Історія справи

Ухвала КГС ВП від 14.02.2019 року у справі №915/105/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 915/105/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.

за участю представників:

відповідача-1 - Ревенко О.В., Проконова К.В.,

відповідача-2 - Усик М.Г.,

Генеральної прокуратури України - Гудименко Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Першого заступника прокурора Миколаївської області на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 (Лавриненко Л.В., Аленін О.Ю., Колоколов С.І.) та рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.06.2018 (Смородінова О.Г.) у справі № 915/105/18

за позовом Першого заступника прокурора Миколаївської області до 1) Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРОБУД Україна" про визнання недійсними рішень тендерного комітету та договору

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. Перший заступник прокурора Миколаївської області (далі - Прокурор) звернувся в інтересах держави в Господарський суд Миколаївської області з позовом до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (далі - Відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРОБУД Україна" (далі - Відповідач-2) про (з урахуванням заяви про зміну підстав позову): 1) визнання недійсним рішення тендерного комітету Відповідача-1, оформлене протоколом розгляду тендерних пропозицій на закупівлю: Будівельні роботи та поточний ремонт за кодом ДК 021:2015 45000000-7 (Будівництво причалу № 8 у Миколаївському морському порту по вул.Заводській, 23 у Заводському районі м. Миколаєва) від 01.12.2017; 2) визнання недійсним рішення тендерного комітету Відповідача-1, оформлене протоколом засідання Тендерного комітету Відповідача-1 від 11.12.2017; 3) визнання недійсним укладеного між Відповідачами договору №196-В-МИФ-17 від 27.12.2017.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачем-1 проведено закупівлю без складання, затвердження та оприлюднення річного плану закупівель, що є порушенням статей 4, 11 Закону України "Про публічні закупівлі"; Відповідачем-1 у тендерній документації визначено, що під час укладання договору буде змінена ціна пропозицій на вартість ПДВ, що суперечить положенням, передбаченим частиною 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", згідно з якою умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі; рішення тендерного комітету, оформлене протоколом від 01.12.2017 прийнято з порушенням частини 5 статті 28 Закону України "Про публічні закупівлі"; оскільки договір № 196-В-МИФ-17 від 27.12.2017 укладений за результатами відкритих торгів з публікацією на англійській мові, в ході яких встановлені порушення порядку їх проведення, переможцем торгів визнано учасника, тендерна пропозиція якого не відповідала всім критеріям та умовам, ціна договору не відповідає сумі пропозиції переможця за результатами аукціону, тому договір підлягає визнанню недійсним згідно з частинами 1, 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та статті 207 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Короткий зміст оскаржуваного рішення, прийнятого судом першої інстанції

3. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 14.06.2018 в позові відмовлено повністю.

4. Рішення суду мотивовано тим, що підстави, які зазначає Прокурор в якості обґрунтування заявлених вимог про визнання недійсними результатів публічної закупівлі будівельних робіт та поточного ремонту за кодом ДК 021:2015 45000000-7 (Будівництво причалу № 8 у Миколаївському морському порту по вул.Заводській, 23 у Заводському районі м. Миколаєва), оформлених протоколом розгляду тендерних пропозицій від 01.12.2017, не є такими, що можуть вплинути на визнання спірної процедури закупівлі недійсною.

Крім того, спірна процедура торгів є закінченою через укладення з переможцем торгів договору на закупівлю № 196-В-МИФ-17 від 27.12.2017, а рішення тендерного комітету вичерпало свою дію, оскільки після його прийняття виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (укладання договору), тому його оскарження не забезпечить належне поновлення прав.

Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції

5. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.06.2018 залишено без змін з тих же підстав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Прокурор подав касаційну скаргу на рішення та постанову судів попередніх інстанцій, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Аргументи учасників справи

Доводи Прокурора, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

7. В порушення вимог статей 86, 236 ГПК України судами не надано належної оцінки діям Відповідача-1 при проведенні спірної закупівлі без оприлюднення річного плану щодо проведення відкритих торгів, що є порушенням статей 4, 11 Закону України "Про публічні закупівлі".

8. За результатами закупівлі укладено договір, умови якого не відповідають змісту тендерної пропозиції переможця, що порушує вимоги частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

9. Не відповідає обставинам справи висновок судів попередніх інстанцій відносно відповідності учасників процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям, а їх пропозиції - умовам тендерної документації.

10. Судами не враховано викладені в позові обставини невідповідності іншого учасника закупівлі - ТОВ "Південьтрансбуд" кваліфікаційним критеріям, а саме відсутності документального підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору, як того вимагає тендерна документація, а тому, враховуючи невідповідність обох учасників кваліфікаційним критеріям, Відповідач-1 як замовник спірної закупівлі з урахуванням статей 30, 31 Закону України "Про публічні закупівлі" повинен був відхилити тендерні пропозиції Відповідача-2 та ТОВ "Південьтрансбуд" та відмінити торги, однак суди дійшли висновку про відповідність Відповідача-2 кваліфікаційним критеріям.

11. Суди дійшли хибного висновку, що оскільки спірна процедура торгів є закінченою шляхом укладення договору на закупівлю, тому рішення тендерного комітету вичерпало свою дію, а тому його оскарження не забезпечить поновлення прав.

12. Оскільки під час проведення закупівлі робіт та укладенні договору Відповідачами порушено вимоги Закону України "Про публічні закупівлі", про які зазначено в позові, тому Прокурором обрано найбільш ефективний та вірний спосіб захисту порушених прав та інтересів Держави (правомірність вибору способу захисту підтверджується позицією Верховного Суду у справі №925/550/17, позицією Вищого господарського суду України у справах №910/6412/17, №920/1252/16, №915/864/14).

Позиція Відповідача-1 у відзиві на касаційну скаргу

13. Суди дійшли вірного висновку, що оспорювані Прокурором рішення тендерного комітету вичерпали свою дію шляхом їх виконання, а тому визнання їх недійсними не буде мати юридичних наслідків (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 03.05.2018 у справі №922/3393/17).

14. Суди, проаналізувавши надані Відповідачем-1 установчі документи, положення про тендерний комітет, обґрунтовано визначили, що річний план закупівель державного підприємства містить інформацію про спірну закупівлю, а тендерний комітет Відповідача-1 проводив закупівлю саме від імені Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", адже замовником закупівлі є Державне підприємство і в подальшому саме від імені Державного підприємства укладено спірний договір.

15. Попередні судові інстанції дослідили, що Відповідачем-1 не порушено вимог статті 28 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки ним в тендерній документації зазначено інформацію про врахування податку на додану вартість шляхом внесення відповідного запису.

16. Суди дійшли вірного висновку, що спірний договір не містить ознак та підстав для визнання його недійсним, а Прокурором не доведено неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права.

17. Прокурором не визначено, в чому полягає порушення інтересів держави, які фактичні негативні наслідки настали для держави внаслідок укладення спірного договору.

Позиція Відповідача-2 у відзиві на касаційну скаргу

18. Відповідачем-1 не порушено вимог Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки ним в тендерній документації зазначено інформацію про врахування податку на додану вартість шляхом внесення відповідного запису.

19. Твердження Прокурора, що запропоноване обладнання не відповідає умовам тендерної документації, не підтверджується, оскільки не надано експертних висновків про невідповідність обладнання умовам тендерної документації.

20. Спірний договір не суперечить статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 37 Закону України "Про публічні закупівлі", а також Прокурором не доведено, що договір спрямований на незаконне заволодіння коштами державного бюджету.

Інші письмові заяви у справі

21. Прокурор звернувся до Верховного Суду з клопотанням про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини 5 статті 302 ГПК України, як справу, яка містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

21.1. Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до положень частини 5 статті 302 ГПК України, суд, керуючись внутрішнім переконанням, у кожному конкретному випадку, з урахуванням порушеного питання оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо існування проблеми у застосуванні відповідної норми права, а також оцінює, чи необхідна така передача для формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права. При цьому наявність виключної правової проблеми надає касаційному суду право та, відповідно, не покладає на нього обов'язку передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суд.

21.2. Підстава для передачі касаційним судом справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, визначена частиною п'ятої статті 302 ГПК України, передбачає наявність виключної правової проблеми, яку містить справа, і вирішення такої проблеми необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

21.3. Проте доводи, наведені Прокурором у клопотанні, не містять належного обґрунтування існування правової проблеми у цій справі саме у правозастосуванні відповідних норм права. Прокурором не обґрунтовано наявність виключної правової проблеми з врахуванням кількісного та якісного показників, як вирішення проблеми у справі вплине на забезпечення сталого розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

21.4. З урахуванням наведеного Верховний Суд вважає, що дана справа не підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, а тому клопотання Прокурора не підлягає задоволенню.

21.5. До того ж, колегія суддів звертає увагу на положення статті 300 ГПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції та зазначає, що питання здійснення представництва Прокурором інтересів держави в суді не є предметом касаційного оскарження.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

22. Відповідно до статті 4 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п'яти днів з дня їх затвердження.

Статтею 11 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Тендерний комітет діє на засадах колегіальності та неупередженості. Членство в тендерному комітеті або визначення уповноваженої особи (осіб) не повинно створювати конфлікт між інтересами замовника та учасника чи між інтересами учасників процедури закупівлі, наявність якого може вплинути на об'єктивність і неупередженість прийняття рішень щодо вибору переможця процедури закупівлі. Уповноважена особа (особи) під час організації та проведення процедур закупівель повинна забезпечити об'єктивність та неупередженість під час процесу організації та проведення процедур закупівлі в інтересах замовника. Склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника. Тендерний комітет або уповноважена особа (особи): планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель; здійснює вибір процедури закупівлі; проводить процедури закупівель; забезпечує рівні умови для всіх учасників, об'єктивний та чесний вибір переможця; забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим Законом; забезпечує оприлюднення інформації та звіту щодо публічних закупівель відповідно до Закону; здійснює інші дії, передбачені цим Законом.

23. Надавши оцінку наявним в матеріалах справи наказу ДП "Адміністрація морських портів України" № 105 від 12.04.2016 "Про затвердження положень про тендерні комітети філії ДП "АМПУ", положенню про тендерний комітет Відповідача-1, а також витягу з річного плану закупівель ДП "Адміністрація морських портів України" з веб-порталу "Prozorro", в якому відображена інформація про будівництво причалу № 8 у Миколаївському морському порту по вул. Заводській, 23 у Заводському районі м. Миколаєва, а також з'ясувавши, що замовником спірної процедури закупівлі виступила саме юридична особа - ДП "Адміністрація морських портів України", а здійснювалась процедура закупівлі через уповноважений юридичною особою відокремлений підрозділ - Відповідача-1 (пункт 3.1 положення про Миколаївську філію ДП "Адміністрація морських портів України2 (Адміністрацію Миколаївського морського порту), затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України № 184 від 18.04.2014), суди попередніх інстанцій, врахувавши положення наведеної вище норми Закону, дійшли обґрунтованого висновку, що доводи Прокурора про відсутність оприлюднення річного плану щодо проведення відкритих торгів є помилковими.

23.1. З огляду на зазначене, доводи касаційної скарги, наведені в пункті 7 постанови Судом відхиляються.

24. Відповідно до статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу. Тендерна документація повинна містити, зокрема, перелік критеріїв та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв. Опис методики оцінки за критерієм "ціна" повинен містити інформацію про врахування податку на додану вартість (ПДВ). Тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Статтею 36 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено основні вимоги до договору про закупівлю.

25. Попередні судові інстанції під час розгляду позову дослідили, що з наданої Прокурором до матеріалів справи тендерної документації на закупівлю: будівельні роботи та поточний ремонт за кодом ДК 021:2015-45000000-7 (Будівництво причалу № 8 у Миколаївському морському порту по вул. Заводській, 23 у Заводському районі м. Миколаєва) вбачається, що замовником, яким є Відповідач-1, не порушено вимог статті 28 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки як вбачається з Розділу V "Оцінка тендерної пропозиції" в тендерній документації зазначено інформацію про врахування податку на додану вартість шляхом внесення відповідного запису: "Під час заповнення форм Учасник зазначає ціну тендерної про позиції без урахування ПДВ. При укладанні договору про закупівлю ПДВ буде нараховуватися відповідно до діючого законодавства України."

25.1. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та другої інстанцій про відхилення доводів Прокурора, що ціна тендерної пропозиції не містить інформації про врахування ПДВ, а тому доводи касаційної скарги, наведені в пункті 8 постанови визнаються Судом помилковими, оскільки відсутні підстави вважати, що умови спірного договору не відповідають змісту тендерної пропозиції переможця та що умови договору, внаслідок зазначеного, не відповідають частині 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

26. Стосовно доводів позову, що учасники процедури закупівлі не відповідали кваліфікаційним критеріям, а їх пропозиції - умовам тендерної документації, то суди попередніх інстанцій врахували статтю 16, частину 5 статті 28 та статтю 30 Закону України "Про публічні закупівлі", а також, дослідивши тендерну документацію та додані до неї документи, дійшли вірного висновку про помилковість таких доводів позову, оскільки, враховуючи довідку про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, необхідного для виконання робіт, що є предметом закупівлі", яка є додатком 2А до тендерної документації, а також наданий у складі тендерної пропозиції Відповідача-2 лист ТОВ "Будівельна компанія "Промбудсервіс" № 660 від 17.11.2017 щодо підтвердження зобов'язання по забезпеченню всієї необхідної матеріально-технічної бази для виконання робіт, що є предметом закупівлі, та договір від 22.07.2016 між ТОВ "Будівельна компанія "Промбудсервіс" та ДП "Одеський морський торгівельний порт", суди встановили підтвердження Відповідача-2 на відповідність встановленому критерію "наявність документального підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору", який є обов'язковим відповідно до вимог статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі".

26.1. Щодо відповідності критеріям іншого учасника процедури закупівлі - ТОВ "Південьтрансбуд", про що наголошує Прокурор в позовних вимогах, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, вірно зазначив, що тендерна пропозиція цього товариства не є предметом розгляду в спірних правовідносинах, оскільки вказана особа не є учасником даного спору і позовні вимоги до нього не заявлені в межах цієї справи. Крім того, прийняте у даній справі рішення не впливає на права, обов'язки, інтерес ТОВ "Південьтрансбуд", про що обґрунтовано визначено місцевим господарським судом.

26.2. З огляду на зазначене, посилання скаржника, наведені в пунктах 9, 10 постанови, колегією суддів визнаються помилковими.

27. Не обґрунтованим є посилання Прокурора на те, що запропоноване Відповідачем-2 обладнання віброзанурювач Muller MS 32 HFV не відповідає умовам тендерної документації, вимогам ДСТУ Б.Д. 2.2-1:2012 та проекту будівництва об'єкту.

27.1. Частиною 1 статті 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

27.2. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками попередніх судових інстанцій, що, заперечуючи відповідність умовам тендерної документації, вимогам ДСТУ Б.Д. 2.2-1:2012 та проекту будівництва об'єкту, обладнання - віброзанурювача Muller MS 32 HFV, Прокурором, в порядку статті 74 ГПК України, не надано належних та допустимих доказів, зокрема, експертні висновки або висновки спеціалістів у відповідній галузі.

28. Відносно доводів Прокурора про відсутність у Відповідача-2 ліцензії на здійснення господарської діяльності, суди першої та апеляційної інстанції, врахувавши вимоги частини 2 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", дослідивши долучені до матеріалів справи ліцензію Відповідача-2 № 19-Л від 25.05.2016 на провадження виду господарської діяльності з будівництва об'єктів IV і V категорій складності (дію якої було зупинено, однак у подальшому відновлено (лист Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у місті Києві №10/26-12/2703/08 від 27.03.2018), дійшли обґрунтованого висновку, що вказані обставини не є підставою для визнання спірного договору недійсним.

29. Таким чином, суди дійшли вірного висновку, що Прокурором, в межах заявленого позову, не доведено наявність підстав для визнання недійсними результатів публічної закупівлі, оформлених протоколами розгляду тендерних пропозицій від 01.12.2017 та засідання Тендерного комітету Відповідача-1 від 11.12.2017.

30. Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина 1 статті 215 ЦК України).

Частиною 1 статті 207 ГК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

31. Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 37 вказаного Закону визначено підстави визнання недійсним договору про закупівлю, а саме у разі: його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону; його укладення в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; його укладення з порушенням строків, передбачених частиною другою статті 32 та абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв'язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

32. Виходячи з правового аналізу вищенаведених норм та обставин справи, суди попередніх інстанцій встановили, що спірний договір № 196-В-МИФ-17 від 27.12.2017 не містить підстав для визнання його недійсним в судовому порядку і колегія суддів з цим погоджується. Оскільки кінцева стадія процедури закупівлі (визначення переможця та укладення з ним договору на закупівлю) настала шляхом укладення договору, тобто, оспорювані рішення тендерного комітету Відповідача-1 є такими, що вичерпали дію фактом їх виконання (укладення договору), тому доводи касаційної скарги, викладені в пункті 11 постанови Судом відхиляються.

33. Посилання Прокурора, наведене в пункті 12 постанови щодо правомірності вибору способу захисту, слід зазначити, що в постанові Верховного Суду у справі №925/550/17 Судом зроблено висновок, що оспорюваний договір укладений за результатами закупівлі робіт (у формі відкритих торгів), яка проведена з порушенням вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель", тоді як позовні вимоги у спірних правовідносинах в межах позову у даній справі не ґрунтуються на порушенні Відповідача норм Закону України "Про здійснення державних закупівель", а тому відсутні підстави вважати, що правовідносини у іншій справі №925/550/17 та у даній справі є подібними.

33.1. Посилання Прокурора на судову практику Вищого господарського суду України у справах №910/6412/17, №920/1252/16, №915/864/14 не береться до уваги, оскільки правова позиція, викладена в наведених постановах, відповідно до процесуального закону не є обов'язковою при розгляді справ господарськими судами.

34. Таким чином, колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги Прокурора на предмет законності судових рішень виключно в межах, які безпосередньо стосуються правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв'язку із чим не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом на результат вирішення спору не впливають.

35. Наведені в касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, а також зводяться до переоцінки доказів та вимог про встановлення інших обставин справи, що виходить за межі повноважень Верховного Суду.

36. Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

37. З огляду на викладене вище, касаційна скарга Прокурора задоволенню не підлягає, а оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають залишенню без змін як законні та обґрунтовані.

Щодо розподілу судових витрат

38. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, судові витрати, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Першого заступника прокурора Миколаївської області залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.06.2018 у справі №915/105/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.