ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 922/1369/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючого, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "Сподобівка Агро Плюс"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2022

(головуючий - Тихий П.В., судді Геза Т.Д., Терещенко О.І.)

та ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.09.2022

(суддя - Чистякова І.О.)

у справі № 922/1369/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро"

до Приватного підприємства "Сподобівка Агро Плюс"

про стягнення 3 052 674,03 грн,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" (далі - ТОВ "Торговий будинок "Новаагро", позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Сподобівка Агро Плюс" (далі - ПП "Сподобівка Агро Плюс", відповідач) про стягнення за договором поставки № 2102П1 від 21.02.2022 попередньої оплати в розмірі 2 459 999,16 грн та 48 % річних за період з 21.02.2022 по 23.08.2022 у розмірі 592 674,87 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки №2102П1 від 21.02.2022 позивач перерахував на рахунок відповідача попередню оплату у загальному розмірі 2 459 999,16 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: № 113293 від 21.02.2022 на суму 500 000,00 грн, № 2517 від 22.02.2022 на суму 1 959 999,16 грн, однак відповідач в порушення умов договору товар до 03.03.2022 позивачу не поставив, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

3. 15 вересня 2022 року на електронну адресу суду позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просив суд накласти арешт на грошові кошти Приватного підприємства "Сподобівка Агро Плюс" в межах суми стягнення 3 052 674,03 грн, які знаходяться на всіх рахунках у всіх банківських та інших фінансово-кредитних установах.

4. Заява мотивована значним розміром заявленої до повернення суми попередньої оплати, її безпідставне використання відповідачем. Вжиття заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти є обґрунтованим та адекватним засобом.

5. Оскільки позовні вимоги позивача є вимогами майнового характеру, позивач вважає, що такий захід забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти є співмірним з предметом спору в цій справі.

Короткий зміст оскаржуваних ухвали та постанови судів попередніх інстанцій

6. Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.09.2022 у справі №922/1369/22, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2022, задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" про забезпечення позову. Накладено арешт на грошові кошти Приватного підприємства "Сподобівка Агро Плюс" в межах суми стягнення 3 052 674,03 грн, які знаходяться на всіх рахунках у всіх банківських та інших фінансово-кредитних установах.

7. Судові рішення мотивовані тим, що накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позовних вимог є розумним, обґрунтованим та адекватним способом забезпечення позову з огляду на предмет позову - стягнення заборгованості за поставлений товар.

8. Суд першої інстанції дійшов висновку, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах суми позову забезпечує збалансованість інтересів сторін та обрані заходи забезпечення позову не позбавляють відповідача можливості провадити господарську діяльність, а лише обмежують його право на період дії таких заходів вільно користуватися грошовими коштами в межах ціни позову.

9. Також, судом зазначено, що такий захід забезпечення, як накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позовних вимог, не порушує законних інтересів відповідача, в той же час дозволить запобігти ймовірному порушенню прав позивача у випадку задоволення позовних вимог та виконання судового рішення.

10. Суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідачем не спростовано підстави для накладення арешту на грошові кошти на відкритих ним рахунках у банківських установах у межах оспорюваної суми, а також відповідні висновки суду першої інстанції. Відповідач не зазначив, яким чином накладення арешту на грошові кошти товариства на відкритих ним рахунках у банківських установах у межах оспорюваної суми порушує його права, не зазначив про наявність у нього на відкритих рахунках в банківських установах достатньої кількості грошових коштів, що свідчитиме про можливість реального та фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову. Крім того, скаржник не спростував імовірності утруднення виконання рішення господарського суду у цій справі при задоволені позову в разі невжиття заходу до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача на відкритих ним рахунках у банківських установах у межах спірної суми.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

11. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, Приватне підприємство "Сподобівка Агро Плюс" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Суд скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій.

12. Касаційна скарга мотивована порушенням норм процесуального права.

13. Відповідач вказує на те, що позивачем до заяви не додано доказів на підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

14. Крім того, ПП "Сподобівка Агро Плюс" вказує на те, що позивачем, на момент розгляду апеляційної скарги, подано заяву про зменшення розміру позовних вимог від 17.10.2022, та відповідно ціна позову була зменшена і не відповідала розміру забезпечення.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

15. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить Суд відмовити відповідачеві в задоволенні касаційної скарги, судові рішення судів попередніх інстанцій просить залишити без змін.

16. Позивач зазначає, що захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти у межах ціни позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення у випадку задоволення позову.

Позиція Верховного Суду

17. Верховний Суд, здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, надавши оцінку доводам, наведеним скаржником у касаційній скарзі та запереченням, викладеним у відзиві на касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи, надану господарськими судами попередніх інстанцій юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши дотримання судами норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

18. Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

19. Частиною 1 ст. 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

20. Верховний Суд зауважує, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

21. За змістом ст. 136 ГПК України у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

22. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

23. Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.

24. Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

25. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

26. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

27. Верховний Суд зазначає, що виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

28. Європейським судом з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

29. Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.

30. Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.

31. Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

32. Водночас ч. 4 ст. 137 ГПК України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

33. Предметом позову в цій справі є стягнення з відповідача на користь позивача за договором поставки № 2102П1 від 21.02.2022 попередньої оплати в розмірі 2 459 999,16 грн та 48 % річних за період з 21.02.2022 по 23.08.2022 у розмірі 592 674,87 грн.

34. Оскільки виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, тому застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, безпосередньо пов`язане із предметом позову.

35. Адекватність такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах ціни позову полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

36. Таким чином, колегія суддів вважає, що вжиті заходи забезпечення позову відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

37. Відповідач у касаційній скарзі зазначає, що позивачем до заяви не додано доказів на підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову та щодо небажання відповідача повертати попередню оплату.

38. Верховний Суд звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів, можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

39. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном), порушує баланс інтересів сторін.

40. За таких обставин (звернення із позовом про стягнення грошових коштів) саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22.

41. Крім того, судом апеляційної інстанції враховано, що відповідач не зазначив, яким чином накладення арешту на грошові кошти товариства на відкритих ним рахунках у банківських установах у межах оспорюваної суми порушує його права, не зазначив про наявність у нього на відкритих рахунках в банківських установах достатньої кількості грошових коштів, що свідчитиме про можливість реального та фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову.

42. Щодо наведених у касаційній скарзі доводів скаржника про порушення судами положень Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд зазначає, що заходи забезпечення позову вжито за заявою позивача з урахуванням усіх установлених місцевим господарським судом обставин при розгляді такої заяви та з дотриманням норм процесуального права.

43. Водночас доводи скаржника не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, спрямовані на переоцінку встановлених обставин, що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

44. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

45. Частиною 3 ст. 304 ГПК України передбачено, що касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

46. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

47. Відповідно до ч. 1 ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

48. За таких обставин, Верховний Суд вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Розподіл судових витрат

49. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300 301 304 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Сподобівка Агро Плюс" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.09.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 у справі №922/1369/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді Н. М. Губенко

І. Д. Кондратова