ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 906/1336/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І. В. - головуючий, Вронська Г. О., Кролевець О. А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейсон Ентертеймент"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2020

(головуючий суддя Мельник О. В., судді Філіпова Т. Л., Грязнов В. В. )

та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 24.12.2019

(суддя Тимошенко О. М. )

у справі №906/1336/19

за позовом ОСОБА_1

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейсон Ентертеймент"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЗІДЗІДЗІ"

про визнання рішення загальних зборів учасників та договору недійсними,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог та заяви про забезпечення позову

1.1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейсон Ентертеймент" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЗІДЗІДЗІ", в якому просив:

- визнати недійсними з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників ТОВ "Мейсон Ентертеймент", що оформлені протоколом №19-06/2017 від 21.08.2017;

- визнати недійсним договір №02-1/11 від 02.11.2018 про передачу (відчуження) виключних майнових прав на знак для товарів і послуг, який укладений між ТОВ "Мейсон Ентертеймент" та ТОВ "ДЗІДЗІДЗІ".

1.2. Позов обґрунтовано тим, що спірне рішення загальних зборів та договір порушують корпоративні права позивача, якому до 14.12.2018 належало 25% частки у статутному капіталі ТОВ "Мейсон Ентертеймент". Позивач стверджує, що він як учасник та співзасновник товариства не приймав участі у зборах засновників
21.08.2017, не повідомлявся про збори та збори фактично не проводились.

1.3.23 грудня 2019 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на знак для товарів і послуг "ДЗІДЗЬО/DZIDZIO" за свідоцтвом України № 152416, власником якого є ТОВ "ДЗІДЗІДЗІ", до прийняття рішення по справі №906/1336/19.

Заяву мотивовано тим, що розгляд справи щодо визнання недійсним вищевказаних рішення загальних зборів учасників та договору може затягнутись на тривалий термін та без прийняття відповідних заходів забезпечення позову ТОВ "ДЗІДЗІДЗІ" може відчужити знак для товарів і послуг "ДЗІДЗЬО/DZIDZIO" третім особам, що може призвести до незворотних наслідків.

Також заявник вказав, що на даний час здійснюються заходи щодо ліквідації ТОВ "Мейсон Ентертеймент", що також оскаржується ОСОБА_1 у справі №906/461/19.

За твердженням позивача, відчуження виключних майнових прав на знак для товарів і послуг "ДЗІДЗЬО/DZIDZIO" третім особам призведе до утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

2. Стислий виклад змісту судових рішень, ухвалених за результатами розгляду заяви про забезпечення позову

2.1. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 24.12.2019 у справі №906/1336/19 задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та накладено арешт на знак для товарів і послуг "ДЗІДЗЬО/DZIDZIO" за свідоцтвом України № 152416 від 27.02.2012, власником якого є ТОВ "ДЗІДЗІДЗІ".

2.2. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від
02.03.2020р. ухвалу Господарського суду Житомирської області від 24.12.2019 р. у справі №906/1336/19 залишено без змін.

2.3. Судові рішення мотивовані тим, що обраний спосіб забезпечення позову співвідноситься з предметом позову, а отже існує конкретний зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Вказаний захід до забезпечення позову спроможний забезпечити ефективний захист порушених, на думку позивача, прав та інтересів.

Судами враховано, що один із учасників ТОВ "Мейсон Ентертеймент" - ОСОБА_2 є також учасником ТОВ "ДЗІДЗІДЗІ". Також суди взяли до уваги те, що наразі здійснюються заходи щодо ліквідації ТОВ "Мейсон Ентертеймент".

Суди дійшли висновку, що дії відповідачів в подальшому можуть утруднити чи зробити неможливим відновлення порушеного (у разі визнання такого права порушеним рішенням суду) права позивача, за захистом якого він звернувся.

3. Стислий виклад змісту вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

3.1. Не погоджуючись з вищезазначеними ухвалою та постановою, ТОВ "Мейсон Ентертеймент" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу та постанову про забезпечення позову скасувати, ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову.

3.2. Скаржник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 136 ГПК України.

За твердженням скаржника, в заяві позивача відсутнє обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову, а в матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що ТОВ "ДЗІДЗІДЗІ" має намір позбутися прав на знак для товарів і послуг "ДЗІДЗЬО/DZIDZIO".

Скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №915/870/18 та зазначає, що арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору.

3.3. Вказуючи про неефективність способу захисту, який використав позивач у цій справі, скаржник зазначає, що 14.12.2018 р. належна раніше позивачу частка у статутному капіталі ТОВ "Мейсон Ентертеймент" у повному обсязі була зареєстрована за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу. Тому задоволення судом позовних вимог ніяк не вплине на будь-які права та інтереси позивача через відсутність у нього будь-яких прав учасника.

3.4. Відзивів чи заперечень на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

4.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

4.1.1. Відповідно до ч.1 ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.1.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч.2 ст.300 ГПК України).

4.1.3. Згідно з ч. 3 ст. 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

4.2. Щодо суті касаційної скарги

4.2.1. Предметом судового розгляду є питання наявності правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову у цій справі.

4.2.2. Як зазначалось у п. п. 1.1., 1.2. цієї постанови, позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "Мейсон Ентертеймент", що оформлені протоколом №19-06/2017 від 21.08.2017, та визнання недійсним договору №02-1/11 від 02.11.2018 про передачу (відчуження) виключних майнових прав на знак для товарів і послуг, який укладений між ТОВ "Мейсон Ентертеймент" та ТОВ "ДЗІДЗІДЗІ".

Позивач посилався на порушення його корпоративних прав на участь в управлінні товариством.

Також позивач у позові зазначив, що покупець його частки у статутному капіталі ТОВ "Мейсон Ентертеймент" - ОСОБА_3 вимагає від ОСОБА_1 відшкодування збитків, оскільки на день продажу частки товариству належали майнові права інтелектуальної власності.

4.2.3. Як встановлено апеляційним господарським судом, рішеннями загальних зборів учасників ТОВ "Мейсон Ентертеймент", оформлених протоколом від
21.08.2017, було вирішено відчужити (продати) права інтелектуальної власності, що належать товариству; надати повноваження директору товариства вчинити правочин, укласти договір купівлі-продажу прав інтелектуальної власності, що належать товариству за ціною та всіма іншими істотними умовами на його власний розсуд за переліком майна, а зокрема, і майнові права на знак для товарів та послуг "ДЗІДЗЬО/DZIDZIO".

12 червня 2018 року ОСОБА_1 було відчужено за договором купівлі-продажу частку у статутному капіталі ТОВ "Мейсон Ентертеймент".

02 листопада 2018 року між ТОВ "Мейсон Ентертеймент" та ТОВ "ДЗІДЗІДЗІ" укладено договір №02-1/11 про передачу (відчуження) виключних майнових прав на знак для товарів і послуг, відповідно до п. 1.1 якого правовласник знака для товарів і послуг "ДЗІДЗЬО/DZIDZIO", що зареєстрований 27.02.2012 в Державному реєстрі свідоцтв України на знак для товарів і послуг за номером 152416, зобов'язується передати правонабувачу виключні майнові права інтелектуальної власності на цей знак, а правонабувач зобов'язується прийняти у відповідності до умов, встановлених даним договором.

4.2.4. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи позивача, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення у випадку задоволення позову.

За змістом ч. 2 ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.

4.2.5. Оскільки позивач звернувся до суду з вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, тому в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся (аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

4.2.6. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

4.2.7. Врахувавши обставини цієї справи, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що обраний спосіб забезпечення позову (накладення арешту на знак для товарів та послуг "ДЗІДЗЬО/DZIDZIO") співвідноситься з предметом позову, оскільки позивач просить визнати недійсним договір, яким відчужено майнові права на знак для товарів та послуг "ДЗІДЗЬО/DZIDZIO". Отже, існує конкретний зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

З огляду на це Верховним Судом відхиляються посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №915/870/18, в якій зазначено, що арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору.

4.2.8. Накладення арешту на майно, яке є предметом спірного договору, по суті спрямоване на збереження цього об'єкта, яке, за твердженням позивача, було відчужено незаконно та безпідставно, у зв'язку з чим позивач і звернувся з позовом у цій справі.

Суди обох інстанцій врахували обставини, що один із учасників ТОВ "Мейсон Ентертеймент" - ОСОБА_2 є також учасником ТОВ "ДЗІДЗІДЗІ", а за спірними рішеннями передано усі майнові права на знак на товари і послуги, які складають статутний капітал товариства до ТОВ "ДЗІДЗІДЗІ". Також судами взято до уваги те, що наразі здійснюються заходи щодо ліквідації ТОВ "Мейсон Ентертеймент".

4.2.9. Отже, накладення арешту на спірне майно у цій справі має логічний зв'язок з предметом позовних вимог, що заявлені, і такий захід може забезпечити ефективний захист прав або інтересів позивача в разі ухвалення рішення про задоволення позову.

4.2.10. Доводи касаційної скарги наведеного не спростовують і передусім стосуються з'ясування обставин обґрунтованості заявлених позовних вимог та зводяться до оцінки обставин справи, які мають бути досліджені під час розгляду справи по суті.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Враховуючи межі повноважень Верховного Суду, визначені ст. 300 ГПК України, такі доводи відхиляються судом касаційної інстанції.

4.2.11. Прийшовши до висновку, що дії відповідачів в подальшому можуть утруднити чи зробити неможливим відновлення порушеного (у разі визнання такого права порушеним рішенням суду) права позивача, за захистом якого він звернувся, суди обґрунтовано задовольнили заяву про забезпечення позову.

4.2.12. Отже, Суд констатує, що скаржник не довів неправильне застосування господарськими судами норм права як необхідної передумови для скасування ухвали та постанови, що оскаржуються.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

5.2. З огляду на зазначене вище у розділі 4 цієї постанови, Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, а постанову та ухвалу судів попередніх інстанцій - без змін.

6. Судові витрати

6.1. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судовий збір, пов'язаний з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейсон Ентертеймент" залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2020 та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 24.12.2019 у справі №906/1336/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Ткач

Судді Г. Вронська

О. Кролевець