Історія справи

Ухвала КГС ВП від 22.04.2018 року у справі №922/3490/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/3490/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Баранець О.М., Стратієнко Л.В.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона"

на рішення Господарського суду Харківської області

(суддя - Буракова А.М.)

від 06.12.2017

та постанову Харківського апеляційного господарського суду

(головуючий - Плахов О.В., судді: Бородіна Л.І., Здоровко Л.М.)

від 28.02.2018

у справі № 922/3490/17

за позовом Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сан Ойл"

про стягнення 1 814 547,00 грн,

за участю представників учасників справи:

позивача - Горлін М.О.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Міське комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" (далі - МКП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сан Ойл" (далі - ТОВ "ТД "Сан Ойл") про стягнення 1764 980,00 грн в якості штрафних санкцій у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про закупівлю бензину та дизельного палива від 03.07.2017 № 3/2.

1.2. В подальшому позивачем подано до місцевого господарського суду заяву про збільшення позовних вимог, якою позивач просив суд стягнути з відповідача штрафні санкції в загальному розмірі 1 814 547,00 грн, і яка, відповідно, прийнята місцевим господарським судом до розгляду.

1.3. Позовна заява мотивована тим, що відмова відповідача від виконання взятих на себе зобов'язань, а саме надання паливно-мастильних матеріалів, до укладення додаткової угоди про збільшення вартості товару, порушує як умови договору так і тендерної пропозиції ТОВ "ТД "Сан Ойл", та ставить під загрозу діяльність позивача, що негативно впливає на можливість підприємства оперативного реагування на аварійні ситуації водопостачання та водовідведення міста Херсон.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.12.2017 у справі № 922/3490/17 у задоволенні позову Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" відмовлено повністю.

2.2. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.02.2018 у справі № 922/3490/17 рішення Господарського суду Харківської області від 06.12.2017 залишено без змін.

2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:

- між сторонами Міським комунальним підприємством "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" (замовник за договором) та ТОВ "Торговий дім "Сан Ойл" (постачальник за договором) 03.07.2017 укладено договір про закупівлю бензину та дизельного палива № 3/2 (далі по тексту договір);

- пунктом 1.1. договору встановлено, що постачальник зобов'язується у ІІ півріччі 2017 року поставити замовнику товар, зазначений у додатку № 1 до договору, який є невід'ємною частиною цього договору, а замовник прийняти і оплатити товар на умовах, передбачених цим договором;

- згідно додатку № 1 до договору, укладеного між сторонами, вартість пального за одиницю товару становила: Бензин А-92 21,00 грн; Бензин А-95 21,10 грн; Дизельне пальне 18,90 грн;

- пунктом 3.1. договору передбачено ціну договору, яка становить 2 474 857,00 грн, у т.ч. 412 476,17 грн ПДВ;

- згідно п. 3.2. договору, постачальник зобов'язується поставити замовнику товар по цінам, що склалися на АЗС постачальника на момент заправки автотранспортного засобу, але не більшими ніж вказано у додатку № 1;

- пунктом 3.3. договору передбачено, що ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін;

- у разі збільшення ціни за одиницю товару різниця між запропонованою ціною учасника за результатами аукціону (аукціонна ціна) та фактичною ціною за одиницю товару на відповідній АЗС міста Херсона в день проведення аукціону зберігається на весь період дії договору (п.3.4. договору);

- пунктом 4.1. договору визначено, що здійснення попередньої оплати не передбачається. Розрахунки здійснюються по факту поставки товару з відстроченням платежу до 30 банківських днів включно;

- відповідно до п. 5.1. договору строк (термін) поставки товарів: протягом ІІ півріччя 2017 року;

- згідно п. 5.2. договору місце поставки (передачі) товарів: товар має поставлятись частинами протягом 24 години за письмовою або усною (в телефоном режимі) заявкою замовника на АЗС м. Херсона та по трасах: Херсон-Київ, Херсон-Одеса, Херсон-Львів, Херсон-Запоріжжя. Заправлення бензином та дизельним пальним здійснюється на підставі наливних карт або бланків дозволу;

- пунктом 6.3.1. договору встановлено, що постачальник був зобов'язаний забезпечити поставку товарів, у строки встановлені цим договором;

- у разі невиконання взятих на себе зобов'язань, або розірвання договору за ініціативи постачальника до нього застосовується штрафна санкція у розмірі вартості невиконаних зобов'язань за весь період на який укладено договір (п. 7.3. договору);

- пунктом 10.1. договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2017, а в частині фінансових зобов'язань до повного їх виконання;

- пункт 11.2. договору встановлює, що згідно з ч. 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

- відповідно до пунктів 4 та 6 Тендерної пропозиції, адресованої ТОВ "ТД "Сан Ойл" МКП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона", гарантійний термін, протягом якого ТОВ ТД Сан Ойл погодилось дотримуватись вищезазначеної запропонованої ціни, становить 90 днів;

- постачальником було відпущено замовнику за договором товару на загальну суму 297 400,00 грн, що підтверджується: видатковими накладними та актами приймання-передачі талонів № 15312 від 03.07.2017, №15553 від 10.07.2017, №15753 від 18.07.2017;

- складено акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.07.2017 по 30.09.2017, відповідно до якого за час дії договору постачальником було відпущено замовнику товар на загальну суму 297 400,00 грн;

- відповідач 21.07.2017 листом звернувся до позивача з повідомленням про неможливість здійснення поставки за договором на поточних умовах, у зв'язку з підвищенням рівня цін заводів-виробників нафтопродуктів. При цьому відповідач пропонував збільшити з 21.07.2017 вартість товару за договором, посилаючись на експертний Висновком ТПП №Ц-549;

- позивач листом висловив протест на пропозицію щодо збільшення ціни на товар за договором та повідомив, що не відвантаження нафтопродуктів у відповідності до умов укладеного договору призведе до зупинки роботи підприємства позивача, при цьому запропонував відповідачу у найкоротший термін переглянути цінову політику та відновити постачання бензину та дизельного палива;

- листом № 240 від 28.07.2017, посилаючись на експертний висновок ТПП №Ц-549 від 10.07.2017, відповідач зазначив про значні коливання цін на ринку світлих нафтопродуктів порівняно із цінами на товар, що існували на момент проведення тендеру та укладення договору, що слугувало підставою для звернення відповідача до контрагента за про необхідність збільшення вартості товару, що поставляється за договором, але не більш як на 10 відсотків відповідно до умов договору, а саме: Бензин А-92 - 22.70 грн; Бензин А-95 - 23,21 грн; Дизельне пальне 20,79 грн;

- 10.08.2017 позивачем на адресу відповідача направлена претензія № 02/04-08/1312 про сплату штрафної санкції на підставі п. 7.3. договору з посиланням на те, що відмова відповідача у наданні 28.07.2017 паливно-мастильних матеріалів порушує, як умови договору, так і тендерної пропозиції відповідача, що ставить під загрозу діяльність позивача;

- відсутність відповіді на претензію та сплати в добровільному порядку нарахованої позивачем суми штрафних санкцій, і стало підставою для звернення останнього до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, якою позивач просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сан Ойл" штрафну санкцію (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) в розмірі 1 814 547,00 грн, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про закупівлю бензину та дизельного палива від 03.07.2017 № 3/2;

- в якості додаткових доказів позивачем надано суду лист № 02/04-08/1218 від 31.07.2017, відповідно до якого позивач повідомляв відповідача, що у випадку не відновлення поставок протягом 24 годин з моменту отримання цього листа, позивач достроково розриває даний договір та вважає його розірваним через 24 години з моменту отримання відповідачем даного листа на підставі п. 6.2.1. договору;

- при цьому відповідач у додаткових поясненнях від 06.12.2017 вх. № 40807 вказував, що наданий позивачем до матеріалів справи лист від 31.07.2017 № 02/04-08/1218 про розірвання договору не отримував;

- судами встановлено, що наданий разом з листом № 02/04-08/1218 до матеріалів справи фіскальний чек не містить відомостей про те, що особі, яка у ньому зазначена, було направлено саме цей лист, а є лише розрахунковим документом і підтверджує лише факт надання послуги відділенням поштового зв'язку, а роздруківка з сайту УДППЗ Укрпошта не є належним доказом отримання відповідачем саме листа позивача № 02/04-08/1218 від 31.07.2017.

2.3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення 1 814 547,00 грн в якості штрафних санкцій у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про закупівлю бензину та дизельного палива від 03.07.2017 № 3/2, місцевий господарський суд визнав безпідставними вимоги позивача, у зв'язку з тим, що останнім не доведено належними та допустимими доказами невиконання або неналежне виконання відповідачем (постачальником) своїх зобов'язань за договором, а відтак і відсутність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача зазначеної суми штрафних санкцій.

2.4. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що заявлені вимоги позивача є передчасними, оскільки апеляційним судом, як і місцевим, не встановлено невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо поставки товару за договором про закупівлю бензину та дизельного палива від 03.07.2017 № 3/2.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Харківської області від 06.12.2017 та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.02.2018, Міське комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову та стягнення з відповідача штрафні санкції в загальному розмірі 1 814 547,00 грн.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона":

- в порушення норм процесуального та матеріального судами неповно встановлено обставини справи та досліджені докази;

- судами проігноровано п. 3.4. договору, згідно якого, у разі збільшення ціни за одиницю товару різниця між запропонованою ціною учасника за результатами аукціону (аукціонна ціна) та фактичною ціною за одиницю товару на відповідній АЗС міста Херсона в день проведення аукціону зберігається на весь період дії договору;

- судами неправомірно надано перевагу не підкріпленими відповідними доказами поясненням відповідача, та відхилено докази позивача, що свідчить про необґрунтовану відмову у прийнятті доказів та неправильної їх оцінки;

- судами першої та апеляційної інстанцій взагалі були проігноровані факти порушення відповідачем умов договору, та не надано вмотивованої та об'єктивної оцінки.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

4.1. Законом України "Про публічні закупівлі" встановлюються правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

4.2. Частиною 1 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

4.3. Відповідно до вимог статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

4.4. Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (статті 11, 626 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (стаття 525 Цивільного кодексу України).

4.5. Договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

4.6. Відповідно до частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

4.7. Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

4.8. Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

4.9. За змістом статті 712 Цивільного кодексу України та статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

4.10. Статтею 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" встановлено, що договір про закупівлю укладається в письмовій формі з урахуванням особливостей, визначених законом. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім окремих випадків.

4.11. Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Зазначена вимога Закону також продубльована в пункті 11.2. договору.

4.12. Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

4.13. Як встановлено судами відповідно до умов договору та чинного законодавства, сторони передбачили, що поставка товару здійснюється протягом 24 години за письмовою або усною (в телефонному режимі) заявкою замовника.

4.14. Згідно умов договору право позивача на застосування до відповідача відповідальності у вигляді стягнення штрафних санкцій пов'язується безпосередньо з умовою невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань. Тобто, в даному випадку, невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань полягає у відсутності поставки останнім товару на вимогу позивача.

4.15. Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

4.16. Однією із форм господарсько-правової відповідальності є штрафні санкції, що покладаються на контрагента за невиконання чи неналежне виконання взятого на себе зобов'язання.

4.17. Згідно ст. 32 ГПК України, в редакції до 15.12.2017, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

4.18. Відповідно до ст. 33 ГПК України, в редакції до 15.12.2017, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

4.19. Відповідно до ст. 34 ГПК України, в редакції до 15.12.2017, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

4.20. Разом з тим, суди, застосовуючи принципи господарського судочинства, такі, як рівність всіх учасників судового процесу, змагальність та верховенство права, встановили, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що ним було направлено заявку відповідачу на поставку товару за договором, а відповідачем, відповідно, не виконано взятих на себе за договором зобов'язань щодо поставки.

4.21. Також судами встановлено, що відповідач, дізнавшись про підвищення рівня цін на ринку світлих нафтопродуктів у співвідношенні із цінами на товар, що існували на момент проведення тендеру та укладення договору, задля усунення непорозумінь з позивачем та належного виконання відповідачем обов'язку щодо поставки товару, відповідно до умов договору та на підставі ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" запропонував позивачу збільшити вартість товару за договором в силу незалежних від відповідача обставин.

4.22. У відповідності до ст. 43 ГПК України, в редакції до 15.12.2017, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

4.23. В даному випадку, право вимоги у замовника, у відповідності до пункту 7.3 договору, суми штрафних санкцій виникає на підставі доведення позивачем невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, або розірвання договору за ініціативи постачальника.

4.24. Надавши належну оцінку доводам сторін та доказам у справі, що розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про відсутність правових підстав для застосування до відповідача штрафної санкції у вигляді стягнення з останнього 1 814 547,00 грн у зв'язку з недоведеністю позивачем невиконання відповідачем взятих на себе за договором зобов'язань.

4.25. З врахуванням викладеного, встановивши відсутність правових підстав для застосування до відповідача штрафної санкції, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову про стягнення 1 814 547,00 грн в якості штрафних санкцій у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про закупівлю бензину та дизельного палива від 03.07.2017 № 3/2.

4.26. Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки останні зводяться до переоцінки доказів, в той час як суд касаційної інстанції в силу положення частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

4.27. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

4.28. Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

4.29. Зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.2. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції та рішення першої інстанції прийняті з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

6. Судові витрати

6.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 06.12.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.02.2018 у справі № 922/3490/17- без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В.Студенець

Судді О.Баранець

Л.Стратієнко