Історія справи

Ухвала КГС ВП від 19.03.2019 року у справі №904/4071/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 904/4071/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

представник позивача - Лисенко В. О., адвокат

відповідач - Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради

представник відповідача - не з`явився

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2018 (суддя Панна С. П.) та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.02.2019 (головуючий суддя Іванов О. Г., судді Дармін М. О., Березкіна О. В.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради про стягнення 2 729 270,15 грн,

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. 07.09.2018 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Позивач) звернулось до Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (далі - Відповідач, Підприємство) з позовом про стягнення боргу у загальній сумі 2 729 270,15 грн., у тому числі: 1 917 488,14 грн пені, 300 142,55 грн 3 % річних, 511 639,46 грн інфляційних втрат.

1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач здійснював оплату за переданий газ з порушенням строку, визначеного Договором № 1808/1617-БО-4 купівлі-продажу природного газу від 27.10.2016 (далі - Договір), чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема вимоги пункту 6.1 Договору.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2.1. 10.12.2018 рішенням Господарського суду Дніпропетровської області позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Відповідача на користь Позивача 942 912,77 грн пені, 295 619,32 грн 3 % річних, 511 639,46 грн інфляційних втрат, судовий збір в сумі 40 396,26 грн; в решті позовних вимог відмовлено.

2.2. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що заборгованість за поставлений природний газ станом на 30.11.2016 залишилася непогашеною у розмірі 10 133 678,86 грн, а станом на 01.12.2016 є непогашеною в сумі 8 307 039,18 грн, отже заборгованість, яка залишилась несплаченою станом на 30.11.2016 підпадає під дію Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03.11.2016 № 1730-VIII (далі - Закон). Станом на час звернення до суду з цим позовом у Позивача були відсутні підстави для нарахування і стягнення з Відповідача 31 662,59 грн пені та 4 523,23 грн. 3 % річних за період з 26.11.2016 по 30.11.2016. За розрахунком суду пеня, яка підлягає стягненню становить 1 885 818,55 грн (за період з 01.12.2016 по 31.05.2017) та 3 % річних (за період з 01.12.2016 по 31.05.2017) складає 295 619,32 грн; сума інфляційних нарахована Позивачем арифметично правильно та відповідно до вимог закону. Враховуючи приписи статті 233 ГК України, а також встановлені судом обставини справи, а саме сплату основного боргу у повному обсязі та стратегічне значення підприємства Відповідача, надання обов`язкових послуг з централізованого опалення, суд дійшов висновку про зменшення розміру пені на 50 %, а саме до 942 912,77 грн.

3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

3.1. 06.02.2019 постановою Центрального апеляційного господарського суду змінено резолютивну частину рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2018, шляхом викладення його в наступній редакції: "Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 945 819,98 грн пені, 296 449,95 грн 3 % річних, 511 639,46 грн інфляційних витрат, судовий збір в сумі 40 495,68 грн, про що видати наказ. В решті позовних вимог відмовити.".

3.2. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що, оскільки Законом встановлено, що штрафні санкції не нараховуються на заборгованість, погашену до настання певного терміну, а саме до 30.11.2016, останнім днем, на який нараховуються штрафні санкції за порушення грошового зобов`язання є день, що передує зазначеній даті, а саме 29.11.2016, отже штрафні санкції підлягають нарахуванню на заборгованість, що існувала станом на 30.11.2016, а не станом на 01.12.2016, як зазначено господарським судом. За розрахунком суду сума пені, яка підлягає стягненню з Відповідача становить 1 891 639,96 грн (за період з 30.11.2016 по 31.05.2017) та сума 3 % річних становить 296 449,95 грн (за період з 30.11.2016 по 31.05.2017); сума інфляційних нарахована арифметично правильно та відповідно до вимог закону. Оскільки Відповідач не є кінцевим споживачем теплової енергії, а є підприємством, яке використовує отриманий природний газ для виробництва та забезпечення безперебійного постачання теплової енергії споживачам для потреб опалення; є комунальним підприємством, яке не займається будь-якою іншою діяльністю, то здійснення оплати поставленого Позивачем газу значною мірою залежить від розрахунків споживачів з Відповідачем за спожиту теплову енергію. Надані Відповідачем до матеріалів справи докази, ступінь виконання ним зобов`язань за Договором, причини несвоєчасного виконання зобов`язання, значимість підприємства Відповідача для населення та держави, постачання теплової енергії саме населенню та бюджетним організаціям містять об`єктивні відомості, які підтверджують висновок місцевого господарського суду про винятковість цього випадку, що надає право суду для зменшення пені.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

4.1. 15.02.2019 Позивач (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.02.2019 в частині, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог, прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

5. Короткий зміст відзивів на касаційну скаргу

5.1. 29.03.2019 Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, прийняті у справі судові рішення залишити без змін.

6. Доводи Скаржника, викладені в касаційній скарзі

6.1. Судові рішення прийняті з порушенням положень Закону, статей 525, 526, 598 - 599, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

6.2. Виходячи з аналізу статей 1 - 3, 7 Закону учасниками процедури врегулювання заборгованості є теплопостачальні та теплогенеруючі підприємства, включені до реєстру, і які не мали заборгованості на момент набрання чинності цим законом, проте матеріали справи містять докази існування заборгованості Відповідача у розмірі 10 133 678,86 грн. станом на 30.11.2016.

6.3. Суд першої інстанції, всупереч приписам статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України), не врахував майновий стан Позивача, ступінь виконання та період прострочення, а суд апеляційної інстанції погодився з цим висновком необґрунтовано.

6.4. Несвоєчасність оплати контрагентами боргу прямо перешкоджає виконанню покладених на Позивача державою обов`язків, погіршує фінансове становище, впливає на своєчасність надання газу для інших споживачів природного газу.

6.5. Доводи Відповідача не мають ознак обставин непереборної сили, матеріали справи не містять доказів вжиття всіх належних заходів для недопущення правопорушення, відсутні також і будь-які докази неправомірних дій з боку Позивача, а відтак відсутні підстави як для звільнення від відповідальності, так і для зменшення відповідальності шляхом зменшення пені.

7. Доводи Відповідача викладені у відзиві на касаційну скаргу

7.1. Умови, необхідні для застосування Закону дотримані в повному обсязі, а повна відсутність заборгованості на час набрання чинності зазначеним Законом не є умовою застосування частини третьої статті 7 Закону, а тим більше всього Закону в цілому.

7.2. Під час вирішення питання щодо зменшення пені до 50 % судами враховано розумне співвідношення між засобами, що використовуються, і поставленою метою, оскільки з`ясовуючи обставини, які є підставою зменшення штрафної санкції, суди дотримались балансу інтересів між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав суб`єктів господарювання.

7.3. Прийняті у справі рішення ґрунтуються на повному та всебічному аналізі спеціальних норм чинного законодавства України в комплексі з обставинами, що знаходять своє підтвердження відповідними доказами, які містяться в матеріалах справи.

8. Встановлені судами обставини

8.1. Між Позивачем (постачальник) та Відповідачем (споживач) укладено Договір, відповідно до умов пунктів 1.1, 1.2 якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016 - 2017 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору; природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями.

8.2. Згідно з пунктом 2.1 Договору постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2016 по 31 березня 2017 (включно) природний газ обсягом до 27640,0 тис. куб. метрів, у тому числі по місяцях кварталів, згідно з графіком передбаченим Договором.

8.3. Відповідно до пункту 3.1 Договору постачальник передає споживачу у загальному потоці імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України") - у пунктах приймання-передачі газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України, та/або в пунктах приймання-передачі газу з ПСГ в газотранспортну систему.

8.4. Пунктом 3.4 Договору встановлено, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

8.5. У пункті 5.5 Договору сторони погодили, що загальна сума вартості природного газу за договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

8.6. Згідно з пунктом 6.1 Договору оплата за природний газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

8.7. Пунктом 10.3 Договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років.

8.8. Розділом 12 Договору передбачено, що договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації газу з 01.10.2016 до 31.03.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

8.9. На виконання умов Договору Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 166 045 276,54 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2016 на суму 13 618 402,46 грн; від 30.11.2016 на суму 46 323 141,74 грн; від 31.12.2016 на суму 44 000 719,94 грн, від 31.01.2017 на суму 34 310 192,80 грн, від 28.02.2017 на суму 27 792 819,60 грн.

8.10. Оплату за переданий газ Відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у строк, визначений Договором, у зв`язку з чим Позивач нарахував до сплати Відповідачу пеню у розмірі 1 917 488,14 грн, 3% річних у розмірі 300 142,55 грн та інфляційних втрат у розмірі 511 639,46.

8.11. Згідно з пунктом 1.2 Договору, пунктом 2.2 Статуту метою передачі природного газу за Договором є виключно виробництво теплової енергії.

8.12. Природний газ спожитий в розумінні Закону до 30.11.2016 за актом приймання-передачі за жовтень 2016.

8.13. Частина заборгованості за актом приймання-передачі за жовтень 2016 року була погашена до набрання чинності Законом, заборгованість, яка існувала станом на 30.11.2016, становила 10 133 678,86 грн, а не 13 618 402,46 грн. (сума початкової заборгованості, яка виникла на підставі акта приймання-передачі природного газу за жовтень 2016, з 26.11.2016).

8.14. Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями відповідно до пункту 1.2 Договору.

8.15. Згідно з пунктом 2.2 статті 2 Статуту Відповідача, основним предметом господарської діяльності підприємства є: виробництво теплової енергії, транспортування її магістральними і місцевими тепловими мережами та постачання теплової енергії населенню; надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання.

8.16. Відповідач є підприємством, яке надає послуги з централізованого теплопостачання на території м. Дніпро, а отже основним джерелом доходів такого підприємства є кошти, що надійшли за наданні послуги з теплопостачання.

8.17. Відповідач самостійно не визначає порядок розподілу коштів, які надійшли на його рахунок зі спеціальним режимом використання, та оплата із такого рахунку відповідних послуг, у тому числі послуг з транспортування природного газу, залежить від розміру коштів, які надійшли від споживачів, відповідно до положень Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 № 217.

8.18. Підприємство перебуває у ситуації складного фінансово-економічного становища, основною причиною якого є значна заборгованість споживачів та їх неплатоспроможність, що підтверджується звітами про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2015 - 2017 роки та звітом про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2018 року (а. с. 87 - 89), відповідно до яких як чистий фінансовий результат за 2015 рік наявний лише збиток в розмірі 32 158 тис. грн., натомість прибуток відсутній; як чистий фінансовий результат за 2016 рік наявний лише збиток в розмірі 133 570 тис. грн, натомість прибуток відсутній; як чистий фінансовий результат за 2017 рік наявний лише збиток в розмірі 145 154 тис. грн, натомість прибуток відсутній; як чистий фінансовий результат за 9 місяців 2018 року наявний лише збиток в розмірі 104 733 грн, натомість прибуток відсутній.

8.19. Такі показники фінансових результатів Відповідача є, перш за все, наслідком систематичних неплатежів з боку споживачів м. Дніпро за надані послуги з централізованого опалення, зумовлені їх неплатоспроможністю, що підтверджується інформацією, яка міститься у довідках про стан дебіторської заборгованості за спожиту теплову енергію за 2015 - 2017 роки та у довідці про стан дебіторської заборгованості за спожиту теплову енергію за 2018 рік станом на 14.09.2018 (а. с. 90 - 94).

8.20. Згідно з останніми звітними даними Підприємства, загальна сума заборгованості за спожиту теплову енергію споживачів перед Відповідачем становить 666 615 522, 18 тис. грн у томі числі заборгованість: населення - 577 606 545,85 грн; бюджетних організацій - 3 737 336,82 грн; інші - 68 679 943,96 грн, з яких релігійні організації - 35 244,25 грн; пільги - 16 591 695,55 грн.

8.21. Відповідач не є кінцевим споживачем теплової енергії, а є підприємством, яке використовує отриманий природний газ для виробництва та забезпечення безперебійного постачання теплової енергії споживачам для потреб опалення; є комунальним підприємством, яке не займається будь-якою іншою діяльністю, то здійснення оплати поставленого Позивачем газу значною мірою залежить від розрахунків споживачів з Відповідачем за спожиту теплову енергію.

8.22. Відповідно до загальновідомого звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2017 рік, який є у загальному доступі, за 2017 рік Позивач як окрема юридична особа отримав чистий прибуток у розмірі 39 330 152 тис. грн (рядок 2355), що на 48% більше за результат 2016 року.

9. Позиція Верховного Суду

9.1. Комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення визначає Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03.11.2016 № 1730-VIII, відповідно до статті 1 якого заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, зокрема, є кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

9.2. Згідно з статтею 2 Закону дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

9.3. За частиною першою статті 3 Закон для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

9.4. Відповідно до пункту 14 Порядку ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 93, у реєстрі відображаються дані про підприємства, зокрема, зазначаються дані про обсяг кредиторської заборгованості, що підлягає врегулюванню згідно із Законом; обсяг не відшкодованої станом на 1 січня 2016 р. заборгованості з різниці в тарифах, підтверджений протоколами територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах; обсяг нарахувань із сплати неустойки (штрафу, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, на заборгованість за спожитий природний газ, електричну енергію, теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення, що утворилася в період до 01.07.2016.

9.5. Разом з цим, відповідно до частини третьої статті 7 Закону на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

9.6. Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що частина третя статті 7 Закону є нормою прямої дії, її застосування не ставиться у залежність від виконання будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набранням чинності цим Законом. Зокрема, реалізація цієї норми не потребує включення підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 927/1152/16, від 22.02.2018 у справі № 922/4355/14, від 28.02.2018 у справі № 911/3914/14, від 03.04.2018 у справі № 904/11325/16, від 06.04.2018 у справі № 904/10747/16, від 10.04.2018 у справі № 916/3054/16, від 11.04.2018 у справі № 910/17962/15, від 17.04.2018 у справі № 904/11358/16, від 26.04.2018 у справі № 911/3945/16, від 02.05.2018 у справі № 920/1060/16,15.05.2018 у справі №908/3126/16, від 23.05.2018 у справі № 908/3125/16, від 23.05.2018 у справі № 908/2114/16, від 30.05.2018 у справі № 904/10733/16, від 20.06.2018 у справі №916/3055/16, від 06.07.2018 у справі № 918/882/15, від 23.07.2018 у справі № 904/10294/17, від 07.08.2018 у справі № 925/1584/17, від 21.08.2018 у справі № 925/104/18, від 21.08.2018 у справі № 925/107/18, від 30.08.2018 у справі №905/2796/17, від 06.09.2018 у справі № 925/106/18, від 13.12.2018 у справі № 925/105/18, від 18.12.2018 у справі № 905/301/18, від 20.12.2018 у справі № 904/1619/18, від 22.12.2018 у справі № 904/2961/18, від 16.01.2019 у справі № 905/299/18.

9.7. Суди встановили, що частина заборгованості за поставлений природний газ була погашена станом на час набрання чинності Законом, тобто станом на 30.11.2016, та становила 10 133 678,86 грн.

9.8. З огляду на викладене, відповідно до частини третьої статті 7 Закону неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних підлягали нарахуванню лише на суму боргу, що залишилася несплаченою станом на 30.11.2016, а відповідні нарахування на заборгованість з урахуванням сплаченої станом на 30.11.2016 суми є неправомірним, у зв`язку з чим Суд погоджується з висновками апеляційного господарського суду в цій частині. Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 30.11.2018 у справі № 904/990/18.

9.9. З урахуванням наведеного посилання Скаржника (підпункт 6.2) на статті 1- 3, 7 Закону із зазначенням про наявність доказів існування заборгованості Відповідача станом на час набрання чинності Законом Суд відхиляє.

Щодо зменшення розміру пені

9.10. Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

9.11. Згідно зі статтею 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

9.12. За положенням частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

9.13. Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

9.14. Встановивши відповідні обставини, суд вирішує стосовно можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд (відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18).

9.15. Суди перевірили та надали оцінку доводам та доказам, наданим на обґрунтування клопотання Відповідача про зменшення розміру пені на 70 %, та запереченням Позивача проти задоволення цього клопотання, зазначивши, що з наданих останнім первинних документів неможливо об`єктивно встановити реальний фінансовий стан Позивача, оскільки відсутня інформація щодо чистого доходу, завдяки чому можна встановити збитковість чи прибутковість підприємства, а наведені дані щодо дебіторської заборгованості та розміру позик, які мали місце ще у 2016 році у порівнянні з 2015 роком на є доказом нестачі коштів для здійснення поточної діяльності для забезпечення підприємств необхідним обсягом природного газу протягом опалювального сезону, тому аргументи Позивача визнані неактуальними та недостатніми, що, з урахуванням обставин, встановлених судами (підпункт 8.22 ), свідчить про відсутність доказів отримання понесених Позивачем збитків/втрат в результаті несвоєчасної оплати Відповідачем вартості наданих послуг.

9.16. Отже, суди перевірили доводи сторін щодо їх фінансового стану, врахували їх майнові інтереси, значний розмір нарахованої до стягнення суми пені, а також те, що станом на час звернення до суду сума основного боргу за Договором сплачена Відповідачем у повному обсязі.

9.17. З огляду на наведене, встановлені судами обставини (підпункти 8.14 - 8.21) в сукупності свідчать про наявність підстав для зменшення заявленої до стягнення суми пені, у зв`язку з чим суди попередніх інстанцій підставно частково задовольнили клопотання Відповідача, зменшивши розмір пені на 50 %, до 945 819,98 грн, забезпечивши дотримання балансу інтересів сторін.

9.18. За наведених обставин, доводи Скаржника (підпункти 6.3 - 6.5) про те, що, всупереч статті 233 ГК України, суди не врахували майновий стан Позивача, а також те, що несвоєчасність оплати контрагентами прямо перешкоджає виконанню покладених на Позивача державою обов`язків, а доводи Відповідача не містять обставин непереборної сили, Суд відхиляє як такі, що у встановленому порядку недоведені та спростовуються встановленими судами обставинами.

9.19. Посилання на те, що судові рішення прийняті з порушенням статей 525, 526, 598 - 599, 625 ЦК України не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду.

9.20. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог, отже підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови відсутні, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

10. Судові витрати

10.1. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, судові витрати покладаються на Скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.02.2019 у справі № 904/4071/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак