Історія справи

Ухвала КГС ВП від 23.01.2018 року у справі №917/545/17

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 917/545/17

Верховний Суд у складі колегії суддів палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду:

головуючого - Міщенка І.С., суддів: Берднік І.С., Сухового В.Г.

учасники справи:

позивач - Державна екологічна інспекція у Полтавської області

відповідач - Диканська селищна рада Диканського району Полтавської області

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Диканської селищної ради Диканського району Полтавської області

на рішення Господарського суду Полтавської області від 12 червня 2017 року у складі Бунякіної Г.І. та на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18 вересня 2017 року у складі Медуниці О.Є. - головуючий, Білецької А.М., Істоміної О.А.

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог та підстав подання позову

1. Державна екологічна інспекція у Полтавської області звернулась до Господарського суду Полтавської області з позовом до Диканської селищної ради Диканського району Полтавської області з вимогою стягнути з відповідача 6 805,85 грн. збитків, завданих державі внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки площею 4,2440 га відходами.

2. Ухвалою слідчого судді надано дозвіл Державній екологічній інспекції у Полтавській області на проведення позапланової перевірки щодо додержання Диканською селищною радою Диканського району Полтавської області вимог природоохоронного законодавства.

3. Під час обстеження земельної ділянки, площею 3,1701 га (кадастровий номер 5321055100:00:003:0031), яка надана Диканській селищній раді під облаштування звалища твердих побутових відходів, позивачем виявлено розміщення відходів, в тому числі, відходів комунальних на відкритому ґрунті, що спричинило засмічення земельних ресурсів відходами площею 4,2440 га та об'ємом 84879,7 куб.м.

4. Вказані обставини зафіксовано в акті №206/01-01-14/01 обстеження засмічення земельної ділянки від 27 вересня 2016 року, складеному Державною екологічною інспекцією у Полтавській області.

5. Крім того, позивачем складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, в якому зафіксовано, що:

- земельна ділянка 3,1701 га (кадастровий номер 5321055100:00:003:0031) надана територіальній громаді в особі Диканської селищної ради на праві комунальної власності для розміщення твердих побутових відходів;

- під час натурного обстеження виявлено розміщення на відкритому ґрунті відходів комунальних змішаних , в тому числі сміття з урн (код 7720.3.1.01, згідно ДК 005-96), на земельній ділянці 3,1701 га (кадастровий номер 5321055100:00:003:0031) та прилеглій до неї земельній ділянці;

- розміщені на відкритому ґрунті відходи комунальні (міські) змішані, в тому числі сміття з урн, на прилеглій земельній ділянці спричинили її засмічення, що зафіксовано актом обстеження засміченої земельної ділянки;

- документи, які свідчать про право користування земельною ділянкою, прилеглою до земельної ділянки 3,1701 га (кадастровий номер 5321055100:00:003:0031), на відкритому ґрунті якої розміщені відходи комунальні (міські) змішані, в Диканської селищної ради відсутні ( в тому числі, відсутній проект землеустрою, рішення про надання дозволу на його розробку, рішення про надання земельної ділянки), що є самовільним зайняттям земельної ділянки відходами та порушення статей 125, 126 Земельного кодексу України.

6. Відповідно до розрахунку позивача, шкода, заподіяна внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (розміщення на земельній ділянці відходів комунальних (міських) змішаних, в тому числі сміття з урн (код 7720.3.1.01, згідно Державного класифікатора відходів ДК 005-96) складає 6805,85 грн.

Зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

7. Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін рішенням апеляційної інстанції, позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

8. Суди першої та апеляційної інстанції дійшли до висновку, що позивачем доведено факт порушення відповідачем положень законодавства щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами та вимог закону щодо права користування та права оренди земельної ділянки, а тому позивачем правомірно заявлено вимогу про відшкодування шкоди, заподіяної державі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

10. Скаржник обґрунтовує свої доводи касаційної скарги наступним:

10.1. Позивач - Державна екологічна інспекція, не наділена повноваженнями по здійсненню державного контролю за використанням та охороною земель в частині забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України щодо встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, виявлення самовільно захоплених земельних ділянок;

10.2. Акт перевірки та акт обстеження містить інформацію лише про засмічення земельної ділянки, натомість висновки про протиправність дій Диканської селищної ради ґрунтуються лише на припущеннях та не містять посилань на докази такої протиправної поведінки останнього. Диканською селищною радою надаються послуги зі складування відходів на території полігону твердих побутових відходів, що знаходиться на відведеній в комунальну власність земельній ділянці площею 3,1701 га. Разом з тим, на підставі укладених договорів саме Диканський комбінат комунальних підприємств здійснює вивезення відходів до полігону твердих побутових відходів.

10.3. Судом першої інстанції не надано правової оцінки тій обставині, що до 2002 року суб'єктом утримання полігону твердих побутових відходів був районний комбінат комунальних підприємств, в зв'язку з чим виникають сумніви щодо розміру шкоди завданої саме Диканською селищною радою, оскільки підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння останньої;

10.4. Суд апеляційної інстанції безпідставно посилається на постанову Київського районного суду міста Полтави від 24 лютого 2017 року, як на доказ протиправної поведінки Диканської селищної ради, оскільки вона лише доводить відсутність вчинення селищним головою, як посадовою особою Диканської селищної ради, адміністративного правопорушення. Також, необґрунтованими є висновки суду апеляційної інстанції щодо здійснення інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хоменком С.В. позапланової перевірки в межах наданих йому повноважень, оскільки зазначену перевірку здійснювала інша посадова особа Державної екологічної інспекції в Полтавській області, а саме Старіков О.М.;

10.5. Слідчий суддя не наділений повноваженнями ініціювати проведення процесуальних дій (зокрема і призначати перевірки), оскільки він здійснює лише судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Позиція позивача, викладена у відзиві на касаційну скаргу (узагальнено)

11. 18 грудня 2017 року позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому наводить наступні доводи:

12. Щодо твердження відповідача, що у Держекоінспекції відсутні повноваження встановлювати факт самовільного захоплення земель:

12.1. Позивач посилається на положення статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статті 7 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", наказу Міністерства екології та природних ресурсів України "Про затвердження уніфікованих форм актів перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містять перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)" від 02 жовтня 2012 року №483, пункту 7 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року №963, відповідно до яких саме на Держекоінспекцію та її територіальні органи покладено обов'язок перевірки документів, що посвідчують право власності чи право користування на земельну ділянку та здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок;

13. Щодо твердження відповідача про відсутність належних доказів протиправної поведінки у порушенні природоохоронного законодавства відповідача:

13.1. Скаржник зазначає, що в результаті проведеної перевірки на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами під час їх видалення та складування на земельній ділянці площею 3,1701 га та прилеглих до неї ділянок, виявлено розміщення на відкритому ґрунті відходів комунальних (міських) змішаних, у тому числі сміття з урн на земельній ділянці відповідача та прилеглій до неї земельній ділянці. За вказаними фактами складено акт перевірки, підписаний Диканським селищним головою Товстієм В.В. без зауважень.

14. Відповідно до пункту 1.4. Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 вересня 2008 року №464, акт перевірки - це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання, тому твердження про відсутність належних доказів є безпідставними.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

15. Верховний Суд погоджується із висновками суду першої та апеляційної інстанції про задоволення позову у повному обсязі.

16. Згідно зі статтею 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

17. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

18. За змістом статті 1166 ЦК України для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

19. Факт правопорушення відповідача підтверджується актом засмічення земельної ділянки та актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державної екологічної інспекції у Полтавській області, яка діяла в межах своїх повноважень на виконання ухвали слідчого судді. Крім того судами встановлено, що вказана земельна ділянка надавалася саме Диканській селищній раді під облаштування звалища твердих побутових відходів, в свою чергу відповідачем не доведено факт зайняття спірної земельної ділянки третіми особами та не представлено суду доказів наявності у Диканської селищної ради правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку. Доказів самовільного розміщення Диканським комбінатом комунальних підприємств на спірній земельній ділянці відходів відповідачем суду також не надавалося. Як вже зазначалося, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

20. Вказані висновку суду спростовують доводи скаржника, викладені у пунктах 10.2. та 10.3 цієї постанови.

21. Щодо доводів скаржника, зазначеному у пункту 10.1. цієї постанови щодо відсутності у Держекоінспекції повноважень встановлювати факт самовільного захоплення земель, суд роз'яснює наступне:

21.1. Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;

21.2. Згідно статті 7 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, належить додержання органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами вимог законодавства України про охорону земель;

21.3. Відповідно до пунктів 2, 3 статті 1 Положення про Державну екологічну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №275 від 19 жовтня 2017 року, основним завданням Держекоінспекції є здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства щодо охорони земель;

21.4. Згідно пунктів 2б пункту 4 вказаного Положення, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону земель;

21.5. Відповідно до статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням, у тому числі, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади вимог законодавства про використання та охорону земель;

21.6. Пунктом 7 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу" передбачено повноваження Держекоінспекції та її територіальних органів здійснювати розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок.

21.7. Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 02 жовтня 2012 року №483 (чинний на момент проведення перевірки) затверджено уніфікований акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, відповідно до якого обов'язковим при складанні акту є перевірка документів, що посвідчують право власності чи право користування на земельну ділянку;

21.8. Зважаючи на вищевикладене, суди вірно прийшли до висновку, що факт встановлення самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки та її забруднення відходами встановлено позивачем в ході проведення перевірки із дотримання вимог природоохоронного законодавства, що відповідає повноваженням позивача, які визначені вказаними вище правовими нормами.

22. Щодо доводу, викладеному у пункті 10.4. цієї постанови, суд зазначає, що основним та беззаперечним доказом протиправної поведінки позивача є акти, видані Державною екологічною інспекцією у Полтавській області, а посилання апеляційного суду на постанову Київського районного суду міста Полтави від 24 грудня 2017 року є додатковим аргументом на підтвердження викладеної позиції суду.

23. Аргумент, наведений у пункті 10.5., не підлягає розгляду з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначені статтею 300 Господарського процесуального кодексу, відповідно до якої суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої інстанції чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи. Крім того, суд касаційної інстанції не має права додатково перевіряти докази та розглядати вимоги, що не були предметом розгляду. Питання повноважень слідчого судді щодо ініціювання проведення процесуальних дій (перевірок) не було предметом розгляду судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

24. За таких обставин та з урахуванням меж розгляду справи в суді касаційної інстанції касаційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, як такі, що прийняті з додержанням норм матеріального і процесуального права.

25. У зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги, згідно вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Диканську селищну раду Диканського району Полтавської області.

26. Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Диканської селищної ради Диканського району Полтавської області залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського Полтавської області від 12 червня 2017 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18 вересня 2017 року у справі № 917/545/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати складення повного судового рішення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.