Історія справи

Постанова КГС ВП від 13.12.2023 року у справі №914/3959/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 914/3959/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,

представників учасників справи:

ОСОБА_1 - Лосин О.Б,

Львівської міської ради - не з`явився,

Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Львівської області від 03.04.2023 (суддя Мазовіта А.Б.)

та постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.07.2023 (колегія суддів: Малех І.Б., Гриців Т.Б., Зварич О.В.)

у справі за позовом ОСОБА_1

до Львівської міської ради (далі - ЛМР)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради (далі - Управління)

про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, відміну державної реєстрації припинення юридичної особи, скасування реєстраційних дій, зобов`язання вчинити дії.

СУТЬ СПОРУ

1. З 2015 року ОСОБА_1 виконував повноваження сільського голови Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області (далі - МСР).

2. В процесі реформи децентралізації Малехівська територіальна громада стала частиною новоствореної Львівської міської територіальної громади (далі - Львівська МТГ).

3. У 2020 році у Львівській МТГ відбулися перші місцеві вибори.

4. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання незаконними та скасування ухвал ЛМР, відміну державної реєстрації припинення МСР, скасування реєстраційних дій, поновлення ОСОБА_1 на посаді керівника МСР, зобов`язання ЛМР повернути МСР усе те, що передбачено передавальним актом.

5. Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив. Суд апеляційної інстанції залишив це рішення без змін.

6. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення судів попередніх інстанцій, просив їх скасувати та ухвалити нове - про задоволення позову.

7. Перед Верховним Судом у цій справі постало питання, в порядку якого судочинства підлягає розгляду такий спір.

8. Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив частково, оскаржувані судові рішення скасував, провадження у справі закрив, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

9. З 18.11.2015 ОСОБА_1. виконував повноваження сільського голови МСР, що підтверджується рішенням МСР від 18.11.2015 №1.

10. 08.08.2020 Центральна виборча комісія (далі - ЦВК) на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 12.06.2020 №718-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області" (далі - розпорядження КМУ №718-р), прийняла постанову №160 "Про перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 25.10.2020", якою призначила на неділю, 25.10.2020, перші місцеві вибори, зокрема, у новоствореній Львівській МТГ у складі: Львівської, Брюховицької, Винниківської, Грибовицької (Жовківський район), Грядівської (Жовківський район), Дублянської (Жовківський район), Зашківської (Жовківський район), Лисиничівської (Пустомитівський район), Малехівської (Жовківський район), Рудненської, Рясне-Руської (Яворівський район) територіальних громад.

11. 19.11.2020 за результатом проведених 25.10.2020 перших місцевих виборів у новоствореній Львівській МТГ, Львівська міська територіальна виборча комісія Львівського району Львівської області прийняла постанову №147 "Про призначення першого пленарного засідання першої сесії ЛМР 03.12.2020", якою призначила проведення першого пленарного засідання першої сесії ЛМР 03.12.2020.

12. 22.11.2020 Львівська міська територіальна виборча комісія прийняла постанову №157 "Про внесення змін до постанови Львівської міської територіальної виборчої комісії Львівського району Львівської області від 19.11.2020 №147", якою п.1 постанови №147 виклала в такій редакції: "призначити проведення першого пленарного засідання першої сесії ЛМР 24.11.2020 о 09:00 годині".

13. 24.11.2020 повноваження МСР та сільського голови Малехівської територіальної громади припинилися, оскільки було проведено перше пленарне засідання першої сесії ЛМР, і на цей момент було чинне розпорядження КМУ №718-р в частині включення Малехівської територіальної громади до Львівської територіальної громади з адміністративним центром у м. Львові.

14. 15.12.2020 державний реєстратор відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Управління Должанська Ж.В. провела державну реєстрацію змін до відомостей про МСР, а саме, змінила відомості про керівника із ОСОБА_1 на ОСОБА_2 .

15. 29.12.2020 ЛМР на підставі розпорядження КМУ №718 прийняла ухвалу №6 "Про функціонування Львівської МТГ" та №7 "Про припинення місцевих рад шляхом приєднання до ЛМР".

16. ЛМР ухвалою від 29.12.2020 №6:

- визначила Львівську МТГ правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, територія яких включена до території Львівської МТГ відповідно до Закону "Про місцеве самоврядування в Україні";

- встановила, що чинні у 2021 році бюджетні програми, затверджені ухвалами міської ради, поширюють свою дію та є обов`язковими до виконання на території всіх населених пунктів, що увійшли до складу Львівської МТГ; районні адміністрації здійснюють свої повноваження на території населених пунктів, що увійшли до складу Львівської МТГ, зокрема, Шевченківська районна адміністрація на території м. Дубляни, с. Ситихів, с. Малі Підліски, смт. Брюховичі, с. Малехів, с. Великі Грибовичі, с. Малі Грибовичі, с. Збиранка, с. Гряда, с. Воля Гамулецька, с. Завадів, с. Зашків та с. Зарудці;

- виконавчі органи ЛМР та їх структурні підрозділи здійснюють повноваження, затверджені ухвалою міської ради від 14.07.2016 №777 "Про розмежування повноважень між виконавчими органами ЛМР", на території всіх населених пунктів, що увійшли до складу Львівської МТГ, із застосуванням районного розподілу населених пунктів, визначеного у п.3.1 цієї ухвали.

17. ЛМР ухвалою від 29.12.2020 №7:

- вирішила припинити, шляхом приєднання до ЛМР юридичні особи, зокрема, МСР;

- визначила, що ЛМР є правонаступником всього майна, прав та обов`язків місцевих рад, зазначених у п.1 цієї ухвали, в тому числі МСР;

- передбачила утворити комісії з припинення місцевих рад та затвердити їх персональний склад; затвердити план заходів з припинення місцевих рад та форму передавального акта; комісіям з припинення місцевих рад забезпечити виконання Плану заходів, провести інвентаризацію, використовувати у своїй роботі затверджену форму передавального акта, забезпечити закриття рахунків відповідних місцевих рад в органах Державного казначейства та банках, а також державну реєстрацію припинення відповідних місцевих рад, забезпечити знищення печаток та штампів відповідних місцевих рад протягом 10 (десяти) робочих днів з дня державної реєстрації припинення цих рад як юридичних осіб, подати на затвердження міській раді передавальні акти місцевих рад;

- Львівському міському голові звернутися до територіального органу Держгеокадастру, до відповідних районних державних адміністрацій з клопотанням про передачу ЛМР містобудівної та землевпорядної документації, яка затверджувалась на території відповідних місцевих рад; виконавчому комітету та виконавчим органам ЛМР забезпечити своєчасне та повне прийняття майна, активів та зобов`язань місцевих рад відповідно до розмежування повноважень; виконавчому комітету, як головному розпоряднику коштів, забезпечити утримання наявної штатної чисельності місцевих рад на період реорганізації.

18. 05.01.2021 державний реєстратор, з урахуванням ухвали ЛМР від 29.12.2020 №7, вніс рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення МСР в результаті її реорганізації.

19. 08.07.2021 ЛМР на підставі ухвали ЛМР від 29.12.2020 №7 прийняла ухвалу №1084 "Про затвердження передавального акта МСР", згідно з якою затвердила передавальний акт МСР; визначила балансоутримувачами майна МСР уповноважені органи ЛМР та Львівські комунальні підприємства.

20. 18.08.2021 державний реєстратор Управління Ляпінський В.Б., враховуючи ухвали ЛМР від 08.07.2021 №1084 та від 29.12.2020 №7, провів державну реєстрацію припинення юридичної особи МСР в результаті її реорганізації.

21. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 29.03.2021 у справі №640/14698/20 частково задовольнив позов МСР, Сіреджук М.І. до КМУ, Львівської обласної державної адміністрації (далі - ЛОДА), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Міністерство розвитку громад та територій України:

- визнав протиправними дії ЛОДА під час розроблення перспективного плану формування територій громад Львівської області, затвердженого розпорядженням КМУ від 27.05.2020 №624-р, в частині включення Малехівської територіальної громади до Львівської територіальної громади з адміністративним центром у м. Львові;

- визнав протиправним та скасував розпорядження КМУ від 27.05.2020 №624-р "Про затвердження перспективного плану формування територій громад Львівської області" в частині включення Малехівської територіальної громади до Львівської територіальної громади з адміністративним центром у м. Львові;

- визнав протиправним та скасував розпорядження КМУ №718-р в частині включення Малехівської територіальної громади Жовківського району Львівської області до Львівської територіальної громади з адміністративним центром у м. Львові;

- відмовив в частині позовної вимоги про зобов`язання ЛОДА розробити, у відповідності до вимог чинного законодавства України з дотриманням прав, свобод та законних інтересів Малехівської територіальної громади, проект акта КМУ про внесення змін до перспективного плану формування територій громад Львівської області, затвердженого розпорядженням КМУ від 27.05.2020 №624-р і подати на затвердження КМУ.

22. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 30.06.2021 та Верховний Суд постановою від 31.10.2022 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2021 у справі №640/14698/20 залишили без змін.

23. У справі №640/14698/20 суди встановили порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивачів внаслідок включення Малехівської територіальної громади до Львівської територіальної громади з адміністративним центром у м. Львові, за відсутності волевиявлення громади села Малехів та наявності відповідних заперечень. Вказані порушення принципів добровільності, відкритості та прозорості при формуванні перспективного плану формування території Львівської територіальної громади, на думку суду, мало своїм наслідком порушення принципів місцевого самоврядування, зокрема, добровільності.

Короткий зміст позовних вимог

24. В грудні 2021 року на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ЛМР (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) про:

1) визнання незаконною та скасування ухвали ЛМР від 29.12.2020 №7 "Про припинення місцевих рад шляхом приєднання до ЛМР" в частині МСР;

2) визнання незаконною та скасування ухвали ЛМР від 08.07.2021 №1084 "Про затвердження передавального акта МСР";

3) відміну державної реєстрації припинення юридичної особи МСР (код ЄДРПОУ 22355287) в результаті її реорганізації, проведеної 18.08.2021 о 15:13:07 державним реєстратором Ляпінським В.Б. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) за №1003981120016000904;

4) скасування реєстраційної дії (внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації) державного реєстратора Должанської Ж.В., проведеної 05.01.2021 16:49:28 в ЄДР щодо юридичної особи МСР за №1003981270015000904;

5) скасування реєстраційної дії (державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу) державного реєстратора Должанської Ж.В., проведеної 15.12.2020 о 12:37:23 в ЄДР щодо юридичної особи МСР за №1003981070014000904;

6) поновлення ОСОБА_1 на посаді керівника МСР;

7) зобов`язання ЛМР повернути МСР усе те, що передбачено передавальним актом МСР, який було затверджено ухвалою ЛМР від 08.07.20212 №1084, а також усе те, що утворилось в процесі діяльності ЛМР по МСР.

25. Позовні вимоги, з посиланням на положення статей 19 55 Конституції України, ст.16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), п.2 ч.1 ст.25 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (далі - Закон про державну реєстрацію), статей 1, 2, 42 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні", обґрунтовані таким:

- рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2021 у справі №640/14698/20 (яке постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2021 залишено без змін) серед іншого визнано протиправним та скасовано розпорядження КМУ №718-р в частині включення МСР до Львівської територіальної громади з адміністративним центром у місті Львові; в ході розгляду цієї справи суди встановили порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивачів шляхом включення МСР до Львівської територіальної громади з адміністративним центром у місті Львові, за відсутності волевиявлення громади села Малехів та наявності відповідних заперечень; вказані порушення принципів добровільності, відкритості та прозорості при формуванні перспективного плану формування території Львівської територіальної громади, на думку суду, мало своїм наслідком порушення принципів місцевого самоврядування, зокрема, добровільності; ухвалами Верховного Суду від 30.09.2021 та від 01.11.2021 у справі №640/14698/20 відкрито касаційне провадження за скаргою КМУ та ЛОДА, і дія рішення суду першої та апеляційної інстанції не зупинена;

- ЛМР, приймаючи 08.07.2021 ухвалу №1084 "Про затвердження передавального акта МСР" та подаючи державному реєстратору заяву про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її реорганізації, безпідставно проігнорувала та не взяла до уваги рішення у справі №640/14698/20, яке на момент прийняття даної ухвали та державної реєстрації припинення МСР, набрало законної сили;

- позивач є жителем села Малехів; до припинення повноважень МСР (24.11.2020) був її керівником (сільським головою) і звертався від імені Малехівської територіальної громади до Окружного адміністративного суду міста Києва з відповідною позовною заявою для захисту порушених прав громади; оскільки Малехівську територіальну громаду складають її жителі, а її головною посадовою особою (представником) є сільський голова, то судовим рішення у справі №640/14698/20 встановлено порушення прав кожного жителя села Малехів і, зокрема, позивача як жителя села Малехів та сільського голови Малехівської територіальної громади;

- позивач як сільський голова Малехівської територіальної громади та МСР не можуть належним чином виконувати свої повноваження, оскільки державними реєстраторами в ЄДР проведено реєстраційні дії щодо МСР.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

26. Господарський суд Львівської області рішенням від 03.04.2023, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.07.2023, в задоволенні позовних вимог відмовив.

27. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, таким:

- щодо порушення прав позивача як жителя села Малехів: довідка від 11.08.2021 за вих.№26/02-19, яка виконана на бланку виконавчого комітету МСР та підписана головою комісії з припинення МСР, не є допустимими доказом; зважаючи на припинення повноважень МСР та положення Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо повноважень виконавчих органів місцевих рад, з 24.11.2020 довідки про місце проживання на території села Малехів повинні видаватися виконавчими органами ЛМР; крім цього, в матеріалах справи наявна копія паспорта ОСОБА_1 , відповідно до якого у розділі про місце проживання зазначено, що він проживає у місті Львові;

- щодо порушення прав ОСОБА_1 як сільського голови МСР: позивач набув повноважень сільського голови 18.11.2015 згідно з рішенням МСР від 18.11.2015 №1, а тому відповідно до ст.141 Конституції України його повноваження мали закінчитися 18.11.2020; 24.11.2020 повноваження сільського голови МСР відповідно до п.6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" припинилися, оскільки було проведено перше пленарне засідання першої сесії ЛМР; результати виборів щодо обрання голови Львівської МТГ (у складі якої є територіальна громада села Малехів), які відбулися 25.10.2020, зокрема, і в територіальній громаді села Малехів, на дату розгляду цієї справи є чинними; матеріали справи спростовують доводи позивача щодо порушення його прав як сільського голови МСР;

- 24.11.2020 повноваження МСР та сільського голови Малехівської територіальної громади припинилися, а їх повноваження перейшли до ЛМР, її виконавчих органів та голови територіальної громади; тому скасування актів ЛМР, скасування записів державного реєстратора про припинення юридичної особи, поновлення на роботі колишнього сільського голови не відновить діяльність МСР як представницького органу територіальної громади з тим обсягом повноважень, що передбачені Законом "Про місцеве самоврядування в Україні";

- задоволення позовних вимог спричинить не відновлення порушеного права позивача та жителів села Малехів на участь у місцевому самоврядуванні, а навпаки створить правову невизначеність та неможливість вирішувати питання місцевого значення в межах територіальної громади села Малехів;

- щодо вимоги про оформлення передавального акту: така вимога стосується виключно МСР як особи, права якої порушені, а тому правом на її заявлення наділена лише МСР; ОСОБА_1 на момент заявлення вимоги не був наділений повноваженнями сільського голови МСР;

- обраний позивачем спосіб захисту прав не призводить до ефективного відновлення порушеного права, а тому є неналежним.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

28. 26.08.2023 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Львівської області від 03.04.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.07.2023, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

29. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК скаржник посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 3, 4 ч.2 ст.287, п.3 ч.3 ст.310 ГПК, та зазначає, що:

- суди не врахували пп.2 п.6-1 розд.V Прикінцеві та перехідні положення Закону "Про місцеве самоврядування в Україні"; із аналізу матеріалів справи та цієї норми вбачається, що з 24.11.2020 припинилися повноваження МСР, однак повноваження виконавчого комітету МСР не припинилися, а продовжували свою дію до затвердження ЛМР персонального складу її виконавчого комітету;

- коли орган місцевого самоврядування видав довідку від 11.08.2021 №26/02-19, що підтверджує місце проживання позивача в селі Малехів, в позивача були обґрунтовані сподівання, що ця довідка є законною та видана уповноваженим органом і буде взята до уваги судом як належний та допустимий доказ;

- відмова суду апеляційної інстанції в долученні до матеріалів справи акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 28.04.2023 №3801-вих51158 та заяв свідків в порядку ст.88 ГПК є необґрунтованою; позивач з об`єктивних причин не міг подати вказаний акт обстеження до суду першої інстанції; позивач не мав наміру подавати до суду таких доказів, оскільки в підтвердження факту його проживання в селі Малехів до позовної заяви було долучено довідку від 11.08.2021 №26/02-19; те, що зазначена довідка не взята до уваги судом першої інстанції як допустимий доказ позивачу стало відомо 14.04.2023, коли він ознайомився із оскаржуваним рішенням суду першої інстанції;

- суди не врахували рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2021 у справі №640/14698/20, яке залишено без змін постановами Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2021 та Верховного Суду від 31.10.2022, а також норми ч.1 ст.42, ч.8 ст.45, пп.1 п.6-1 розд.V Прикінцеві та перехідні положення Закону "Про місцеве самоврядування в Україні", пп.4 п.2 розд.II Прикінцеві положення Закону №562-ІХ від 16.04.2020 "Про внесення змін до деяких Законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад";

- 24.11.2020 повноваження МСР та сільського голови Малехівської територіальної громади припинилися, оскільки було проведено перше пленарне засідання першої сесії ЛМР і на цей момент було чинне розпорядження КМУ №718-р в частині включення Малехівської територіальної громади до Львівської територіальної громади; однак з 30.06.2021 (день набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/14698/20) повноваження МСР та сільського голови Малехівської територіальної громади продовжують свою дію, оскільки територія Малехівської територіальної громади не включена до території Львівської МТГ, що затверджена КМУ, а чергові місцеві вибори до МСР не було проведено;

- суди проігнорували відомий їм факт, що у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала справа №640/35950/21, що призвело до неправильного застосування зазначених норм матеріального права та порушення норм ст.2 та п.5 ч.1 ст.227 ГПК;

- суди не врахували висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2022 у справі №640/14698/20, чим порушили пункти 1, 7 ч.3 ст.2 ГПК; Верховний Суд у цій справі ухвалив судове рішення на користь Малехівської територіальної громади та здійснив захист її порушених прав; оскаржувані у справі, що переглядається, рішення та дії суб`єктів владних повноважень порушують права і законні інтереси позивача як жителя села Малехів та керівника (сільського голови) МСР, оскільки прийняті на виконання і є похідними від розпорядження КМУ №718-р, яке визнано судом протиправним та скасовано в частині Малехівської територіальної громади;

- на даний час у Малехівської територіальної громади відсутній орган місцевого самоврядування, через який громада може в законний спосіб здійснювати місцеве самоврядування, оскільки МСР припинена як юридична особа, а ЛМР, з урахуванням вказаного судового рішення, не є законним органом місцевого самоврядування Малехівської територіальної громади і не має жодних правових підстав вирішувати питання місцевого значення Малехівської громади;

- належним способом захисту законних прав та інтересів позивача є задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки такий спосіб захисту відповідає закону і забезпечить ефективне поновлення порушених прав, свобод та законних інтересів;

- відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, враховуючи визнання протиправним та скасування в судовому порядку розпорядження КМУ про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад відповідної області в частині певної територіальної громади.

30. 02.11.2023 надійшов відзив ЛМР на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

31. У відзиві ЛМР зазначає:

- на підтвердження того, що скаржник є представником територіальної громади с. Малехів, він надав довідку від 11.08.2021 за вих. №26/02-19, яка виконана на бланку виконавчого комітету МСР та підписана головою комісії з припинення МСР, однак з 24.11.2020 довідки про місце проживання на території села Малехів повинні видаватися виконавчими органами ЛМР, а ліквідаційна комісія МСР та її голова не наділені повноваженнями виконавчих органів ЛМР, тому ця довідка не є допустимими доказом у справі; крім того, суд першої інстанції зазначив, що в матеріалах справи є копія паспорта ОСОБА_1 , в якому у розділі про місце проживання зазначено м. Львів;

- скаржник до апеляційної скарги долучив акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 28.04.2023 №3801-вих51158 на підтвердження факту постійного проживання без реєстрації в с. Махелів з 1982 року, однак цей доказ поданий лише в суді апеляційної інстанції і не досліджувався судом першої інстанції; крім того, позивач мав надати Акт обстеження на факт проживання особи без реєстрації місця проживання за адресою, а не Акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї;

- позовні вимоги, що стосуються порушення прав ОСОБА_1 як сільського голови МСР та їх відновлення, не підлягають задоволенню, оскільки станом на дату подання позову, його повноваження як сільського голови МСР припинилися з огляду на п.6-1 прикінцевих та перехідних положень Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст. 141 Конституції України (у зв`язку із закінченням п`ятирічного строку); 24.11.2020 було проведено перше пленарне засідання першої сесії ЛМР;

- станом на дату розгляду цієї справи в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження скасування постанови ЦВК від 08.08.2020 №160, якою на 25.10.2020 призначено перші вибори депутатів ЛМР і Львівського міського голови у Львівській МТГ в частині Малехівської територіальної громади (Жовківський район) Львівської області, а також постанови Львівської міської територіальної виборчої комісії від 19.11.2020 №147 (із змінами) в частині, що стосується МСР;

- повноваження МСР припинені, та визначено, що Львівська міська територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків, рад, які ліквідовуються (п.6-1 перехідних положень Закону "Про місцеве самоврядування в Україні");

- повноваження сільського голови ОСОБА_1 та депутатів МСР були припинені не через входження с. Малехова до Львівської міської територіальної громади та прийняття рішень у справі №640/14698/20, а через закінчення строку їх повноважень; оскільки не було відповідної адміністративно-територіальної одиниці, не призначались і чергові вибори у с. Малехів;

- попри постанову Верховного Суду у справі №640/14698/20, під час воєнного стану не може бути призначено проведення виборів в силу законодавчих норм; Окружний адміністративний суд міста Києва у рішенні від 29.03.2021 у справі №640/14698/20 зазначив, що у законодавстві відсутній правовий механізм захисту порушених прав територіальних громад у разі, якщо вони вважають включення їх до складу спроможної територіальної громади безпідставним;

- розпорядження КМУ №718-р фактично реалізоване, а юридичним наслідком такої реалізації розпорядження є проведення місцевих виборів та створення і функціонування зазначених громад (цей висновок міститься у постанові Верховного Суду від 19.10.2022 у справі №640/32312/20);

- процес добровільного об`єднання громад відбувався протягом чотирьох років від початку реформи децентралізації (з 2015 до 2019 року), у 2020 році Уряд завершував реформу на підставі Закону "Про місцеве самоврядування", після чого були проведені місцеві вибори 25.10.2020; Львівська МТГ формувалася у 2020 році не згідно із Законом "Про добровільне об`єднання територіальних громад", а згідно з Законом "Про місцеве самоврядування в Україні", яким було делеговано повноваження Уряду щодо затвердження територій громад;

- Львівська МТГ функціонує, з початку 2021 року має єдиний бюджет та повністю оплачує життєдіяльність усіх приєднаних населених пунктів, зокрема, с. Малехова: благоустрій (прибирання), утримання освітніх закладів, охорони здоров`я, соціального захисту, освітлення територій, закладено кошти і на розвиток інфраструктури с. Малехів; відсутній законодавчий механізм та можливість окремого функціонування Малехівської територіальної громади як адміністративно-територіальної одиниці;

- задоволення позову призведе до такого стану, що з моменту його виникнення органи місцевого самоврядування Львівської МТГ не зможуть вирішувати питання місцевого значення жителів с. Малехів, оскільки у них будуть відсутні повноваження; не зможуть вирішувати такі питання і органи місцевого самоврядування Малехівської сільської територіальної громади, оскільки відновлення діяльності МСР як юридичної особи не відновлює її діяльності як представницького органу повноважного складу депутатів, які обрані жителями с. Малехів на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування;

- задоволення позову спричинить не відновлення порушеного права позивача та жителів с. Малехів на участь у місцевому самоврядуванні, а навпаки правову невизначеність та неможливість вирішувати питання місцевого значення в межах територіальної громади с. Малехів;

- посада сільського голови є виборною та обирається в порядку, визначеному законом; поновлення ОСОБА_1 на посаді, з огляду на припинення його повноважень в порядку, передбаченому Законом "Про місцеве самоврядування в Україні", та чинність результатів виборів, які відбулися 25.10.2020 у Львівській територіальній громаді включно з територіальною громадою с. Малехів, прямо суперечитиме основним засадам загального, рівного, прямого виборчого права територіальної громади;

- оформлення передавального акту стосується виключно Малехівської сільської ради, як особи, права якої порушені.

32. 03.11.2023 надійшов відзив Управління на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення оскаржувані рішення - без змін.

33. У відзиві Управління зазначає:

- Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 29.03.2021 у справі №640/14698/20 відмовив у зобов`язанні Львівської обласної державної адміністрації розробити проект акта КМУ про внесення змін до перспективного плану формування територій громад Львівської області, затвердженого розпорядженням КМУ від 27.05.2020 №624-р, і подати на затвердження КМУ, оскільки процес добровільного об`єднання територіальних громад завершений; в чинному законодавстві відсутній правовий механізм захисту порушених прав територіальних громад у разі, якщо вони вважають включення їх до складу спроможної територіальної громади безпідставними;

- розпорядження КМУ №718-р фактично реалізоване, юридичним наслідком такої реалізації розпорядження є проведення місцевих виборів та створення і функціонування зазначених громад;

- відсутня інформація про скасування результатів місцевих виборів та факту утворення Львівської територіальної громади з адміністративним центром у м. Львів;

- 24.11.2020 повноваження сільського голови Малехівської територіальної громади ОСОБА_1 відповідно до п.6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" припинилися, оскільки було проведено перше пленарне засідання першої сесії ЛМР;

- на підтвердження факту проживання в с. Малехів позивач долучив неналежний доказ - довідку від 11.08.2021 за вих. №26/02-19, оскільки видана не виконавчим органом ЛМР, а головою комісії з припинення МСР; акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 28.04.2023 №3801-вих-51158 поданий лише до суду апеляційної інстанції, не досліджувався судом першої інстанції, рішення якого оскаржувалося, а отже поданий із пропущеним строком.

34. 08.12.2023 надійшли додаткові пояснення представника ОСОБА_1 , у яких просить взяти їх до уваги та задовольнити касаційну скаргу.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

35. Верховний Суд ухвалою від 16.10.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , а її розгляд призначив у відкритому судовому засіданні на 06.12.2023.

36. Верховний Суд ухвалою від 06.12.2023 оголосив перерву у судовому засіданні до 13.12.2023.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

37. З огляду на п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

38. Поняття "суд, встановлений законом" стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність (п.24 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України", заяви №29458/04 та №29465/04).

39. Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (ст.125 Конституції України).

40. З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародне і національне законодавство передбачає принцип спеціалізації судів.

41. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наводила критерії розмежування судової юрисдикції. Такими критеріями є передбачені законом умови, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, як-то: суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка у законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №127/21764/17, від 23.03.2021 у справі 367/4695/20).

42. При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

43. Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК (у редакції, чинній на момент відкриття провадження у справі) юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

44. У справі, що розглядається, позивач не є суб`єктом господарської діяльності (фізичною особою-підприємцем), а звернувся як фізична особа на захист порушених, на його думку, прав на реалізацію повноважень сільського голови ліквідованої внаслідок реформи децентралізації МСР.

45. Відповідно до частин 1 та 3 ст.167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

46. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

47. Однак, позивач у цій справі не є ні засновником, ні учасником, ні членом юридичних осіб - учасників цієї справи, не є власником корпоративних прав цих юридичних осіб, з огляду на що спірні правовідносини у цій справі не мають характеру корпоративних, порушені корпоративні права не визначені позивачем предметом захисту, що унеможливлює віднесення спору у цій справі до юрисдикції господарських судів на підставі п.3 ч.1 ст.20 ГПК.

48. Крім того, Верховний Суд зазначає про відсутність правових підстав для віднесення спору у цій справі до юрисдикції господарських судів і на підставі п.10 ч.1 ст.20 ГПК з огляду на таке.

49. Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених ч.2 ст.20 ГПК), та інші справи, зокрема, у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем (п.10 ч.1 ст.20 ГПК).

50. Правовідносини в цій справі спрямовані на вирішення питань припинення сільської ради (МСР) шляхом приєднання до ЛМР, а саме скасування ухвал ЛМР, скасування державної реєстрації припинення юридичної особи МСР, поновлення особи на посаді керівника (сільського голови) МСР, повернення майна за передавальним актом, що має на меті передусім публічний, а не приватний інтерес.

51. В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування (ст.7 Конституції України).

52. Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС, в редакції станом на дату звернення з позовом)).

53. Необхідною та єдиною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення цим суб`єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватися суб`єктом саме в тих правовідносинах, в яких виник спір.

54. Під владними управлінськими функціями, що здійснюються на основі законодавства, зокрема, на виконання делегованих повноважень, варто розуміти будь-які владні повноваження в рамках діяльності держави чи місцевого самоврядування, що не належать до законодавчих повноважень чи повноважень здійснювати правосуддя.

55. Акти, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, установлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до ст.55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

56. Конституційний Суд України у Рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 надав конституційне тлумачення положень ч.2 ст.55 Конституції України. Так, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

57. Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до ст.87 ЦК. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування (ч.2 ст.81 ЦК).

58. Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом.

59. Відповідно до ч.2 ст.169 ЦК територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (комунальні підприємства, спільні комунальні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.

60. В Конституції України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (ч.1 ст.144 Конституції України).

61. Органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію (Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 у справі №7-рп/2009).

62. Система та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Законом "Про місцеве самоврядування в Україні".

63. Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (ст.2 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні").

64. Представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення (ст.1 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні").

65. Відповідно до ч.1 ст.71 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.

66. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ч.1 ст.59 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні").

67. До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, повноваження управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад (п."а" ч.1 ст.29 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні").

68. Як вже було зазначено, позовні вимоги у цій справі спрямовані, зокрема, на скасування ухвал ЛМР про припинення МСР шляхом приєднання до ЛМР, про затвердження передавального акта МСР, скасування державної реєстрації припинення юридичної особи МСР, зобов`язання ЛМР повернути МСР усе те, що передбачено передавальним актом МСР.

69. ЛМР у спірних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у розумінні КАС, оскільки здійснює представництво територіальної громади міста Львова та управління справами міста від її імені та в її інтересах, тому справа підсудна адміністративному суду.

70. Первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста. Територіальні громади в порядку, встановленому законом, можуть об`єднуватися в одну сільську, селищну, міську територіальну громаду, утворювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати відповідно сільського, селищного, міського голову (частини 1, 2 ст.6 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні").

71. Територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр (ст.1 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні").

72. У випадку, якщо порушуються права територіальних громад, то будь-який із членів таких громад має право оскаржити відповідну дію чи рішення суб`єкта владних повноважень у суді, оскільки порушення прав місцевого самоврядування неминуче призводить до порушення прав кожного жителя відповідного муніципального утворення. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11.08.2020 у справі №187/687/16-а (2-а/0187/7/16).

73. Отже, ЛМР є суб`єктом владних повноважень, оскаржувані рішення (ухвали) якого прийняті на виконання владних управлінських функцій і є такими, що зачіпають права та інтереси члена територіальної громади (позивача), тому правовідносини, які виникли у справі, є публічно-правовими.

74. Інші позовні вимоги у цій справі (про скасування реєстраційних дій, поновлення на посаді та передачу майна за передавальним актом) заявлені саме як похідні вимоги від визнання протиправними та скасування ухвал ЛМР.

75. У справі, що розглядається, спір виник між фізичною особою, яка не є фізичною особою-підприємцем, а звернулася до суду як член територіальної громади, та органом місцевого самоврядування щодо оскарження до суду актів (рішень) суб`єкта владних повноважень, прийнятих на виконання його владних управлінських функцій, що є виключенням, передбаченим п.10 ч.1 ст.20 ГПК, та виключає підсудність спору господарському суду на підставі цієї норми права.

76. Захист прав та інтересів члена територіальної громади від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, якщо ці порушення полягають, наприклад, у перевищенні повноважень, недотриманні процедури чи порядку прийняття рішення, є завданням адміністративного судочинства.

77. Аналогічні правові висновки щодо застосування зазначених вище норм права стосовно юрисдикції спору між фізичною особою членом територіальної громади та органом місцевого самоврядування щодо оскарження рішення такого органу про реорганізацію юридичної особи публічного права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.08.2023 у справі №925/1741/21.

78. Верховний Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові від 02.08.2023 у справі №925/1741/21 відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, викладених у попередніх постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №813/1232/18 та від 09.09.2020 у справі №260/91/19, а також у постановах Верховного Суду від 28.01.2021 у справі №140/434/19, від 22.10.2020 у справі №694/1174/16-а, зазначивши про те, що такі спори належать до адміністративної юрисдикції та мають вирішуватися судами за правилами КАС.

79. Згідно із ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

80. Справою адміністративної юрисдикції в розумінні пунктів 1, 2 ч.1 ст.4 КАС є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

81. За п.1 ч.1 ст.19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

82. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

83. Із наведених норм права вбачається, що до адміністративної юрисдикції належить справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників є суб`єктом владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує її права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

84. Визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватно-правовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

85. З огляду на викладене суди попередніх інстанцій помилково вирішили цей спір за правилами господарського судочинства.

86. Враховуючи публічно-правовий характер правовідносин у цій справі, Верховний Суд вважає, що спір у цій справі належать до адміністративної юрисдикції та має вирішуватися за правилами КАС.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

87. Відповідно до п.1 ч.1 ст.231 ГПК господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

88. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині (п.5 ч.1 ст.308 ГПК).

89. Відповідно до частин 1, 2 ст.313 ГПК судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

90. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про часткове задоволення касаційної скарги, скасування рішень судів попередніх інстанцій та закриття провадження у справі.

Судові витрати

91. Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

92. Відсутність у матеріалах справи відповідного клопотання скаржника унеможливлюють повернення судового збору. Відповідач не позбавлений права звернутися до суду з відповідним клопотанням про повернення судового збору.

Керуючись статтями 231 300 301 308 313 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 03.04.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.07.2023 у справі №914/3959/21 скасувати.

3. Провадження у справі №914/3959/21 закрити.

4. Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду та що він має право протягом десяти днів з дня отримання ним цієї постанови звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про направлення справи №914/3959/21 за встановленою юрисдикцією.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

О. Кролевець