Історія справи

Ухвала КГС ВП від 18.02.2019 року у справі №911/210/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 911/210/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго",

відповідач - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу

Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква

на рішення Господарського суду Київської області

від 02.10.2018

у складі судді: Заєць Д.Г.,

та постанову Північного апеляційного господарського суду

від 15.01.2019

у складі колегії суддів: Дикунської С.Я. (головуючий), Мальченко А.О., Жук Г.А.,

у справі за позовом

Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква

про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква Міністерства оборони України про стягнення боргу в сумі 185 683, 48 грн. за перевищення договірної величини споживання електроенергії.

2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про постачання електричної енергії № 71 від 23.01.2006, зокрема, про перевищення відповідачем договірних обсягів споживання електричної енергії у січні 2017 та не оплату вартості цього перевищення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

9. Рішенням Господарського суду Київської області від 02.10.2018 у справі № 911/210/18 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 185 683, 48 грн. заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії та 2 785, 25 грн. витрат по сплаті судового збору.

5. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач в порушення умов договору не сплатив заборгованість за понаднормове споживання електроенергії розмір якої відповідає фактичним обставинам справи.

6. Під час розгляду справи, господарським судом першої інстанції було встановлено:

6.1. 23.01.2006 між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) укладений Договір про постачання електричної енергії № 71, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі, згідно з умовами цього договору.

6.2. За перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 Договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000кВт/год. і більше (п. 4.2.2 договору).

6.3. Відповідно п. 5.1 договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 25 грудня поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу"). У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін, розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік встановлюється постачальником на рівні відповідних періодів поточного року.

6.4. Договірні величини споживання електричної енергії визначаються на рівнях, заявлених споживачем згідно з п.5.1 Договору обсягів (п. 5.2 договору).

6.5. Відповідно до Додатку № 3 до договору "Порядок розрахунків", розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електричної енергії та інші платежі вважається період часу з 25 числа попереднього місця до того ж числа розрахункового місяця.

6.6. В Додатку № 1 до договору "Обсяги постачання електричної енергії та потужності споживачу та субспоживачу" відповідачем заявлено обсяги споживання електричної енергії на 2017 рік, а саме, заявлений обсяг становив 739,3 тис. кВт/год., з яких населення та населені пункти становили 77,5 тис. кВт/год., запланований відповідачем обсяг споживання електричної енергії у січні 2017 року без населення та населених пунктів складає 661,8 тис. кВт/год.

6.7. Обсяг спожитої відповідачем електричної енергії за січень 2017 без населення та населених пунктів становив 766,7 тис. кВт/год., тобто на 104,9 тис. кВт/год. більше ніж визначено Додатком №1 до договору.

6.8. Відповідач сплачував рахунки за отриману і спожиту електричну енергію не в повному обсязі, зокрема, не сплатив виставлений позивачем рахунок на оплату нарахованої двократної вартості за спожиту електроенергію понад договірну величину на суму 185 683, 48 грн.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції:

7. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 рішення Господарського суду Київської області від 02.10.2018 у справі № 911/210/18 залишено без змін.

8. Залишаючи без змін судове рішення місцевого господарського суду, апеляційна інстанція вказала на законність його висновків, які детально обґрунтовані обставинами й матеріалами справи та нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду від 02.10.2018 та постановою апеляційної інстанції від 15.01.2019, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква звернувся з касаційною скаргою з вимогою їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

10. Ухвалою від 15.02.2019 Верховний Суд, у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. (головуючий), Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г. (що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2019), прийнято до провадження касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква до провадження на рішення Господарського суду Київської області від 02.10.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 у справі № 911/210/18, витребувано з Господарського суду Київської області та Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 911/210/18.

Згідно з ч. 4 ст. 301 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Виходячи з викладеного, розгляд касаційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква на рішення Господарського суду Київської області від 02.10.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 у справі № 911/210/18 здійснюється в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

11. Матеріали справи № 911/210/18 на запит надійшли на адресу Касаційного господарського суду 01.03.2019.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква)

12. Скаржник вказує, що оскаржувані судові рішення прийняті при неповному з`ясуванні обставин справи, що мають значення для вирішення спору.

13. Скаржник доводить, що Законом України "Про електроенергетику" визначений особливий вид відповідальності, суть якої полягає у сплаті споживачами подвійної вартості електричної енергії у випадку її споживання понад договірну величину. Вказана міра відповідальності є оперативно-господарською санкцією за порушення у сфері електроенергетики.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

15. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

Колегія суддів зазначає, що у січні 2017 року, коли сталося перевищення договірної величини споживання електричної енергії відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі регулювалися Законом України "Про електроенергетику".

Частинами 6-7 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" визначено, що споживачі (крім населення та навчальних закладів) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини. У випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення та навчальних закладів) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

У ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", якою визначаються правопорушення в електроенергетиці та встановлюється відповідальність за такі правопорушення, відсутні наслідки перевищення споживачем лімітів електроспоживання.

Положеннями ч. 7 ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" як санкції визначено платежі, передбачені частинами 3 - 5 ст. 26 Закону, тоді як сплата двократної вартості за перевищення договірних величин споживання та за перевищення договірних величин потужності споживання встановлена частинами 6 та 7 ст. 26 (якою визначаються обов`язки та відповідальність споживачів енергії).

Пунктом 4.4. Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) передбачена можливість коригування договірної величини споживання електричної енергії.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що за наслідками листування між сторонами не досягнуто згоди щодо збільшення обсягів споживання електричної енергії у встановленому договором та ПКЕЕ порядку.

Перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії (п. 6.14 ПКЕЕ). Перевищення договірної величини електричної потужності фіксується протягом розрахункового періоду в години контролю максимуму навантаження та оформляється актом з контролю електричної потужності (п. 6.15 ПКЕЕ). Тобто акт про порушення в таких випадках не складається.

Підпунктом 7 п. 8.1 ПКЕЕ визначено, що за обсяг перевищення споживачем договірних величин споживання електричної енергії та величини потужності постачальник електричної енергії має право на отримання від споживача підвищеної оплати за електричну енергію відповідно до актів законодавства та умов договору.

Суди попередніх інстанцій встановили, що п. 2.1 договору визначено, що під час виконання його умов, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Враховуючи викладене, нарахування двократної вартості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії є встановленим законом спеціальним способом визначення вартості спожитої електричної енергії із застосуванням подвійного тарифу, а не видом відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2018 у справі № 926/2121/17.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій обсяги споживання електроенергії у січні 2017 року не дотримані, що призвело до перевищення відповідачем обсягів її споживання, показники яких перевірені судами. При цьому, позивачем виставлявся відповідачу відповідний рахунок, який не оплачений останнім.

З огляду на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань та наявністю у останнього заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії, місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, дійшов правомірного висновку про наявність підстав для її стягнення.

16. Щодо суті касаційної скарги

Доводи скаржника, які викладені у касаційній скарзі, зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

17. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).

Враховуючи наведене вище, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква та необхідність залишення рішення Господарського суду Київської області від 02.10.2018 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 у справі № 911/210/18 без змін, як таких, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

18. Судові витрати

У зв`язку з тим, що суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладається на заявника касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 02.10.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 у справі № 911/210/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк Судді Л.Й. Катеринчук В.Г. Пєсков