Історія справи

Постанова КГС ВП від 13.05.2025 року у справі №914/1415/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2025 року

м. Київ

cправа № 914/1415/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О. В., Погребняка В. Я.,

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представників:

скаржника - адвоката Курмаза О. В.,

Державної судової адміністрації України - Сердіченко С. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконферензв`язку касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенерджітранс"

на постанову Західного апеляційного господарського суду

від 05.03.2025

у складі колегії суддів: Желіка М.Б. (головуючого), Галушко Н.А., Орищин Г.В.

та на ухвалу Господарського суду Львівської області

від 17.10.2024

у складі судді Морозюка А.Я.

у справі № 914/1415/24

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенерджітранс"

про відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Санаторно-курортний лікувальний центр "Шкло",-

ВСТАНОВИВ:

1. На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенерджітранс" (далі - ТОВ "Біоенерджітранс") про відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Санаторно-курортний лікувальний центр "Шкло" (далі - ДП "Санаторно-курортний лікувальний центр "Шкло"), з підстав наявності підтвердженої судовими рішеннями заборгованості ДП "Санаторно-курортний лікувальний центр "Шкло" перед заявником за спожиті послуги постачання електричної енергії в загальному розмірі 3 116 151, 51 грн.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

2. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.10.2024 у справі №914/1415/24 у відкритті провадження у справі про банкрутство ДП "Санаторно-курортний лікувальний центр "Шкло" відмовлено.

3. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ТОВ "Біоенерджітранс" звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

4. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 у задоволенні вимог апеляційної скарги ТОВ "Біоенерджітранс" відмовлено, ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.10.2024 у справі №914/1415/24 залишено без змін.

Рух касаційної скарги

5. 25.03.2025 ТОВ "Біоенерджітранс" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 25.03.2025 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 та на ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.10.2024 у справі № 914/1415/24, сформована в системі "Електронний суд" 25.03.2025.

6. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ТОВ "Біоенерджітранс" у справі № 914/1415/24 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді -Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2025.

7. Ухвалою Верховного Суду від 14.04.2025 відкрито касаційне провадження у справі № 914/1415/24 за касаційною скаргою ТОВ "Біоенерджітранс" від 25.03.2025 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 та на ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.10.2024 та призначено розгляд касаційної скарги на 13.05.2025 року о 10:45 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330.

8. Ухвалою Суду від 16.04.2025 задоволено клопотання представника ТОВ "Біоенерджітранс" - адвоката Курмаза О.В. про участь у судовому засіданні у справі № 914/1415/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

9. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Біоенерджітранс" подано касаційну скаргу, в якій останнє просить постанову суду апеляційної інстанції від 05.03.2025 та ухвалу суду першої інстанції від 17.10.2024 скасувати, справу №914/1415/24 передати до Господарського суду Львівської області на новий розгляд на стадію підготовчого судового засідання в іншому складі суду.

10. Підставою касаційного оскарження, передбаченою п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, скаржник зазначив неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема частин 5, 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), порушення судами норм процесуального права, зокрема статей 86 175 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №911/2766/20 (пункт 8.4), від 10.08.2023 у справі № 918/246/23 (пункт 54).

11. У судовому засіданні 13.05.2025 представник скаржника підтримав касаційну скаргу.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

12. Державною судовою адміністрацією України подано відзив на касаційну скаргу, в якому остання просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення у цій справі - без змін.

У відзиві Державна судова адміністрація України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що захист публічного інтересу в даній ситуації буде полягати в недопущенні банкрутства ДП "Санаторно-курортний лікувальний центр "Шкло", за яким на праві господарського відання закріплено велику кількість державного майна, від реалізації лише незначної частини якого у виконавчому провадженні могли-б бути отримані кошти для повного погашено вимог ініціюючого кредитора.

13. У судовому засіданні 13.05.2025 представник Державної судової адміністрації України заперечив проти касаційної скарги.

Позиція Верховного Суду

14. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

15. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

16. Відповідно до статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

17. Частина перша статті 2 КУзПБ визначає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

18. Відповідно до частин другої та третьої статті 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор. Провадження у справі про банкрутство відкривається господарським судом за заявою боржника також у разі загрози його неплатоспроможності.

19. Підставою для застосування до боржника встановлених КУзПБ процедур та, відповідно, відкриття провадження у справі, є неплатоспроможність боржника.

20. Статтею 1 КУзПБ визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

21. Отже, законодавець визначив в якості підстави звернення особи (кредитора) до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство наявність заборгованості, тобто наявність порушення щодо виконання грошового зобов`язання.

22. Вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство встановлені приписами статті 34 КУзПБ, а порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 КУзПБ.

23. Згідно з частинами 1 - 3 статті 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

24. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі. Зокрема, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду (ч.5, 6 ст. 39 КУзПБ).

25. Системний аналіз статей 1 8 34 39 КУзПБ свідчить про те, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені. Отже, основним завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є: перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності/відсутності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.

26. З огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника та інших учасників, ухваленню відповідного рішення суду (відкриття провадження у справі про банкрутство або відмова у відкритті) має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).

27. Судами попередніх інстанції щодо вимог ініціюючого кредитора встановлено наступне:

- Вимоги ініціюючого кредитора ТОВ "Біоенерджітранс" обґрунтовані тим, що Господарським судом Львівської області було видано 14 судових наказів та винесено рішення про стягнення з ДП "Санаторно-курортний лікувальний центр "Шкло" на користь ТОВ "Біоенерджітранс" заборгованості, що виникла за договором про постачання електричної енергії споживачу №БЕТ-2021-031 від 10.11.2021, на загальну суму 3 116 151,51 грн (з врахуванням судового збору), а саме: за судовим наказом від 22.08.2022 у справі №914/1888/22 стягнуто 233 683,60 грн заборгованості та 248,10 грн судового збору (з врахуванням ухвали про виправлення описки від 06.10.2022); за судовим наказом від 17.08.2022 у справі №914/1889/22 стягнуто 122 226,70 грн заборгованості та 248,10 грн судового збору; за судовим наказом від 05.09.2022 у справі №914/2039/22 стягнуто 75 062,82 грн заборгованості та 248,10 грн судового збору; за судовим наказом від 05.09.2022 у справі №914/2031/22 стягнуто 57 039,58 грн заборгованості та 248,10 грн судового збору; за судовим наказом від 05.09.2022 у справі №914/2032/22 стягнуто 92 715,64 грн заборгованості та 248,10 грн судового збору; за судовим наказом від 05.09.2022 у справі №914/2036/22 стягнуто 92 715,64 грн заборгованості та 248,10 грн судового збору; за судовим наказом від 11.10.2022 у справі №914/2500/22 стягнуто 180 422,63 грн заборгованості та 248,10 грн судового збору; за судовим наказом від 11.10.2022 у справі №914/2499/22 стягнуто 154 311,25 грн заборгованості та 248,10 грн судового збору; за судовим наказом від 05.12.2022 у справі №914/3023/22 стягнуто 92 154,86 грн заборгованості та 248,10 грн судового збору; за судовим наказом від 07.11.2022 у справі №914/2750/22 стягнуто 133 985,20 грн заборгованості та 248,10 грн судового збору; за судовим наказом від 14.11.2022 у справі №914/2850/22 стягнуто 133 815,24 грн заборгованості та 248,10 грн судового збору; за судовим наказом від 14.11.2022 у справі №914/2849/22 стягнуто 191 872,53 грн заборгованості та 248,10 грн судового збору; за судовим наказом від 22.03.2023 у справі №914/903/23 стягнуто 185 876,14 грн заборгованості та 268,40 грн судового збору; за судовим наказом від 21.03.2023 у справі №914/904/23 стягнуто 158 449,08 грн заборгованості та 268,40 грн судового збору; за рішенням суду від 21.11.2023 у справі №914/2449/23 стягнуто 1 190 449,85 та 17 856,75 грн судового збору;

- на виконанні Яворівського ВДВС у Яворівському районі Львівської області ЗМУМЮ перебувають виконавчі провадження з примусового виконання зазначених судових рішень, зокрема: №70310364 від 14.11.2022, №70310586 від 14.11.2022, №70403915 від 28.11.2022, №70404010 від 28.11.2022, №71074441 від 27.02.2023, №71074545 від 27.02.2023, №71074697 від 27.02.2023, №71074907 від 27.02.2023, №71333007 від 21.03.2023, №71333165 від 21.03.2023, №71333356 від 21.03.2023, №72171105 від 10.07.2023;

- Згідно заяви ініціюючого кредитора, загальний розмір безспірних вимог ТОВ "Біоенерджітранс" становить 3 116 151,51 грн.

28. Відповідно до частини 1 статті 96 КУзПБ боржник зобов`язаний надати господарському суду докази, що підтверджують належність боржника до державних підприємств або господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.

29. Згідно приписів частини 2 статті 96 КУзПБ Кабінет Міністрів України вживає заходів для запобігання банкрутству державних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, визначає оптимальні шляхи відновлення їх платоспроможності та координує дії відповідних органів виконавчої влади.

30. Частиною 3 статті 96 КУзПБ передбачено, що органи виконавчої влади приймають рішення щодо:

- доцільності надання державної підтримки неплатоспроможним підприємствам;

- розроблення заходів, спрямованих на забезпечення захисту інтересів держави і вибір оптимальних шляхів реструктуризації та погашення боргових зобов`язань;

- проведення аналізу фінансового стану боржника, його санації та погодження плану санації;

- доцільності виключення відповідних суб`єктів господарювання з переліку підприємств, що є об`єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, та застосування до них процедури санації чи ліквідації.

31. Кабінет Міністрів України у поясненнях від 29.08.2024 №132-31/1341-24 зазначав, що не виконує функції з управління державним майном ДП "Санаторно-курортний лікувальний центр "Шкло", оскільки таким органом є Державна судова адміністрація України, яка в цьому випадку має вчиняти заходи для запобігання банкрутству.

32. Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 05.06.2024 року, ДП "Санаторно-курортний лікувальний центр "Шкло" за організаційно-правовою формою юридичної особи є державним підприємством, органом уповноваженим управляти державним майном є Державна судова адміністрація України, м. Київ, вул. Липська, будинок 18/5.

33. Судами також встановлено, що орган управління майном боржника - Державна судова адміністрація України, повідомила суд про наступне:

- державне майно у вигляді цілісного майнового комплексу закріплено за ДП "Санаторно-курортний лікувальний центр "Шкло" на праві господарського відання. До складу цілісного майнового комплексу ДП "Санаторно-курортний лікувальний центр "Шкло" належать 40 будівель загальною площею 29 750,3 кв. метрів, 3 об`єкти незавершеного будівництва, 18 інженерних споруд, 3 житлові будинки, а також ДП "Санаторно-курортний лікувальний центр "Шкло" на праві постійного користування належить три земельні ділянки загальною площею 76,6972 га;

- рішенням Новояворівської міської ради від 09.08.2022 року №1957 затверджено Програму фінансової підтримки ДП "Санаторно-курортний лікувальний центр "Шкло" на 2022 рік, якою передбачено проведення поточного ремонту приміщень ДП "Санаторно-курортний лікувальний центр "Шкло" на суму 10 000,00 тис. грн за рахунок коштів місцевого бюджету з метою покращення матеріальної бази та створення належних умов щодо проживання внутрішньо переміщених осіб. Крім того, в листопаді 2022 року з місцевого бюджету виділено ще 15 000,00 тис. грн на продовження цих робіт. На сьогодні завершені роботи з поточного ремонту 3-х поверхового та 6-ти поверхового корпусів для проживання внутрішньо переміщених осіб.

34. Судами також встановлено, що тільки на поточний ремонт приміщень санаторію (з метою покращення матеріальної бази та створення належних умов щодо проживання внутрішньо переміщених осіб) починаючи з 2022 року витрачено разом 25 000 000 грн за рахунок коштів місцевого бюджету.

35. Частиною третьою статті 39 КУзПБ унормовано, що боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

36. На виконання вимог частини 3 статті 39 КУзПБ, з метою перевірки можливості боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав, суд першої інстанції встановив:

- згідно наданих боржником відомостей про нерухоме державне майно станом на 01.07.2024, в яких відображено належне ДП "Санаторно-курортний лікувальний центр "Шкло" майно у кількості 70 позицій (серед яких: їдальня, клуб, адміністративний корпус, спальні корпуси, медичний пункт, склади, гаражі, котельня, житлові будинки, автозаправка, басейн, свердловини, автомобілі, земельні ділянки на праві постійного користування, лікувальні корпуси тощо), вартість яких у рази перевищує розмір заборгованості боржника перед кредитором в розмірі 3 116 151,51 грн;

- зокрема, залишкова вартість їдальні становить 1 199,07 тис. грн, залишкова вартість клубу становить 1 026,35 тис. грн, залишкова вартість басейну становить 2 170,4 тис. грн., залишкова вартість спального корпусу №4 становить 2 029,09 тис. грн;

- вартість активів боржника, безумовно, набагато перевищує суму заборгованості перед ТОВ "Біоенерджітранс", яку зазначено у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство, як безспірну вимогу, в розмірі 3 116 151,51 грн, таким чином, з наявних у справі матеріалів прослідковується спроможність ДП "Санаторно-курортний лікувальний центр "Шкло" виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість в розмірі 3 116 151,51 грн.

37. Судами встановлено, що згідно відомостей наданих ініціюючим кредитором, зокрема, з довідки Департаменту державної виконавчої служби, на виконанні Яворівського ВДВС у Яворівському районі Львівської області перебуває зведене виконавче провадження по виконанню 79 виконавчих проваджень про стягнення з ДП "Санаторно-курортний лікувальний центр "Шкло" на користь фізичних, юридичних осіб та держави коштів на загальну суму 7 656 748,24 грн (в т.р. заборгованість перед ТОВ "Біоенерджітранс"). Водночас, за даними відомостей про нерухоме державне майно станом на 01.07.2024, залишкова вартість майна ДП "Санаторно-курортний лікувальний центр "Шкло" становить 25 068,802 тис. грн, що також вказує на спроможність боржника погасити заборгованість перед кредитором.

38. Процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого, зокрема, є пропорційне і якомога максимальне задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника. Водночас однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

39. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства (стаття 215 Господарського кодексу України, стаття 166-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення), а також недопущення доведення боржника до банкрутства (стаття 219 Кримінального кодексу України).

40. Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.

41. При цьому, як вірно зазначили суди попередніх інстанцій, захист публічного інтересу не може бути обмежений лише метою недопущення фіктивного банкрутства чи доведення боржника до банкрутства, а може переслідувати також іншу легітимну мету, зокрема, недопущення банкрутства державного підприємства, матеріальна база якого використовується для забезпечення базових потреб у тимчасовому прихистку внутрішньо переміщених осіб у час воєнного стану. Також, суди врахувати, що з місцевого бюджету витрачено 25 млн. грн. для покращення матеріальної бази ДП "Санаторно-курортний лікувальний центр "Шкло".

42. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що баланс захисту приватного інтересу у цьому випадку зберігається, оскільки судові накази ініціюючого кредитора перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби, а також можливим є досягнення сторонами домовленостей про мирне вирішення спору, зокрема, за участю органу управління майном боржника. Тоді як захист публічного інтересу в цьому випадку буде полягати в недопущенні банкрутства ДП "Санаторно-курортний лікувальний центр "Шкло", за яким на праві господарського відання закріплено велику кількість державного майна, від реалізації лише незначної частини якого у виконавчому провадженні могли-б бути отримані кошти для повного погашено вимог ініціюючого кредитора, як наслідок результативне використання бюджетних коштів, виділених на покращення матеріальної бази ДП "Санаторно-курортний лікувальний центр "Шкло".

43. При цьому посилання суду першої інстанції на положення ст. 90 КУзПБ не призвело до ухвалення неправомірного судового рішення при відмові у відкритті провадження у справі про банкрутство ДП "Санаторно-курортний лікувальний центр "Шкло".

44. Також не знайшли свого підтвердження аргументи скаржника щодо неврахування судами першої та апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №911/2766/20 (пункт 8.4), від 10.08.2023 у справі № 918/246/23 (пункт 54) з огляду на відмінний суб`єктний склад сторін у наведених справах та у справі, що розглядається, а також за змістовним критерієм.

45. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи касаційної скарги про порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, а Суд не вбачає підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових рішень.

46. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

47. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

48. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

49. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України дійшла висновку, що постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.10.2024 у справі № 914/1415/24 прийнято відповідно до фактичних обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для їх зміни або скасування відсутні.

50. Оскільки підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції немає, то судовий збір згідно статті 129 ГПК України за подання касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240 300 301 308 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенерджітранс" від 25.03.2025 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 та на ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.10.2024 у справі № 914/1415/24 залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.10.2024 у справі № 914/1415/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

В. Я. Погребняк