ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2020 року

м. Київ

Справа № 922/1467/19

Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Ткаченко Н.Г. - головуючий, Селіваненка В.П., Пількова K.M., Катеринчук Л.Й., Дроботової Т.Б., Булгакової І.В., Баранця О.М., Львова Б.Ю.

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Приватного підприємства "Компанія Талант"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2019

у справі № 922/1467/19

за позовом Приватного підприємства "Компанія Талант"

до ОСОБА_1

про стягнення 27 523,74 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року ПП "Компанія Талант" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до фізичної особи ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення 27 523,74 грн., в тому числі 18 550,00 грн. основної заборгованості, 7 329,96 грн. інфляційних втрат та 1 643,78 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі видаткової накладної № 47930 від 16.02.2016 позивачем передано, а відповідачем отримано товар на суму 18 550,00 грн, вартість якого ОСОБА_1 не оплачено.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.08.2019 у справі №922/1467/19 (суддя Калініченко Н.В.) позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з фізичної особи ОСОБА_1 на користь ПП "Компанія Талант" 18 550,00 грн. основної заборгованості, 7 329,96 грн. інфляційних втрат, 1 643,78 грн. 3% річних та 1 921,00 грн. судового збору.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 (колегія суддів: Білецька А.М. - головуючий, Гребенюк Н.В., Чернота Л.Ф.) рішення Господарського суду Харківської області від 08.08.2019 у справі № 922/1467/19 скасовано. Прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ПП "Компанія Талант"

звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 у справі № 922/1467/19 скасувати, а рішення Господарського суду Харківської області від 08.08.2019 у даній справі залишити в силі.

Підставами для скасування оскаржуваної постанови заявник касаційної скарги зазначає порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

При цьому, обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, позивач наголошує на помилковості висновків суду апеляційної інстанції про пропуск ПП "Компанія Талант" позовної давності для захисту своїх прав у даній справі.

ПП "Компанія Талант" посилається на те, що за захистом порушеного права зверталося до Дзержинського районного суду м. Харкова в межах позовної давності (01.02.2019) і провадження у справі за його позовною заявою до ОСОБА_2 було відкрито цим судом, однак, в подальшому, було закрито ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 13.05.2019 з тих підстав, що даний спір віднесено до господарської юрисдикції.

У зв`язку з викладеним, позивач вважає, що перебування справи у провадженні іншого судового органу є поважною причиною для захисту права позивача у спірних правовідносинах, що підтверджується практикою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (постанова від 24.09.2019 у справі № 922/1151/18), що не було враховано судом апеляційної інстанції.

Крім того, на думку заявника касаційної скарги, є помилковим висновок апеляційного суду про те, що подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності не перериває перебігу позовної давності.

При цьому, ПП "Компанія Талант" наголошує на правовій позиції, викладеній у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 908/828/17 та від 11.09.2018 у справі № 904/191/18 про те, що закриття провадження у справі не є процесуальною дією, тотожною поверненню позовної заяви та відмові у прийнятті позовної заяви, питання про які вирішуються нас стадії прийняття позовної заяви, а не під час розгляду справи по суті, а відтак, вважає, що подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності і наступного саме закриття провадження у справі, а не відмови або повернення позову, перериває перебіг позовної давності.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ПП "Компанія Талант" у справі № 922/1467/19 визначено колегію суддів у складі: Кушніра І.В. - головуючий (доповідач), Краснова Є.В., Мачульського Г.М., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу касаційної скарги між суддями Касаційного господарського суду від 10.12.2019.

Згідно з ч. 4 ст. 301 ГПК України, перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.

За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Касаційного господарського суду від 19.12.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПП "Компанія Талант" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 у справі №922/1467/19; призначено розгляд касаційної скарги в порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи.

Від ОСОБА_1 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 у справі № 922/1467/19 - без змін, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції прийняв судове рішення, яке ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим у розумінні ст. 236 ГПК України.

При цьому, обґрунтовуючи свою позицію, відповідач зазначає, що лише власна недбалість, відсутність реальних дій щодо захисту свого права та незнання закону призвели до наслідків, які згідно ст. 68 Конституції України, принципам змагальності та диспозитивності є виключно особистою відповідальністю позивача.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.02.2020 справу №922/1467/19 за касаційною скаргою ПП "Компанія Талант" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на підставі ч. 2 ст. 302 ГПК України для формування єдиної судової практики щодо переривання строків позовної давності.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №922/1467/19 визначено суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Ткаченко Н.Г. - головуючий (доповідач), Ткач І.В., Селіваненко В.П., ОСОБА_3 ., Катеринчук Л.Й., Дроботова Т.Б., Булгакова І.В., Баранець О.М., Львов Б.Ю., що підтверджується витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 26.02.2020.

Ухвалою суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2020 у справі № 922/1467/19 прийнято касаційну скаргу ПП "Компанія Талант" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 у справі №922/1467/19 до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду; призначено розгляд касаційної скарги ПП "Компанія Талант" у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

У зв`язку з відпусткою судді Ткача І.В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №922/1467/19 визначено суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Ткаченко Н.Г. - головуючий (доповідач), Селіваненко В.П., Пільков K.M., Катеринчук Л.Й., Дроботова Т.Б., Булгакова І.В., Баранець О.М., Львов Б.Ю., що підтверджується витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 14.05.2020.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та доводи відзиву на касаційну скаргу, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як досліджено та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем передано, а відповідачем отримано товар на суму 18 550,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи оригіналом видаткової накладної № 47930 від 16.02.2016.

Предметом даного позову є вимога ПП "Компанія Талант" про стягнення з ОСОБА_1 18 550,00 грн основної заборгованості, 7 329,96 грн інфляційних втрат та 1 643,78 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі видаткової накладної № 47930 від 16.02.2016 позивачем передано, а відповідачем отримано товар на суму 18 550,00 грн, вартість якого ОСОБА_1 оплачено не було.

За змістом ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь - якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ч. 1 ст. 640 ЦК України).

Згідно зі ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною, що передбачено в ч. 1 ст. 642 ЦК України.

Надавши оцінку наявним у справі доказам, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, встановив, що підтвердженням укладання договору у спрощений спосіб між позивачем та відповідачем є видаткова накладна №47930 від 16.02.2016, що містить найменування товару, його ціну, реквізити позивача (оферта), а також підпис і печатку відповідача про прийняття саме такого товару і в тій кількості, що була визначені позивачем у видатковій накладній (акцепт).

Відповідно до ч.1 ст.173, ч.1 ст.193 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань. Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Перевіривши матеріали справи, суди встановили, що між сторонами виникли зобов`язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору поставки.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

При цьому, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і фіксує факт здійснення господарської операції та встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. При цьому строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими ч. 1 ст. 692 ЦК України.

Враховуючи викладене та оскільки сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб і з урахуванням ст.692 ЦК України відповідач як покупець був зобов`язаний оплатити вартість товару після отримання його від позивача, суд першої інстанції правильно встановив, що строк оплати товару є таким, що настав 17.02.2016.

Разом з тим, встановивши, що відповідачем не надано до суду доказів оплати вартості отриманого товару від позивача, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов вірного висновку по наявність правових підстав про стягнення з відповідача суми основної заборгованості.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правомірність нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних, враховуючи приписи ст. 625 ЦК України, суд першої інстанції встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства, відтак наявні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ПП "Компанія Талант" 1 643,78 грн. 3% річних та 7 329,96 грн інфляційних втрат.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов вірного висновку про порушене право позивача та обґрунтованість позовних вимог.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, від відповідача надійшла заява про застосування строку позовної давності до вимог ПП "Компанія Талант".

Разом з тим, позивач у своїй відповіді на відзив просив суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом, захистити його право і не застосовувати позовну давність як підставу для відмови у задоволені позову.

В обґрунтування поважності причин пропуску позовної давності ПП "Компанія Талант" вказує на те, що ним в межах строків позовної давності було подано позовну заяву до Дзержинського районного суду міста Харкова, за наслідками якої цим судом було відкрито провадження у справі з призначенням судового засідання, яке декілька раз було перенесено і тільки 13.05.2019 було винесено ухвалу про закриття провадження у справі з підстав того, що даній спір віднесено до господарського судочинства.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що в даному випадку факт відкриття провадження у справі Дзержинським районним судом м. Харкова, тривалий час розгляду справи, як наслідок - наявність підстав для позивача вважати, що його права будуть відновлені та захищені в судовому порядку, звернення позивача до господарського суду Харківської області з даною позовною заявою через 3 дні після того, як він дізнався, що даний спір відноситься до господарської юрисдикції, є підставами для поновлення строку позовної давності.

Апеляційний господарський суд, відмовляючи в задоволенні позову з підстав пропуску ПП "Компанія Талант" позовної давності, виходив з того, що подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності, не перериває перебігу строку позовної давності, що відповідає правовій позиції Верховного Суду України від 24.05.2017 у справі №6-1763цс16.

Разом з тим, за висновком суду апеляційної інстанції, у даному випадку обставини справи не підтверджують викладені позивачем доводи про поважність причин пропуску строку позовної давності.

Апеляційний господарський виходив з того, що обставини справи свідчать про невиконання ПП "Компанія Талант" свого процесуального обов`язку при зверненні до суду з позовом про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 27 523,74 грн, в свою чергу юридична необізнаність, яка стала перешкодою для звернення з даним позовом в порядку господарського судочинства, не підтверджує викладені позивачем доводи про поважність причин пропуску строку позовної давності.

Однак, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду не погоджується з вказаними висновками апеляційного суду, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Статтею 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення від 20.12.2007 у справі "Фінікарідов проти Кіпру").

У справі, що розглядається, місцевим судом встановлено, що 01.02.2019, тобто в межах позовної давності, ПП "Компанія Талант" за захистом порушеного права звернулося до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 27 523,74 грн. і Дзержинським судом міста Харкова було відкрито провадження у справі за позовом ПП "Компанія Талант" та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Проте, як встановлено судом першої інстанції, ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 13.05.2019 було закрито провадження у вказаній вище справі з тих підстав, що даний спір віднесено до господарської юрисдикції.

Матеріалами справи підтверджується, що 17.05.2019 ПП "Компанія Талант" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до фізичної особи ОСОБА_1 , тобто через кілька днів після того, як позивач дізнався, що даний спір підвідомчий Господарському суду Харківської області.

Статтею 264 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Пред`явлення позову до суду - це реалізація позивачем права на звернення до суду. Саме з цією процесуальною дією пов`язується початок процесу у справі.

Відповідно до вимог процесуального законодавства суддя відкриває провадження у справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому процесуальним кодексом.

Виходячи з аналізу наведених норм, перебіг позовної давності шляхом пред`явлення позову може перериватися в разі звернення позивача до суду, в тому числі й направлення позовної заяви поштою, здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства. Якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або повернув її, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підвідомчості, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами.

Враховуючи викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку, що подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності (навіть у разі наступного закриття провадження у справі, а не відмови в позові або повернення позову), не перериває перебігу позовної давності.

Дійшовши зазначеного висновку, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного суду вбачає підстави для відступлення від висновку щодо застосування наведених норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 908/828/17, від 11.09.2018 у справі № 904/191/18, від 11.12.2018 у справі № 917/100/17, від 11.12.2019 у справі №924/1236/17, від 21.01.2020 у справі №910/2538/19 про те, що в разі подання позову з недодержанням правил підсудності і наступного саме закриття провадження у справі, а не відмови або повернення позову, подання такого позову перериває перебіг позовної давності.

Отже, в даному випадку, з урахуванням строку виконання зобов`язання за видатковою накладною № 47930 від 16.02.2016, перебіг строку позовної давності розпочався 17.02.2016 та на момент звернення ПП "Компанія Талант" 17.05.2019 до господарського суду Харківської області з позовом до фізичної особи ОСОБА_1 сплинув.

За змістом ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб`єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов`язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу.

Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог.

До висновку про поважність причин пропуску строку позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. При цьому, поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим.

При цьому, очевидно, що перебування справи у провадженні судових органів, вчинення в ній передбачених законом дій на думку добросовісного розсудливого спостерігача виключає необхідність вчинення процесуальних дій спрямованих на припинення цього процесу, а саме подачі заяв про закриття провадження у справі, подачі позовів в порядку іншого судочинства тощо. За таких обставин є неправильним та несправедливим покладення виключно на позивача відповідальності за помилку у визначенні підвідомчості відповідної справи і позбавлення його права на захист у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, надавши оцінку наявним у справі доказам і доводам сторін, з огляду на факт відкриття провадження у справі Дзержинським районним судом м. Харкова та тривалий час розгляду справи, як наслідок - наявність підстав для позивача вважати, що його права будуть відновлені та захищені в судовому порядку, звернення позивача до господарського суду Харківської області з даною позовною заявою через кілька днів (через 3 дні) після того, як позивач дізнався, що даний спір відноситься до господарської юрисдикції, судом першої інстанції вірно становлено, що строк позивачем пропущено з поважних причин.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини", зазначено правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції") від 16.12.1992).

Частиною 5 ст. 267 ЦК України передбачено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

З огляду на викладене, з метою недопущення порушення права особи на доступ до правосуддя, визначених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, а також принципи справедливості, добросовісності і розумності, виходячи з фактичних обставин справи, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про необхідність захисту порушеного права позивача та поновлення строку позовної давності.

Апеляційний господарський суд наведеного не врахував та в оскаржуваній постанові не спростував здійснених судом першої інстанції висновків.

Так, дійшовши правильного висновку про те, що подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності не перериває перебігу позовної давності, апеляційний господарський суд встановив, що в даному випадку обставини справи свідчать про невиконання ПП "Компанія Талант" свого процесуального обов`язку при зверненні до суду з позовом про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 27 523,74 грн, в свою чергу юридична необізнаність, яка стала перешкодою для звернення з даним позовом в порядку господарського судочинства, не підтверджує викладені позивачем доводи про поважність причин пропуску строку позовної давності.

Однак, на думку колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав вважати поважними наведені позивачем причини пропуску позовної давності, не відповідає фактичним обставинам справи, наведеним вище положенням ЦК України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, усталеній практиці Європейського суду з прав людини щодо позовної давності, принципам справедливості, добросовісності і розумності.

Матеріали справи свідчать про те, що апеляційним судом не було належним чином досліджено спірні правовідносини, обставини вчинення ПП "Компанія Талант" дій, направлених на захист своїх інтересів, та дійсне порушення прав та законних інтересів позивача, які потребують захисту.

Суд апеляційної інстанції не врахував, що причини пропуску строку позовної давності в даному випадку пов`язані з обставинами, що залежать не тільки і не стільки від позивача, а й з обставинами, які знаходяться поза межами його контролю, зокрема, з фактом прийняття Дзержинським районним судом м.Харкова відповідної позовної заяви позивача до відповідача та її розгляду судом впродовж певного строку до закриття провадження у справі.

Разом з цим, виходячи з аналізу наведених вище норм та встановлених судами обставин справи, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції за змістом прийнятого рішення від 08.08.2019 про наявність підстав для визнання причин пропуску позивачем строків позовної давності поважними та задоволення позову, і вважає їх такими, що відповідають вимогам матеріального та процесуального права.

При цьому, місцевий господарський суд при вирішенні спору всебічно, повно та об`єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи, наявним у справі доказам і доводам сторін, а відтак, прийняв законне і обґрунтоване рішення, яке помилково скасував суд апеляційної інстанції.

Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності не перериває перебігу позовної давності, але, разом з тим, з урахуванням конкретних обставин справи, може бути поважною причиною для поновлення строку позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №902/326/16 та від 24.09.2019 у справі № 922/1151/18, і колегія суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду не вбачає підстав для відступлення від висновку щодо застосування наведених норм права у подібних правовідносинах, викладених в раніше ухвалених судових рішеннях Верховного Суду.

Враховуючи викладене, відповідно до ч.1 ст. 312 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку, що постанова Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 підлягає скасуванню, а рішення Господарського суду Харківської області від 08.08.2019 у справі № 922/1467/19 - залишенню в силі як таке, що прийняте судом у відповідності до фактичних обставин та у відповідності до вимог матеріального права і процесуального права.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у зв`язку з тим, що касаційна скарга позивача підлягає задоволенню, постанова апеляційного суду - скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі, витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Компанія Талант" задовольнити.

Постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 у справі №922/1467/19 скасувати.

Рішення Господарського суду Харківської області від 08.08.2019 у справі №922/1467/19 залишити в силі.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 ) на користь Приватного підприємства "Компанія Талант" (61052, м. Харків, вул.Малиновського,5, код ЄДРПОУ 38496681) 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн., 00 коп. судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя - Ткаченко Н.Г.

Судді - Селіваненко В.П.

Пільков К.М.

Катеринчук Л.Й.

Дроботова Т.Б.

Булгакова І.В.

Баранець О.М.

Львов Б.Ю.