Історія справи

Ухвала КГС ВП від 20.05.2018 року у справі №923/211/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 923/211/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,

За участю секретаря судового засідання Суворкіної Ю.І.

розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Рильчук Ірини Анатоліївни на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.03.2018 (головуючий суддя: Принцевська Н.М., судді: Головей В.М., Ярош А.І.)

за позовом Фізичної особи - підприємця Рильчук Ірини Анатоліївни

до Новотроїцької селищної ради Новотроїцького району Херсонської області

про визнання права користування земельною ділянкою та зобов'язання укласти договір,

За участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

21.03.2017 до Господарського суду Херсонської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Рильчук Ірини Анатоліївни до Новотроїцької селищної ради Новотроїцького району Херсонської області про визнання права користування земельною ділянкою та зобов'язання укласти договір оренди земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на ст. ст. 120, 123 Земельного кодексу України та ст.ст. 179, 187 Господарського кодексу України та рішення Новотроїцької селищної ради від 22.07.2016 року № 237, яким надано Рильчук І.А. дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою по встановленню меж на земельну ділянку, що передається в оренду із земель запасу селищної ради, площею 0,0347га в АДРЕСА_1, для обслуговування кафе "Каштан", кадастровий номер НОМЕР_1 та рішення Новотроїцької селищної ради від 22.12.2016 року № 359 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, що передається в оренду Рильчук І.А., площею 0,0347га в АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, для розміщення та обслуговування тимчасового кафе та літнього майданчику. Також цим рішенням встановлено основні умови договору: строк оренди - 40 років; розмір орендної плати 12% від нормативної грошової оцінки землі; зобов'язано укласти договір оренди землі до 01.02.2017 року. Позивач зазначила, що не отримавши від відповідача проекту договору оренди, нею 09.03.2017 подано відповідачеві проект договору на підписання, однак відповідач відмовляється його підписати, що стало підставою звернення до господарського суду для захисту свого права. Крім того, на вказаній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно кафе "Каштан", яке Рильчук І.А. придбала у ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 22.12.2011 року.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 28.04.2017 (суддя Пригуза П.Д.) позовні вимоги задоволено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з урахуванням норм чинного законодавства, які визначають порядок укладання договору оренди землі, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку, що рішенням відповідача як орендодавця визначено всі основні умови надання земельної ділянки у оренду, а отриманий ним для підписання примірник договору оренди землі відповідає Типовому договору оренди землі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №220 від 03.03.2004 року, тому позовні вимоги, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.03.2018 апеляційну скаргу Новотроїцької селищної ради Новотроїцького району Херсонської області на рішення Господарського суду Херсонської області від 28.04.2017 у справі №923/211/17 задоволено, рішення Господарського суду Херсонської області від 28.04.2017 року скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Судове рішення мотивовано тим, що позивач, як власник нерухомого майна, вважає, що його право на оренду спірної земельної ділянки виникає з підстав, передбачених ст.120 Земельного кодексу України, проте попередній землекористувач не був власником нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, оскільки рішення суду про визнання за ним права власності на нерухомість скасовано. За таких обставин, до ФОП Рильчук І.А. не відбулося переходу права користування спірною земельною ділянкою в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землекористувача ОСОБА_6, які і були визначені рішенням ради №359 від 22.12.2016, з огляду на те, що ФОП Рильчук І.А. є власником нерухомості на цій земельній ділянці. Разом з тим, Новотроїцькою селищною радою не приймалися рішення про затвердження землевпорядної документації та передачу в оренду земельної ділянки ФОП Рильчук І.А. для обслуговування нерухомого майна, власником якого вона є, і з відповідними заявами до ради позивач не звертався, і як наслідок, у неї не виникло право користування спірною земельною ділянкою відповідно до рішень селищної ради №№ 237, 359, а у відповідача не виникло обов'язку щодо укладення договору оренди саме з підстав, зазначених у позові.

16.04.2018 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Фізичною особою - підприємцем Рильчук Іриною Анатоліївною подано касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.03.2018 у справі № 923/211/17 до Касаційного господарського суду.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.03.2018, рішення Господарського суду Херсонської області від 28.04.2017 у справі № 923/211/17 залишити без змін.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.05.2018 року у справі №923/211/17 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.

17.05.2018 суд постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою та призначення її до розгляду на 12.07.2018, повідомив учасників справи про дату, час і місце розгляду скарги, визначив строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до Касаційного господарського суду до 06.06.2018.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу Фізична особа - підприємець Рильчук Ірина Анатоліївна (скаржник, позивач) вважає, що постанова суду апеляційної інстанції не ґрунтується на нормах матеріального та процесуального права.

Позивач не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що при прийнятті рішення господарським судом була порушена ч.4 ст.22 ГПК України (станом на момент прийняття рішення), а саме: до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Скаржник зазначає, що ухвалою суду від 11.04.2017 розгляд справи відкладено на 27.04.2017 для надання відповідачем додаткових доказів та відзиву на позовну заяву, проте судом не взято до уваги, що зазначені дії проводились господарським судом на стадії попереднього засідання. Суд в процесі підготовки розгляду справи по суті встановив позиції сторін, що і зафіксовано в протоколі судового засідання. Крім того, в протоколі судового засідання не вказано, що сторони надавали пояснення по суті.

Також ФОП Рильчук І.А. не погоджується з висновком апеляційного суду, що Новотроїцькою селищною радою не приймалися рішення про затвердження землевпорядної документації та передачу в оренду земельної ділянки ФОП Рильчук І.А. для обслуговування нерухомого майна, власником якого вона є, і з відповідними заявами до ради позивач не звертався, і як наслідок, у неї не виникло право користування спірною земельною ділянкою відповідно до рішень селищної ради №№ 237, 359, а у відповідача не виникло обов'язку щодо укладення договору оренди саме з підстав, зазначених у позові.

Позивач вказує, що на момент розгляду справи в Господарському суді Херсонської області, як і на момент винесення постанови Одеським апеляційним господарським судом право власності на об'єкт - кафе "Каштан" зареєстровано як за ОСОБА_6, так і за Рильчук І.А. Також відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку вказано "для обслуговування кафе та літнього майданчика", що на думку скаржника, спростовує твердження апеляційного суду про те, що земельна ділянка для обслуговування не надавалась.

Також скаржник посилається на те, що рішення апеляційного суду Херсонської області щодо скасування рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області винесено 18.07.2017, тобто уже після прийняття рішення Господарським судом Херсонської області у даній справі.

Позивач зазначає, що саме ФОП Рильчук І.А. звернулась до Новотроїцької селищної ради з заявою про надання земельної ділянки в оренду для обслуговування нерухомого майна - кафе "Каштан", про що вказано в рішенні Новотроїцької селищної ради від 22.12.2016 №359.

Скаржник вважає, що рішення Новотроїцької селищної ради щодо надання в оренду спірної земельної ділянки прийнято у відповідності до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та є обов'язковим для виконання.

Крім того, на думку ФОП Рильчук І.А., направлений до селищної ради проект договору оренди земельної ділянки містить всі істотні умови договору та інші умови, достатні для його укладання.

Позивач зазначає, що 09.03.2017 подала до Новотроїцької селищної ради проект договору оренди земельної ділянки з вимогою його підписати та оформити, однак відповіді від селищної ради не одержала, а також вважає, що ФОП Рильчук І.А. здійснила всі необхідні дії для отримання в оренду земельної ділянки та укладення відповідного договору.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.03.2018 у справі № 923/211/17 - без змін.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явилися, хоча сторони про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд в межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначеного судового рішення, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Новотроїцької селищної ради № 577 від 22.09.2005 року ОСОБА_6 погоджено місце розташування земельної ділянки в АДРЕСА_1 в центральному парку під тимчасове кафе та літню площадку, у відповідності до рішення сесії Новотроїцької селищної ради № 96 від 10.07.2007 року, вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки із земель запасу селищної ради ОСОБА_6 для розміщення та обслуговування тимчасового кафе та літньої площадки (на території центрального парку). На підставі вказаних рішень і було укладено договір оренди землі від 01.08.2007 року.

За договором купівлі - продажу від 22.12.2011 року ОСОБА_6 передав, а Рильчук І.А. прийняла у власність належне продавцеві на праві приватної власності кафе "Каштан", яке складається з будівлі кафе літ.А, загальною площею 107,6 кв.м, прибудови літ. а, прибудови літ. а1, навіса літ. Б, огорожі (56,8 кв.м)-1, димоходу (1шт)-2, мостіння (192,3 кв.м)-1, що знаходиться на земельній ділянці площею 347, 00 кв.м, яка перебуває у ОСОБА_6 на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного 01 серпня 2007 року з Новотроїцькою селищною радою за зареєстрованого у Новотроїцькому районному відділі Херсонської регіональної філії ДП "Центру ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05 вересня 2007 року за №4ФФ002334-040772700340. Вказаній земельній ділянці присвоєний кадастровий номер НОМЕР_1. Вказане кафе "Каштан" належить Продавцеві на підставі рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 23 червня 2008 року, зареєстрованого Генічеським державним бюро технічної інвентаризації в книзі 2 номер запис 119, реєстраційний номер майна в Реєстрі прав власності 24800720 (а.с.14).

Рішенням Новотроїцької селищної ради № 237 від 22.07.2016 року надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою по встановленню меж на земельну ділянку, що передається в оренду із земель запасу селищної ради, площею 0,0347 га в смт. Новотроїцьке по вул. Соборна 88-Б для обслуговування кафе "Каштан" (а.с. 13).

Рішенням Новотроїцької селищної ради № 238 від 22.07.2016 припинено дію договору оренди земельної ділянки з ОСОБА_6 від 05.09.2007 року у зв'язку зі зміною власника нерухомого майна на орендованій земельній ділянці (а.с. 16).

Рішенням Новотроїцької селищної ради № 359 від 22.12.2016 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, що передається в оренду Рильчук І.А., площею 0,0347га в АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, для розміщення та обслуговування тимчасового кафе та літнього майданчику, а також встановлено основні умови договору: строк оренди - 40 років; розмір орендної плати 12% від нормативної грошової оцінки землі. Зобов'язано укласти договір оренди землі до 01.02.2017 року (а.с. 12).

Рильчук І.А. 09.03.2017 звернулася до відповідача з заявою, в якій, посилаючись на рішення Новотроїцької селищної ради №359 від 22.12.2016, просила укласти відповідно затвердженої технічної документації договір оренди земельної ділянки, площею 0,0347 га в АДРЕСА_1. Разом з заявою позивач надала відповідачеві три примірники договору оренди земельної ділянки для підписання та подальшого оформлення (а.с. 20-24).

Наданий позивачем примірник договору оренди відповідачем підписано не було.

Суд першої інстанції, проаналізувавши умови договору оренди, що укладався відповідачем Новотроїцькою селищною радою з попереднім власником будівель (споруд) на спірній земельній ділянці, встановив, що договором від 01.08.2007 року було зазначено (п. 2), що на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, а також інші об'єкти. В той же час, у договорі (п. 13) йдеться про передачу об'єкта для розміщення тимчасового кафе та літнього майданчику. Пункт 4 проекту договору, що направлений відповідачеві, фактично повторює попередню редакцію п. 2 договору, - на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, а також інші об'єкти.

Отже, умови договору оренди новим власником будівель (споруд), що знаходяться на спірній земельній ділянці, не встановлено.

При цьому, з огляду на приписи ст. 648 Цивільного кодексу України, у своєму рішенні орендодавець має визначити основні умови надання земельної ділянки у оренду: його розмір, розташування, цільове призначення, строк оренди, розмір орендної плати, оскільки такі умови є обов'язковими для сторін при укладенні у подальшому договору оренди, зміст договору має відповідати ним у точності.

Як вбачається з рішення Новотроїцької селищної ради від 22.12.2016 року № 359 умови оренди земельної ділянки площею 0,0347га в АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, визначено використання її для розміщення та обслуговування тимчасового кафе та літнього майданчику, а також встановлено інші умови договору: строк оренди - 40 років; розмір орендної плати 12% від нормативної грошової оцінки землі; нормативна грошова оцінка землі - 115609,84грн.

Відповідно до проекту договору (п. 10, 11) орендна плата підлягає щорічній індексації та сплаті щомісяця рівними частинами на рахунок відповідача.

Пунктом 15 проекту договору визначено, що земельна ділянка передається в оренду для обслуговування кафе та літнього майданчику. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що за таких обставин договір оренди відповідає умовам договору, що був укладений відповідачем з попереднім землекористувачем та відповідає вимогам законодавства.

Проте, відповідач не підписав наданий позивачем договір оренди земельної ділянки з посиланням на те, що сторонами не узгоджено умови використання земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши матеріали справи, місцевий господарський суд, з урахуванням норм чинного законодавства, які визначають порядок укладання договору оренди землі, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, проаналізувавши положення договору оренди землі в редакції, наданій позивачем, прийшов до висновку, що рішенням відповідача як орендодавця визначено всі основні умови надання земельної ділянки у оренду, а отриманий ним для підписання примірник договору оренди землі, відповідає Типовому договору оренди землі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №220 від 03.03.2004 року, відтак, позовні вимоги, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд встановив, що 01.08.2007 Новотроїцькою селищною радою та ОСОБА_6 укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення, яка надана на підставі рішень Новотроїцької селищної ради від 22.09.2005 №577 "Про погодження місць розташування об'єктів та надання дозволу на розробку проектів відведення земельних ділянок, що передаються в оренду" та від 10.07.2007 №296 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду" із земель запасу Новотроїцької селищної ради (а.с.48-51).

За умовами п.2 вказаного договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 347,00 кв.м для розміщення та обслуговування тимчасового кафе та літньої площадки (територія центрального парку) в смт. Новотроїцьке. Договір укладено на 49 років. (п.8) Пунктом 13 договору оренди визначено, що земельна ділянка передається в оренду для розміщення та обслуговування тимчасового кафе та літньої площадки.

У червні 2008 року ОСОБА_6 звернувся до Новотроїцького районного суду Херсонської області з позовом про визнання права власності на будівлю кафе "Каштан", площею 108,8 кв.м та літній майданчик, залізобетонну огорожу 56,8 кв.м, та тротуарну плитку - 192,3 кв.м по АДРЕСА_1.

Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 23.06.2008 року по справі №2-933/08 позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено, визнано за останнім право приватної власності на вищевказане нерухоме майно.

Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 18.07.2017 вищевказане рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 23.06.2008 скасовано, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 про визнання права власності на будівлю кафе "Каштан", площею 108,8 кв.м та літній майданчик, залізобетонну огорожу 56,8 кв.м, та тротуарну плитку - 192,3 кв.м по АДРЕСА_1, відмовлено.

Рішенням Новотроїцької селищної ради № 403 від 10.03.2017 року скасовано рішення селищної ради № 237 від 22.07.2016 року, а рішенням № 404 від 10.03.2017 року скасоване рішення № 359 від 22.12.2016 року.

Постановою Новотроїцького районного суду Херсонської області від 20.09.2017 по справі № 662/854/17, залишеною без змін Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2018, задоволено позовні вимоги Рильчук І.А. та визнано незаконним рішення сесії Новотроїцької селищної ради Херсонської області від 10.03.2017 №404 про скасування п.п.1.1, п.1 рішення селищної ради №359 від 22.12.2016 року.

Як вказав суд апеляційної інстанції, оскаржуваним рішенням суду першої інстанції позовні вимоги задоволені повністю, визнано укладеним договір оренди земельної ділянки від 07 лютого 2017 року між Новотроїцькою селищною та Фізичною особою-підприємцем Рильчук Іриною Анатоліївною щодо земельної ділянки комунальної власності, умовами якого, зокрема, є: земельна ділянка площею 0,0347га в АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1; для розміщення та обслуговування тимчасового кафе та літнього майданчику; строк оренди - 40 років; розмір орендної плати 12% від нормативної грошової оцінки землі; нормативна грошова оцінка землі - 115609,84 грн.

При цьому, в позовній заяві зазначалися наступні вимоги: визнати право користування земельною ділянкою, площею 0,0347 га в смт. Новотроїцьке по вул. Соборній, 88Б, для обслуговування кафе "Каштан", кадастровий номер НОМЕР_1 за ФОП Рильчук Іриною Анатоліївною та зобов'язати Новотроїцьку селищну раду укласти договір оренди вищевказаної земельної ділянки з ФОП Рильчук І.А.

Статтею 14 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасники справи розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч.3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. Аналогічні вимоги передбачені ч.4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, що діяла на час розгляду справи в суді першої інстанції.

В оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд зазначив, що представник позивача заявив про уточнення позовних вимог та просив визнати укладеним договір оренди земельної ділянки в редакції, що надіслана ним відповідачеві.

Разом з тим, матеріали справи не містять такої письмової заяви про зміну предмету позову, подану позивачем до початку розгляду справи по суті.

При цьому, в матеріалах справи наявна заява представника позивача, датована 18.04.2017 вх.№3847/17, в якій зазначено, що пункт 2 прохальної частини позовної заяви слід читати "спонукати Новотроїцьку селищну раду укласти договір оренди земельної ділянки, площею 0,0347 га в АДРЕСА_1 для обслуговування кафе "Каштан", кадастровий номер НОМЕР_1 з ФОП Рильчук Іриною Анатоліївною та зобов'язати передати вказану земельну ділянку за актом приймання-передачі" (а.с.34-35).

Проте, вказана заява надійшла вже після початку розгляду справи по суті (18.04.2017), що підтверджується протоколом судового засідання від 11.04.2017, з якого вбачається , що розгляд справи судом розпочато по суті, роз'яснено права та обов'язки сторін, сторони надали пояснення: представник позивача підтримав позов з підстав, викладених у позовній заяві та просив суд його задовольнити, а представник відповідача заперечував проти задоволення позову і просив відкласти розгляд справи для підготовки відзиву та надання доказів. Ухвалою суду від 11.04.2017 розгляд справи відкладено на 27.04.2017 для надання відповідачем додаткових доказів та відзиву на позовну заяву (а.с.32-33).

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевим господарським судом розглянуто та задоволено позовні вимоги, які не були заявлені позивачем у відповідності до вимог господарського процесуального законодавства, і як наслідок, призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення. З огляду на що, доводи апеляційної скарги в частині порушення місцевим господарським судом норм процесуального права є обґрунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Як вбачається з матеріалів справи, у попереднього землекористувача ОСОБА_6 спірна земельна ділянка перебувала в оренді на підставі договору оренди від 01.08.2007 на умовах, що земельна ділянка передається в оренду для розміщення та обслуговування тимчасового кафе та літньої площадки.

Саме на таких умовах передання в оренду Рильчук І.А. земельної ділянки і було прийнято 22.12.2016 рішення Новотроїцької селищної ради за №359, згідно з п.1.1. якого було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, що передається в оренду Рильчук І.А. для розміщення та обслуговування тимчасового кафе та літнього майданчику (а.с.12).

Рильчук І.А., звертаючись до Новотроїцької селищної ради з заявою 09.03.2017, посилалася також на рішення Новотроїцької селищної ради №359 від 22.12.2016 та просила укласти з нею договір оренди земельної ділянки, площею 0,0347 га в АДРЕСА_1.

Разом з тим, як вбачається з наявного в матеріалах справи договору, запропонованого Рильчук І.А. для підписання відповідачеві, умови використання земельної ділянки визначені наступні: земельна ділянка передається в оренду для обслуговування кафе та літнього майданчика; цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (п.,п. 15, 16) (а.с.20). Але ОСОБА_6 в такому обсязі і на таких умовах земельна ділянка в оренду не передавалася.

Звертаючись до суду з позовною заявою про визнання права користування земельною ділянкою та зобов'язання відповідача укласти договір оренди земельної ділянки, позивач, як зазначалося раніше, послався на ст. ст. 120-124 Земельного кодексу України та на підтвердження своїх вимог надав відповідні рішення ради та договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме кафе "Каштан".

За положеннями ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Отже, враховуючи встановлені обставини справи та позовні вимоги, судова колегія дійшла висновку, що позивач, як власник нерухомого майна, вважає, що його право на оренду спірної земельної ділянки виникає з підстав, передбачених ст. 120 Земельного кодексу України, проте попередній землекористувач не був власником нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, оскільки рішення суду про визнання за ним права власності на нерухомість скасовано. За таких обставин, до ФОП Рильчук І.А. не відбулося переходу права користування спірною земельною ділянкою в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землекористувача ОСОБА_6, які і були визначені рішенням ради №359 від 22.12.2016, з огляду на те, що ФОП Рильчук І.А. є власником нерухомості на цій земельній ділянці.

Разом з тим, Новотроїцькою селищною радою не приймалися рішення про затвердження землевпорядної документації та передачу в оренду земельної ділянки ФОП Рильчук І.А. для обслуговування нерухомого майна, власником якого вона є, і з відповідними заявами до ради позивач не звертався, і як наслідок, у неї не виникло право користування спірною земельною ділянкою відповідно до рішень селищної ради №№ 237, 359, а у відповідача не виникло обов'язку щодо укладення договору оренди саме з підстав, зазначених у позові.

За таких обставин, позовні вимоги ФОП Рильчук І.А. про визнання права користування земельною ділянкою та зобов'язання відповідача укласти договір оренди з нею - є передчасними та безпідставними, у зв'язку з чим, задоволенню не підлягають, а доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими.

Судом апеляційної інстанції розглянуто та відхилено доводи апеляційної скарги стосовно того, що рішеннями Новотроїцької селищної ради №403 та №404 від 10.03.2017 скасовані рішення ради, на які позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог, оскільки, як зазначалося раніше, постановою Новотроїцького районного суду Херсонської області від 20.09.2017 по справі №662/854/17, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2018 визнано незаконним рішення сесії Новотроїцької селищної ради Херсонської області від 10.03.2017 №404 про скасування п.п.1.1, п.1 рішення селищної ради №359 від 22.12.2016 року.

Також, колегія суддів відхилила посилання апелянта на те, що спір існує між фізичною особою та радою і має розглядатися в порядку адміністративного судочинства, з наступних підстав. З позовними вимогами до господарського суду звернулася саме фізична особа-підприємець Рильчук І.А., що підтверджується наявною в справі копією свідоцтва про державну реєстрацію ФОП, з вимогами про зобов'язання Новотроїцької селищної ради укласти договір оренди земельної ділянки з нею, як з фізичною особою-підприємцем, тобто в даному випадку існує спір, який належить до юрисдикції господарського суду.

Розглядаючи доводи касаційної скарги та заперечення на неї колегія суддів касаційного суду відмічає наступне.

Відповідно до ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодекс України в редакції станом на момент розгляду справи в суді першої інстанції (далі ГПК):

"Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви."

Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, в матеріалах справи наявна заява представника позивача, датована 18.04.2017 вх.№3847/17, в якій зазначено, що пункт 2 прохальної частини позовної заяви слід читати "спонукати Новотроїцьку селищну раду укласти договір оренди земельної ділянки, площею 0,0347 га в АДРЕСА_1 для обслуговування кафе "Каштан", кадастровий номер НОМЕР_1 з ФОП Рильчук Іриною Анатоліївною та зобов'язати передати вказану земельну ділянку за актом приймання-передачі" (а.с.34-35).

Проте, вказана заява надійшла вже після початку розгляду справи по суті (18.04.2017), що підтверджується протоколом судового засідання від 11.04.2017, з якого вбачається, що розгляд справи судом розпочато по суті, роз'яснено права та обов'язки сторін, сторони надали пояснення: представник позивача підтримав позов з підстав, викладених у позовній заяві та просив суд його задовольнити, а представник відповідача заперечував проти задоволення позову і просив відкласти розгляд справи для підготовки відзиву та надання доказів. Також в протоколі зазначено, що "дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, суд виносить ухвалу", якою розгляд справи відкладено на 27.04.2017 для надання відповідачем додаткових доказів та відзиву на позовну заяву (а.с.32-33).

Зазначене спростовує доводи скаржника, що в протоколі судового засідання не вказано, що сторони надавали пояснення по суті.

Також колегія суддів вважає необґрунтованими посилання скаржника, що зазначені дії проводились господарським судом першої інстанції на стадії попереднього засідання, коли суд в процесі підготовки розгляду справи по суті встановив позиції сторін, що і зафіксовано в протоколі судового засідання, з наступних підстав.

По-перше, скаржником не наведено норм чинного на той момент ГПК, які б взагалі передбачали таке поняття як "попереднє засідання".

По-друге, ухвалою господарського суду Херсонської області від 22 березня 2017 року справу було призначено саме до розгляду в засіданні господарського суду на 11 квітня 2017 року о 15:00.

Крім того, згідно з ч.3 ст.84 ГПК у зазначеній редакції:

"У спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору".

Проте, ні резолютивна частина позову, ні резолютивна частина рішення суду першої інстанції не відповідають вищевказаним вимогам.

Крім того, апеляційним судом на підставі власної оцінки доказів було вірно встановлено, що:

- враховуючи, що попередній землекористувач ОСОБА_6 не був власником нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, оскільки рішення суду про визнання за ним права власності на нерухомість скасовано, то за таких обставин до ФОП Рильчук І.А. не відбулося на підставі ст.120 Земельного кодексу України переходу права користування спірною земельною ділянкою в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землекористувача ОСОБА_6, які і були визначені рішенням ради №359 від 22.12.2016, з огляду на те, що ФОП Рильчук І.А. є власником нерухомості на цій земельній ділянці;

- як вбачається з наявного в матеріалах справи договору, запропонованого Рильчук І.А. для підписання відповідачеві, умови використання земельної ділянки визначені наступні: земельна ділянка передається в оренду для обслуговування кафе та літнього майданчика; цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (п.,п. 15, 16). (а.с.20), проте, ОСОБА_6 в такому обсязі і на таких умовах земельна ділянка в оренду не передавалася.

Інші доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди з вищевказаними висновками суду апеляційної інстанції про недоведеність фактів, наведених позивачем, вимоги до касаційного суду здійснити переоцінку доказів по справі та встановити по новому фактичні обставини справи, визнавши доведеність скаржником зазначених фактів, покладених ним в основу позову та касаційної скарги.

Разом з тим, суд касаційної інстанції, в силу положень наведеної ч.2 ст.300 Господарського процесуального кодексу України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

Згідно з ч.1 ст.300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє виключно правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Обґрунтованих доводів щодо неправильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права касаційна скарга не містить.

З урахуванням викладеного колегія суддів касаційного суду вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення."

Згідно з ч.1 ст.309 зазначеного Кодексу:

"Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність залишити касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Рильчук Ірини Анатоліївни без задоволення, а судове рішення - без змін.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, суд покладає на Фізичну особу - підприємця Рильчук Ірину Анатоліївну витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Рильчук Ірини Анатоліївни на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.03.2018 у справі № 923/211/17 залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.03.2018 у справі № 923/211/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський