживались інші заходи щодо зменшення активів підприємства, припинив господарську діяльність боржника перевівши діяльність підприємства у "тінь", не вживав заходів щодо отримання доходів ТОВ "ВАССТЕЛ" з метою погашення кредиторської заборгованості перед ДПАТ "НАК "Украгролізинг".

8. На думку кредитора, така поведінка ОСОБА_1 була вчинена ним як керівником боржника, тому будучи солідарним боржником перед ДПАТ НАК "Украгролізинг" він буде вживати заходів щодо відчуження і своїх особистих активів.

9. Тож, за доводом кредитора, у разі невжиття заходів забезпечення позову можуть виникнути перешкоди у виконанні рішення суду. Запропонованими заходами забезпечення позову, як вказує заявник, буде забезпечено збалансованість інтересів сторін. Також вказує, що наявний прямий зв`язок між обраним заявником наведеними заходами забезпечення позову і предметом позову, який спроможний забезпечити ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів заявника.

10. 28.02.2023 ДПАТ "НАК "Украгролізинг" подало суду заяву, у якій просило суд покласти на керівника боржника ТОВ "ВАССТЕЛ" ОСОБА_1 солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів ТОВ "ВАССТЕЛ" та стягнути солідарно з керівника боржника ТОВ "ВАССТЕЛ" ОСОБА_1 як солідарного боржника на користь ДПАТ "НАК "Украгролізинг" визнану господарським судом суму кредиторських вимог до ТОВ "ВАССТЕЛ" у розмірі 3 692 331,27 грн.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

11. 28.02.2023 ухвалою Господарського суду Закарпатської області у справі № 907/935/21, зокрема, прийнято заяви про покладення солідарної відповідальності на керівника ТОВ "ВАССТЕЛ" ОСОБА_1, подану розпорядником майна ТОВ "ВАССТЕЛ" Демчаном О. І. від 21.02.2023 та ДПАТ "НАК" "Украгролізинг" до розгляду, призначено їх спільний розгляд на 30.03.2023 (п. 1, 2 ухвали), повністю задоволено заяву кредитора ДПАТ "НАК "Украгролізинг" про забезпечення позову про покладення солідарної відповідальності на керівника ТОВ "ВАССТЕЛ" ОСОБА_1 у справі № 907/935/21 від 22.02.2023 (п. 4 ухвали), вжито заходи забезпечення зазначеної заяви (п. 5 ухвали), а саме:

1) накладено арешт на всі об`єкти нерухомого майна, що належать ОСОБА_1 в тому числі:

- домоволодіння за реєстраційним номером АДРЕСА_1 ;

- житловий будинок (незавершене будівництво) з реєстраційним номером АДРЕСА_3 ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 2122783801:00:021:0019 за адресою АДРЕСА_4 .

2) накладено арешт на все рухоме майно, що належать ОСОБА_1 ;

3) накладено арешт на всі майнові та корпоративні права, що належать ОСОБА_1 ;

4) накладено арешт на всі грошові кошти в межах суми стягнення в розмірі 3 692 331,27 грн., що належать ОСОБА_1 ;

5) заборонено ОСОБА_1 вживати будь які дії спрямовані на відчуження, знищення, пошкодження, зменшення вартості належних йому об`єктів нерухомого майна, об`єктів рухомого майна, майнових та корпоративних прав.

Дана ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з 27.02.2023 та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень. Ухвала може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку у строк до 27.02.2026.

Стягувач: Розпорядник майна Демчан Олександр Іванович , м. Київ, вул. Симона Петлюри, 16/108 , каб. 17, свідоцтво про права на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1732 від 11.11.2015.

Боржник: ОСОБА_1 , 89600, місце проживання АДРЕСА_1 , ідентифікаційний податковий номер: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 (пункт 6 ухвали).

12. Місцевий господарський суд вказав, що встановлені в ухвалі суду від 02.02.2023 обставини правопорушення зі сторони керівника боржника та його вина у невиконанні ним обов`язку, визначеного абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ, відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України мають преюдиціальне значення для подальшого звернення кредиторами з грошовими вимогами до керівника боржника.

13. Суд першої інстанції дійшов висновку, що невжиття судом заходів забезпечення позову (заяви розпорядника майна Демчана О.І. про покладення солідарної відповідальності на керівника ТОВ "ВАССТЕЛ") у вигляді накладення арешту на майно ОСОБА_1 і забороною йому вчиняти певні дії, враховуючи попередню поведінку керівника, цілком вірогідно призведе до того, що керівник боржника ОСОБА_1 буде вживати заходів щодо відчуження і своїх особистих активів (нерухомого майна, коштів, майнових та корпоративних прав, рухомого майна). Накладення арешту на нерухоме і рухоме майно, кошти, майнові та корпоративні права буде судовою гарантією щодо виконання майбутнього рішення суду і погашення вимог кредиторів.

14. Отже, за висновком суду, з огляду на існування обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття заходів забезпечення позову можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду наявні обґрунтовані підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

15. Суд першої інстанції також зауважив, що заходи забезпечення позову є тимчасовими до вирішення спору по суті, з метою зупинення вчинення дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть зашкодити захисту прав позивача.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

16. 23.05.2023 постановою Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 28.02.2023 у справі № 907/935/21 скасовано в частині задоволення заяви ДПАТ "НАК "Украгролізинг" від 22.02.2023 про забезпечення позову у справі № 907/935/21 та в частині вжиття заходів забезпечення заяви (пункти 4, 5, 6 резолютивної частини ухвали), в іншій частині ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 28.02.2023 у справі № 907/935/21 залишено без змін.

17. Суд апеляційної інстанції зазначив, що мотивувальна частина ухвали Господарського суду Закарпатської області від 02.02.2023 у справі №907/935/21 про оголошення перерви у підсумковому засіданні дійсно містить висновки суду першої інстанції: "Отже суд вважає встановленим факт, що керівник боржника ОСОБА_1 допустив порушення вимог, визначених абзацом першим ч. 6 ст. 34 КУзПБ щодо звернення у місячний строк до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Починаючи з 17.06.2020 року із заявою про банкрутство (загрозу банкрутства) ТОВ "ВАССТЕЛ" до Господарського суду Закарпатської області не звернувся, зазначивши в судовому засіданні, що ним свідомо укладалися договори застави автотранспортних засобів, належних боржнику в травні та липні 2020 року.".

18. Проте, вказана ухвала постановлена у незавершеному підсумковому засіданні, резолютивна частина ухвали не містить жодних висновків суду, окрім повідомлення про оголошення перерви в підсумковому судовому засіданні, дату, місце і час наступного підсумкового судового засідання.

19. Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд визнав помилковими висновки суду першої інстанції про встановлення ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 02.02.2023 фактів порушення керівником ТОВ "ВАССТЕЛ" вимог абзацу першого частини 6 статті 34 КУзПБ, які мають преюдиціальне значення, зокрема, є підставою для задоволення заяви ДПАТ "НАК "Украгролізинг" про забезпечення заяви розпорядника майна покладення солідарної відповідальності на керівника боржника.

20. Таким чином, за висновком суду апеляційної інстанції, недоведеними і передчасними є висновки Господарського суду Закарпатської області про те, що невжиття судом заходів забезпечення позову призведе до уникнення розрахунків з кредиторами.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

21. 19.07.2023 ДПАТ "НАК "Украгролізинг" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 28.02.2023 у справі № 907/935/21.

22. Скаржник доводить, що суд апеляційної інстанції задовольняючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 та скасовуючи повністю всі заходити забезпечення позову ДПАТ "НАК Украгролізинг" не врахував правових висновків Верховного Суду щодо застосування заходів забезпечення позову, викладених в численних постановах, а саме від 06.10.2022 у справі №905/446/22, від 03.03.2023 №905/448/22 та застосував до завищений або навіть недосяжний стандарт доказування чим порушив баланс інтересів сторін.

23. Скаржник вказує, що відповідно до висновків Верховного Суду можливість відчуження ОСОБА_1 майна та грошових коштів є беззаперечною, очевидною та не підлягає додатковому доведенню ДПАТ НАК "Украгролізинг". На думку скаржника, у зв`язку з невжиттям заходів забезпечення виконання рішення суду про покладення солідарної відповідальності на ОСОБА_1 , в разі присудження такого на користь ДПАТ НАК "Украгролізинг", стане утрудненим або навіть неможливим, враховуючи попередню поведінку ОСОБА_1 як керівника ТОВ "ВАССТЕЛ".

24. ДПАТ НАК "Украгролізинг" стверджує, що суд апеляційної інстанції не дослідив матеріали справи №907/935/21 щодо поведінки ОСОБА_1 , як керівника ТОВ "ВАССТЕЛ" щодо приховування від розпорядника майна документів бухгалтерської та фінансової звітності, договірних документів, вжиття заходів щодо виведення активів ТОВ "ВАССТЕЛ" із власності товариства на користь третіх осіб, введення суду в оману щодо припинення господарської діяльності ТОВ "ВАССТЕЛ" з травня 2020 року та ухвалив оскаржувану постанову від 23.05.2023 на підставі апеляційної скарги ОСОБА_1 , який не надав жодного доказу на спростування висновків суду першої інстанції, викладених в ухвалі від 28.02.2023.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

25. У відзиві на касаційну скаргу, який надійшов до Суду 07.08.2023, ОСОБА_1 просить залишити без змін постанову суду апеляційної інстанції, стверджуючи про законність та обґрунтованість її висновків та безпідставність скарги.

26. У додатковий поясненнях ОСОБА_1 також вказує про відсутність обставин, які б свідчили про необхідність вжиття таких заходів забезпечення позову як накладення арешту, а доводи кредитора ґрунтуються на припущеннях. ОСОБА_1 доводить також, що скаржник посилається на висновки Верховного Суду, які не враховують специфіку процедури банкрутства. Також просить враховувати, встановлені судом апеляційної інстанції у постанові від 01.08.2023 висновки про передчасність визнання боржника банкрутом, неналежність доказів ухилення керівника боржника від визначеного ч. 6 ст. 34 КУзПБ обов`язку порушення справи про банкрутство виключають законні підстави для вжиття заходів забезпечення позову у цій справі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

27. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

28. Верховний Суд, враховуючи, що доводи касаційної скарги стосуються лише щодо заходів забезпечення позову (заяви про покладення солідарної відповідальності) здійснює перегляд ухвалених судових рішень саме в цій частині.

29. Отже предметом касаційного перегляду у цій справі постало питання щодо вжиття заходів забезпечення заяви розпорядника майна боржника про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника за незадоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство.

30. Оцінивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, здійснивши перевірку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд дійшов таких висновків.

31. Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

32. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 2971-IX від 20.03.2023 частину першу статті 2 КУзПБ доповнено абзацом другим, за яким застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

33. Таким чином, у приписах КУзПБ законодавець утвердив пріоритет норм цього спеціального закону та субсидіарне застосування у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) загальних норм ГПК України.

34. Тому загальні норми ГПК України застосовуються при розгляді справ про банкрутство настільки, наскільки це узгоджується із логікою законодавчого регулювання відносин банкрутства (неплатоспроможності), зокрема ті норми ГПК України, що мають універсальний характер, тобто застосовні до вирішення однакових, переважно суто процедурних, питань руху справи у позовному провадженні, так само і у процедурі банкрутства (неплатоспроможності) за умови, що інше не встановлено КУзПБ (п. 40-42 постанови Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.08.2023 у справі №920/162/23).

35. Як вже зазначалося вище, у цій справі розпорядник майна боржника звернувся до суду із заявою про покладення солідарної відповідальності на керівника ТОВ "ВАССТЕЛ" за незадоволення вимог кредиторів ТОВ "ВАССТЕЛ".

36. ДПАТ "НАК "Украгролізинг" - кредитор боржника подав до суду першої інстанції заяву про забезпечення заяви розпорядника майна про покладення солідарної відповідальності як позову, в якій просив суд накласти арешт на нерухоме, рухоме майно та грошові кошти, належні керівнику боржника, а також заборонити ОСОБА_1 вживати будь-які дії, спрямовані на відчуження, знищення, пошкодження, зменшення вартості належних йому об`єктів нерухомого майна, об`єктів рухомого майна, майнових та корпоративних прав як гарантії в майбутньому виконання рішення суду.

37. В подальшому, ДПАТ "НАК "Украгролізинг" також звернувся до суду першої інстанції із заявою про покладення солідарної відповідальності, в якій крім того, просив стягнути з керівника ТОВ "ВАССТЕЛ" як солідарного боржника суму визнаних кредиторських вимог до боржника у розмірі 3 692 331,27 грн.

38. У Рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 № 5-рп/2011 у справі № 1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

39. Інститут забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

40. Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

41. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство.

42. Підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення реального виконання судового рішення у справі (подібний висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20).

43. Метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення ЄСПЛ від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини").

44. При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову оцінюється обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

45. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

46. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду тощо.

47. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 910/15043/21 (910/11194/23)).

48. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

49. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/іншим особам здійснювати певні дії (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду 25.03.2019 у справі № 920/622/18, від 22.07.2021 у справі №910/4669/21, від 31.08.2021 у справі № 910/5116/21).

50. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

51. Питання задоволення заяви про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру заявлених позовних вимог та обставин справи, а заявлений захід забезпечення позову має перебувати у зв`язку з предметом позовної вимоги.

52. Враховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із застосуванням судом першої інстанції інституту забезпечення позову до заяви розпорядника майна про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника.

53. Згідно з положеннями ч. 1, 3 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

54. Щодо арешту майна колегія суддів зазначає, що за своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх. Накладення арешту на майно не завдає шкоди та збитків відповідачу, не позбавляє його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 03.12.2021 у справі №910/4777/21, від 11.12.2023 у справі № 922/3528/23.

55. Верховний Суд також звертає увагу на висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22, до закінчення перегляду якої було зупинено касаційне провадження у цій справі, щодо застосування частини першої статті 150 ЦПК України, яка є аналогічною частині першій статті 137 ГПК України.

56. Велика Палата Верховного Суду у справі № 754/5683/22 дійшла висновку, що жодних обмежень щодо застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно (грошові кошти), лише у сфері майнових спорів або заборони його застосування при вирішенні немайнового спору цивільне процесуальне законодавство не містить.

57. Тому Велика Палата Верховного Суду у справі № 754/5683/22 констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

58. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

59. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

60. Задовольняючи заяву кредитора про вжиття заходів забезпечення позову (заяви розпорядника майна про покладення солідарної відповідальності), суд першої інстанції, оцінивши обґрунтування поданої заяви та конкретні обставини цієї справи, виходив з того, що невжиття судом заходів забезпечення вказаної заяви у вигляді накладення арешту на майно ОСОБА_1 і забороною йому вчиняти певні дії, цілком вірогідно призведе до того, що керівник боржника буде вживати заходів щодо відчуження і своїх особистих активів.

61. Суд зазначив, що з огляду на те, що наразі існують обставини, які свідчать про те, що в разі невжиття заходів забезпечення позову можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду, а також те, що наразі є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, які свідчать про вчинення керівником боржника дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань перед кредиторами, тому існують обґрунтовані підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

62. Суд першої інстанції дійшов висновку, що вжиття запропонованих кредитором заходів забезпечення буде судовою гарантією щодо виконання майбутнього рішення суду і погашення вимог кредиторів.

63. Верховний Суд не вбачає порушень судом першої інстанції норм ст. 136 137 ГПК України щодо оцінки підстав для застосування заходів забезпечення позову (заяви розпорядника майна про покладення солідарної відповідальності) і погоджується із наведеними висновками суду.

64. Водночас, суд апеляційної інстанції не спростував наведених висновків суду першої інстанції щодо необхідності застосування заходів забезпечення позову як гарантії майбутнього виконання рішення суду та, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції у вказаній частині обмежився лише тим, що судом першої інстанції було враховано висновки, викладені в ухвалі місцевого господарського суду від 02.02.2023, яка по суті є лише ухвалою про оголошення перерви в підсумковому засіданні та в якій суд вказав на наявність встановлених фактів порушення керівником боржника вимог ч. 6 ст. 34 КУзПБ.

65. Колегія суддів Верховного Суду вважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції, позаяк посилання суду першої інстанції на ухвалу суду, яка не має преюдиційного значення, не спростовує наданої місцевим господарським судом у сукупності оцінки обґрунтуванню необхідності вжиття заходів забезпечення позову, з урахуванням конкретних обставин цієї справи про банкрутство, яка тривалий час перебуває в провадженні суду.

66. Поряд з цим, Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи, яке розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду (ч. 1, 2 ст. 145 ГПК України).

67. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову (ч. 6 ГПК України).

68. Отже, учасник справи не позбавлений права, відповідно до положень статті 145 ГПК України, звернутись до суду з вмотивованим клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, якщо вважає їх, зокрема, неспівмірними чи такими, що порушують його права.

69. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції припустився порушень ст. 86 136 137 ГПК України, не спростував обґрунтованих висновків суду першої інстанції про наявність підстав для забезпечення позову (заяви розпорядника майна про покладення солідарної відповідальності), що призвело до скасування законної ухвали суду першої інстанції у вказаній частині, а доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

70. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 308 ГПК України Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

71. Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (ст. 312 ГПК України).

72. Оскільки в касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції без визначення оскаржуваної частини, однак доводи стосуються лише заходів забезпечення позову, то касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 4 частини першої статті 308, статтею 312 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" задовольнити частково.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 у справі № 907/935/21 скасувати в частині скасування ухвали Господарського суду Закарпатської області від 28.02.2023.

3. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 28.02.2023 у справі № 907/935/21 в частині задоволення заяви Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" від 22.02.2023 про забезпечення позову (заяви розпорядника майна Демчана О.І. про покладення солідарної відповідальності на керівника ТОВ "ВАССТЕЛ") та в частині вжиття заходів забезпечення заяви (пункти 4, 5, 6 резолютивної частини ухвали) залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Картере

К. Огороднік