ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 920/748/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В. А. - головуючого, Багай Н. О., Дроботової Т. Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 (судді: Іоннікова І. А., Тарасенко К. В., Разіна Т. І.) про забезпечення позову

за позовом Приватного підприємства "Карла Маркса-2"

до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області

про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог та заяви про забезпечення позову

1.1. У серпні 2017 року Приватне підприємство "Карла Маркса-2" (далі ? ПП "Карла Маркса-2") звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі ? ГУ Держгеокадастру у Сумській області) про визнання поновленим на тих самих умовах на наступні 7 років договору оренди землі, строком до 01.04.2024, а саме: договір від 24.03.2010 б/н щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5923882300:09:001:0015, площа 38,0282 га.

1.2. Рішенням Господарського суду Сумської області від 25.04.2019 відмовлено у задоволенні позову.

1.3. Не погоджуючись із прийнятим рішенням ПП "Карла Маркса-2" звернулося з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Сумської області від 25.04.2019 у справі №920/748/17, в якій просило скасувати оскаржуване судове рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

1.4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 відкрито апеляційне провадження у справі №920/748/17 за апеляційною скаргою ПП "Карла Маркса-2" на рішення Господарського суду Сумської області від 25.04.2019 і призначено справу до розгляду.

1.5. 06.09.2019 ПП "Карла Маркса-2" до апеляційного суду подало заяву про забезпечення позову.

1.6. В обґрунтування заяви про забезпечення позову, позивач зазначає, що під час розгляду справи відповідачем здійснено дії для істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, а саме здійснено поділ земельної ділянки №5923882300:09:001:0015 розміром 38,0282 га на 2 нові (кадастрові номери 5923882300:09:002:0206, 5923882300:09:002:0207, нові площі 19,0141 га та 19,0141 га).

1.7. За твердженням заявника, відповідачем продовжуються вчинятися дії щодо унеможливлення виконання рішення суду, оскільки з Публічної кадастрової карти станом на 06.09.2019 року слідує, що земельні ділянки з кадастровими номерами 5923882300:09:002:0206, 5923882300:09:002:0207 відсутні в Публічній кадастровій карті та не обліковується в Публічній кадастровій карті як архівна, а в межах контуру земельної ділянки з кадастровими номерами 5923882300:09:002:0206, 5923882300:09:002:0207 згідно з Публічною кадастровою картою обліковуються інші земельні ділянки.

1.8. На думку скаржника, оскільки процедура поділу (дроблення) земельних ділянок 5923882300:09:002:0206, 5923882300:09:002:0207 ще не завершена, у випадку завершення ще одного поділу (дроблення) земельних ділянок та надання їх частин у власність фізичним особам, при умові задоволення даного позову, виконання рішення стане неможливим, оскільки відповідачем буде змінено площу, кадастровий номер та власника земельних ділянок, а позивач буде позбавлений можливості зареєструвати право оренди на ці ділянки на підставі рішення суду.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 задоволено заяву ПП "Карла Маркса-2" про забезпечення позову. До набрання законної сили рішенням суду у справі №920/748/17:

- заборонено ГУ Держгеокадастру у Сумські області здійснювати будь-які дії щодо розпорядження, зміни цільового призначення, зміни конфігурації, межі, склад угідь, кадастрових номерів, здійснювати поділ чи об`єднання, передання у власність чи надання в оренду, в тому числі продаж на земельних торгах (аукціоні), інші дії, які можуть стати перешкодою для користування земельними ділянками або їх поділеними частинами земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які знаходиться на території В`язенської сільської ради Путивльського району Сумської області, кадастровий номер 5923882300:09:002:0206 площею 19,0141 га, 5923882300:09:002:0207 площею 19,0141 га;

?- заборонено державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що знаходяться на території В`язенської сільської ради Путивльського району Сумської області, загальною площею з кадастровими номерами 5923882300:09:002:0206 площею 19,0141 га, 5923882300:09:002:0207 площею 19,0141 га або їх частин;

2.2. Ухвала мотивована тим, що з огляду на обставини здійсненого відповідачем поділу спірної земельної ділянки на дві окремі частини, вжиті заходи забезпечення позову спрямовані передусім на запобігання подальшому порушенню прав позивача та забезпечення можливості реального судового захисту. Невжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони відповідачу приймати рішення та/або здійснювати дії, спрямовані на розпорядження (передачу у власність, користування чи інше речове право) двома земельними ділянками, у випадку ухвалення рішення на користь позивача, не забезпечить реального захисту прав останнього на оренду земельної ділянки.

Крім того, суд зазначив, що заходи забезпечення позову, в даному випадку, є розумними, обґрунтованими та адекватними, спрямованими на реальне виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів і ускладнень ефективного захисту або поновлення оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, у випадку задоволення позову.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. У касаційній скарзі ГУ Держгеокадастру у Сумській області просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2019.

3.2. Скаржник зазначає, що 27.12.2017 за актом приймання-передачі позивач фактично повернув спірну земельну ділянку відповідачу (орендодавцю). Спірна земельна ділянка перебуває у державній власності, розпорядником якої є ГУ Держгеокадастру у Сумській області відповідно до положення про ГУ Держгеокадастру у Сумській області.

3.3. Крім того, скаржник зауважив, що оскаржувана ухвала господарського апеляційного суду обмежує права ГУ Держгеокадастру у Сумській області, як розпорядника земель, приймати рішення та здійснювати свої повноваження, що порушує принцип збалансованості інтересів сторін у супереч статті 118 Земельного Кодексу України яким визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянам та статтю 14 Конституції України.

3.4. У відзиві на касаційну скаргу ПП "Карла Маркса-2" просить залишити її без задоволення, а ухвалу апеляційного господарського суду залишити без змін.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційне провадження у справі було відкрито 12.12.2019. Одночасно із відкриттям касаційного провадження Судом було витребувано матеріали справи із Господарського суду Сумської області/Північного апеляційного господарського суду.

Разом з тим, витребувані матеріали надійшли до Касаційного господарського суду лише 20.12.2019.

Зважаючи на це, враховуючи вимоги статей 114, 248 Господарського процесуального кодексу України, Суд розглядає зазначену справу в розумний строк з моменту її отримання з урахуванням конкретних обставин справи та інших критеріїв, зокрема, складності справи, з метою забезпечення основних завдань господарського судочинства.

4.2. Дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, відзиві на неї, перевіривши наявні матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

4.3. Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

4.4. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

4.5. Відповідно до частини четвертої статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

4.6. Співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами передбачає співвіднесення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

4.7. При цьому, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має також оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

4.8. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

4.9. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

4.10. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

4.11. Оскільки у цій справі позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню. У цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

4.12. Таким чином, у немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, від 17.12.2019 у справі №920/743/17.

4.13. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ГУ Держгеокадастру у Сумській області є розпорядником спірної земельної ділянки і має повноваження, за відсутності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно будь-яких обмежень щодо використання спірної земельної ділянки, розпоряджатися нею, що, у свою чергу, може призвести до неможливості реалізації позивачем права на оренду земельної ділянки у разі задоволення судом позову про поновлення договору оренди землі.

4.14. Незважаючи на наявність спору в суді щодо земельної ділянки, якою позивач має намір користуватися у подальшому, ГУ Держгеокадастру у Сумській області вчинило дії щодо скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки шляхом її поділу.

4.15. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що має місце існування обставин, відповідно до яких, здійснення відповідачем за час вирішення цього спору дій із спірною земельною ділянкою фактично порушить принцип ефективного судового захисту прав і інтересів позивача в обраний ним спосіб в межах цього спору.

4.16. Верховний Суд погоджується із зазначеною позицію суду апеляційної інстанції щодо необхідності забезпечення можливості реального та ефективного судового захисту переважного права орендаря, у разі прийняття рішення про задоволення позову.

4.17. Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу здійснювати певні дії, спрямовані на розпорядження (передачу у власність, користування чи інше речове право) спірної земельної ділянки, у випадку прийняття рішення на користь позивача, не забезпечить реального захисту його прав на оренду земельної ділянки.

4.18. Крім того, апеляційний суд правильно зазначив, що заходи забезпечення позову, застосовані оскаржуваною ухвалою, є розумними, обґрунтованими та адекватними, спрямованими на реальне виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів і ускладнень ефективного захисту або поновлення оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, у випадку задоволення позову.

4.19. Інші доводи, викладені у касаційній скарзі, є аналогічними доводам, які вже були предметом дослідження та оцінки суду апеляційної інстанції і зводяться до переоцінки доказів та установлених обставин справи, що не входить до повноважень Верховного Суду, передбачених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України.

4.20. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку щодо наявності правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ГУ Держгеокадастру у Сумській області вчиняти певні дії щодо спірної земельної ділянки до прийняття рішення у цій справі, що у той же час, не призводить до порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних законом інтересів відповідача, у зв`язку з чим підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.3. Згідно з частою першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення у справі прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 у справі №920/748/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв

Судді Н. О. Багай

Т. Б. Дроботова