ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/4997/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

представники сторін:

позивача - адвокат Волошинович О.П.

відповідача - не з'явився

третьої особи - не з'явився

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "УБК "Євробуд",

відповідач - публічне акціонерне товариство "ПроКредит Банк",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юрченко Василь Васильович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "УБК "Євробуд"

на постанову Київського апеляційного господарського суду

від 28.09.2017

у складі колегії суддів: Агрикової О.В. (головуючого), Жук Г.А., Мальченка А.О.

та на рішення Господарського суду міста Києва

від 08.06.2017

у складі судді: Плотницької Н.Б.

у справі № 910/4997/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УБК "Євробуд"

до публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юрченко Василя Васильовича

про скасування рішення державного реєстратора,-

ВСТАНОВИВ:

1. ТОВ «УБК «Євробуд» (позивач) подало до Господарського суду міста Києва позов до ПАТ «ПроКредит Банк» (відповідач) про скасування рішення від 20.10.2016 державного реєстратора - приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Юрченка Василя Васильовича, №31929343 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ПАТ «ПроКредит Банк» на нерухоме майно - єдиний майновий комплекс, адмінбудівля літ. «А» загальна площа 173,3 кв.м, гараж літ. «Б» загальна площа 204,7 кв.м, адмінбудівля літ. «В» загальна площа 76,5 кв.м, склад літ. «Г» загальна площа 18,6 кв.м, нежитлова будівля (адмінбудівля) літ. «О» загальна площа 2138,4 кв.м, склад літ. «П» загальна площа 141,4 кв.м, навіс літ. «Р», убиральня літ. «И», ворота №4, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Привокзальна, буд. 62а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 69231932210.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що рішенням Господарського суду Київської області від 09.06.2016 у справі №910/5204/16 в рахунок погашення заборгованості ТОВ «УБК «Євробуд» за рамковою угодою №FW115.771 від 31.10.2013 та укладеними на її підставі договором про надання траншу №115.44148/FW115.771 від 31.10.2013, договором про надання траншу №115.44185/FW115.771 від 31.10.2013, договором про надання траншу №115.44293/FW115.771 від 12.03.2014, зі змінами та доповненнями, у загальному розмірі 2963685,31 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття ПАТ «ПроКредит Банк» права власності на нерухоме майно.

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. 19.10.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юрченко Василем Васильовичем на підставі рішення Господарського суду Київської області від 09.06.2016 у справі №910/5204/16 було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ПАТ «ПроКредит Банк» на нерухоме майно.

3. Позивач стверджує, що подані відповідачем документи для реєстрації прав та їх обтяжень за ПАТ «ПроКредит Банк» на нерухоме майно не відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки, з урахуванням правової позиції Верховного суду України, судове рішення не може бути підставою для набуття права власності іпотекодержателем на нерухоме майно в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки. Позивач вказував на наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяження, оскільки вказане нерухоме майно є частиною єдиного майнового комплексу підприємств позивача, та яке було виділено тоді як права на ТОВ «УБК «Євробуд» та інші активи, належні підприємству, не були передані іпотекодержателю. Позивач зазначав, що на момент державної реєстрації нерухоме майно було обтяжене згідно постанови про арешт майна боржника від 11.10.2016, що є перешкодою для здійснення державної реєстрації прав та їх обтяжень на спірне нерухоме майно, поки таке обтяження не буде зняте.

4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.06.2017 у справі №910/4997/17 відмовлено у задоволенні позову.

5. При прийнятті вказаного рішення місцевий господарський суд дійшов до висновку про те, що позивачем не доведено та не надано доказів наявності фактичних обставин, які б свідчили про недодержання вимог, встановлених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відповідачем та третьою особою при здійсненні реєстраційних дій.

6. Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ «УБК «Євробуд» подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2017 у справі №910/4997/17 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

7. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2017 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «УБК «Євробуд» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2017 у справі №910/4997/17 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2017 у справі №910/4997/17 залишено без змін.

8. На підтвердження зазначеної позиції, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили наступне.

8.1 Рішенням Господарського суду Київської області від 09.06.2016 у справі №910/5204/16 в рахунок погашення заборгованості ТОВ «УБК «Євробуд» за рамковою угодою №FW115.771 від 31.10.2013 та укладеними на її підставі договором про надання траншу №115.44148/FW115.771 від 31.10.2013, договором про надання траншу №115.44185/FW115.771 від 31.10.2013, договором про надання траншу №115.44293/FW115.771 від 12.03.2014, зі змінами та доповненнями, у загальному розмірі 2963685,31 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття ПАТ «ПроКредит Банк» права власності на нерухоме майно - єдиний майновий комплекс, адмінбудівля літ. «А» загальна площа 173,3 кв.м, гараж літ. «Б» загальна площа 204,7 кв.м, адмінбудівля літ. «В» загальна площа 76,5 кв.м, склад літ. «Г» загальна площа 18,6 кв.м, нежитлова будівля (адмінбудівля) літ. «О» загальна площа 2 138,4 кв.м, склад літ. «П» загальна площа 141,4 кв.м, навіс літ. «Р», убиральня літ. «И», ворота №4, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Привокзальна, буд. 62а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 69231932210.

8.2 19.10.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юрченко Василем Васильовичем на підставі рішення Господарського суду Київської області від 09.06.2016 у справі №910/5204/16 було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ПАТ «ПроКредит Банк» на нерухоме майно - єдиний майновий комплекс, адмінбудівля літ. «А» загальна площа 173,3 кв.м, гараж літ. «Б» загальна площа 204,7 кв.м, адмінбудівля літ. «В» загальна площа 76,5 кв.м, склад літ. «Г» загальна площа 18,6 кв.м, нежитлова будівля (адмінбудівля) літ. «О» загальна площа 2138,4 кв.м, склад літ. «П» загальна площа 141,4 кв.м, навіс літ. «Р», убиральня літ. «И», ворота №4, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Привокзальна, буд. 62а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 69231932210, про що здійснено запис за індексним номером: 31929343, що підтверджується довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №70942708 від 20.10.2016.

8.3 Позивачем вважає незаконним рішення від 20.10.2016 державного реєстратора - приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Юрченка Василя Васильовича, №31929343 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ПАТ «ПроКредит Банк» на нерухоме майно, а тому звернувся до господарського суду з вимогами до ПАТ «ПроКредит Банк» про скасування вказаного рішення державного реєстратора.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

9. В обґрунтування підстав для скасування оскаржуваних рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, Скаржник у своїй касаційній скарзі наводить наступні доводи.

9.1 Державна реєстрація права власності відбулась всупереч пункту 6 частини 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пунктів 10, 48 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Також вказана скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій порушено норми статті 37 Закону України "Про іпотеку", статей 10, 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

9.2 Скаржник у скарзі просить рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2017 у справі № 910/4997/17 скасувати та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

10. Відповідач, третя особа не скористалися своїми правами на подання відзиву на касаційну скаргу та на участь в судовому засіданні уповноважених представників.

Позиція Верховного Суду

11. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.01.2018 відкрито касаційне провадження у справі № 910/4997/17 Господарського суду міста Києва за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "УБК "Євробуд" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2017 та на рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2017 у справі № 910/4997/17, призначено розгляд касаційної скарги на 15.03.2018 об 11 год. 00 хв.

12. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

13. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

14. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

15. Колегія суддів перевіривши доводи скаржника зазначає наступне.

16. Суди першої та апеляційної інстанцій розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог обґрунтовано застосували до спірних правовідносин норми чинного законодавства.

17. Пунктами 1, 2 частини 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

18. Частиною 1 статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

19. Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» однією із підстав державної реєстрації прав є рішення суду, що набрали законної сили.

20. Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.

21. Зі змісту наведених норм вбачається, що законодавець визначив перелік підстав, за яких державний реєстратор, встановивши їх наявність, може прийняти рішення про відмову в державній реєстрації прав. Вказані норми визначають вичерпний перелік підстав для відмови у реєстрації прав. При цьому, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відмова в державній реєстрації прав у зв'язку з наявністю зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно (пункт 6 частини 1 статті 24) не застосовується у разі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

22. Як вже зазначалось, рішенням Господарського суду Київської області від 09.06.2016 у справі №910/5204/16 в рахунок погашення заборгованості ТОВ «УБК «Євробуд» звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття ПАТ «ПроКредит Банк» права власності на нерухоме майно (перелік майна наведено вище).

23. Вказане рішення суду набрало законної сили та є обов'язковим для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України в силу вимог статті 129 Конституції України та статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

24. Судами попередніх інстанцій встановлено, що державний реєстратор - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юрченко Василь Васильович, 19.10.2016 прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно, про що здійснено запис за індексним номером 31929343 та що підтверджується довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №70942708 від 20.10.2016, за ПАТ «ПроКредит Банк» прийнято на підставі рішення Господарського суду Київської області від 09.06.2016 у справі №910/5204/16, як то передбачено пунктом 9 частини 1 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

25. Судами попередніх інстанцій правильно встановлено, що чинним законодавством України державному реєстратору не надано права перевірки законності судового рішення, що вбачається з пунктів 1, 2 частини 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Також, судами попередніх інстанцій правомірно відхилено доводи позивача про те, що на момент здійснення державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно останнє було обтяжено на підставі постанови Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві №52182945 від 11.10.2016, що виключає проведення державної реєстрації, оскільки пункт 6 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не застосовується у даному випадку.

26. Тому суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що нотаріус, розглянувши заяву ПАТ «ПроКредит Банк» та врахувавши рішення суду про визнання за останнім права власності на об'єкт нерухомості, при здійсненні реєстраційних дій діяв у межах своїх повноважень та на підставі закону.

27. Окрім того, колегія суддів апеляційної інстанції правильно встановила, що відповідачем по справі за позовними вимогами про скасування рішення державного реєстратора має бути особа, яка безпосередньо здійснює таку реєстрацію права власності, тобто, у даному випадку - державний реєстратор - нотаріус Київського міського нотаріального округу Юрченко Василь Васильович, а ні як не банк, права власності якого на нерухоме майно, що є предметом реєстрації, встановлено на підставі рішення господарського суду, яке набрало законної сили.

28. Також, судами попередніх інстанцій вірно встановлено , що виходячи з положень частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, частини 3 статті 33, статті 36, частини 1 статті 37 Закону України «Про іпотеку», не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором.

29. При цьому, колегією суддів апеляційної інстанції вірно встановлено, що рішення Господарського суду Київської області від 09.06.2016 у справі №910/5204/16 яке стало підставою для реєстрації права власності, дійсне, не скасовано у встановленому чинним законодавством порядку, а позивачу не надано право встановлювати законність рішення суду, яке є обов'язковим для виконання. У разі, якщо позивач не погоджується з висновками суду, він не позбавлений права у встановлений законом спосіб звертатись до апеляційної та касаційної інстанцій щодо його оскарження.

30. Окрім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що з матеріалів справи №910/4997/17 не вбачається наявність будь-яких суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяження, оскільки приватним нотаріусом здійснено державну реєстрацію виключно того нерухомого майна, що вказане в рішенні Господарського суду Київської області від 09.06.2016 у справі №910/5204/16, незалежно від того, чи є вказане нерухоме майно частиною єдиного майнового комплексу підприємств ТОВ «УБК «Євробуд».

31. З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про те, що позивачем не доведено та не надано суду доказів в порядку статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній до 15.12.2017, про наявність порушень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» при прийнятті рішення від 20.10.2016 державного реєстратора - приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Юрченка Василя Васильовича, №31929343 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ПАТ «ПроКредит Банк» на нерухоме майно.

32. Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній до 15.12.2017, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

33. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

34. Оскаржувані постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції таким вимогам закону відповідають.

35. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

36. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних рішень були дотримані.

37. Доводи скаржника, які викладені у касаційній скарзі колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки спростовуються змістом оскаржуваних судових рішень і спрямовані на переоцінку доказів у справі, що відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України не входить до меж розгляду справи судом касаційної інстанції.

38. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

39. За таких обставин рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду постановлена з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для їх скасування немає.

40. Оскільки підстав для скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "УБК "Євробуд" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2017 та на рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2017 у справі № 910/4997/17 залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2017 у справі № 910/4997/17 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді С.В. Жуков

Н.Г. Ткаченко