Історія справи

Ухвала КГС ВП від 13.06.2019 року у справі №922/2927/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 922/2927/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В. А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Інвест Капітал"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 (судді: Гетьман Р. А., Дучал Н. М., Хачатрян В. С.) і рішення Господарського суду Харківської області від 29.01.2019 (суддя Рильова В. В.) у справі

за позовом Харківської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Інвест Капітал"

про стягнення 283 354,48 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1.1. Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Інвест Капітал" (далі - ТОВ "Глобал Інвест Капітал"), в якій просить стягнути 283 354,48 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності по вул. Різдвяній, 14 у місті Харкові .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач з 01.02.2017 використовує вказану земельну ділянку без оформлення права користування цією земельною ділянкою, що є підставою для відшкодування позивачу недоотриманого доходу у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки без достатніх правових підстав на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

1.2. Рішенням Господарського суду Харківської області від 29.01.2019 позовні вимоги Харківської міської ради до ТОВ "Глобал Інвест Капітал" задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ТОВ "Глобал Інвест Капітал" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за земельну ділянку в сумі 283354,48 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 4250,32 грн.

1.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 апеляційну скаргу ТОВ "Глобал Інвест Капітал" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 29.01.2019 залишено без змін.

1.4. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ТОВ "Глобал Інвест Капітал" є одним із власників нежитлових приміщень по вул. Різдвяній, 14 у місті Харкові , здійснює користування земельною ділянкою для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень, проте належним чином у встановленому законом порядку не оформило правовідносин щодо користування спірною земельною ділянкою. Враховуючи, що відповідач у період з 01.02.2017 по 30.09.2018 використовував земельну ділянку без достатніх правових підстав і не сплачував за користування плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради, як власника земельної ділянки, майно - грошові кошти у розмірі орендної плати, суд, посилаючись на положення статей 1212 -1214 Цивільного кодексу України, визнав позовні вимоги про стягнення безпідставно збережених коштів законними та обґрунтованими.

2. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї.

2.1. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Харківської області від 29.01.2019 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2019, до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду звернулося ТОВ "Глобал Інвест Капітал" з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 29.01.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 у справі № 922/2927/18, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 29.01.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2019, ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Харківської міської ради про стягнення з ТОВ "Глобал Інвест Капітал" безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю в сумі 283 354,48 грн, відшкодувати витрати відповідача за рахунок Харківської міської ради у сумі 8 500,64 грн за подання касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2019.

2.2. У касаційній скарзі ТОВ "Глобал Інвест Капітал" зазначає про порушення судами положення статті 86 Господарського процесуального кодексу України щодо ненадання оцінки зібраним у справі доказам, ненаведення мотивів відхилення або врахування кожного доказу судом. Наголошує, що справа була розглянута без врахування відзиву на позовну заяву відповідача, який безпідставно було залишено судом першої інстанції без розгляду.

На думку скаржника, висновки судів щодо обґрунтованості позовних вимог зроблені без врахування позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові № 629/4628/16- ц від 23.05.2018. А саме, скаржник вважає, що позивачем не було надано для підтвердження своїх аргументів належних та допустимих доказів: щодо підстав застосування статті 1212 Цивільного кодексу України, щодо права власності у Харківської міської ради на земельну ділянку по вул. Різдвяній, 14 у місті Харкові , щодо використання відповідачем земельної ділянки без достатньої правової підстави, щодо розрахунку безпідставно збережених відповідачем коштів, щодо здійснення обстеження земельної ділянки та складання акту обстеження. Крім того, ТОВ "Глобал Інвест Капітал" зазначає, що суди не взяли до уваги обставин відмови позивача в оформленні прав користування земельною ділянкою під нежитловими будівлями, власником яких є відповідач.

2.3. Харківська міська рада направила до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просять рішення Господарського суду Харківської області від 29.01.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 залишити без змін. Заявник вважає, що касаційна скарга не відповідає вимогам процесуального закону, оскільки скаржником в тексті касаційної скарги не зазначено підстави касаційного оскарження, а зміст касаційної скарги зводиться до викладення обставин справи та оцінки доказів.

Відносно доводів скаржника про те, що ТОВ "Глобал Інвест Капітал" не може оформити право користування земельною ділянкою, Харківська міська рада зазначила, що, реалізуючи своє право, визначене статтею 116 Земельного кодексу України, Харківська міська рада прийняла рішення про ненадання згоди відповідачу на розробку проекту земелеустрою щодо відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування будівлі, оскільки неможливо сформувати земельну ділянку щодо підвального приміщення та частини приміщень у нежитловій будівлі, адже це суперечить розумінню відведення самої земельної ділянки як об`єкта цивільного права. Посилаючись на положення статті 123 Земельного кодексу України, Харківська міська рада зазначила про порушення відповідачем порядку оформлення права оренди земельної ділянки.

Щодо неналежності доказів, на які посилається відповідач, Харківська міська рада зазначила, що розрахунки щодо суми безпідставно збереженого майна - коштів зроблені уповноваженими особами на законній підставі. Посилаючись на статтю 5 Закону України "Про оцінку земель", позивач вказує, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки встановлюється у Витязі, який оформлюється при здійсненні щодо земельної ділянки юридично-значимих дій. Проте, в даному випадку міська рада застосовує інший інститут цивільного права - кондикційні зобов`язання, для застосування яких Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку не є необхідним.

2.4. Харківська міська рада заявила клопотання про передачу справи № 922/2927/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на те, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

3. Розгляд касаційної скарги та встановлені судами обставини

3.1. Переглянувши оскаржувані у справі рішення і постанову, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення на неї, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

3.2. Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога позивача про стягнення з відповідача як власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати на підставі статей 1212-1214 ЦК за фактичне користування без належних правових підстав, земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розміщений.

3.3. Судами установлено, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 19.10.2018 №141949731 (об`єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення по вул. Різдвяній, 14 у місті Харкові ) право власності на:

- нежитлові приміщення 1-го поверху № 9, 9а, 9б, 9в, 9г, 9д, 9е, 9ж, 9з, V', X, XI, XII в літ. "А-3" з 18.02.2015 по 06.03.2018 зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 18.02.2015 №235; право власності припинено 06.03.2018;

- право власності на зазначені приміщення в літ. "А-3" зареєстроване з 06.03.2018 за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу від 06.03.2018 №800;

- нежитлові приміщення: підвалу № І-ІІІ пл. 66,9 кв. м, у т.ч. 9,2 кв. м, що не вкл. до заг.; 1-го пов. № 1,2, IV-VI; 2-го пов. № 5-19, X; 3-го пов. № 20-37, XI заг. пл. 1766,2 кв.м, антресоль № XVI пл. 37,4 кв. м; мансарда № XV пл. 23,2 кв. м в літ. "А-3" заг. пл. 1884,5 кв. м зареєстроване з 04.11.2013 за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 04.11.2013 №2691;

- нежитлові приміщення підвалу № 1-9, 9а, 10, 11, 13-15, 16а, 16б, 16в, 17-27, 30-33, 1-го поверху № II, 2-4, 4а, 5-7, VI, 29, V-1, VI-1, 2-1, IV-1, XIII, XIV, XVI, 1, 1а, 1б, І, XVII, XXIII, XIX в літ. "А-3", загальною площею 1717.2 кв.м зареєстроване з 13.01.2017 за ТОВ "Глобал Інвест Капітал" на підставі договору купівлі-продажу від 13.01.2017 №55.

Враховуючи інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, лист Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 13.04.2018 № 2387/0/225-18, лист Відділу у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 13.04.2018 № 19-20-0.23,08-1162/116-18, суди встановили, що речові права ТОВ "Глобал Інвест Капітал" на земельну ділянку по вул. Різдвяній, 14 у м. Харкові не зареєстровані.

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 19.10.2018 здійснено обстеження земельної ділянки та встановлено, що ТОВ "Глобал Інвест Капітал", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 використовують земельну ділянку на вул. Різдвяній, 14 у м. Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень в літ. "А-3", право власності на які зареєстровано за вказаними особами.

За результатами обстеження складено Акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Різдвяна , 14 від 19.10.2018. Межі земельних ділянок визначені відповідно до зовнішніх меж будівлі. Координати точок знімальної основи визначались супутниковим методом з прив`язкою до сертифікованої мережі в системі СК - 63 ХАРКІВ (КНВА) із застосуванням RTK приймача GNSS S660P №S6626C123188554. Апаратура супутникових радіонавігаційних систем, що використовувалась для виконання топографо-геодезичних робіт, зареєстрована та обліковується у Держгеокадастрі України (Реєстр апаратури супутникових радіонавігаційних систем геодезичного коду 9015. Реєстраційний номер 1315 (S660P № S6626C123188554).

Визначені за результатами геодезичної зйомки координати земельної ділянки оброблені та сформовані в електронному файлі у форматі ".shp" для подальшого отримання розрахунковим методом із застосуванням програмних комплексів з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова даних про нормативну грошову оцінку зазначеної земельної ділянки.

ТОВ "Глобал Інвест Капітал" не перебуває на обліку платників земельного податку та не сплачує земельний податок/орендну плату за земельну ділянку по вул. Різдвяній, 14 у м. Харкові згідно з інформацією ГУ ДФС у Харківській області від 16.04.2018 (лист №8341/9/20-40-13-07). Натомість, з 01.02.2017 по 30.09.2018 відповідач використовував земельну ділянку без достатніх правових підстав і не сплачував за користування плату за землю у встановленому законом порядку.

3.4. Суди, посилаючись на положення статей 1212, 1214 ЦК України, статей 120, 125, 126 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статті 14 Податкового кодексу України, вказали, що внаслідок неоформлення правовстановлюючих документів на землю відповідач користується спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, а тому зобов`язаний відшкодувати позивачеві доходи, які він одержав або міг одержати від цього майна. Також суди зазначили, що відповідач, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою, яка є регульованою ціною, фактично збільшив свої доходи, а позивач втратив належне йому майно (кошти від орендної плати).

4. Позиція Верховного Суду

4.1. Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

4.2. Згідно зі статями 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

4.3. Положеннями статті 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

4.4. У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким згідно з частиною першою статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

4.5. Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

4.6. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

4.7. Зі змісту частини другої статті 120 Земельного кодексу України вбачається, що не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

4.8. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладання договору оренди, внаслідок чого її власник недоотримує дохід у вигляді орендної плати, за своїм змістом є кондикційними (зазначена позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17).

4.9. Суди попередніх інстанцій установили, що відповідач є власником частини нерухомого майна, розміщеного на відповідній земельній ділянці. Матеріали справи не містять доказів належного оформлення відповідачем права користування вказаною земельною ділянкою, зокрема укладення відповідних договорів оренди з позивачем та державної реєстрації такого права.

Тому суди дійшли висновку, що ТОВ "Глобал Інвест Капітал", як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, суди, встановивши факт використання відповідачем земельної ділянки без достатніх правових підстав, а також безпідставне збереження відповідачем коштів у розмірі орендної плати за її використання, дійшли обґрунтованого висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин саме приписів статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України.

4.10. Разом із тим, колегія суддів Верховного Суду погоджується з доводами касаційної скарги про те, що позивачем здійснено розрахунок суми позовних вимог без наявності даних щодо розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який може бути визначено у вигляді витягу з технічної документації після формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав в порядку, визначеному статтею 79-1 Земельного кодексу України, що узгоджується з правовими висновками Верховного Суду у справі № 920/739/17, № 922/3780/17, № 908/220/18, № 922/587/18. Тому оскаржувані судові рішення про задоволення заявлених у даній справі позовних вимог не можна визнати законними та обґрунтованими з огляду на таке.

4.11. За змістом статей 74, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

4.12. Відповідно до частини 1, 4 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків) (частина 2 статті 377 Цивільного кодексу України).

Отже, з огляду на викладені положення закону, особа, яка набула права власності на частку в праві на будівлі чи споруди, стає власником (користувачем) відповідної частки земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

4.13. Частиною 6 статті 120 Земельного кодексу України передбачено, що істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти, крім об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації.

Таким чином, однією з істотних умов договору, яким передбачено набуття права власності на будівлю (окремих її приміщень) є площа, межі та кадастровий номер земельної ділянки.

З огляду на вищенаведене, предметом доказування у даному спорі є, зокрема, обставини щодо площі, меж та кадастрового номеру земельної ділянки, право на яку перейшло до набувача частини приміщень у будівлі.

4.14. Відповідно до частині 1 статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Як встановлено положеннями частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Вказані обставини з урахуванням вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України повинні бути підтверджені певними засобами доказування відповідно до земельного законодавства і не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

4.15. Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду землі" об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (ч. 1 ст. 21 названого Закону).

4.16. Таким чином, позивач мав надати докази існування протягом зазначеного в позові періоду земельної ділянки як об`єкта цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства, реальної можливості передачі позивачем цієї земельної ділянки в оренду відповідно до Закону України "Про оренду землі" у зазначений період, а також обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів).

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №922/392/18, від 07.02.2019 у справі №922/3639/17, від 06.02.2018 у справі № 923/921/17, від 29.05.2019 у справі № 922/955/18.

4.17. Заявлені в даній справі позовні вимоги стосуються стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за користування часткою від загальної площі земельної ділянки по вул. Різдвяній, 14 в місті Харкові площею 536,8 кв. м, межі якої самостійно вирахувані позивачем з урахуванням частки у праві власності на об`єкт нерухомого майна, що належить відповідачу, за зовнішніми межами нерухомого майна шляхом складання акта обстеження земельної ділянки, за відсутності доказів формування саме спірної земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав у порядку, встановленому статтею 79-1 Земельного кодексу України.

4.18. Водночас, основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі №920/739/17).

4.19. Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

4.20. Враховуючи положення статті 79-1 Земельного кодексу України та статей 20, 23 Закону України "Про оцінку земель", здійснений позивачем розрахунок суми втрат бюджету за користування земельною ділянкою площею 536,8 кв. м на вул. Різдвяній, 14 у місті Харкові є недоведеним, зокрема, в частині застосування нормативної грошової оцінки, оскільки відповідна земельна ділянка не сформована як об`єкт цивільних прав, що виключає можливість обчислення розміру безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю.

4.21. Отже, суди попередніх інстанцій, встановивши факт набуття відповідачем права власності на нерухоме майно, а також користування земельною ділянкою без достатніх правових підстав, дійшли передчасного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

При цьому суди не встановили, чи користується відповідач земельними ділянками лише у межах належних йому об`єктів нерухомого майна чи більшою площею, а отже чи не ґрунтується на припущеннях встановлення комісією в акті обстеження від 19.10.2018 площі, яку покладено в основу обрахунку спірної суми неотриманої орендної плати. Наведене має значення для правильного вирішення цього спору, зважаючи на предмет і підстави заявленого позову.

У справі відсутня технічна документація про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, відомості з якої є необхідними при визначенні орендної плати. Суд звертає увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, згідно з якими обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17.

4.22. Клопотання Харківської міської ради про передачу справи № 922/2927/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду визначені частинами четвертою - шостою статті 302 ГПК України згідно з якими суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції. Враховуючи, що Скаржник не обґрунтував наявність передбачених процесуальним законом підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, а, розглядаючи цю справу, Суд таких підстав не вбачає, зазначене клопотання задоволенню не підлягає.

Крім того, аналогічні справи були предметом розгляду Великої палати Верховного Суду. За результатами їхнього розгляду сформульовані правові позиції, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судові рішення наведеним вимогам не відповідають.

5.2. Згідно з частинами 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За змістом частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

5.3. Ураховуючи допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права та беручи до уваги, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, ухвалені у справі судові рішення слід скасувати із направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду, а касаційну скаргу задовольнити частково.

5.4. Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду слід урахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини 1 статті 308, статтями 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Інвест Капітал" задовольнити частково.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 і рішення Господарського суду Харківської області від 29.01.2019 у справі № 922/2927/18 скасувати.

3. Справу № 922/2927/18 передати на новий розгляд до Господарського суду Харківської області .

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

В. А. Зуєв